Постанова

від 09.11.2022 по справі 2-20/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6958/22

Справа № 2-20/11

Головуючий у першій інстанції Мислива Л. М.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Цюри Т.В.,

за участю секретаря Хухрова С.В.,

представника АТ «Ощадбанк» - адвоката Приходька В.М.,

розглянувшиврежимі відеоконференції,за допомогоюпрограмного забезпеченняВКЗ, апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» - адвоката Шидерової Наталії Сергіївни на рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 22 лютого 2022 року у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі Одеського міського відділення №7860 Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк», ОСОБА_4 про визнання недійсним кредитного договору,

встановив:

16.05.2008 року Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в особі Одеського міського відділення №7860 відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» (далі ВАТ «Ощадбанк»), звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №1182 від 18.05.2007 року (далі Кредитний договір) в сумі 20513,27 грн., яка складається з наступного:

сума боргу за кредитом 18 268 грн. 94 коп.;

сума боргу за відсотками 2000,66 грн.;

сума пені за відсотками 107,25 грн.;

суми пені за кредитом 136,42 грн.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що боржники не виконують свої зобов`язання за вказаним кредитним договором та за договорами поруки, у зв`язку з чим утворилася вищевказана заборгованість за кредитним договором(т.1, а.с.1-3).

В свою чергу, 06.06.2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом доВАТ «Ощадбанк», ОСОБА_4 , в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав зустрічної позовної заяви, просила визнати недійсним кредитний договір №1182 від 18.05.2007 року, укладений між нею і ВАТ «Ощадбанк» на одержання кредиту.

Зустрічний позов був обґрунтований тим, що ОСОБА_1 була введена в оману ОСОБА_4 щодо укладення зазначеного кредитного договору №1182 від 18.05.2007 року, оскільки щодо підстав його отримання та шляхів погашення кредитної заборгованості, договір не підписувала, грошові кошти особисто не отримувала (т.1, а.с. 39-40).

Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 11 червня 2008 року вказані позовні вимоги були об`єднані в одне провадження (т.1, а.с.55а).

Ухвалою того ж суду від 18 грудня 2008 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили вироку у кримінальній справі, порушеній за ознаками злочину, передбаченого ч.ч.1,2 ст. 190 КК України за фактом заволодіння шахрайським шляхом невстановленою особою ТОВ «Інтер-Ліга-Інвест-Строй» грошовими коштами ВАТ «Ощадбанк», де один з кредитних договорів був оформлений на ім`я ОСОБА_1 (т.1, а.с.112).

Ухвалою того ж суду від 9 квітня 2021 року провадження у справі було поновлено (т.2, а.с.67-68).

Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 18.07.2014р., який вступив в законну силу 01.03.2021 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 визнані винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України, згідно якого встановлена вина та умисел в діях, зокрема, ОСОБА_4 , які були спрямовані на те, щоб ввести в оману ОСОБА_1 , щоб спонукати її до укладення спірного правочину, зокрема, щодо укладення кредитного договору №1182 від 18.05.2007р. із ВАТ «Ощадбанк», а також розпорядження отриманими грошовими коштами на власний розсуд. Цивільний позов, заявлений у кримінальній справі міським відділенням №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України» в сумі стягнення 345 292 грн. 58 коп. з ОСОБА_4 , було задоволено частково та стягнуто, в тому числі, з ОСОБА_4 , на користь міського відділення №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України» 50 970 грн. 98 коп. (т.2, а.с.12-36, 37-64).

Посилаючись на зазначені обставини, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 просила задовольнити вимоги за зустрічним позовом та відмовити в задоволенні вимог щодо первісного позову.

Рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 22.02.0222 року у задоволенні первісного позову ВАТ «Ощадбанк» та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

В апеляційній скарзі представник АТ «Ощадбанк» - адвокат Шидерова Н.С. ставить питання про скасування рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 22.02.2022 року та ухвалення нового рішення, яким задовольнити первісний позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи питання про слухання справи в режимі відеоконференції, за допомогою програми «ВКЗ» (відеоконференцзв`язку), за участю представника АТ «Ощадбанк» - адвоката Приходька В.М., у відсутність інших учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання (т.3, а.с. 89-93, 96, 97, 100, 111).

В свою чергу, за заявою представника АТ «Ощадбанк» - адвоката Приходька В.М. від 04.11.2022 року про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, остання була призначена ухвалою колегії суддів від 07.11.2022 року, про що всі учасники справи також були належним чином і завчасно повідомлені (т.3, а.с.101-102, 106, 107-110).

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосудді, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Слід також зазначити, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції більше п`ять місяців (т.3, а.с.82-83), колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції в режимі відеоконференції, за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ», за участю представника АТ «Ощадбанк» - адвоката Приходька В.М., який вийшов на відеоконференцзв`язок, а також на підставі наявних у справі доказів, у відсутність інших учасників справи.

Що стосується клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Білозор О.О. про відкладення розгляду справи, а також клопотання відповідача ОСОБА_4 про зупинення провадження по справі (т. 3, а.с.113-114, 115-116), то ухвалами колегії суддів від 09.11.2022 року в задоволенні вказаних клопотань було відмовлено через їх безпідставність.

При цьому колегія суддів виходила із того, що всі учасники справи були завчасно і належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, у тому числі адвокат Білозор О.О. (т.3, а.с.90), а тому ніщо не заважало їй ознайомитись з матеріалами справи в період з 11.10.2022 року по 09.11.2022 року, однак вона цього безпідставно не здійснила.

Стосовно клопотання відповідача ОСОБА_4 про зупинення провадження по справі, то в його задоволенні було відмовлено, про що складено письмову вмотивовану ухвалу (т.3, а.с.124-125).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення, суд вказав, що із Кредитного договору №1182 від 18.05.2007р., укладеного між ОСОБА_1 і ВАТ «Ощадбанк», вбачається, що ВАТ «Ощадбанк» зобов`язався надати позичальнику ОСОБА_1 кредит в сумі 20000 грн., а позичальник зобов`язалася прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 20 000 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 22 процентів річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Кредитним договором (п. 1.1). Згідно п.п. 1.2, 1.3 кредит надано готівкою з кредитного рахунку на споживчі цілі, на 36 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 18 травня 2010 р.

В свою чергу, позичальник ОСОБА_1 зобов`язалась здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним щомісячно ануїтетними платежами в сумі 763,81 грн., шляхом внесення готівки до каси банку, починаючи з червня 2007р., не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Кредитним договором було встановлено, що позичальник ОСОБА_1 першу сплату відсотків за кредитом має здійснити до 31.05.2007р. Сплату останнього ануїтетного платежу - здійснити не пізніше 18.05.2010р. (п.1.4).

В забезпечення виконання зобов`язань за цим Кредитним договором, між ВАТ «Ощадбанк» ОСОБА_2 , а також між ВАТ «Ощадбанк» і ОСОБА_3 були укладені договори поруки (т.1, а.с.7-8, 9-10).

За п. 1.1 договору поруки №1 від 18.05.2007р. поручитель ОСОБА_2 зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором №1182 від 18.05.2007р., а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Як було вказано вище, аналогічний договір поруки №2 від 18.05.2007р. до кредитного договору №1182 від 18.05.2007р. був укладений з поручителем ОСОБА_3 .

Як вбачається з вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 18.07.2014р., який згідно ухвали Одеського апеляційного суду набрав законної сили 01.03.2021р., у квітні 2007р. ОСОБА_4 , будучи посадовою особою директором ТОВ «Інтер-Ліга-Інвест-Буд», діючи з корисливих мотивів, умисно використовуючи довірчі відносини з підлеглими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 шляхом їх обману, запропонувала їм оформити на них кредит, а так само стати поручителем за кредитними договорами один в одного у ВАТ «Державний ощадний банк України». При цьому ОСОБА_7 запропонувала ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 після отримання кредиту передати отримані грошові кошти їй, запевняючи, що повністю і в строк погасить кредитні зобов`язання перед банком, не маючи при цьому намірів виконувати взяті на себе зобов`язання. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , перебуваючи у службовій залежності від директора і повністю довіряючи ОСОБА_4 , будучи впевненими у виконанні нею взятих на себе зобов`язань, погодилися на пропозицію ОСОБА_4 .

Надалі ОСОБА_1 підписала оформлений на її ім`я кредитний договір №1182, ОСОБА_2 підписав кредитний договір №1183, ОСОБА_3 підписала кредитний договір №1181, а так само всі зазначені особи підписали договори поруки один у одного за вказівкою ОСОБА_4

18.05.2007р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , отримавши в касі міського відділення №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України», розташованого в м. Одесі по вул. Буніна, 40, кредитні кошти в розмірі 20000 грн. на кожного, оформлені на їх імена, передали грошові кошти ОСОБА_4 .

Заволодівши зазначеними коштами на суму 60000 грн., не маючи наміру в повному обсязі виконувати взяті на себе зобов`язання і повертати гроші в банк, з метою приховування істинних цілей, ОСОБА_4 в подальшому частково погасила кредити, при цьому залишком коштів розпорядилася спільно з ОСОБА_5 на свій розсуд, завдавши збитків ВАТ «Ощадбанк» на суму решти боргових зобов`язань в розмірі 10535 грн. 25 коп. за Кредитним договором з ОСОБА_1 , 10111 грн. 59 коп. за Кредитним договором з ОСОБА_2 , 10111 грн. 93 коп. - за Кредитним договором з ОСОБА_3 .

Більше того, у вказаному вироку суду зазначено, що цивільний позов, заявлений у кримінальній справі міським відділенням №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України» в сумі стягнення 345 292 грн. 58 коп. з ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне задовольнити в частині встановлених в суді грошових коштів, отриманих підсудними, з врахуванням проведених ними виплат. За вироком суду стягнуто, в тому числі, з ОСОБА_4 , на користь міського відділення №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України» 50 970 грн. 98 коп.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що взадоволенні позову ВАТ «Ощадбанк» про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь ВАТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором №1182 від 18.05.2007р. в сумі 18 268,94 грн. основного боргу, 2 000,66 грн. - заборгованості по відсотках, 136,42 грн. - нарахованої пені за кредитом, 107,25 грн. - нарахованої пені за відсотками, а всього 20 513,27 грн. - належить відмовити за недоведеністю розміру заборгованості відповідачів перед позивачем.

Що стосується заявленогозустрічного позову ОСОБА_1 до ВАТ «Ощадбанк» про визнання недійсним кредитного договору №1182, укладеного 18.05.2007р. між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 на одержання кредиту (споживчі цілі), колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в його задоволенні за безпідставністю.

Крім того, судове рішення в зазначеній частині в апеляційному порядку не оскаржується.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, скільки рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення.

Рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 22 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.11.2022 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

Т.В. Цюра