Постанова

від 10.11.2022 по справі 143/1356/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 143/1356/21

Провадження № 22-ц/801/1623/2022

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сич С. М.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 рокуСправа № 143/1356/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого: Копаничук С.Г.

Суддів: Оніщука В.В., Голоти Л. О.,

за участю секретаря Литвина С.С.

учасники справи:

позивач: Фермерське господарство «Вацлавівське»,

відповідачі: Міністерство юстиції України, ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фермерське господарство «Ланецького», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 12.07.2021 року, повний текст якого складений 04.08.2022 року, постановленого у приміщенні того ж суду під головуванням судді Сича С. М. у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «Вацлавівське» до Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідачів - Фермерського господарства «Ланецького», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3564/5 від 07.10.2021 року,-

В с т а н о в и в :

У грудні 2021 року Фермерське господарство «Вацлавівське» (далі ФГ «Вацлавівське») звернулось до суду з позовом до Фермерського господарства «Ланецького» (далі ФГ «Ланецького»), Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3564/5 від 07.10.2021 року.

Вказало, що наказом Міністерства юстиції України № 3564/5 від 07.10.2021 року було задоволено скаргу засновника ФГ «Ланецького» - ОСОБА_1 від 03.08.2020 року (з доповненнями від 17.05.2021 та від 23.06.2021 року) на рішення державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно, а саме:

- державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревич А.В. від 19.03.2020 року №№ 51692553, 51693148, від 31.03.2020 року №№ 51829203, 51829278, 51833160, 51833246, 51839373, 51839428, 51834557, 51834609, 51839110, 51839199, 51832717, 51832803, 51900530, 51900623, 51835739, 51835818, 51835008, 51835101 від 07.04.2020 року №№ 51899637, 51899689, 51900172, 51900274, 51899419, 51899493;

- державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Гаєвської В. П. від 31.03.2020 року №№ 51837812, 51837901, 51838041, 51838111, 51836757, 51836845, 51832261, 51832377, 51836435, 51836534, 51837580, 51837688, 51838521, 51838599, від 07.04.2020 року №№ 5189917, 51900031, 51900755, 51900875, 51899473, 51899647, 51900224, 51900428;

- державного реєстратора Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області Смішного О. І. від 12.04.2021 року №№ 57584605, 57582935, 57580899, 57582664, 57583214, 57582370, 57582159, 57581976, 57581575, 57581306;

- державного реєстратора Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області Чернюк Л. М. від 12.04.2021 року №№ 57572185, 57573476, 57572939, 57578900, 57580865, 57581193, 57575299, 57577099, від 13.04.2021 року №№ 57615810, 57617130, 57616578, 57616178, 57619185, від 14.04.2021 року №№ 57636693, 57626847, 57637657, 57638072, 57637061, 57638428, 57638753, 57639471, 57627405, 57639900, 57623727, 57646166, 57646227.

Вищевказаний наказ бувприйнятий напідставівисновкуКолегії зрозглядускаргна рішення,діїабобездіяльність державногореєстратора,суб`єктівдержавноїреєстрації, територіальних органівМіністерства юстиціїУкраїни від17.09.2021року (далі Колегія).

У висновку Колегії вказані мотиви для скасування рішень державних реєстраторів, які зводяться до того, що на підставі цих рішень припинено право оренди на земельні ділянки ФГ «Ланецького». Додаткові угоди до договорів оренди землі від 01.03.2020 року, якими припинено право оренди на земельні ділянки за ФГ «Ланецького»,незаконно підписані від імені цього фермерського господарства ОСОБА_16 .

Наказом Міністерства юстиції України № 1289/5 від 31.03.2020 року «Про задоволення скарги» запис про ОСОБА_16 як керівника ФГ «Ланецького» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань було скасовано і поновлено запис про ОСОБА_17 , як керівника цього фермерського господарства.

Отже, на думку Колегії, державним реєстраторам для державної реєстрації було надано угоди, підписані від імені ФГ «Ланецького», невповноваженою особою - ОСОБА_16 , який не мав таких повноважень на підписання цих угод від імені ФГ «Ланецького», оскільки станом на дату розірвання договорів оренди 01.03.2020 року дійсним керівником цього фермерського господарства, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань являвся ОСОБА_17 .

Надалі державними реєстраторами приймались рішення про реєстрацію права оренди на земельні ділянки за ТОВ «Погребищенське».

В свою чергу, на підставі рішень державних реєстраторів право оренди ТОВ «Погребищенське» за цими договорами було припинено і зареєстровано за ФГ «Вацлавівське».

Оскільки зазначені рішення прийняті державними реєстраторами внаслідок незаконного припинення державної реєстрації права оренди ФГ «Ланецького» на земельні ділянки, то Колегія дійшла висновку, що вони підлягають скасуванню як похідні від прийнятих з порушенням рішень, на підставі яких припинено право оренди ФГ «Ланецького».

Вважає, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України незаконним, оскільки за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 значиться як один із засновників ФГ «Ланецького», а відтак припинення державної реєстрації права оренди ФГ «Ланецького» на земельні ділянки могло порушити права самого фермерського господарства, а не ОСОБА_1 .

За таких обставин Міністерство юстиції України повинно було відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , що узгоджується із приписами пунктів 5, 6 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128 (далі Порядок №1128).

Крім того, в порушення вимог пунктів 10, 11 Порядку № 1128 Колегія не повідомила позивача, як заінтересовану особу про дату, час і місце проведення її засідання, позбавивши його, як орендаря земельних ділянок можливості взяти участь у розгляді скарги, що є істотним порушенням процедури її розгляду, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.

Міністерство юстиції України, повторно розглядаючи скаргу ОСОБА_1 і приймаючи оскаржуваний наказ, проігнорувало презумпцію правомірності правочину та те, що додаткові угоди до договорів оренди землі були укладені до виключення із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_16 , як керівника ФГ «Ланецького». При цьому, такі додаткові угоди, на підставі яких реєстраторами були прийняті рішення про припинення державної реєстрації права оренди ФГ «Ланецького», у встановленому законом порядку судом недійсними не визнавалися.

Посилаючись на вищевикладене та положення ст. ст. 204, 215 ЦК України, п.13 ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», просив визнати незаконним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 3564/5 від 07.10.2021 року про задоволення скарги ОСОБА_1 від 03.08.2020 року на рішення:

-державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревич Андрія Валентиновича від 19.03.2020 року №№ 51692553, 51693148, від 31.03.2020 року №№ 51829203, 51829278, 51839373, 51839428, 51834557, 51834609, 51839110, 51839199, 51832717, 51832803, 51900530, 51835739, 51835818, від 07.04.2020 року №№ 51899637, 51899689, 51899419, 51899493;

-державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Гаєвської Валентини Петрівни від 31.03.2020 року №№ 51837812, 51837901, 51838041, 51838111, 51836757, 51836845, 51832261, 51832377, 51837580, 51837688, 51838521, від 07.04.2020 року №№ 51900755, 51900875, 51899473, 51899647;

-державного реєстратора Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області Смішного Олексія Івановича від 12.04.2021 року №№ 57584605, 57582935, 57580899, 57582664, 57583214, 57582370, 57582159, 57581976, 57581575, 57581306;

-державного реєстратора Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області Чернюк Людмили Михайлівни від 12.04.2021 року №№ 57572185, 57573476, 57572939, 57578900, 57580865, 57581193, 57575299, 57577099, від 13.04.2021 року №№ 57615810, 57617130, 57616578, 57616178, 57619185, від 14.04.2021 року №№ 57636693, 57626847, 57637657, 57638072, 57637061, 57638428, 57638753, 57639471, 57627405, 57639900, 57623727, 57646166, 57646227.

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 13.05.2022 року прийнято відмову від позову представника ФГ «Вацлавівське» - адвоката Щавінського К.С. в частині заявлених позовних вимог до ФГ «Ланецького». Закрито провадження у справі в частині позовних вимог ФГ «Вацлавівське» до ФГ «Ланецького».

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 13.05.2022 року залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ФГ «Ланецького».

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 31.05.2022 року залучено до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 12.07.2022 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 3564/5 від 07.10.2021 року про задоволення скарги ОСОБА_1 від 03.08.2020 року на рішення:

-державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревич Андрія Валентиновича від 19.03.2020 року №№ 51692553, 51693148, від 31.03.2020 року №№ 51829203, 51829278, 51839373, 51839428, 51834557, 51834609, 51839110, 51839199, 51832717, 51832803, 51900530, 51835739, 51835818, від 07.04.2020 року №№ 51899637, 51899689, 51899419, 51899493;

-державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Гаєвської Валентини Петрівни від 31.03.2020 року №№ 51837812, 51837901, 51838041, 51838111, 51836757, 51836845, 51832261, 51832377, 51837580, 51837688, 51838521, від 07.04.2020 року №№ 51900755, 51900875, 51899473, 51899647;

-державного реєстратора Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області Смішного Олексія Івановича від 12.04.2021 року №№ 57584605, 57582935, 57580899, 57582664, 57583214, 57582370, 57582159, 57581976, 57581575, 57581306;

-державного реєстратора Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області Чернюк Людмили Михайлівни від 12.04.2021 року №№ 57572185, 57573476, 57572939, 57578900, 57580865, 57581193, 57575299, 57577099, від 13.04.2021 року №№ 57615810, 57617130, 57616578, 57616178, 57619185, від 14.04.2021 року №№ 57636693, 57626847, 57637657, 57638072, 57637061, 57638428, 57638753, 57639471, 57627405, 57639900, 57623727, 57646166, 57646227.

В апеляційній скарзі Міністерство юстиції України просить зазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а у справі ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вказало, що оскільки позовні вимоги стосуються законності укладених договорів та їх державної реєстрації під час здійснення позивачем господарської діяльності, на підставі ст. 255 ЦПК України даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд на зазначене уваги не звернув та ухвалою від 30.03.2022 року безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про закриття провадження у справі. Крім того, судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області. Суд не надав належної правової оцінки обґрунтованості оскаржуваного наказу, який був виданий на підставі висновку Колегії зрозгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 17.09.2022 року. Оскаржуваний наказ є законним та прийнятим в порядку і спосіб визначений чинним законодавством, підстави для визнання його незаконним та скасування відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ФГ «Вацлавівське» - адвокат Щавінський К.С., вважає рішення суду законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадахверховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цимКодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірнихправовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.

Суд встановив, що 01.03.2020 року між ФГ «Ланецького», в особі ОСОБА_16 , як орендарем, та ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , як орендодавцями (третіми особами), укладено додаткові угоди до договорів оренди землі, згідно із якими розірвано договори оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області (т.1, а.с.14, 26, 38, 50, 62, 74, 86, 98, 110, 122, 134, 148, 164, 178, 191, 205, 219, 233).

01.03.2020 року між ТОВ «Погребищенське» та ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 укладено договори оренди цих земельних ділянок строком на 10 років до 01.03.2030 року (т.1, а.с.15, 16, 27, 28, 39, 40, 51, 52, 63, 64, 75, 76, 87, 88, 99, 100, 111-124, 135, 136, 149, 150, 165, 166, 179, 180, 192, 193, 206, 207, 220, 221, 234, 235).

З Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що на підставі вказаних договорів оренди землі державними реєстраторами ОСОБА_22 , ОСОБА_23 згідно із рішеннями від 19.03.2020 року, 31.03.2020 року та 07.04.2020 року було зареєстровано інше речове право (право оренди) ТОВ «Погребищенське» на вказані земельні ділянки (т.1, а.с.19, 29, 41, 53, 55, 65, 67, 77, 89, 101, 113, 125, 138, 153, 168, 181, 195, 209, 223, 237).

Наказом Міністерства юстиції України від 31.03.2020 року № 1289/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» задоволено частково скаргу ОСОБА_1 від 21.02.2020 року.

Скасовано реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 13.12.2019 року №11631050028000414 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах», проведену державним реєстратором Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Хавхалюком І. С. щодо ФГ «Ланецького» (т.1, а. с.13).

04.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Колегії зі скаргою від 03.08.2020 року, в якій просив скасувати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведені, зокрема, державними реєстраторами ОСОБА_23 та ОСОБА_22 на підставі рішень від 19.03.2020 року, 31.03.2020 року та 07.04.2020 року, посилаючись на те, що наказом Міністерства юстиції України від 31.03.2020 року №1289/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» скасовано реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 13.12.2019 року щодо зміни керівника ФГ «Ланецького» із ОСОБА_17 на ОСОБА_16 , проведену державним реєстратором Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Хавхалюком І. С. щодо ФГ «Ланецького».

Також вказав, що у період до прийняття вищезазначеного наказу Міністерства юстиції України за ініціативою ОСОБА_16 було розірвано із орендодавцями договори оренди землі відносно тих земельних ділянок, що перебували в оренді ФГ «Ланецького». Після цього 01.03.2020 року між цими орендодавцями та ТОВ «Погребищенське» укладено нові договори оренди зазначених земельних ділянок, внаслідок чого державними реєстраторами було вчинено оскаржувані реєстраційні дії. Такі дії, на думку скаржника, спрямовані на захоплення права оренди земельних ділянок, належних ФГ «Ланецького».

25.03.2021 року між ТОВ «Погребищенське» та ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 укладено додаткові угоди до договорів оренди землі від 01.03.2020 року, згідно із якими розірвано вищезазначені договори оренди земельних ділянок (т.1, а. с. 18, 30, 42, 54, 66, 78, 90, 102, 114, 126, 139, 154, 169, 182, 196, 210, 224, 238).

25.03.2021 року між ФГ «Вацлавівське» та ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 укладено договори оренди землі строком на 10 років до 25.03.2031 року, об`єктом яких є зазначені вище земельні ділянки (т.1, а. с. 20-22, 32, 33, 44, 45, 56, 57, 68, 69, 80, 81, 92, 93, 104, 105, 116, 117, 128, 129, 141, 142, 156, 157, 171, 172, 184, 185, 198, 199, 212, 213, 226, 227, 240, 241).

На підставі вищезазначених додаткових угод до договорів оренди землі від 25.03.2021 року державними реєстраторами ОСОБА_24 та ОСОБА_25 прийнято рішення від 12.04.2021 року про припинення права оренди земельними ділянками ТОВ «Погребищенське» (т.1, а. с. 24, 36, 48, 60, 72, 84, 96, 108, 120, 132, 146, 162, 176, 189, 203, 217, 231, 245).

На підставі рішень державного реєстратора Чернюк Л. М. від 13.04.2021 року та від 14.04.2021 року право оренди ФГ «Вацлавівське» на земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т.1, а. с. 22, 34, 46, 58, 70, 82, 94, 106, 118, 130, 144, 160, 174, 187, 201, 215, 229, 243).

18.05.2021 року ОСОБА_26 подано Колегії додаткові пояснення від 17.05.2021 року, в яких він просить у разі винесення наказу Міністерства юстиції України про задоволення його скарги від 03.08.2020 року також скасувати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, якими припинено права оренди за ТОВ «Погребищенське», а також зареєстровано такі права оренди, зокрема за ФГ «Вацлавівське» (т.3, а. с. 23, 24).

Згідно із висновком Колегії від 17.09.2021 року скарга ОСОБА_1 від 03.08.2020 року підлягає задоволенню (т.1, а. с. 9-12).

07.10.2021 року Міністерством юстиції України прийнято наказ № 3564/5 «Про задоволення скарги», яким задоволено скаргу ОСОБА_1 від 03.08.2020 року.

Скасовано, серед іншого, рішення:

-державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревич Андрія Валентиновича від 19.03.2020 року №№ 51692553, 51693148, від 31.03.2020 року №№ 51829203, 51829278, 51839373, 51839428, 51834557, 51834609, 51839110, 51839199, 51832717, 51832803, 51900530, 51835739, 51835818, від 07.04.2020 року №№ 51899637, 51899689, 51899419, 51899493;

-державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Гаєвської Валентини Петрівни від 31.03.2020 року №№ 51837812, 51837901, 51838041, 51838111, 51836757, 51836845, 51832261, 51832377, 51837580, 51837688, 51838521, від 07.04.2020 року №№ 51900755, 51900875, 51899473, 51899647;

-державного реєстратора Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області Смішного Олексія Івановича від 12.04.2021 року №№ 57584605, 57582935, 57580899, 57582664, 57583214, 57582370, 57582159, 57581976, 57581575, 57581306;

-державного реєстратора Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області Чернюк Людмили Михайлівни від 12.04.2021 року №№ 57572185, 57573476, 57572939, 57578900, 57580865, 57581193, 57575299, 57577099, від 13.04.2021 року №№ 57615810, 57617130, 57616578, 57616178, 57619185, від 14.04.2021 року №№ 57636693, 57626847, 57637657, 57638072, 57637061, 57638428, 57638753, 57639471, 57627405, 57639900, 57623727, 57646166, 57646227 (т.1, а.с.8).

Задовольняючи позовнівимоги судвиходив зтого,що Міністерствоюстиції Українипри розглядіскарги ОСОБА_1 діяло нена підставіта успосіб,що визначенічинним законодавством,що,в своючергу,потягнуло засобою істотніпорушення процедурнихправ таохоронюваних закономінтересів позивача. Наведеніобставини єсамостійною табезумовною підставоюдля висновкупро порушенняМіністерством юстиціїУкраїни приприйнятті оскаржуваногонаказу правта законнихінтересів позивача. Позивачу впередбаченому порядку не надавалисякопії скаргта доданихдо нихдокументів,він небув повідомленийпро дату,час тамісце засіданняколегії,що позбавилойого можливостіознайомитись іздоводами тавимогами скарг,подати пояснення(заперечення)та доказина їхобґрунтування,а відсутністьдоказів повідомленняпозивача єсамостійною,безумовною тадостатньою підставоюдля висновкупро те,щоМіністерством юстиціїУкраїнипід часрозгляду скаргивідповідача ОСОБА_17 було порушеновимоги пункту11Порядку№1128. Крім того,підписання відімені головиФГ «Ланецького»додаткових угодпро розірваннядоговорів орендиземлі ОСОБА_16 може порушувати права та інтереси цього фермерського господарства, а не корпоративні права ОСОБА_1 , а тому ОСОБА_1 не був наділений повноваженнями на подання скарги в інтересах ФГ «Ланецького» до Колегії.

Ураховуючи відсутність порушення додатковими угодами до договорів оренди землі прав та інтересів ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що Міністерству юстиції України слід було відмовити у задоволенні його скарги.

Колегія суддів вважає, що суд вірно встановив обставини справи, які перевірив наданими доказами, оціненими в порядку ст. 89 ЦПК України, правильно визначив спірні правовідносини та застосував до них норми права і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3564/5 від 07.10.2021 року.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Міністерства юстиції України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150, далі - Порядок № 1128).

Відповідно до пунктів першого, другого частини першої статті другої Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Пунктом сьомим частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що Міністерство юстиції України здійснює розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно з частинами першою-третьою, дев`ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги, зокрема, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір). Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконаннявказаного припису,постановою КабінетуМіністрів Українивід 25.12.2015року №1128затверджено Порядокрозгляду скаргу сферідержавної реєстрації пунктом2якого встановлено,що розглядскарг усфері державноїреєстрації здійснюєтьсяМін`юстом тайого територіальнимиорганами умежах компетенції,визначеної законом.Розгляд скаргу сферідержавної реєстраціїна предметнаявності (відсутності)порушень законуу рішеннях,діях абобездіяльності державногореєстратора,суб`єктів державноїреєстрації,територіальних органівМін`юсту здійснюєтьсяколегіально,крім випадку,передбаченого цимПорядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Процедура розгляду скарги визначена статтею 37ЗУ «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» та Порядком №1128.

Згідно з положеннями частини шостоїстатті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ», «д» і «е» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1128 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Використане у нормативному приписі пункту 10 Порядку № 1128 слово «запрошує» свідчить про те, що під час розгляду скарги по суті Міністерство юстиції України має запросити скаржника та/або його представника, суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, та вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання зазначених суб`єктів реєстраційних правовідносин для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати, зокрема заінтересованих осіб, про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

Способи повідомлення визначені пунктом 11 Порядку (чинним на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до якого Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Відповідно до пункту12Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

Виходячи зправового аналізувищезазначених нормслід констатувати,що Міністерствоюстиції Україниповинно обратиі підтримуватисятакої процедурирозгляду скарги,за якоїне тількискаржник,але йсуб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача мають свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги.

Недотримання порядку розгляду скарги у вимірі сказаного, мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб`єкта державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.

Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п. 3 розділу III Положення про комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 року № 37/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2016 року за № 42/28172).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява 29979/04) в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються».

Таким чином,на Міністерствоюстиції Українипокладено обов`язокзабезпечення участізаінтересованих осібу розглядіскарги шляхомналежного повідомленняз метоюреалізації їхньогоправа на захист, подання відповідних пояснень.

Судом встановлено, що ФГ «Вацлавівське» не повідомлялось про розгляд скарги ,не брало участі у її розгляді , матеріали скарги та доданих до неї документів йому не надсилались, що свідчить про неналежне дотримання вимог закону повідомлення про час та місце розгляду.

Міністерством юстиції України не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували здійснення додаткового повідомлення позивача про дату, час і місце засідання колегії в способи, визначені пунктом 10 вказаного Порядку.

Верховний Суд у постанові від 15 серпня 2019 року у справі №826/3539/17 звернув увагу, що Міністерство юстиції України повинно обирати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача мають свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги.

Міністерство юстиції України має запросити скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміну (рішення Європейського суду з прав людини у справі Sramek v. Austria від 22.10.1984).

Суд або трибунал у змістовному значенні визначається за судовими функціями, тобто визначенням питань, що знаходяться у межах повноважень органу, що засновані на нормах права, і після проведення провадження у передбаченому законом порядку (рішення Європейського суду з прав людини у справі Sramek v. Austria від 22.10.1984 та справі Cyprus v. Turkey від 10.05.2001).

Право винесення рішення входить у визначення поняття «суд». Провадження повинні забезпечувати «визначення судом проблем у спорі» відповідно до статті 6 (рішення Європейського суду з прав людини у справі Benthem v. the Netherlands від 23.10.1985).

Стаття 6 Конвенції містить два аспекти вимоги безсторонності. По-перше, орган, який розглядає справу, повинен бути безстороннім суб`єктивно, тобто жодний його член не повинен мати будь-якої особистої зацікавленості або упередженості. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які б свідчили про протилежне. По-друге, такий орган повинен також бути безстороннім з об`єктивного погляду, тобто він повинен надати достатні гарантії, які б виключали будь-які законні сумніви стосовно цього (рішення Європейського суду з прав людини у справі Academy Trading Ltd. and Others v. Greece від 26.02.1998, Daktaras v. Lithuania від 19.09.2000; Moiseyev v. Russia від 09.10.2008).

На національні суди покладається обов`язок з`ясувати чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі Созонов та інші проти України від 08.11.2018).

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість уявити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище відносно іншої сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996; Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands від 27.10.1993; Duљko Ivanovski v. the former Yugoslav Republic of Macedonia від 24.07.2014; Popov v. Russia від 11.12.2006).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

Апеляційний суд вважає, що колегією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації не враховано вимог пункту 10, 11 Порядку, що призвело до порушення права позивача на справедливий розгляд справи в якій він є заінтересованою особою.

Колегія суддів звертає увагу на те, що коли в результаті рішення органу державної влади може відбутись втручання у права або інтереси особи, такий орган має пересвідчитись, що ним використано всі можливі способи повідомлення такої особи та забезпечено її безпосередню участь або можливість надання письмових пояснень, заперечень тощо.

Вищенаведене узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 640/17492/20 (провадження №К/9901/5501/21).

Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 826/19452/16, від 19 червня 2019 року у справі № 826/9614/17, від 11 жовтня 2019 року у справі № 810/1701/18, від 15 серпня 2019 року у справі №826/3539/17, що процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу.

Таким чином, у контексті норми пункту 11 Порядку № 1128, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обставини належного повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяють належному виконанню відповідачем своїх функцій та мають істотне значення для вирішення скарги.

З огляду на передбачені законом вимоги, встановивши, що скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або йому не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували здійснення додаткового повідомлення позивача, визначеного пунктом 11 Порядку про дату, час і місце засідання колегії в зазначені способи та позивачу не надавалися копії скарг та доданих до них документів, а відтак він не був повідомлений про дату, час та місце засідання колегії, що позбавило його можливості ознайомитись із доводами та вимогами скарг, подати пояснення (заперечення) та докази на їх обґрунтування.

За таких обставин, позивач не брав участі у розгляді скарги саме через неналежне дотримання вимог закону щодо повідомлення про час та місце її розгляду.

Позбавлення заінтересованої особи, яка є власником (користувачем) майна, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.

Таким чином ,колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що встановлені процедурні порушення розгляду скарги нівелюють відповідні наслідки та обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування спірного наказу.

Такий правовий висновок узгоджується з висновком щодо застосування відповідних норм права, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №143/1020/20 від 13.10.2021.

Доводи апеляційної скарги про те, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, є безпідставними з таких міркувань.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з частиною першою статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього кодексу.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частини друга та третя статті 4 цього кодексу).

При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині першій статті 3 ГК України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Предметна і суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена у статті 20 ГПК України.

Пунктом першим частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особипідприємці (п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПКУкраїни).

Предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3564/5 від 07.10.2021 року, яким було задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано ряд рішень державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельних ділянок).

Розглядуваний спір не пов`язаний зі здійсненням сторонами господарської діяльності чи укладенням, зміною, розірванням і виконанням правочинів у господарській діяльності в розумінні приписів п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України. Пред`явлена позивачем вимога не є похідною від спору щодо майнових прав сторін, позаяк вона є основною вимогою та не випливає із інших вимог щодо виникнення, зміни чи припинення іншого речового права (права оренди земельної ділянки).

Крім того, одним із відповідачів у справі є фізична особа ОСОБА_1 , скаргу якого оспорюваним наказом Міністерства юстиції було задоволено.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що останній є фізичною особою-підприємцем та, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються його господарської діяльності.

З огляду на викладене, враховуючи предмет, характер спору та суб`єктний склад його сторін спір у цій справі підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про передачу справи для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області у зв`язку з відкриттям провадження у справі № 902/560/20 про банкрутство ФГ «Ланецького» з таких міркувань.

Відповідно до пункту 8 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ встановлено, що спори стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог боржника.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 131 КУзПБ майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою та сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.

Позовна вимога позивача у цій справі має немайновий характер, не підлягає вартісній оцінці та не стосується майна боржника.

Крім того, ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 26.04.2022 року прийнято відмову від позову ФГ «Вацлавівське» в частині пред`явлення позовних вимог до ФГ «Ланецького» та закрито провадження у справі в цій частині, а відтак відсутні підстави для передачі справи до господарського суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано та не надано належної оцінки скарзі ОСОБА_17 та обґрунтованості Міністерства юстиції України № 3564/5 від 07.10.2021 року , є безпідставними з огляду на таке.

Задовольняючи скаргу, Колегія у висновку від 17.09.2021 року, серед іншого, зазначила, що державним реєстраторам для державної реєстрації було подано угоди, підписані ОСОБА_16 , який не мав повноважень щодо підписання угод від імені ФГ «Ланецького».

Судом встановлено, що відомості про керівника ФГ «Ланецького» Ільченка О. В. були виключені з Єдиного державного реєстру на підставі наказу Міністерства юстиції України від 31.03.2020 № 1289/5.

Частиною першою статті 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Виходячи із закріпленої в статті 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, зважаючи на те, що підписані ОСОБА_16 від імені ФГ «Ланецького» додаткові угоди про розірвання договорів оренди землі не визнані судом не дійсними, висновки Колегії про те, що рішення державних реєстраторів про припинення права оренди землі ФГ «Ланецького» є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки державним реєстраторам були подані угоди, підписані ОСОБА_16 , який не мав повноважень щодо підписання угод від імені цього фермерського господарства, є необґрунтованими та такими, що не засновані на фактичних обставинах справи та нормах чинного законодавства.

Відтак, колегія суддів вважає висновок суду про те, що наявність встановлених процедурних порушень Міністерством юстиції України розгляду скарги є самостійною та безумовною правовою підставою для визнання протиправним та скасування спірного наказу, правильним.

Інші доводи апеляційної скарги правильні висновки суду не спростовують та не впливають на законність прийнятого судом рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки підстави для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення суду не наведені, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому згідно ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України,-

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 12.07.2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду на протязі 30 днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Головуючий : Копаничук С.Г.

Судді: Оніщук В.В.

Голота Л.О.