Постанова

від 08.11.2022 по справі 2-1397/11

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-1397/11 Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А. М. Провадження № 22-ц/802/668/22 Категорія: 39 Доповідач: Федонюк С. Ю.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Федонюк С. Ю.,

суддів - Матвійчук Л. В., Осіпука В. В.,

з участю:

секретаря судового засідання Губарик К. А.,

представника боржника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 липня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» звернулося до суду із заявою про заміну первісного стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ГІГ-АНТ» за виконавчим листом з виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада 2011 року у справі № 2-1397/11 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви зазначало, що 22 листопада 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було прийнято рішення, яким задоволено позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 2229983,80 грн. На виконання зазначеного рішення було видано виконавчі листи, які були направлені на примусове виконання.

16 січня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ГІГ-АНТ» укладено договір № GL3N014029 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно якого право вимоги за кредитним договором № 31-Б/6-В від 29 серпня 2008 року перейшло до ТОВ «ГІГ-АНТ».

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 липня 2020 року заяву задоволено.

Замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ГІ-АНТ» щодо виконання виконавчого листа №2-1397/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 31-Б/6-В від 29 серпня 2008 року.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу суду.

Як на підставу апеляційного оскарження посилався на те, що суд першої інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначає, що на виконанні у Луцькому РВ ДВС ГТУЮ перебувало виконавче провадження №36097608 з примусового виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада 2011 року у справі № 2-1397/11 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кредитного боргу в розмірі 2229983,80 грн на користь ПАТ КБ «Надра».

30 червня 2015 року було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та в подальшому виконавчий документ повторно на виконання не надходив. Станом на 30 червня 2015 року діяв (вже нечинний) Закон України «Про виконавче провадження», який у ч. 1 ст. 22 передбачав строк пред`явлення документів до виконання в 1 рік. Вказує, що строк для пред`явлення виконавчого листа № 2-1397/11 до виконання, з урахуванням переривання строків, сплинув 30 червня 2018 року, натомість заява про заміну стягувача ТОВ «ГІГ-АНТ» датована 22 червня 2020 року, тобто за межами строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. При цьому, ТОВ «ГІГ-АНТ» не заявляв вимог щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Вказує, що за таких умов станом на день звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження ТОВ «ГІГ-АНТ» було порушено граничні строки пред`явлення виконавчого документу до виконання, що перешкоджає можливості винесення судом ухвали про заміну сторони виконавчого провадження.

Також звертає увагу на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21).

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник боржника ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав, наведених у ній.

Інші учасники справи в судове засідання не з"явилися, хоча були належними чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які є в матеріалах справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника боржника, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із вимогами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначеним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи заяву про заміну стягувача, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «ГІГ-АНТ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за кредитним договором від 29 серпня 2008 року № 31-Б/6-В на підставі чинного договору № GL3N014029 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладеного між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ГІГ-АНТ», а заміна кредитора поза межами виконавчого провадження не залежить від наявності відкритого виконавчого провадження, а тому є підстави для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому документі.

З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись у повній мірі колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада 2011 року позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 2229983,80 грн задоволено.

На виконання зазначеного рішення за заявою стягувача від 21.08.2012 р. було видано виконавчі листи про стягнення боргу з відповідачів у солідарному порядку та судових витрат по справі (а.с.113 т.1) .

Як видно зі змісту наданої суду до заяви про заміну стягувача копії виконавчого листа у справі № 2-1397/11 в даній справі щодо боржника ОСОБА_3 , на звороті виконавчого документу є відмітка заступника начальника ВДВС від 30.03.2015 р. про завершення виконання на підставі п.2 ст. 47 Закону "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону "Про виконавче провадження (в редакції станом на день повернення виконавчого листа) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, зокрема, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Разом з тим, згідно з п.5 ч.1 цієї ж статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред"явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених цим Законом.

З наданої суду боржником ОСОБА_2 до апеляційної скарги інформації про виконавче провадження № 36097608 про стягнення боргу за виконавчим листом від 27.11.2012 р. № 2-1397/11, виданим Луцьким міськрайонним судом, за вказаним судовим рішенням в користь ВАТ КБ "Надра" з боржника ОСОБА_2 , вбачається, що даний виконавчий лист надійшов на виконання до Луцького РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області 11.01.2013 р. 05.03.2013 р. виконавче провадження приєднано до зведеного провадження та 07.02.2013 р. звернено стягнення на кошти на рахунках боржника та на майно. 30.06.2015 р. виведено дане виконавче провадження із зведеного та на підставі п.7 ч.1 ст.47 Закону "Про виконавче провадження" повернуто стягувачу, оскільки здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна, на яке відповідно до Закону можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, виявилися безрезультатними. Стягнуто лише 4312,4 грн (а.с.8-9 т.2).

16 січня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ГІГ-АНТ» укладено договір № GL3N014029 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно з яким право вимоги за кредитним договором № 31-Б/6-В від 29 серпня 2008 року перейшло до ТОВ «ГІГ-АНТ».

Відповідно до Договору № GL3N014029 про відступлення прав вимоги від 16 січня 2020 року право вимоги за кредитним договором та всіма іншими похідними договорами перейшло до ТОВ «ГІГ-АНТ» разом з усіма додатками до нього, договорами внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами, в тому числі і щодо боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Тому особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав і обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження, можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21), на яку звертає увагу апелянт, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).

У справі, яка переглядається, заявник просив суд замінити стягувача ПАТ КБ "Надра" на ТОВ «ГІГ-АНТ» щодо виконання виконавчого листа № 2-1398/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 31-Б/6-В від 29.08.2008 року.

Разом з тим, як визначено ч.5 ст.431 ЦПК України, якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов"язок чи право стягнення є солідарним. Аналогічно до цієї норми було встановлено правило видачі виконавчих листів і в статті 368 ЦПК у попередній редакції.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва».

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, щодо боржника ОСОБА_3 (поручителя) виконавчий лист був повернутий стягувачу 30.03.2015 року, а щодо солідарного боржника ОСОБА_2 (позичальника за договором) повернутий стягувачу - 30.06.2015 р.

Договір про відступлення прав вимоги укладено ТОВ «ГІГ-АНТ» з ПАТ «Надра» 16 січня 2020 року.

Із заявою про заміну сторони виконавчого провадження товариство звернулося до суду через засоби поштового зв`язку у червні 2020 року.

Отже, вбачається факт пропущення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Жодних доказів пред"явлення їх повторно до виконання сторонами не надано.

Задовольняючи заяву про заміну стягувача щодо виконання виконавчого листа № 2-1397/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, місцевий суд не зазначив, щодо якого саме боржника проведена заміна стягувача у виконавчому листі, та дійшов помилкового висновку, вказуючи, що подання заяви про заміну сторони стягувача, яка подана після спливу строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, не позбавляє стягувача права на його заміну, оскільки в такому випадку разом із питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Проте, якщо немає підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, немає і підстав для заміни сторони у виконавчому листі, адже процесуальною метою заміни сторони у справі (стягувача у виконавчому документі) є виконання судового рішення.

Від з`ясування зазначених обставин залежить правильне вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі.

За таких обставин слід дійти висновку про те, що виконавчий лист до виконання повторно стягувачем не пред`являвся, а строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання був пропущений. При цьому, заявник не ставив у суді першої інстанції питання про поновлення строку для пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання, та, відповідно, воно не вирішувалося місцевим судом.

Суд першої інстанції не звернув увагу на вищевказані положення закону, не встановив повно обставини справи та дійшов передчасного висновку про задоволення заяви ТОВ «ГІГ-АНТ» про заміну сторони виконавчого провадження за відсутності перебування виконавчого листа на примусовому виконанні та наявності факту спливу строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання при відсутності клопотання заявника про поновлення цього строку, оскільки без вирішення вказаного питання у заявника немає процесуальної мети, що суперечить положенням ст.ст. 2, 55, 442 ЦПК України, а також ст.ст. 4,11, 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, за наведених підстав, беручи до уваги те, що боржник ОСОБА_3 вказане судове рішення не оскаржувала, а також виходячи з принципу додержання меж апеляційного перегляду судового рішення, колегія суддів доходить висновку про задоволення апеляційної скарги боржника ОСОБА_2 і вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу від 09 липня 2020 року з постановленням нового судового рішення та в задоволенні заяви ТОВ «ГІГ-АНТ» про заміну стягувача у виконавчому провадженні щодо боржника ОСОБА_2 відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Луцькогоміськрайонного судуВолинської областівід 09липня 2020року в даній справі в оскаржуваній частині скасувати і ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви Товариства зобмеженою відповідальністю«ГІГ-АНТ»про замінусторони виконавчогопровадження щодоборжника ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«ГІГ-АНТ» у користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати за сплату судового збору в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді