Постанова

від 30.01.2007 по справі 17/111пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

17/111пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

30 січня 2007 р.                                                                                   № 17/111пд  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін О. Горгулі (дов. від 23.10.06), Р. Манукян (дов. від 14.02.06), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Словважмаш” на постанову від 29 серпня 2006 року Донецького апеляційного господарського суду у справі № 17/111пд за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” до відкритого акціонерного товариства “Словважмаш” про внесення змін до договору,

  ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Словважмаш” про внесення змін до договору від 31 грудня 2005 року за № 09-22/1(2006)-Пр (далі скорочено -Договір) на постачання природного газу шляхом укладання додаткової угоди від 15 березня 2006 року.

В процесі розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив суд зобов'язати відповідача узгодити пункт 10.1 договору в наступній редакції: “дана додаткова угода набуває чинності з 1 січня 2006 року і діє в частині визначення ціни на газ до її зміни відповідно до рішень компетентних органів…” та на підставі статей 203, 215, 299 Цивільного кодексу України визнати недійним Договір з додатковими угодами до нього в частині визначення ціни газу.

Оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України не надає право стороні одночасно змінювати підставу і предмет позову, господарський суд правомірно не прийняв їх до розгляду.

Відповідач позов не визнав зазначивши, що  Договір не передбачає змін його умов, тим більше зміни ціни після його виконання, позивач нав'язує невигідні умови, зловживаючи своїм монопольним становищем на ринку продажу газу.

Рішенням від 13 червня 2006 року господарського суду Донецької області в позові відмовлено з мотивів недоведеності.

Постановою від 29 серпня 2006 року Донецького апеляційного господарського суду (судді Т. Колядко, І. Москальова, О. Скакун) рішення скасовано і прийнято нове, яким позов задоволено частково - пункт 4.1 Договору доповнено реченням такого змісту: “Податок на додану вартість визначається відповідно до чинного законодавства. Дана зміна до договору набирає чинності з 15 березня 2006 року”.

Відкрите акціонерне товариство “Словважмаш” просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом вимог статей 29, 30, 31, 180 і 188 Господарського кодексу України, статей 635 і 652 Цивільного кодексу України, статті 162 Цивільного кодексу Української РСР та залишити в силі рішення.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволені просить відмовити.

Відкрите акціонерне товариство “Словважмаш” подало суду касаційної інстанції клопотання про залучення до матеріалів справи договору від 30 грудня 2005 року на постачання природного газу та додатків до нього.

Оскільки цей доказ до місцевого і апеляційного господарських судів сторонами не подавався, а отже судами не оцінювався, зазначене клопотання колегією суддів відхилене з підстав, встановлених статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 31 грудня 2005 року сторони уклали Договір, відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язався передати відповідачу (покупець) природний газ.

Пунктом 4.1 Договору сторони встановили ціну за 1 000 м3 газу з урахуванням податку на додану вартість. Додатковими угодами від 1 січня 2006 року та 20 лютого 2006 року сторони вносили зміни до пункту 4.1. Договору стосовно ціни газу.

Втретє позивач звернувся до відкритого акціонерного товариства “Словважмаш” з пропозицією укласти додаткову угоду від 15 березня 2006 року до Договору, відповідно до якої з 1 січня 2006 року та 20 лютого 2006 року встановлюється нова ціна за 1 000 м3 газу з врахуванням ставки податку на додану вартість у розмірі 20 відсотків.

Зміни умов Договору постачальник мотивує передачею покупцеві природного газу, який ввозиться на митну територію України на інших, ніж відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, умовах. Такі операції мають оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків і нульова ставка податку згідно з статтею 8 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” до таких операцій не застосовується.

За таких обставин господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що даний спір випливає з встановлення контрагентами ціни газу, збільшеної на податок на додану вартість, залежно від джерел його постачання на митну територію України.

В актах від 31 січня, від 19 лютого і 28 лютого 2006 року прийому-передачі природного газу та рахунках-фактурах не зазначена 20 процентна ставка податку на додану вартість, а також вказано походження газу - його постачання здійснюється відповідно до угоди від 14 травня 2001 року, укладеної між Україною та Туркменистаном про постачання природного газу  в 2002-2006 роках.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що позивач не довів наявності встановлених статтею 652 Цивільного кодексу України умов зміни Договору, а також з того, що ставки податку на додану вартість не можуть встановлюватись чи змінюватись судом.

Апеляційний господарський суд також дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача укласти спірну додаткову угоду в редакції позивача, проте, керуючись доцільністю врегулювати між сторонами спірне питання розрахунків,  частково задовольнив позов шляхом доповнення пункту 4.1 Договору реченням такого змісту: “Податок на додану вартість визначається відповідно до чинного законодавства. Дана зміна до договору набирає чинності з 15 березня 2006 року”.

Колегія суддів вважає, що застосування доцільності, як принципу дії права, має поєднуватися з принципом законності і суд апеляційної інстанції, вирішуючи спор у такий спосіб, не врахував правило пункту 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, за яким господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо  це  необхідно  для захисту  прав  і  законних  інтересів  позивача виключно за умови, якщо про  це  є  клопотання заінтересованої сторони.

За обставин відсутності підстав для зобов'язання відповідача укласти спірну додаткову угоду в редакції позивача та відсутності клопотання сторони про вихід за межі позову у господарського суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для часткового задоволення позову та внесення в текст Договору інших, ніж просив позивач, умов.

Неправильне застосування апеляційним господарським судом норми процесуального закону є підставою для скасування постанови та залишенню в силі рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

  ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Словважмаш” задовольнити.

Постанову від 29 серпня 2006 року Донецького апеляційного господарського суду у справі № 17/111пд скасувати.

Рішення від 13 червня 2006 року господарського суду Донецької області залишити в силі.

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій