Постанова

від 15.11.2022 по справі 916/266/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/266/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

(склад суду змінено згідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2022 у зв`язку зі звільненням судді Головея В.М.),

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представника відповідача Одеської міської ради Варбаногло Г.А., розпорядження № 421 від 18.05.2020; наказ № 62к від 19.06.2019; посадова інструкція від 05.01.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2021, проголошене о 13:54:03 суддею Літвіновим С.В. у м. Одесі, повний текст якого складено 16.12.2021

у справі № 916/266/21

за позовом Приватного підприємства "ДОБРОБУД-ГРАД"

до відповідачів:

1)Одеської міської ради;

2)Управління капітального будівництва Одеської міської ради

про стягнення 28 681 170,2 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року Приватне підприємство (далі ПП) "ДОБРОБУД-ГРАД" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням доповнень та уточнень до нього) до Одеської міської ради та Управління капітального будівництва Одеської міської ради (залученого до участі у справі в якості співвідповідача ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.11.2021), в якому просило на підставі ст.1212 ЦК України стягнути з Одеської міської ради 28 681 170,2 грн. шляхом стягнення з рахунку головного розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси Управління капітального будівництва Одеської міської ради.

Позовні вимоги з посиланням на положення глави 83 ЦК України обґрунтовувались тим, що при будівництві загальноосвітньої школи на 1000 учбових місць, розташованої за адресою: вул. Маршала Говорова, 8 у м.Одесі, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Одеси (Одеський ліцей "Європейський"), Одеською міською радою було безпідставно набуто майно, що фактично належить ПП «Добробуд-Град», загальною вартістю 28 681 170,2 грн.. Проте, оскільки Одеська міська рада не належить до розпорядників коштів місцевого бюджету м.Одеси та не має відкритих рахунків в органах державного казначейства і відповідно до обліку, який ведеться в управлінні Казначейства, та Мережі розпорядників і отримувачів коштів місцевого бюджету у 2021 році головним розпорядником бюджетних коштів виступає Управління капітального будівництва Одеської міської ради, у якого наявні відкриті рахунки, позивач просив стягнути заборгованість шляхом присудження грошових коштів за рахунок місцевого бюджету з рахунку головного розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси Управління капітального будівництва Одеської міської ради.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції призначалась судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручалось Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а провадження у справі зупинялось до отримання висновку експерта.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.12.2021 позов ПП "ДОБРОБУД-ГРАД" задоволено повністю з підстав його обґрунтованості та стягнуто з Одеської міської ради на користь позивача 28 681 170,2 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 430 217,55 грн. та витрати на проведення експертизи у розмірі 94 728,72 грн. шляхом стягнення присуджених грошових коштів за рахунок місцевого бюджету з рахунку головного розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси Управління капітального будівництва Одеської міської ради.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Одеська міська рада звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Апелянт стверджує, що місцевим господарським судом безпідставно прийнято рішення з урахуванням наданих позивачем доповнень та уточнень до позовної заяви, тоді як останні змінюють підстави та предмет позову, а також неправомірно залучено в якості співвідповідача Управління капітального будівництва Одеської міської ради. На думку скаржника, судом залишено поза увагою той факт, що позивачем не виконано вимоги п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України та не зазначено які саме вимоги заявлено конкретно до Одеської міської ради, а які до Управління капітального будівництва Одеської міської ради.

Також скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно проігноровано факт наявності між позивачем та Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради договірних відносин, що унеможливлює стягнення коштів, які є вартістю додаткових підрядних робіт, у якості безпідставного збагачення Одеської міської ради відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України.

Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом в порушення ст.ст. 86, 269 ГПК України не прийнято до уваги надані відповідачами докази введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «будівництво загальноосвітньої школи на 1000 учбових місць, розташованої за адресою: вул. Маршала Говорова, 8 у м. Одесі» та не надано оцінки поясненням сторін про те, що здійснення у листопаді 2018 року навчального процесу в приміщеннях ліцею унеможливлювало виконання в цих же приміщеннях масштабних будівельних робіт.

Крім того, на переконання апелянта, суд першої інстанції не правомірно залишив поза увагою ту обставину, що позивач фактично намагається повторно переглянути чинне рішення у справі №916/2067/19, яким йому відмовлено у стягненні цієї ж суми за договором підряду.

Безпідставним на думку скаржника є прийняття місцевим господарським судом до уваги наданих позивачем висновків експертів, а також висновку судової будівельно-технічної експертизи від 26.10.2021 №21-2822, отриманого на виконання ухвали суду першої інстанції, тоді як останній є необґрунтованим та не містить достатньо точну інформацію про обставини, що мають значення для розгляду цієї справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що уявлення скаржника про те, що заявою про стягнення коштів з місцевого бюджету з рахунків його розпорядника є зміною предмету та підстав позову є помилковим і не узгоджується з правовою позицією Верховного Суду з цього питання, викладеною у постанові від 14.05.2020 у справі № 916/1952/17, а також спростовує доводи апелянта стосовно неможливості застосування до спірних правовідносин положень ст.1212 ЦК України та хибності висновків експертів у даній справі та просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши присутніх у судовому засіданні представника Одеської міської ради, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2018 між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради (замовник) та ПП "ДОБРОБУД-ГРАД" (підрядник) укладено Договір про закупівлю підрядних робіт за державні кошти № 117-18/П.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору підрядник зобов`язався виконати роботи, зазначені у проектно-кошторисній документації, а замовник прийняти від підрядника завершені роботи та оплатити їх за наявності бюджетних коштів на рахунку замовника. Найменування робіт: 45214000-0 будівництво освітніх та науково-дослідних закладів. Будівництво загальноосвітньої школи на 1000 учбових місць, розташованої за адресою: вул. Маршала Говорова, 8 у місті Одесі. Коригування. Кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт вказані у проектно-кошторисній документації.

Згідно із пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Договору ціна договору становить: 51 628 690,00 грн., у т.ч. ПДВ 8 604 781,67 грн., з яких: 25 050 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 4 175 000,00 грн. на 2018 рік, 26 578 690,00 грн., у т. ч. ПДВ - 4 429 781,67 грн. на 2019 рік. Ціна договору визначається у Додатку № 1 Договірна ціна. Погоджена договірна ціна є невід`ємною частиною договору. Погоджена договірна ціна встановлюється на підставі повідомлення про намір укласти договір. Договірна ціна встановлюється динамічною. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Прибуток у договірній ціні розраховується за усередненими показниками Мінрегіону України на момент укладання договору.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 Договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних підрядником робіт, на підставі підписаних сторонами Довідок про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3. Фінансування робіт об`єкта здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел не заборонених законодавством, згідно з Додатком № 3 План фінансування робіт. Платіжні зобов`язання виникають при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань) та наявності коштів на рахунку замовника. За умови наявності бюджетних коштів на рахунку, замовник проводить проміжні платежі підряднику за виконані роботи на підставі наданих форм, зазначених у пункті 4.1 Договору, протягом 10-ти банківських днів з моменту їх підписання.

07.08.2018 між Позивачем та Управлянням укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти № 117-18/П, відповідно до якої сторони, зокрема, дійшли згоди:

1) перший абзац п. 3.1 статті ІІІ Ціна Договору викласти в наступній редакції: Ціна Договору становить: 51 628 690,00 грн., у т.ч. ПДВ 8 604 781,67 грн.,

2) перший абзац п. 5.1 статті V Виконання робіт викласти у наступній редакції:

Термін тривалості виконання робіт на об`єкті: серпень-грудень 2018 року.

Окрім того, викладено у нових редакціях Додаток № 2 Календарний графік виконання робіт та Додаток № 3 План фінансування робіт.

Відповідно до підпунктів 6.1.1, 6.1.2 пункту 6.1 Договору замовник зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи за наявності бюджетних коштів на рахунку замовника. Приймати виконані роботи згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідок про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3, Актів здачі змонтованого устаткування.

Згідно із підпунктами 6.3.1, 6.3.2 пункту 6.3 підрядник зобов`язався забезпечити виконання робіт у строки встановлені договором та відповідно до проектно-кошторисної документації. Забезпечити виконання робіт, якість яких відповідатиме умовам договору.

Замовником було здійснено оплату за виконані роботи з будівництва вказаної школи на суму у розмірі 51 628 690,00 грн. відповідно до умов Договору.

Разом з тим, під час виконання робіт по договору №117-18П виявилась необхідність в проведення додаткових робіт, які не були обумовлені Договором і первісною проектно-кошторисною документацією, однак виконання яких є неминучим задля можливості введення об`єкта в експлуатацію, а саме: монтаж і пусконалагодження систем пожежогасіння, монтаж пусконалагодження систем відеонагляду, монтаж сантехнічного обладнання, монтаж зовнішньої огорожі території, зовнішнє освітлення, та робіт не обумовлених договором, первісною проектно-кошторисною документацією, але необхідних для закінчення будівництва у повному обсязі та належної здачі об`єкту в експлуатацію в обумовлений термін.

Внаслідок виконання додаткового обсягу робіт, що не було обумовлено Договором і первісною проектно-кошторисною документацією ПП "Добробуд-Град", було сладено: Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за листопад 2018 року на суму 13 376 128,69 грн; Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за листопад 2018 року на суму 168 236,24 грн.; Акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 за листопад 2018 року на суму 5 108 806,21 грн.; Акт приймання виконаних будівельних робіт № 4 за листопад 2018 року на суму 685 862,18 грн.; Акт приймання виконаних будівельних робіт № 5 за листопад 2018 року на суму 1 243 174.70 грн.; Акт здачі змонтованого обладнання додатково до Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року на суму 578 637,11 грн.; Акт здачі змонтованого обладнання на суму 7 520 325,14 грн. Відповідні Акти приймання додатково виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в перевірено і погоджено уповноваженим представником Управління капітального будівництва Одеської міської ради - інженером технічного нагляду за будівництвом архітектури Марченко Тельманом Івановичем (реєстраційний N81586, кваліфікаційний сертифікат N8007466), що підтверджується відповідними підписами та печаткою останнього.

З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2019 ПП"Добробуд-Град" було передано Управлінню капітального будівництва Одеської міської ради відповідні Акти за формою КБ-2в, а також Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 у двох примірниках, що підтверджується відповідною відміткою про реєстрацію за вх.№0204/598 від 28.03.19 на супровідному листі. Одночасно у даному супровідному листі директор Підрядника звернувся до Замовника з проханням підписати зазначені документи та повернути один примірник ПП "Добробуд-Град", однак Акти підписані не були, виконані додаткові будівельні роботи не оплачені.

11 липня 2019 року ПП «Добробуд-Град» звернулось до відповідача з претензію № 17 УКБ ОМР, яка зареєстровано в канцелярії Управління капітального будівництва Одеської міської радиза вх. № 02-04/1285 від 11 липня 2019, однак зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Означені обставини призвели до звернення позивача до суду з відповідним позовом обґрунтованим посиланням на вимоги ст.1212 ЦК України та мотивованим тим, що при будівництві загальноосвітньої школи на 1000 учбових місць, розташованої за адресою: вул. Маршала Говорова, 8 у м.Одесі, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси (Одеський ліцей "Європейський"), Одеською міською радою було безпідставно набуто майно, що фактично належить ПП «Добробуд-Град», загальною вартістю 28 681 170,27 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Отже, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у вигляді розірвання договору.

Відтак, задля застосування до спірних правовідносин у справі ст. 1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити факт наявності або відсутності між сторонами у справі договірних правовідносин, які б свідчили про наявність або відсутність правових підстав для перерахування заявлених до стягнення грошових коштів.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей) (постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №917/803/18, від 09.07.2019 у справі №918/926/17, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).

Згідно з частинами 4, 7 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу, а також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Як вбачається з матеріалів справи в липні 2019 року ПП Добробуд-Град зверталось до Господарського суду Одеської області із позовом до Управління капітального будівництва Одеської міської ради про стягнення з останнього заборгованості за договором підряду в тому ж розмірі, що визначено в даному позові, а саме 28 681 170,20 грн. При цьому, рішенням Господарського суду Одеської області від 24.02.2020 у справі №916/2067/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2020, за результатами розгляду відповідного позову в його задоволені було відмовлено.

Місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи була досліджена правова природа відповідних додаткових робіт, так зокрема встановлено, що вони були виконані позивачем без погодження Управління капітального будівництва Одеської міської ради та без дотримання обов`язку зупинення виконання підрядних робіт, а тому вимагати оплату таких робіт позивач вправі, якщо доведе суду, що зупинення робіт могло привести до знищення або пошкодження об`єкта будівництва.

Кім того, судом апеляційної інстанції у справі №916/2067/19 зазначено, що у позивача була можливість дочекатися відповіді Управління щодо погодження виконання додаткових робіт, внесення відповідних змін до договору та у проектну-кошторисну документацію, зворотних доказів позивач до суду не надав. Оскільки жодної відповіді від Замовника робіт ПП Добробуд-Град не отримало, то судова колегія дійшла висновку, що позивачем додаткові підрядні роботи, загальною вартістю 28 681 170,20 грн. виконані на власний ризик, а вимога про оплату робіт є безпідставною, адже в силу приписів ст.877 ЦК України та п.25 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, Підрядник (позивач) позбавляється права вимагати плати за виконані додаткові робот без погодження їх виконання із Замовником.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що наявність договірних відносин між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ПП"ДОБРОБУД-ГРАД" та надання цим відносинам та виконаним позивачем додатковим роботам правової оцінки під час розгляду справи №916/2067/19, виключають можливість застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України та є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки в Актах виконаних будівельних робіт, наданих позивачем на підтвердження виконання додаткового обсягу робіт, замовником таких робіт визначено саме Управління капітального будівництва Одеської міської ради, а не Одеську міську раду, то відсутні підстави вважати, що відповідні роботи були отримані Одеською міською радою, оскільки остання є іншою юридичною особою, а отже відсутні і підстави для стягнення з неї вартості відповідних робіт.

Також слід зазначити, що відповідно до висновку експерта від 29.09.2019 /т.3, а.с. 1-194/ вартість змонтованого обладнання за відповідними актами здачі складає лише 8 098 962,25 грн. і відповідає відомості на придбання інвентарю та обладнання /т.1,а.с.199,200/. Зазначена відомість затверджена лише директором Одеського ліцею «Європейський», тобто установи, яка також є самостійною юридичною особою в цивільних правовідносинах, що також виключає можливість стверджувати що це майно було безпідставно набуто саме Одеською міською радою або Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради.

Таким чином, колегія вважає, що застосування ст.1212 ЦК України до правовідносин сторін і як наслідок задоволення позову є неможливим.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати з розгляду справи підлягають покладанню на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради задовольнити, рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2021 у справі № 916/266/21 скасувати, в позові відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "ДОБРОБУД-ГРАД" на користь Одеської міської ради 645 326,33 грн. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Одеської області.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.11.2022 о 12.10.

Головуючий суддяГ.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов

Суддя Я.Ф. Савицький