Ухвала

від 14.11.2022 по справі 320/6750/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 листопада 2022 року №320/6750/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про заміну боржника у виконавчому листі в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люстерліхт РЦ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Люстерліхт РЦ" з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000460/2 від 24.07.2019, №UA125110/2019/110065/2 від 16.09.2019 та №UA125110/2019/110073/2 від 30.09.2019

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2020, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовані рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 24.07.2019 №UA125000/2019/000460/2, від 16.09.2019 №UA125110/2019/110065/2 та від 30.09.2019 №UA125110/2019/110073/2.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люстерліхт РЦ» (ідентифікаційний код 38737878, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Чайки, вул. В. Чайки, буд.16) судовий збір у сумі 5796,99 грн. (п`ять тисяч сімсот дев`яносто шість грн. 99 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код 43337359, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-А).

Ухвалою Верховного Суду від 09.03.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі № 320/6750/19.

Київським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Люстерліхт РЦ (ідентифікаційний код 38737878, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Чайки, вул. В. Чайки, буд.16) судовий збір у сумі 5796,99 грн. (п`ять тисяч сімсот дев`яносто шість грн. 99 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код 43337359, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8-А).

10.11.2022 на адресу суду від Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві надійшла заява про заміну боржника у виконавчому листі Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 по справі №320/6750/19 щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Люстерліхт РЦ" судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 5796,99 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмислужби (код ЄДРПОУ 43337359) на його правонаступника - Державну митну службу в особі відокремленого підрозділу - Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555).

Обґрунтовуючи вказану заяву, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві зазначило, що Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (ідентифікаційний код 43997555) є правонаступником майна, прав та обов`язків Київської митниці Держмитслужби, а тому в силу вимог ст.379 КАС України відповідач у справі підлягає заміні.

За результатами автоматизованого розподілу вказана заява була передана для розгляду судді Дудіну С.О.

Відповідно до частини другої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд зазначає, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Враховуючи встановлення на території України воєнного стану та недопущення створення можливої небезпеки для життя учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність розгляду вищевказаної заяви у порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою та другою статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 зазначеного Закону у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Цим нормам кореспондують положення частини першої статті 379 КАС України, згідно з якими у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Отже, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Така позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом у постановах Верховного Суду від 06.10.2020 (справа №804/958/17), від 03.12.2020 (справа №805/2173/16-а), від 30.12.2020 (справа №805/4361/17-а).

Відповідно до Наказів Державної митної служби України "Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів" №460 від 19.10.2020 та "Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи" №472 від 30.06.2021 Київська митниця як територіальний орган (відокремлений підрозділ) Державної митної служби України розпочала свою роботу з 01.07.2021, тобто розпочала здійснювати покладені на неї функції і повноваження з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Таким чином, відбулось фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво у сфері митних правовідносин, за яким передано адміністративну компетенцію в цих правовідносинах від Київської митниці Держмитслужби до Київської митниці ДФС як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555), який став правонаступником майна, прав та обов`язків Київської митниці Держмитслужби.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчій лист у цій справі видано на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2020, яким присуджено стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люстерліхт РЦ» (ідентифікаційний код 38737878, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Чайки, вул. В. Чайки, буд.16) судовий збір у сумі 5796,99 грн. (п`ять тисяч сімсот дев`яносто шість грн. 99 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код 43337359, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-А).

Верховний Суд у постанові від 03 червня 2021 року у справі №640/19105/19, відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, зазначив, що обов`язок боржника, що випливає з судового рішення (стягнення на користь позивача з Державної фіскальної служби України середнього заробітку за час вимушеного прогулу), не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації, державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи чи інших функцій, що були передані Державній митній службі України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року №1217-р. При цьому, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Держана фіскальна служба України з 17 травня 2019 року перебуває в стані припинення. Отже, станом на зазначену дату, як і на дату постановлення оскаржуваної ухвали в цій справі Держана фіскальна служба України не була припинена.

З огляду на вказані обставини, Верховний Суд у вищевказаній постанові дійшов висновку щодо відсутності підстав заміни сторони виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 11 лютого 2021 року у справі №826/9815/18, від 14 квітня 2021 року у справі №826/14904/18 та від 13 травня 2021 року у справі №826/2850/17.

Однак у подальшому правова позиція Верховного Суду була змінена.

Так, Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у справі №826/12449/17 зазначив, що ДПС здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, а відтак, у межах спірних правовідносин компетенційне адміністративне правонаступництво у цій справі (в частині стягнення на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача) відбулось з Офісу великих платників податків ДФС на Офіс великих платників податків ДПС, а потім на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремлений підрозділ.

У вказаній постанові Верховний Суд висловив правову позицію щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження (або у виконавчому листі, якщо виконавче провадження не було відкрито) у разі настання компетенційного (функціонального) адміністративного правонаступництва суб`єкта владних повноважень, навіть без внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Суд акцентує увагу на позиції Великої Палати Верховного Суду, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).

Враховуючи вищенаведену останню правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.08.2022 у справі №826/12449/17, суд вважає, що Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (ідентифікаційний код 43997555) є правонаступником майна, прав та обов`язків Київської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43337359).

Відповідно до частини четвертої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне замінити боржника у виконавчому листі у справі 320/6750/22 Київську митницю Держмитслужби (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43337359), на правонаступника Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (ідентифікаційний код 43997555).

Керуючись статтями 243, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про заміну боржника у виконавчому листі задовольнити.

2. Замінити боржника у виконавчому листі Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі №320/6750/19 Київську митницю Держмитслужби (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43337359), на правонаступника Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (ідентифікаційний код 43997555, місцезнаходження: 03124, м.Київ, бульв.Гавела Вацлава, буд.8А).

3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в частині заміни боржника у виконавчому листі може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Дудін С.О.