Постанова

від 07.08.2006 по справі 17/111пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/111пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.08.2006 р.                                                                                 справа №17/111пд

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко  Т.М.

суддівМоскальової  І.В., Скакуна  О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача:Манукян Р.Я. за довір. № 167 від 12.12.2005р.,

від відповідача:Горгуля О.А. за довір. № 77/28 від 16.09.2005р., Борозенцев С.В. за довір. № 50/905 від 27.042006р.     ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргувідкритого акціонерного товариства по газапостачанню "Донецькоблгаз" м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від13.06.2006 року

по справі№17/111пд

за позовомвідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" м.Донецьк

довідкритого акціонерного товариства "Словважмаш" м.Слов`янськ

провнесення змін до договору

          Господарський суд Донецької області рішенням від 13.06.2006р. (суддя Татенко В.М.) відмовив відкритому акціонерному товариству з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз" м. Донецьк у задоволенні позову до відкритого акціонерного товариства "Словважмаш" м. Слов"янськ про внесення змін до договору на постачання природного газу № 09-22/1(2006)-Пр від 31.12.2005р. шляхом укладення додаткової угоди від 15.03.2006року.

          Рішення суду обгрунтовано недоведеністю підстав для зміни умов договору, та неможливістю регулювання ставки податку на додану вартість за домовленістю сторін.

          Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 13.06.2006р. - скасувати, позов - задовольнити, посилаючись на інше походження газу, ніж було передбачено договором, наявність умов для зміни договору, а саме зміну обстави, за наявності яких договір було б укладено у іншій редакції, можливість змін договору за рішенням суду згідно пунктів 5.2 та 8.1 договору.

          Відповідач рішення суду вважає законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними.

          Перевіркою матеріалів справи, доводів та заперечень сторін, встановлено наступне.

          Сторони уклали договір на постачання природного газу № № 09-22/1(2006)-Пр                  від 31.12.2005р.(а.с. 11).

          В подальшому позивач звернувся до ВАТ "Світоч" з пропозицією підписати додаткову угоду від 15.03.2006р. до договору на постачання природного газу (а.с. 15).

          Зазначеною угодою встановлюється нова ціна за 1000,0 кубічних метрів газу                 з 01.01.2006року та 20.02.2006р. з врахуванням ставки податку на додану вартість у розмірі 20 відсотків з посиланням на те, що за договором постачається природний газ, одержаний не на виконання міжнародних договорів, тому відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" ставка податку на додану вартість дорівнює                 20 відсотків.

          Відповідно до ст. 4.1 договору на постачання природного газу сторони визначили, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу, 2 % цільової надбавки без урахування тарифу транспортування для платників ПДВ складає... 405,88 грн. в т.ч. ПДВ - 4-45,                               тариф постачання 17-58 грн., цільова надбавка - 9,10 грн.

          В подальшому додатковими угодами з посиланням на відповідні постанови НКРЕ було змінено ціну за 1000,00 кубічних метрів газу, з указанням, що ПДВ складає 0 грн.           (а.с. 13,14).

          Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначення ставки податку на додану вартість не є предметом домовленості сторін у договорі, а визначається виключно відповідним законодавством України.

          Безпідставними є доводи відповідача, що ціна на газ визначається постановами Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ), оскільки остання затверджує граничний рівень ціни на природний газ, який поставляється для промислових споживачів НАК "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України"... за 1000,0 кубічних метрів без урахування тарифів на транспортування і податку на додану вартість.

          Таким чином, і доводи позивача, що податок на додану вартість має бути нарахованим з моменту затвердження НКРЕ нового гранічного рівня ціни на газ, тобто              з 1 січня та 20 лютого 2006р., є необгрунтованими.

          Ставки податку на додану вартість, об"єкти, база оподаткування та порядок обчислення і сплати податку визначається Законом України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 3 квітня 1997р. з подальшими змінами.

          Зокрема, відповідно до ст. 7.2.1. Закону платник податку зобов"язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити поряд з іншими даними опис (номенклатуру) товарів, ціну поставки без врахування податку, ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні та загальну суму коштів, що підлягає сплаті з врахуванням податку.

          Згідно п. 3.3 договору на постачання природного газу від 31.12.2005року підставою для остаточних розрахунків є акти приймання-передачі газу.

          При цьому апеляційна інстанція враховує, що у актах прийому-передачі природного газу від 31.01.2006р., 19.02.2006р., та 28.02.2006р. та рахунках-фактурах не зазначена 20 % ставка ПДВ, а також зазначено походження газу - а саме: за договорами, укладеними на виконання Угоди між Україною та Туркменистаном про постачання природного газу                    в 2002-2006рр. від 14 травня 2001р. (а.с. 73,80).

          Доказів направлення позивачу відповідних податкових накладних в січні та лютому суду не надано.

          За таких обставин, апеляційна інстанція вважає, що підстави для зобов"язання відповідача підписати додаткову угоду № 3 від 20.03.2006р. в редакції позивача відсутні            (а.с. 15).

          Втим, колегія суддів вважає, що з метою врегулювання питання розрахунків між сторонами за поставлений природний газ, спірну додаткову угоду доцільно викласти у наступній редакції: "Доповнити пункт 4.1. договору наступним реченням: Податок на додану вартість визначається відповідно до чинного законодавства".  

          Господарський суд відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на недоведенність позивачем підстав зміни договору, передбачених ст. 652 Цивільного кодексу України, зокрема, що з прийняттям Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" обставини змінились настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах, крім того, ставки податку на додану вартість не можуть встановлюватись чи змінюватись судом.

          Порядок зміни господарських договорів визначається ст. 188 Господарського кодексу України, яка передбачає, що у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору, заінтересована сторона має передати спір на вирішення суду, і якщо судовим рішенням договір змінено, він вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

          Підстави для зміни договору перелічені у ст. 651 Цивільного кодексу України, зокрема, це - істотне порушення договору другою стороною та в інших випадках, передбачених законом, або договором.

          Апеляційна інстанція не погоджується з висновком суду першої інстанції, що договором постачання природного газу від 31.12.2005року не передбачена можливість його зміни, оскільки відповідно до умов розділу 4, який регулює порядок вирішення спорів сторони прийшли до згоди, що всі спори (розбіжності), які можуть виникнути при виконанні умов даного договору, повинні вирішуватися шляхом переговорів.  У випадках неможливості досягнення згоди шляхом переговорів, спір передається на вирішення до господарського суду Донецької області (п.п. 8.1, 8.2).

          Оскільки спір між сторонами виник щодо включення до регульованої ціни на газ податку на додану вартість, сплата якої є зобов"язанням покупця за договором, колегія суддів вважає, що сторони передбачили можливість передачі такого спору на вирішення суду в умовах договору, що є підставою для зміни договору.

          Доводи щодо наявності істотної зміни обставин, якою, на думку позивача, є застосування двадцяти відсоткової ставки ПДВ згідно зі ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", апеляційна інстанція вважає необгрунтованими, оскільки зміна законодавства щодо розміру ставки податку не відповідає умовам, передбаченим п.п. 1-4 ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України.

          З врахуванням викладеного, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду від 13.06.2006р. підлягає скасуванню, позов - частковому задоволенню, шляхом доповнення п. 4.1 договору реченням: "Податок на додану вартість визначається відповідно до чинного законодавства".

          Враховуючи умови ч. 5 ст. 88 Господарського кодексу України судова колегія вважає, що договір на постачання природного газу від 31.12.2005р. підлягає зміні з 15 березня 2006р.

          Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз" м. Донецьк задовольнити частково.

          2. Рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2006року у справі                   № 17/111пд - скасувати.

          3. Позов задовольнити частково. Пункт 4.1 договору на постачання природного газу                         № 09-22/1(2006)-Пр від 31.12.2005року доповнити наступним реченням: "Податок на додану вартість визначається відповідно до чинного законодавства". Дана зміна до договору набирає чинності з 15 березня 2006року.

Головуючий          Колядко  Т.М.

Судді:          Москальова  І.В.

          Скакун  О.А.

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС