Рішення

від 14.11.2022 по справі 520/135/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 листопада 2022 року № 520/135/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черепаха-Транс" (пр. Науки, буд. 30,м. Харків, ЄДРПОУ 42634420) до Державної служба України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14,м. Київ,01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,

установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Слобожанського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.12.2021 №302886; стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2270.00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що перевозився вантаж, який за визначенням є сипучим вантажем, а отже його зважування мало здійснюватись за певною методикою. Вказує, що на пункті габаритно-вагового контролю були відсутні документи на законність використання зважувального обладнання. У зв`язку із зазначеним вважає оскаржувану постанову про накладення штрафу відповідно до абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт» перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - протиправною, а тому просить її

Ухвалою суду від 21.01.2022 прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому ст.257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з положеннями ч.2-5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі через систему Електронний суд та засобами поштового зв`язку, а також про можливість надати до суду відзив на позовну заяву у визначений судом строк, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався без зазначення причин неподання відзиву.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Судом встановлено, що посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 08.11.2021 зупинено транспортний засоб марки RENAUL ВВ 1738 ЕС , номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки SCHMITZ, модель SKO27A,під керуванням водія ОСОБА_1 .

Водій транспортного засобу надали для перевірки посадовим особам Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів; товарно-транспортну накладну № 22/08-11 від 08.11.2021.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу проведено три зваження , при яких показник по другій осі показував при першому зважені о 12:12 12320 кг., при другому зваженні о 12:39 -12130 кг, при третьому зважені о 12:44- 12720 кг; загальна вага транспортного засобу відповідно за результатами зваження складала 3920 кг, 39110 кг, 39980 кг.

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу обрано другий показник, згідно якого навантаження на ведучу вісь складає 12,13 тон, при дозволених 11 тонах про що складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю № 0003287 від 08.11.2021.

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами контролюючими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, складено Акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 043618 від 08.11.2021.

Також, судом встановлено, що посадовими особами відповідача складено акт № 289318 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.11.2021, у якому відображено порушення позивачем вимог п.25 постанови КМУ № 30 від 18.01.2001 заборона проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб та п.22.5 Правил дорожнього руху в частині руху транспортного засобу з перевищенням одним з вагових параметрів нормативи, визначені цим пунктом .

Порушення встановлені під час проведення рейдового заходу стали підставою для винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 302886 від 28.12.2021 , яким до підприємства за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 на підставі абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано штраф у розмірі 17000 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" (далі Закон №3353-ХІІ), до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі Закон №2344-ІІІ) визначено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно підпункту 2 та 29 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Отже, відповідачу надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567), відповідно до пунктів 2, 3, 4 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Частинами 14, 17 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону №2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Частиною третьою статті 48 Закону №2344-III встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до частини першої, другої статті 29 Закону №3353 до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 22.1Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Як вже зазначалось, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом та вантажем становила 39.11 т при нормі 40 т; навантаження на другу одиночну вісь тягача становить 12,13 т при нормі 11 т. , отже, має місце перевищення вагових норм на другу одиночну вісь тягача, що становить 10,27 %, що є більшим ніж допустиме відхилення, тоді як дозвіл відповідно до ст. 48 Закону «Про автомобільний транспорт», що дає право на рух автодорогами України з перевищенням встановлених законодавством нормативно-вагових параметрів відсутній.

Відповідно до статті ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т, у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі; перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.

За змістом товарно-транспортної накладної від 08.11.2021 №22/08-11 позивач перевозив вантаж (насіння соняшника), який за своїм характером є подільним, тобто може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодженні його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху заборонено.

Головна мета такої заборони - збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.

Отже, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.

Суд підкреслює, що законодавець з метою збереження автомобільних доріг чітко встановив порядок перевезення таких вантажів, оскільки можливо безперешкодно розділити такий вантаж по різних автомобілях, не перевищуючи їх технічні характеристики та не пошкоджуючи автомобільні дороги. Натомість, для неподільних вантажів така можливість відсутня, а тому законодавством допускається перевезення таких вантажів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, але за умови отримання відповідного дозволу.

З огляду на викладене, суд зазначає, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Згідно з абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону №2344, за яким на позивача накладений штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи: за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10 % до 20 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу15 частини 1 статті 60 Закону №2344 за відсутність такого дозволу.

Також, суд зазначає, що перевіряючими при здійсненні габаритно-вагового контролю транспортних засобів слід було врахувати і властивості вантажу, який перевозив позивач, а саме насіння соняшнику, що є подільним вантажем та може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху.

Проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.

Також слід звернути увагу і на те, що Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію №02-84-08.

Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

На даний момент зважування транспортних засобів із сипучим/наливним вантажем здійснюється згідно Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Уряду від 27 червня 2007 р. № 879 (далі Порядок № 879).

За приписами пунктів 12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинно утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Долучені до матеріалів справи чеки зважання не містять будь-яких ідентифікуючих реквізитів приладу, яким здійснювався габаритно-ваговий контроль, вказані документи не підписано жодною особою, яка проводила ваговий контроль, не містять серійного номеру, ПІБ водія, що викликає обґрунтовані сумніви у суду щодо здійснення заходів такого контролю вказаним вище приладом на який посилається відповідач, як на підставу вставлення недотримання вагових вимог

Враховуючи викладені вище обставини в сукупності, суд прийшов до висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №302886 від 28.12.2021 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, суд зазначає, що представником відповідача не надано достатніх і допустимих доказів, в розумінні статей 73 та 76 Кодексу адміністративного судочинства України, для спростування доводів позивача, а тому позовні вимоги ТОВ «Черепаха-Транс» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанову Слобожанського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.12.2021 №302886

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черепаха- Транс» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн,00 грн..

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зоркіна Ю.В.