Ухвала

від 10.03.2023 по справі 2-20/11

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-20/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" березня 2023 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області в складі:

головуючого судді Шуляка А.С.

за участю секретаря судового засідання Солдатової О.Д.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Здолбунові скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника відділу Державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Іщук Наталії Володимирівни,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність виконавця Державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) щодо не зняття арешту з належного їй нерухомого майна, накладеного постановою відділу Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 06 вересня 2012 року у виконавчому провадженні 34014768 та зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстратором Рівненською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 06 вересня 2012 року за № 12960080, та зобов`язати начальника відділу Державної виконавчої служби у місті Рівному Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) Іщук Наталію Володимирівну зняти арешт зі всього належного їй нерухомого майна.

В обґрунтуваннявимог скарги ОСОБА_1 зазначає,що напримусовому виконаннівідділу Державноївиконавчої службиу містіРівному перебуваловиконавче провадження№ 34014768з примусовоговиконання виконавчоголиста №2-20/11,виданого 07серпня 2012року Здолбунівськимрайонним судомРівненської областіпро стягненняіз ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно накористь ПАТ«Укрсиббанк» заборгованостіза кредитнимдоговором №11318706000від 27.03.2008року всумі 74122,29долари США,що еквівалентно529229,68грн.,неустойки назагальну суму26994,24грн.та 1820грн.судових витрат.В межахвказаного виконавчогопровадження буловинесено постановупро арештмайна боржниката оголошеннязаборони найого відчуженнявід 06вересня 2012року.27листопада 2013року виконавчийдокумент бувповернутий стягувачуна підставіп.2ч.1ст.47ЗУ «Провиконавче провадження»тобто,відсутності уборжника майна.28жовтня 2016року боржникомбуло отриманопостанову від04жовтня 2016року провідкриття ВП52601877того жвиконавчого листа№ 2-20/11від 07серпня 2012року.Відповідно доПостанови від17січня 2018року проповернення виконавчогодокумента стягувану,даний виконавчийлист бувповернутий стягувачуна підставіп.2ч.1ст.37ЗУ «Провиконавче провадження»з підставвідсутності уборжника майназ правомповторного пред`явленнядо виконання.Відповідно доІнформації провиконавче провадженнявід 19липня 2021року тароздруківки завтоматизованої системивиконавчого провадженнявід 19липня 2021року, ВП 52601877 має стан «завершено» та будь-яких інших чинних виконавчих проваджень немає. Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників від 19 липня 2021 року ОСОБА_1 в реєстрі боржників відсутня. Також зазначає, що постановою Рівненського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 2-20/11 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, де боржником вказана ОСОБА_1 , виданий Здолбунівським районним судом Рівненської області 07 серпня 2012 року в цивільній справі №2-20/11-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором №11318706000 від 27 березня 2008 року в розмірі 74122,29 долари США, що еквівалентно 592229,68 грн., неустойки на суму 26494,24 грн. та 1820 грн. судових витрат. Вона звернулася до відділу Державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) про зняття арешту на все її нерухоме майно, однак 27 грудня 2022 року заявником наручно отримана відмова начальника відділу Державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Іщук Н.В. у задоволенні заяви від 27.10.2022 року. Відмова датована 03.11.2022 року за вих. № 171886 (копія додається) та аргументована тим, що у державного виконавця відсутні законні підстави для зняття арешту з майна, оскільки станом на 03.11.2022 року згідно АСВП виконавчий лист № 2-20 виданий 07.08.2012 Здолбунівським районним судом Рівненської області на виконанні у відділі не перебуває. Тому, вважає бездіяльність щодо не зняття арешту з майна неправомірною та просить зобов`язати начальника відділу Державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Іщук Н.В. зняти арешт на все належне їй майно.

У заяві на ім`я суду ОСОБА_1 вимоги скарги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити. Розгляд справи просить провести без її участі.

Начальник відділу Державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Іщук Н.В. в судове засідання не з`явилася. Представником подано відзив на скаргу в якому подану скаргу вважає безпідставною та просить відмовити в її задоволенні, обгрунтовуючи тим, що повернення виконавчого документа стягувачу по п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. не є підставою для зняття арешту з майна боржника згідно ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. Крім того в скарзі не вказано в чому саме полягає бездіяльність начальника Відділу ДВС у м.Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з майна у виконавчому провадженні №34014768 та, які норми права порушені. Також вказує, що скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції Україниоргани державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції № 34014768 від 29 серпня 2012 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-20/11 виданого 07 серпня 2012 року Здолбунівським районним судом Рівненської області про стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11318706000 від 27.03.2008 року в сумі 74122,29 долари США, що еквівалентно 529229,68 грн., неустойки на загальну суму 26994, 24 грн. та 1820 грн. судових витрат.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 лютого 2020 року у справі № 2-20/11 замінено стягувача Акціонерне товариство «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03 травня 2012 року про солідарне стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №11318706000 від 27 березня 2008 року.

04червня 2020року міжборжником ОСОБА_1 та новимкредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» було укладено договір № 04/06/20 про припинення договору поруки та припинення зобов`язань відповідно до якого, припинився договір поруки №11318706000 від 27 березня 2008 року та припинились зобов`язання ОСОБА_1 як солідарного боржника відповідно покладені рішенням Здолбунівського районного суду від 03 травня 2012 року у справі № 2-20/11.

26 квітня 2021 року між боржником ОСОБА_1 та новим кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандрт» було укладено договір №2 6-04/ФК-21 про відступлення права вимоги (цесії) відповідно до якого ОСОБА_1 набула право вимоги та стала кредитором за зобов`язаннями, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11318706000 від 27 березня 2008 року.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 35/02-31 від 19 липня 2021 року вбачається, що в межах вказаного виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06 вересня 2012 року.

Вказана інформація підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта довідкою № 266434494 від 19.07.2021 року.

Відповідно до Інформації про виконавче провадження від 19 липня 2021 року та роздруківки з автоматизованої системи виконавчого провадження від 19 липня 2021 року, ВП 52601877 має стан «завершено» та будь-яких інших чинних виконавчих проваджень немає.

Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників від 19 липня 2021 року ОСОБА_1 в реєстрі боржників відсутня.

Крім того, постановою Рівненського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 2-20/11 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, де боржником вказана ОСОБА_1 , виданий Здолбунівським районним судом Рівненської області 07 серпня 2012 року в цивільній справі №2-20/11-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором №11318706000 від 27 березня 2008 року в розмірі 74122,29 долари США, що еквівалентно 592229,68 грн., неустойки на суму 26494,24 грн. та 1820 грн. судових витрат.

27 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до відділу Державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) про зняття арешту на все її нерухоме майно, що був внесений до Єдиного реєстру заборон реєстратором - Рівненська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за № 12960080 06.09.2012 відповідно до Постанови відділу Державної виконавчої служби Рівненського міського управління у ВП 34014768 від 06.09.2012 року.

Однак, як вбачається з листа № 171886 від 03 листопада 2022 року начальником відділу Державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Іщук Н. В. відмовлено у задоволенні заяви від 27 жовтня 2022 року.

Наявність арешту унеможливлює власнику майна вільно розпоряджатися своїм конституційним правом щодо своєї власності.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до положень частини четвертоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Чинна на дату винесення постанов про повернення виконавчого документу стягувачу редакція Закону України «Про виконавче провадження» (частина перша статті 40) передбачала, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»підлягає примусовому виконанню.

Водночас у разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

ЗгідноІнформації про виконавче провадження від 19 липня 2021 року та роздруківки з автоматизованої системи виконавчого провадження від 19 липня 2021 року, ВП 52601877 має стан «завершено» та будь-яких інших чинних виконавчих проваджень немає.

Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа у зв`язку з його добровільним виконанням після повернення виконавчого документа стягувачу.

Тому, на думку суду є доцільним зняти арешт, накладений на майно боржника для забезпечення виконання рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, який погашений, оскільки у подальшому застосуванні арешту відсутня необхідність.

Як зауважує Верховний суд у постанові від 13 липня 2022 року при розгляді справи № 2/0301/806/11, застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Вказані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У даній правовій ситуації відмова в задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на все майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №34014768, унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна, оскільки чинне законодавство не регулює питання зняття обтяжень з майна боржника у випадку добровільного виконання виконавчого документа після повернення його стягувачу.

Наявність протягом тривалого часу (більше 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Тому, суд дійшов висновку, що порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт з майна боржника.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За змістом ч. 2 ст.451ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підстав вищевикладеного, суд дійшов переконливого висновку, що скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою, а накладений арешт у 2012 році підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.18, 24, 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.261, 450, 451 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльністьначальника відділуДержавної виконавчоїслужби умісті РівномуЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Львів)Іщук НаталіїВолодимирівни задовольнити.

Визнати неправомірноюбездіяльністьдержавного виконавця щодо не зняття арешту зі всього належного ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , нерухомого майна, накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 06 вересня 2012 року у виконавчому провадженні 34014768 та зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстратором Рівненською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 06 вересня 2012 року за № 12960080.

Зобов`язати начальника відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного Міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Іщук Наталію Володимирівну зняти арешт з усього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 06 вересня 2012 року у виконавчому провадженні 34014768 та зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстратором Рівненською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 06 вересня 2012 року за № 12960080.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Здолбунівський районний суд Рівненської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя