Постанова

від 01.03.2023 по справі 143/1356/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 березня 2023 року

м. Київ

справа № 143/1356/21

провадження № 61-12433св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - фермерське господарство «Вацлавівське»,

відповідач - Міністерство юстиції України, ОСОБА_1 ,

треті особи: фермерське господарство «ОСОБА_16», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області в складі судді Сич С. М. від 12 липня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду в складі колегії суддів: Копаничук С. Г., Оніщук В. В., Голота Л. О. від 10 листопада 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року фермерське господарство «Вацлавівське» (далі - ФГ «Вацлавівське») звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮУ), ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3564/5 від 07 жовтня 2021 року.

Позов мотивовано тим, що наказом МЮУ № 3564/5 від 07 жовтня 2021 року було задоволено скаргу засновника ФГ «ОСОБА_16» - ОСОБА_16 від 03 серпня 2020 року (з доповненнями від 17 травня 2021 року та від 23 червня 2021 року) на рішення державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно, а саме:

державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревич А. В. від 19 березня 2020 року № № 51692553, 51693148, від 31 березня 2020 року № № 51829203, 51829278, 51833160, 51833246, 51839373, 51839428, 51834557, 51834609, 51839110, 51839199, 51832717, 51832803,51900530, 51900623, 51835739, 51835818, 51835008, 51835101 від 07 квітня 2020 року № № 51899637, 51899689, 51900172, 51900274, 51899419, 51899493;

державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Гаєвської В. П. від31 березня 2020 року № № 51837812, 51837901, 51838041, 51838111, 51836757, 51836845, 51832261, 51832377, 51836435, 51836534, 51837580, 51837688, 51838521, 51838599, від 07 квітня 2020 року № № 5189917, 51900031, 51900755, 51900875, 51899473, 51899647, 51900224, 51900428;

державного реєстратора Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області Москалюка І. М. від 31 березня 2020 року № № 51838857, 51839628;

державного реєстратора Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області Смішного О. І. від 12 квітня 2021 року № № 57584605, 57582935, 57580899, 57582664, 57583214, 57582370, 57582159, 57581976, 57581575, 57581306;

державного реєстратора Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області Чернюк Л. М. від 12 квітня 2021 року № № 57572185, 57573476, 57573476, 57572939, 57578900, 57580865, 57581193, 57575299, 57577099, від 13 квітня 2021 року № № 57615810, 57617130, 57616578, 57616178, 57619185, від 14 квітня 2021 року № № 57636693, 57626847, 57637657, 57638072, 57637061, 57638428, 57638753, 57639471, 57627405, 57639900, 57623727, 57646166, 57646227.

Державного реєстратора Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області Заремби С. В. від 13 серпня 2020 року № № 53600752, 53600852, від 14 серпня 2020 року № № 53614722, 53614797, від 07 вересня 2020 року № № 53925261,53925408, 53924686, 53925116, 53925536, 53925633, 53922872, 53922949, від 02 жовтня 2020 року № № 55475060, 55475191.

Вищевказаний наказ мотивовано тим, що додаткові угоди до договорів оренди землі від 01 березня 2020 року, якими припинено право оренди на земельні ділянки за ФГ «ОСОБА_16», незаконно підписані від імені цього фермерського господарства ОСОБА_17 . Наказом МЮУ № 1289/5 від 31 березня 2020 року «Про задоволення скарги» запис про ОСОБА_17 як керівника ФГ «ОСОБА_16» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було скасовано і поновлено запис про ОСОБА_16 , як керівника цього фермерського господарства. Отже, державним реєстратором для державної реєстрації було надано угоди, підписані від імені ФГ «ОСОБА_16» неповноважною особою - Ільченком О. В., який не мав таких повноважень на підписання цих угод від імені ФГ «ОСОБА_16», оскільки станом на дату розірвання договорів оренди 01 березня 2020 року дійсним керівником цього фермерського господарства, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань являється ОСОБА_18 . Надалі державними реєстраторами приймалися рішення про реєстрацію права оренди на земельні ділянки за ТОВ «Погребищенське». У свою чергу, на підставі рішень державних реєстраторів право оренди ТОВ «Погребищенське» за цими договорами було припинено і зареєстровано за ФГ «Вацлавівське». Оскільки зазначені рішення прийняті державними реєстраторами внаслідок незаконного припинення державної реєстрації права оренди ФГ «ОСОБА_16» на земельні ділянки, то вони підлягають скасуванню як похідні від прийнятих з порушенням рішень, на підставі яких припинено право оренди ФГ «ОСОБА_16».

Вважає, оскаржуваний наказ МЮУ незаконним, оскільки за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_16 значиться як один із засновників ФГ «ОСОБА_16», а відтак припинення державної реєстрації права оренди ФГ «ОСОБА_16» на земельні ділянки могло порушити права самого ФГ, а не ОСОБА_16 . За таких обставин МЮУ повинно було відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_16 , що узгоджується із приписами пунктів 5, 6 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128). Крім того, у порушення вимог пунктів 10, 11 Порядку № 1128 колегія не повідомила позивача, як заінтересовану особу про дату, час і місце проведення її засідання, позбавивши його, як орендаря земельних ділянок можливості взяти участь у розгляді скарги, що є істотним порушенням процедури її розгляду, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення. Відповідач повторно розглядаючи скаргу ОСОБА_16 , і приймаючи оскаржуваний наказ, проігнорував презумпцію правочину та те, що додаткові угоди до договорів оренди землі були укладені до виключення із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_17 , як керівника ФГ «ОСОБА_16» При цьому такі додаткові угоди, на підставі яких реєстраторами були прийняті рішення про припинення державної реєстрації права оренди ФГ «ОСОБА_16», в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися.

Посилаючись на викладене та положення статей 204, 215 ЦК України, пункту 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», просив визнати незаконним та скасувати Наказ МЮУ № 3564/5 від 07 жовтня 2021 року про задоволення скарги ОСОБА_16 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 12 липня 2022 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ МЮУ № 3564/5 від 07 жовтня 2021 року про задоволення скарги ОСОБА_16 від 03 серпня 2020 року на рішення на рішення:

державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревич А. В. від 19 березня 2020 року № № 51692553, 51693148, від 31 березня 2020 року № № 51829203, 51829278, 51839373, 51839428, 51834557, 51834609, 51839110, 51839199, 51832717, 51832803, 51900530, 51835739, 51835818, від 07 квітня 2020 року № № 51899637, 51899689, 51899419, 51899493;

державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Гаєвської В. П. від 31 березня 2020 року № № 51837812, 51837901, 51838041, 51838111, 51836757, 51836845, 5832261, 51832377, 51837580, 51837688, 51838521, від 07 квітня 2020 року № № 51900755, 51900875, 51899473, 51899647;

державного реєстратора Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області Смішного О. І. від 12 квітня 2021 року № № 57584605, 57582935, 57580899, 57582664, 57583214, 57582370, 57582159, 57581976, 57581575, 57581306;

державного реєстратора Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області Чернюк Л. М. від 12 квітня 2021 року № № 57572185, 57573476, 57572939, 57578900, 57580865, 57581193, 57575299, 57577099, від 13 квітня 2021 року № № 57615810, 57617130, 57617130, 57616578, 57616178, 57619185, від 14 квітня 2021 року № № 57636693, 57626847, 57637657, 57638072, 57637061, 57638428, 57638753, 57639471, 57627405, 57639900, 57623727, 57646166, 57646227.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив із того, що МЮУ при розгляді скарги ОСОБА_1 діяло не на підставі та у спосіб, що визначені чинним законодавством, що, в свою першу, потягнуло за собою істотні порушення процедурних прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Наведені обставини є самостійною та безумовною підставою для висновку про порушення Міністерством юстиції України при прийнятті оскаржуваного наказу прав та законних інтересів позивача. Позивачу в передбаченому порядку не надавались копії скарг та доданих до них документів, він не був повідомлений про дату, час та місце засідання колегії, що позбавило його можливості ознайомитись із доводами та вимогами скарг, подати пояснення (заперечення) та докази на їх обгрунтування, а відсутність доказів повідомлення позивача є самостійною, безумовною та достатньою підставою для висновку про те, що МЮУ під час розгляду скарги відповідача ОСОБА_18 , було порушено вимоги пункту 11 Порядку № 1128. Крім того, підписання від імені голови ФГ «ОСОБА_16» додаткових угод про розірвання договорів оренди землі ОСОБА_17 може порушувати права та інтереси цього фермерського господарства, а не корпоративні права ОСОБА_16 , а тому ОСОБА_16 , не був наділений повноваженнями на подання скарги в інтересах ФГ «ОСОБА_16» до Колегії.

Ураховуючи відсутність порушення додатковими угодами до договорів оренди землі прав та інтересів ОСОБА_16 , суд дійшов висновку, що МЮУ слід було відмовити в задоволенні його скарги.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 листопада 2022 року апеляційну скаргу МЮУ залишено без задоволення. Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 12 липня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, зазначив про те, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності встановлених процедурних порушень МЮУ при розгляді скарги, що є самостійною та безумовною правовою підставою для визнання протиправним та скасування спірного наказу. Також апеляційний суд зазначив про те, що ураховуючи предмет, характер спору та суб`єктивний склад його сторін спір у цій справі підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У грудні 2022 року МЮУ звернулося засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 12 липня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 листопада 2022 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 січня 2019 року в справі № 826/1632/17, від 26 квітня 2019 року в справі № 821/669/17, від 11 жовтня 2019 року в справі № 810/1701/18, від 15 серпня 2018 року в справі № 826/3539/17, від 18 квітня 2019 року в справі № 826/9791/17, від 06 червня 2018 року в справі № 804/2296/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У січні 2023 року ФГ «Вацлавівське» через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу МЮУ, у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи, а також правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, що свідчить про невмотивованість аргументів МЮУ, які наведені в касаційній скарзі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 143/1356/21 з Погребищенського районного суду Вінницької області.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2023 року вказану справу призначено до судового розгляду.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу МЮУ № 3564/5 від 17 жовтня 2021 року, яким було задоволено скаргу ОСОБА_16 та скасовано рішення державних реєстраторів, на підставі яких позивачем було набуто право оренди на земельні ділянки.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а (провадження № 11-369апп19) зазначено: «Спір про скасування наказу Мін`юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою було зареєстровано аналогічне право щодо тих же земельних ділянок. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь Мін`юсту та державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач чи третя особа вважають їх винними у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру. Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про скасування наказу Мін`юсту безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельних ділянок з ПАФ «Вікторія», яка заперечує законність дій державного реєстратора з реєстрації за СТОВ «Подільська зоря» права оренди цих же земельних ділянок. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб`єктивної склад сторін спору його слід вирішувати за правилами господарського чи цивільного судочинства».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 1840/3241/18 (провадження № 11-958апп19), та Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 821/669/17 (провадження № 11-309апп20).

Згідно статті 45 ГПК України позивачами є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, а відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Установлено, позивач ФГ «Вацлавівське» звернувся до суду з позовом до МЮУ та до ОСОБА_16 як одного із засновників (керівника) ФГ «ОСОБА_16» про визнання протиправним та скасування наказу МЮУ № 3564/5 від 17 жовтня 2021 року, який звертаючись до МЮУ із скаргою вважав, що порушено його корпоративні права вищевказаними реєстраціними діями, в результаті яких ФГ «ОСОБА_16» втратило право оренди ряду земельних ділянок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18) зазначено, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам (близькі за змістом висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 483/1863/17, від 16 січня 2019 року у справі № 695/1275/17).

Отже висновки судів попередніх інстанцій про те, що, оскільки одним із відповідачів є фізична особа ОСОБА_16 то спір є цивільно-правовим, є безпідставними з огляду на та, що ОСОБА_16 таких правовідносинах є не фізична особа, а засновник фермерського господарства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частинами першою та другою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили правову природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у зв`язку з чим порушили норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції та розглянули в порядку цивільного судочинства справу, яка підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд роз`яснює ФГ «Вацлавівське»», що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови вони можуть звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 400, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 12 липня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 листопада 2022 року скасувати.

Провадження у справі за позовом фермерського господарства «Вацлавівське» до Міністерства юстиції України, ОСОБА_16 , треті особи: фермерське господарство «ОСОБА_16», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , про визнання протиправним та скасування наказу - закрити.

Роз`яснити фермерському господарству «Вацлавівське», що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення, він може звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов