Справа № 139/997/21
Провадження № 22-ц/801/1667/2022
Категорія: 8
Головуючий у суді 1-ї інстанції Тучинська Н. В.
Доповідач:Ковальчук О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2022 рокуСправа № 139/997/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчука О. В.,
суддів : Сала Т. Б., Панасюка О.С.,
за участі секретаря Луцишина О. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Селянське (фермерське) господарство "Дар", про скасування державної реєстрації права приватної власності з одночасним припиненням права приватної власності та інших речових прав та витребування земельних ділянок,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 20 липня 2022 року в смт. Муровані Курилівці суддею цього суду Тучинською Н.В., дата складання його повного тексту невідома,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2021 року Могилів-Подільська окружна прокуратура Вінницької області звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 із трьома позовними заявами про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 0522883000:04:002:0199, 0522883000:04:002:0188 та 0522883000:04:002:0172 з одночасним припиненням приватної власності та інших речових прав на вказані земельні ділянки, а також витребування цих земельних ділянок від відповідача ОСОБА_5 на користь держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області.
Позов обґрунтований тим, що вказані земельні ділянки були передані безоплатно
на підставі підроблених (неіснуючих) рішень органу місцевого самоврядування у приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а потім відчужені ними на підставі договорів купівлі-продажу на користь ОСОБА_5 , тому ці ділянки вибули з володіння власника не з його волі.
Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 13 квітня 2021 року №0-2-0.6-3500/2-21 земельні ділянки з вище згаданими кадастровими номерами знаходяться за межами населеного пункту с. Конищів, на момент формування вони перебували у державній власності, а розпорядником землі було Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
20 листопада 2021 року між ОСОБА_5 та Селянським (фермерським) господарством «Дар» укладено договір оренди земельних ділянок № 4/2021 строком до 20 листопада 2028 року, відповідно до умов якого вона передала в оренду Селянському (фермерському) господарству «Дар» належні їй на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами 0522883000:04:002:0172, 0522883000:04:002:0188 та 0522883000:04:002:0199 площею 2 га кожна.
Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду від 28 березня 2022 року справи №139/997/21, № 139/995/21, № 139/993/21 були об`єднані в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно номер 139/997/21.
У квітні 2022 року Могилів-Подільською окружною прокуратурою подано позов в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522883000:04:002:0177 з одночасним припиненням права приватної власності та інших речових прав та витребування земельної ділянки на користь держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області. Позов мотивований тим, що земельна ділянка була передана безоплатно на підставі підробленого (неіснуючого) рішення органу місцевого самоврядування у приватну власність ОСОБА_4 , а потім відчужена ним на підставі договору купівлі-продажу на користь ОСОБА_5 , тому ця ділянка вибула з володіння власника не з його волі.
Також 20 листопада 2021 року між ОСОБА_5 та Селянським (фермерським) господарством «Дар» укладено договір оренди земельної ділянки № 4/2021 строком до 20 листопада 2028 року, відповідно до умов якого вона передала в оренду Селянському (фермерському) господарству «Дар» належні їй на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 0522883000:04:002:0177 площею 2 га.
Відповідно до рішення 2 сесії 8 скликання Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області № 6 від 18 грудня 2020 року Конищівська сільська рада реорганізована шляхом приєднання до Мурованокуриловецької селищної ради. Тому відповіді від 19 травня 2021 року за № 02-13/1277, № 02-13/1272, № 02-13/1273, № 02-13/1274 про те, що Конищівською сільською радою не приймались рішення за №№ 714, 712, 711, 722 від 20 жовтня 2020 року вже були надані Мурованокуриловецької селищної радою.
Ухвалою суду від 06 червня 2022 року справу № 139/204/22 об`єднано в одне провадження із справою № 139/997/21.
Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20 липня 2022 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Скасовано державну реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0522883000:04:002:0172, 0522883000:04:002:0188, 0522883000:04:002:0199 та 0522883000:04:002:0177 та одночасно припинено право приватної власності та інші речові права на земельні ділянки з вказаними кадастровими номерами. Витребувано у ОСОБА_5 на користь держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області земельні ділянки з вище зазначеними кадастровими номерами. Вирішено питання розподілу судових витрат щодо судового збору.
Не погодившись із ухваленим рішенням, ОСОБА_5 , посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві Могилів-Подільська окружна прокуратура Вінницької області зазначила, що оскаржуване рішення вважає законним, а тому просить апеляційний суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін з огляду на таке.
Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що за клопотаннями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які подані ними згідно вимог ч. 6 ст. 118 ЗК України (т. 1, а.с. 42; т. 2, а.с. 46; т.3, а.с. 42; т. 4, а.с. 45), Головним управлінням Держгеокастру у Вінницькій області видано накази за №№ 2-10448/15-20-сг від 13 травня 2020 року, 2-10286/15-20-сг від 08 травня 2022 року, 2-10283/15-20-сг від 20 травня 2020 року та 27 травня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок орієнтовною площею 2 га кожна із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства (т. 1, а.с. 43; т. 2, а.с. 47; т.3, а.с. 43; т. 4, а.с. 46).
На підставі вказаних наказів ДП «Центр державного земельного кадастру» розробило проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області (т. 1, а.с. 36-54; т. 2, а.с. 36-63; т.3, а.с. 36-56; т. 4, а.с. 39-63).
Наказами ГУ Держгеокастру у Вінницькій області № 2-14590/15-20-СГ, № 2-14589/15-20-СГ та № 2-14600/15-20-СГ від 08 жовтня 2020 року ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 0522883000:04:002:0172, 0522883000:04:002:0188, 0522883000:04:002:0199 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу), що розташовані на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, у зв`язку з набуттям ними раніше права приватної власності в порядку безоплатної приватизації на земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (т. 1, а.с. 35; т. 2, а.с. 35; т.3, а.с. 35).
Відносно відповідача ОСОБА_4 таке рішення не приймалося. Однак, щодо ОСОБА_4 також відсутнє рішення про затвердження проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки з кадастровим номером 0522883000:04:002:0177, що розташована на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області площею 2 га, у власність та надання із земель державної власності у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства.
Як слідує із інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1, зворот а.с. 23; т. 2, зворот а.с. 23; т.3, зворот а.с. 23; т. 4, зворот а.с. 23), 11 грудня 2020 року за відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а 18 лютого 2021 року - за відповідачем ОСОБА_4 зареєстровано право приватної власності на вищевказані земельні ділянки. Такі реєстраційні дії вчинені державним реєстратором Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області Зарембою С.В. на підставі рішень 32 сесії 7 скликання Конищівської сільської ради за №№ 714, 712, 711, 722 від 20 жовтня 2020 року (т. 1, а.с. 19; т. 2, а.с. 19; т.3, а.с. 19; т. 4, а.с. 19).
Відповідно до п. 2 рішення № 6 Мурованокуриловецької селищної ради від 18 грудня 2020 року «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання до Мурованокуриловецької селищної ради» 2 сесії 8 скликання, Мурованокуриловецька селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків сільських рад, зазначених у п.1 цього рішення, в тому числі Конищівської сільської ради (т. 1, а.с. 28-29).
Згідно відповіді Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 19 травня 2021 року за № 02-13/1277 (т. 1, а.с. 30), № 02-13/1272 (т. 2, а.с. 30), № 02-13/1273 (т. 3, а.с. 30), № 02-13/1274 (т. 4, а.с. 32), Конищівською сільською радою не приймались рішення за №№ 714, 712, 711, 722 від 20 жовтня 2020 року. Остання 38 позачергова сесія 7 скликання Конищівської сільської ради була проведена 01 грудня 2020 року, на якій були прийняті рішення за №№ 353-360; попередня 37 сесія 7 скликання була проведена 23 жовтня 2020 року, на якій були прийняті рішення за №№ 346-352; 36 позачергова сесія проведена 18 вересня 2020 року; а 32 сесія 7 скликання Конищівської сільської ради проведена 12 лютого 2020 року, на якій прийняті рішення за №№ 298-308.
09 лютого 2021 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. посвідчено договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 0522883000:04:002:0172 та 0522883000:04:002:0188 (т. 1, а.с. 25-27; т. 2, а.с. 25-27), 10 лютого 2021 року цим же нотаріусом посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 0522883000:04:002:0199 (т. 3, а.с. 25-27), а 18 лютого 2021 року - земельної ділянки з кадастровим номером 0522883000:04:002:0177 (т. 4, а.с. 27-29). Відчуження всіх земельних ділянок було вчинено на користь покупця - відповідача у цій справі ОСОБА_5 . У день посвідчення договорів нотаріусом було внесено відомості про вчинені правочини та нового власника земельних ділянок в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та зареєстроване право власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 23; т. 2, а.с. 23; т.3, а.с. 23; т. 4, а.с. 23).
Ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.387 ЦК України лише власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 зазначено таке: задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Суд першої інстанції, встановивши, що реєстрація права власності на спірні земельні ділянки була вчинена на підставі підробленого (неіснуючого) рішення органу місцевого самоврядування, тобто, що ці ділянки вибули з володіння власника не з його волі, дійшов вірного висновку про те, що в даній справі підлягають застосуванню положення ст. 388 ЦК України про витребування майна у ОСОБА_5 як у добросовісного набувача.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача, не приймаються до уваги, оскільки відсутність спрямованого на відчуження майна рішення відповідного органу місцевого самоврядування (зокрема, його підроблення) означає, що власник волю на відчуження не виявляв. Добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, то наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна із чужого володіння. Необхідною передумовою виникнення права приватної власності на земельну ділянку державної чи комунальної власності має бути рішення про передання у приватну власність цієї ділянки, прийняте відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, які діють від імені власника. Рішення за №№ 714, 712, 711, 722 від 20 жовтня 2020 року щодо розпорядження спірними земельними ділянками Конищівською сільською радою не приймалися, тобто спірні земельні ділянки вибули з володіння власника - держави, поза його волею та на підставі неіснуючих рішень.
Подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц.
В постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 373/1810/16-ц вказано, що законодавчо визначений порядок набуття права власності громадянами на земельну ділянку із земель державної та комунальної власності потребує наявності, з одного боку, волевиявлення осіб до отримання земельної ділянки у формі подання заяви, з іншого - прийняття рішення про її передачу органом державної влади або місцевого самоврядування. Тож відсутність волевиявлення територіальної громади на передачу земельної ділянки є порушенням чинного законодавства. Право власності на майно, яке було передано за угодами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна. Лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, можливе розпорядження спірним нерухомим майном. Таким чином, у випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційним позовом).
Також колегія суддів відхиляє довід апелянта про те, що факт незаконного відчуження та допущення продажу земельних ділянок не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, проте, є підставою для виникнення обов`язку в органів місцевого самоврядування здійснити все необхідне, щоб відшкодувати збитки, завдані таким відчуженням. Кінцевий набувач не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до проміжного набувача, в якого придбав земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставі ст. 661 ЦК України. Вказане відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 зауважує, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Таку ж вимогу може заявити і проміжна набувачка до первинного набувача. Вказане відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510цс15 (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 93), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 63), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 125.6.3)).
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не надав йому можливість подати докази у визначений строк та розглянув справу по суті за його відсутності не заслуговують на увагу, оскільки представником ОСОБА_5 , адвокатом Онисковцем Ю.А., 24 травня 2022 року до суду було подано відзив на позовну заяву (а.с. 86-90), що не позбавляло його можливості подати докази у встановлений строк. До дня вирішення спору по суті ОСОБА_5 мала достатньо часу для надання доказів, які стосуються суті спору. Повідомлення про виклик до суду на 20 липня 2022 року було надіслано на електронну адресу представника ОСОБА_5 , адвоката Онисковця Ю.А., яка була ним вказана у відзиві на позовну заяву - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду» від 28 червня 2022 року доставлено адвокату Онисковцю Ю.А. до поштової скриньки 28 червня 2022 року (а. с. 147).
Слід зауважити, що адвокат має повну вищу юридичну освіту, зобов`язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права. Таким чином адвокат діє від імені, в інтересах та за згодою свого довірителя, надає особі професійну та кваліфіковану правову допомогу. Такі дії та бездіяльність свідчать про неналежне виконання адвокатом Онисковцем Ю.А. своїх процесуальних обов`язків та недобросовісне користування ним процесуальними правами.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (справа Aleksandr Shevchenko v. Ukraine, заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та справа Trukh v. Ukraine, заява N 50966/99, рішення від 14 жовтня 2003 року).
Вказаним спростовуються доводи апеляційної скарги в цій частині.
Всі інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до іншої оцінки доказів, ніж зроблена судом першої інстанції, однак висновків суду не спростовують, а тому також відхиляються.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому відповідно до положень ст. 375ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно підпункту 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Так як позовні вимоги щодо витребування з незаконного володіння у ОСОБА_5 спірних земельних ділянок є похідними від вимог про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0522883000:04:002:0172, 0522883000:04:002:0188, 0522883000:04:002:0199 та 0522883000:04:002:0177 з одночасним припиненням права приватної власності та інших речових прав, тому позивачем при зверненні до суду пред`явлено чотири позовних вимоги. З урахуванням сплаченого ОСОБА_5 судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6 810 грн., з скаржника на користь держави підлягає доплаті судовий збір за розгляд справи в апеляційній інстанції в розмірі 7 126 грн. 50 коп. ( 9 291 грн. х 150% = 13 936 грн. 50 коп., де 9 291 грн.- судовий збір за подання позовної заяви, а 13 936 грн. 50 коп. - загальна сума судового збору за подання апеляційної скарги).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області 20 липня 2022 року - без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 7 126 грн. (сім тисяч сто двадцять шість гривень) 50 коп. (п`ятдесят копійок).
Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.
Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.
Головуючий О. В. Ковальчук
Судді : Т. Б. Сало
О. С. Панасюк
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2022 |
Оприлюднено | 18.11.2022 |
Номер документу | 107336485 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Вінницький апеляційний суд
Ковальчук О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні