Рішення

від 10.11.2022 по справі 438/1399/21

БОРИСЛАВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/1399/21

Провадження № 2/438/88/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 листопада 2022 року Бориславський міський суд Львівської області у складі:

головуючого судді Слиша А.Т.,

за участі секретаря судових засідань Кекош Н.С.,

представника позивача Гвоздецького М.М. ,

представника відповідача Мацея А.М. (поза межами суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бориславського міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного підприємства «Борислав Комфорт» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з оплати за утримання будинку та прибудинкової території,

в с т а н о в и в :

02.09.2021 представник позивача приватного підприємства «Борислав Комфорт» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по платі за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 3600,68 грн, судовий збір у розмірі 2270 грн.

У обґрунтування позову посилається на те, що відповідачі є власниками квартири по АДРЕСА_1 . Позивач за вказаною адресою надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Оскільки власники квартири АДРЕСА_2 не регулярно сплачували плату за обслуговування будинку та прибудинкової території із квітня 2017 року по березень 2020 року, тому відповідно заборгованість станом на 01.08.2021 складає 3600, 68 грн, таким чином боржники мають борг за 3 роки, оскільки відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається у разі подання особою позову до суду до одного або кількох боржників. За спірний період ПП «Борислав комфорт» виконало ряд робіт з утримання будинку і при будинкової території по будинку Чорновола 6: Квітень 2017 року - виготовлення та влаштування дерев`яного щита на колодці; червень 2017 року - заміна водостічних труб, колін, захватів; червень 2017 року - косіння трави на прибудинковій території, грудень 2018 року - влаштування водостічної труби, березень 2019 року - ремонт системи холодного водопостачання, червень 2019 року - косіння трави на прибудинковій території. Упродовж спірного періоду відповідачі не подавали акт претензію про ненадання або надання не в повному обсязі послуг з утримання будинку і прибудинкової території.

У березні 2020 року ПП «Борислав Комфорт» звертався до Бориславського міського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за оплату житлово- комунальних послуг, однак 21 серпня 2020 року ухвалою Бориславського міського суду було відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу відповідно до ст.170, 171 ЦПК України. Оригінал квитанції по сплаті судового збору у розмірі 210 грн міститься в матеріалах справи № 438/1039/20. Незважаючи на неодноразові нагадування борг не сплачено.

Ухвалою судді Бориславського міського суду Львівської області від 04.10.2021 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

22.10.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідачі позовні вимоги не визнають, просять відмовити в задоволенні позову. Зазначили, що в даній справі права позивача жодним чином не порушені. Позивач пропустив строк позовної давності, а тому відповідачі просять застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити в позові.

Крім цього, представник відповідачів-адвокат Мацей А.М. подав до суду заяву про стягнення з позивача 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

17 січня 2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить відхилити заперечення відповідачів, викладені у відзиві на позовну заяву, та клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності. Вказані твердження відповідачів вважає необгрунтованими та безпідставними.

У судовому засіданні представник позивача приватного підприємства «Борислав Комфорт» - Гвоздецький М.М. позов підтримав, дав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви та відповіді на відзив.

ВідповідачіОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не прибули. Їхній представник - адвокат Мацей А.М. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де й проживають, що підтверджується Інформаційною довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.05.2020 (а.с. 5).

08 липня 2014 року між виконавчим комітетом Бориславської міської ради та позивачем ПП «Борислав комфорт» укладено договір №1-0/2014 на виконання робіт з утримання житлових будинків та прибудинкових територій комунальної власності (а.с.8-11).

11.07.2014 прийнято рішення виконкому Бориславської міської ради № 139 «Про передачу житлового комунального фонду на баланс переможця конкурсу - приватного підприємства «Борислав-Комфорт» з надання житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с.15).

Згідно з вказаним рішенням, позивач надає житлово-комунальні послуги з утримання будинку і прибудинкової території у будинку, які обслуговував ДКП ЖЕК №1, зокрема, за адресою: АДРЕСА_3 .

За адресою: АДРЕСА_3 позивач надає такі послуги: прибирання прибудинкової території, освітлення місць загального користування, дератизація, обслуговування димовентканалів, підготовка до осінньо-зимового періоду, ТО системи водопостачання і водовідведення, поточний ремонт, ТО системи енергопостачання, інші послуги (аварійна податки).

Відповідно до договору №1-0/2014 на виконання робіт з утримання житлових будинків та прибудинкових територій комунальної власності вартість послуг встановлюється на підставі п. 4.2 вищезазначеного договору: рішенням виконкому Бориславської міської ради від 16.04.2008 №129, 28.01.2010 №11, від 29.04.2011 №165 від 09.11.2011 року №322. Згодом після укладення договору тарифи коригувались рішеннями №31 від 18.03.2016, №245 від 20.10.2016, №33 від 02.02.2017 для підписання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а з 13 вересня вартість послуг визначалась на підставі Типового договору №109 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

З матеріалів справи вбачається, що за спірний період ПП «Борислав комфорт» виконало ряд робіт з утримання будинку і прибудинкової території по будинку АДРЕСА_3 . Зокрема, квітень 2017 року - виготовлення та влаштування дерев`яного щита на колодці; червень 2017 року - заміна водостічних труб, колін, захватів; червень 2017 року - косіння трави на прибудинковій території, березень 2019 року - ремонт системи холодного водопостачання, червень 2019 року - косіння трави на прибудинковій території.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Приписами п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до п.6 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» заборгованість власників квартир по укладених угодах, пов`язаних з утриманням будинку та оплатою комунальних послуг, стягується в судовому порядку.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 7128916/17-ц, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року). Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Із системного аналізу вищезазначеного вбачається, що обов`язок споживача житлово-комунальних послуг сплатити їх вартість або у разі наявності договору, або у разі їх фактичного споживання незалежно від укладання договору.

Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п.1, 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 322, ч. 2 ст. 382, ст.526 ЦК України, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572 у відповідачів виникає обов`язок сплачувати платежі в рахунок покриття витрат на експлуатацію та ремонт будинку, прибудинкової території та оплату за спожиті комунальні послуги.

Судом встановлено, що в порушення вимог закону відповідачі не вносили плату за отримані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що призвело до виникнення заборгованості.

На підтвердження заявлених позовних вимог щодо розміру заборгованості -3600,68 грн, позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості з квартирної плати (квартира АДРЕСА_4 ), згідно з яким загальна заборгованість становить 3600,68 грн. Також з розрахунку випливає, що борг нараховано за період з квітня 2017 року по березень 2020 року, за вказаний період споживачі не здійснювали жодних оплат за надані послуги.

Також з матеріалів справи вбачається, що 23.07.2020 Бориславським міським судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення зОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 3600,68 грн та судових витрат у сумі 210,20 грн, який було скасовано ухвалою Бориславського міського суду Львівської області 21.08.2020 (а.с.7).

При цьому, суд не погоджується з твердженням позивача про подання даного позову щодо стягнення всієї суми заборгованості в межах трирічного строку позовної давності, оскільки, як стверджує представник, подання заяви про видачу вищевказаного судового наказу перервало строк позовної давності.

Зокрема, таке твердження позивача спростовується висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 07.07.2020 у справі № 7128916/17-ц. Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, висловленого у постановах від 21 січня 2015 року у справі N 6-214цс14 і від 13 січня 2016 року у справі N 6-931цс15, та від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленого у постанові від 23 травня 2018 року у справі N 216/5756/15-ц, про те, що подання кредитором (зокрема виконавцем послуг) в порядку, передбаченому ЦПК України, заяви про видачу судового наказу перериває перебіг позовної давності.

У даній цивільній справі позивач просить стягнути заборгованість, нараховану за період з квітня 2017 року по березень 2020 року. З даним позовом позивач звернувся 02 вересня 2021 року.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.

Відповідно до чинного законодавства, саме з 21 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому були надані відповідні послуги, починається прострочення оплати цих послуг, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожним місячним платежем.

Також суд враховує, що з 12 березня 2020 року постановою КМУ України №211 від 11.03.2020 встановлено карантинні обмеження з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

При цьому, відповідно до п.12 прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, оскільки подання позивачем у липні 2020 року заяви про видачу судового наказу не перервало загальної позовної давності, остання не спливла до тих щомісячних платежів.

Позивач звернувся до суду з позовом 02 серпня 2021 року, просить стягнути заборгованість за спожиті комунальні послуги з відповідачів за період квітень 2017 року по березень 2020 року включно, відповідачем подано заяву про застосування до вказаної позовної вимоги строку позовної давності, позивачем не надано ніяких доказів поважності причин пропуску позовної давності, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу, нарахованих на початок вересня 2017 року, в зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Таким чином, заборгованість відповідачів перед позивачем за спожиті комунальні послуги в межах строку позовної давності становить 3 077 (три тисячі сімдесят сім) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок.

Суд вважає за необхідне стягти солідарно з відповідачів на користь позивача борг за спожиті комунальні послуги в розмірі 3 077 (три тисячі сімдесят сім) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити в зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Згідно ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, позивачем при пред`явленні позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2 060 гривень за вимогу майнового характеру (стягнення боргу за житлово-комунальні послуги з ціною позову - 3600,68 гривень).

На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, судом частково задоволено позовні вимоги позивача на суму 3077,68 гривень, що становить 85,47% від ціни позову, то відповідно ст.141 ЦПК України, з відповідачів слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 970 (дев`ятсот сімдесят) гривень 08 (вісім) копійок з кожного (85,47% від сплаченого ним судового збору 2 060,00 гривень).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 6, 9, 18, 76, 77, 78, 79, 80, 89, 258, 263, 264, 280-282 ЦПК України,- суд

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь приватного підприємства «Борислав Комфорт» заборгованість по платі за утримання будинку та прибудинкової території 3 077 (три тисячі сімдесят сім) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь приватного підприємства «Борислав Комфорт» судові витрати у розмірі 970 (дев`ятсот сімдесят) гривень 08 (вісім) копійок з кожного, що складаються з судового збору.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: приватне підприємство «Борислав Комфорт», місцезнаходження: Львівська область, м.Борислав, вул.Міцкевича, 24/12, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 34119409.

Відповідач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 листопада 2022 року.

Головуючий суддя А.Т.Слиш