Рішення
від 29.09.2022 по справі 469/1434/16-ц
БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.09.2022 Справа №469/1434/16-ц

2/469/8/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.

за участю секретарів судового засідання Якубець С.В., Потриваєвої М.А.,

учасники справи та їхні представники:

прокурор Бережна-Семененко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-2012», третя особа без самостійних вимог Публічне акціонерне товариство «ПРОКРЕДИТ БАНК», про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 21 листопада 2016 року звернувся до суду в інтересах держави з вказаним позовом, у якому просив :

- визнати незаконними та скасувати пункти 2, 4 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №10 від 26 грудня 2012 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,00 га (пасовища) для ведення особистого селянського господарства в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області;

- визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №14 від 19 лютого 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,00 га (забудовані землі, під проїздами та площадками) з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування в межах с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- визнати недійсним виданий ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку від 29 грудня 2012 року серії ЯК № 808905 на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 4820982200:12:042:0389 в с. Коблеве в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- визнати недійсним і скасувати видане ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 27368881 від 26 вересня 2014 року.

Прокурор вважав, що вказані вище рішення Коблівської сільської ради прийнято з порушенням вимог законодавства, так як спірна земельна ділянка розташована у межах прибережної захисної смуги Чорного моря, а тому відповідно до ст.ст.85, 88 Водного кодексу України, ст.ст.59, 84 ЗК України, може перебувати виключно у державній та комунальній власності і надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей; ведення особистого селянського господарства та будівництво не передбачених Проектом планування та забудови Березанського району Миколаївської області об"єктів за місцезнаходженням земельної ділянки заборонено також існуючими будівельними нормами та містобудівною документацією. У порушення вимог ч.2 ст.186-1 ЗК України погодження органу містобудування та архітектури не надавалось. У зв"язку з незаконністю оскаржуваних рішень прокурор вважає, що має бути визнано недійсним виданий на їх підставі державний акт на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку та має бути визнаним недійсним та скасоване свідоцтво про право власності на спірну земельну ділянку, які є похідними документами від рішення сільської ради і посвідчують право власності.

27 грудня 2016 року ухвалою судді відкрито провадження у справі у порядку, визначеному ЦПК України (2004 року) та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 27 грудня 2016 року за заявою прокурора забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером 4820982200:12:042:0389, та заборони відділу з питань державної реєстрації Березанської РДА Миколаївської області здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (а.с.39).

19 лютого 2018 року ухвалою суду продовжено розгляд справи у порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. У разі виявлення надмірно сплаченого судового збору просила повернути цю суму органу прокуратури.

Інші учасники справи у судові засідання декілька разів не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв по суті справи не надали.

Оскільки учасники справи неодноразово повідомлялись судом про час та місце слухання справи, про наявність поважних причин неявки до суду не повідомили, відповідачі відзиву до суду не надали, незважаючи на тривалий час розгляду справи, а подальше відкладення справи суперечитиме основним принципам цивільного судочинства, суд на підставі ст.223 ЦПК України прийшов до висновку, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи та розглянув справу без участі осіб, що не з`явились у судове засідання.

Зі згоди прокурора суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Встановлені судом обставини з посиланням на докази, що їх підтверджують

Рішенням Коблівської сільської ради Березавського району Миколаївської області від 26 грудня 2012 року №10 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель, не наданих у власність та постійне користування в межах території населеного пункту с. Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області на данао ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га (пасовища) для ведення особистого селянського господарства в с. Коблеве (а.с.20).

Рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 19 лютого 2014 року №14 ОСОБА_1 затверджено проект із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 2,0000 га (забудовані землі, під проїздами та площадками) для ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (а.с.21).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що Реєстраційною службою Березанського РУЮ у Миколаївській області 26 вересня 2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 щодо спірної земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 4820982200:12:042:0389 по АДРЕСА_1 . На підставі акта прийому-передачі від 17 березня 2015 року право власності на зазначену земельну ділянку перейшло то ТОВ Каскад-2012, засновником якого відповідно до протоколу № 1/2015 загальних зборів ТОВ Каскад-2012 від 16 березня 2015 року є ОСОБА_1 , на підставі чого реєстраційною службою 11 квітня 2015 року ТОВ Каскад-2012 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 . Також із довідки вбачається, що спірна земельна ділянка перебуває у заставі у ПАТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», яке є третьою особою у даній справі, на підставі договору іпотеки № 1157 від 04 серпня 2016 року, укладеним ТОВ Каскад-2012 (а.с.22-23).

За даними Національної кадастрової системи відстань від урізу води Чорного моря до південної межі спірної земельної ділянки кадастровий номер 4820982200:12:042:0389 приблизно складає 735-740 метрів, до північної межі приблизно складає 778-783 метри, що підтверджується інформаційною довідкою відділу Держгеокадастру у Березанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (а.с.24 на звороті).

Як вбачається з повідомлення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, у базах даних документів дозвільного та декларативного характеру, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, які зареєстровані Управлінням, відсутні записи щодо об`єктів будівництва, розташованих на території с. Коблеве Березанського району, замовником яких є ОСОБА_1 (а.с.26).

За змістом повідомлення Управління містобудування та архітектури Миколаївської ОДА від 09 вересня 2016 року, надана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер 4820982200:12:042:0389 відповідно до проекту планування розташована в зоні рекреації та на момент її відведення її цільове призначення (землі сільськогосподарського призначення) та після його зміни (землі громадської забудови) не відповідало чинній в той час містобудівній документації. На звернення ОСОБА_1 від 21 лютого 2014 року надано позитивний висновок щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, звернення щодо виділення земельної ділянки не зареєстровано (а.с.27).

З інформації Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 09 вересня 2016 року вбачається, що на спірній земельній ділянці відсутні будівельні матеріали, будівлі чи споруди, а також об`єкти незавершеного будівництва (а.с.29).

Норми права, які застосував суд

Щодо посилань прокурора про порушення водоохоронного законодавства

За положеннями ст.60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів і додаток 13 до цих правил).

Відповідно до п.11 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486, водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води. На землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови (п.10).

Окремий проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги на час прийняття спірних рішень був відсутній, доказів існування фактичної забудови спірної земельної ділянки на момент прийняття оскаржуваного рішення суду не надано, тому межі прибережної захисної смуги визначаються відповідно до меж, встановлених законом.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене законом (статтею 88 ВК України). А тому відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність останньої, оскільки її розміри встановлені законом.

З урахуванням зазначених нормативних розмірів та даних Національної кадастрової системи є підстави вважати, що спірна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги Чорного моря.

Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією (частина перша статті 90 ВК України; абзац четвертий пункту 2 додатку 13 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів). У межах таких смуг уздовж морів, морських заток і лиманів забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об`єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені (частина друга статті 113 ЗК України).

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування можуть передавати, зокрема, громадянам із земель водного фонду на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України; близький за змістом припис закріплює частина третя статті 85 ВК України).

Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України.

Передача земельних ділянок прибережних захисних смуг у приватну власність і для потреб, не зазначених у ч.4 ст.59 ЗК України, законодавством України не передбачена.

Отже, відповідачем Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області усупереч зазначеним вимогам законодавства надано відповідачу ОСОБА_1 у приватну власність для ведення особистого селянського господарства в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, з подальшою зміною цільового призначення на будівництво і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування в межах с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області земельну ділянку, розміщену у межах прибережної захисної смуги, а тому оскаржувані рішення Коблівської сільської ради не відповідають зазначеним вимогам законодавства.

Щодо дотримання вимог містобудівної документації, будівельних норм і правил

Відповідно до ст.17 Закону України Про основи містобудування основою для вирішення питань про вилучення (викуп), передачу (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб є містобудівна документація.

Абзацом 2 ст.48 Закону України Про охорону земель передбачено, що розміщення і будівництво об`єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

Невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, є підставою для відмови у дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч.7 ст.118 ЗК України).

Як встановлено судом, надана відповідачу ОСОБА_1 у власність земельна ділянка розташована у зоні рекреації, визначеній відповідно до Проекту планування та забудови Березанського району Миколаївської області, затвердженого постановою Державного комітету Української РСР у справах будівництва від 23.10.1985 № 112, що був чинною містобудівною документацією на час надання ОСОБА_1 земельної ділянки у власність; вказаний Проект не передбачав можливість ведення особистого селянського господарства у зоні рекреації.

Отже, ведення особистого селянського господарства на спірній земельній ділянці суперечить земельному і водному законодавству, містобудівній документації, а тому п.п.2, 4 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області області №10 від 26 грудня 2012 року Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в частині затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та пункт 2 рішення Коблівської сільської ради №14 від 19 лютого 2014 року Про затвердження проекту із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, яким затверджено проект із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_1 , з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, не є законними.

Щодо погодження проекту землеустрою

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, зокрема, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта, підлягає погодженню з органом містобудування та архітектури (ч.2 ст.186-1 ЗК України).

Як вбачається з повідомлення Управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації, вказаним Управлінням 21 лютого 2014 року надано позитивний висновок на звернення ОСОБА_1 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки (а.с.27); відомості про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель с.Коблеве у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства відсутні та відсутність такого погодження відповідачами не спростована.

Отже, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не погоджений у порядку, встановленому законом.

Щодо скасування рішень органу місцевого самоврядування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно зі ст.ст.16, 21 Цивільного кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України, одним зі способів захисту прав є визнання незаконними рішень органів місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки оскаржуванірішення Коблівськоїсільської радисуперечать зазначенимвище нормамзаконодавства,вони підлягаютьвизнанню незаконнимита скасуваннюна підставіч.10ст.59Закону УкраїниПро місцевесамоврядування вУкраїні.

Щодо визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та свідоцтва про право власності на нерухоме майно

Згідно з абзацом першим частини першої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 ЗК України).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (частина перша статті 125 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України (у редакції, чинній на час видання державного акта), право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій (п.1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року №43, у редакції, чинній на час видання державного акта).

Отже, підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку. Такий акт лише посвідчуває відповідне право та не має самостійного юридичного значення.

Враховуючи вказане, а також те, що зміна власника земельної ділянки можлива лише у випадку, визначеному у частині другій статті 59 ЗК України і який не застосований у цій справі, суд вважає, що для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для повернення цієї ділянки власнику визнання недійсним державного акта не є необхідним. Така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядження земельною ділянкою, а тому в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним державного акту серії ЯК №808905 на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1 , слід відмовити.

Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Вероховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц.

Частина 1 ст.18 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачала, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.2 вказаної статті, перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п.81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, підставою для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування

Отже, свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином або підставою для державної реєстрації права власності на земельну ділянку у даному спорі, та втрачає свою юридичну силу у зв"язку зі скасуванням документа, що підтверджував право.

Тому вимога прокурора в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 та Коблівської сільської ради на користь прокурора сплачені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовнї заяви підлягав сплаті судовий збір за 4 вимоги немайнового характеру за ставкою 1378,00 грн. за кожну вимогу, тобто 1378,00 грн. х 4 = 5512,00 грн., та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 689,00 грн., усього 6201,00 грн.

Прокуратурою сплачено за подачу позову 139063,90 грн. та за заяву про забезпечення позову 689,00 грн., усього 139752,90 грн., тобто надлишково сплачено кошти у сумі 133551,90 грн..

Оскільки судом задоволено дві вимоги немайнового характеру підлягає стягненню із відповідачів ОСОБА_1 та Коблівської сільської ради на користь прокурора сплачений судовий збір у сумі по 1722,50 грн. з кожного (1378,00 грн. х 2) + 689,00 грн.= 3445,00 грн. : 2 = 1722,50 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 , ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, у розмірі переплаченої суми.

Тому надлишково сплачена сума судового збору підлягає поверненню платнику.

На підставівикладеного,керуючисьст.ст. 12,13,258,259,263-265ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати пункти 2, 4 рішення Коблівської сільської ради № 10 від 26 грудня 2012 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га (пасовища) для ведення особистого селянського господарства із земель, не наданих у власність та постійне користування, в межах території населеного пункту с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення Коблівської сільської ради № 14 від 19 лютого 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що перебуває у власності ОСОБА_1 , площею 2,0000 га (забудовані землі, під проїздами та площадками) на будівництво і обслуговування об"єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_2 , та Коблівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04375748, вул.Одеська, 4, с.Коблеве Миколаївської області) на користь прокуратури Миколаївської області (ЄДРПОУ 02910048) сплачений судовий збір у сумі 1722,50 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:

СудБерезанський районний суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення29.09.2022
Оприлюднено18.11.2022
Номер документу107325464
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —469/1434/16-ц

Ухвала від 05.12.2024

Цивільне

Березанський районний суд Миколаївської області

Тавлуй В. В.

Ухвала від 19.11.2024

Цивільне

Березанський районний суд Миколаївської області

Тавлуй В. В.

Ухвала від 27.08.2024

Цивільне

Березанський районний суд Миколаївської області

Тавлуй В. В.

Ухвала від 12.04.2023

Цивільне

Березанський районний суд Миколаївської області

Гапоненко Н. О.

Ухвала від 12.04.2023

Цивільне

Березанський районний суд Миколаївської області

Гапоненко Н. О.

Ухвала від 20.01.2023

Цивільне

Березанський районний суд Миколаївської області

Гапоненко Н. О.

Рішення від 29.09.2022

Цивільне

Березанський районний суд Миколаївської області

Гапоненко Н. О.

Рішення від 26.09.2022

Цивільне

Березанський районний суд Миколаївської області

Гапоненко Н. О.

Ухвала від 08.10.2019

Цивільне

Березанський районний суд Миколаївської області

Гапоненко Н. О.

Ухвала від 19.02.2018

Цивільне

Березанський районний суд Миколаївської області

Гапоненко Н. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні