Постанова

від 12.09.2023 по справі 438/1399/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 438/1399/21 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т.

Провадження № 22-ц/811/3172/22 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

розглянувши у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 10 листопада 2022 року у справі за позовом приватного підприємства «Борислав Комфорт» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати за утримання будинку та прибудинкової території,

ВСТАНОВИЛА:

ПП «Борислав Комфорт» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по платі за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 3600,68 грн, та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

На обґрунтування позову позивач покликався на те, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 . ПП «Борислав Комфорт» за вказаною адресою надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Оскільки власники квартири АДРЕСА_2 нерегулярно сплачували плату за обслуговування будинку та прибудинкової території із квітня 2017 року по березень 2020 року, у них виникла заборгованість, яка станом на 01.08.2021 складає 3600, 68 грн. За спірний період ПП «Борислав комфорт» виконало ряд робіт з утримання будинку і при будинкової території: квітень 2017 року виготовлення та влаштування дерев`яного щита на колодці; червень 2017 року заміна водостічних труб, колін, захватів; червень 2017 року косіння трави на прибудинковій території, грудень 2018 року влаштування водостічної труби, березень 2019 року ремонт системи холодного водопостачання, червень 2019 року косіння трави на прибудинковій території. Упродовж спірного періоду відповідачі не подавали акт претензію про ненадання або надання не в повному обсязі послуг з утримання будинку і прибудинкової території. Незважаючи на неодноразові нагадування борг не сплачено. На підставі наведеного позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 10.11.2022 позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПП «Борислав Комфорт» заборгованість по платі за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 3077,68 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПП «Борислав Комфорт» судові витрати у розмірі 970,08 грн з кожного.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що у поданому позивачем «розрахунку» не вказано за який саме борг здійснено вказаний розрахунок та по якій послузі, а сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Звертає увагу на те, що як доказ на обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду робочі листки. Робочі листки не є актами приймання-передачі послуг, а є лише внутрішніми документами. У наданих, позивачем робочих листках відсутні назва виконаного комплексу робіт, з них неможливо встановити обсяг наданих послуг (обсяг проведених, робіт) з утримання будинку та прибудинкової території, кількість витраченого часу, використані матеріали, а також ідентифікувати участь контрагентів у виконанні робіт/наданні послуг з утримання будинку та прибудинкової території, житлового будинку. Також, подані позивачем, робочі листки не підписані відповідачами. Вважає, що зазначені у вказаних робочих листках затрачений час на комплекс робіт безпідставно завищений.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.05.2020 за № 209518297.

08.07.2014 між Виконавчим комітетом Бориславської міської ради та ПП «Борислав комфорт» було укладено договір №1-0/2014 на виконання робіт з утримання житлових будинків та прибудинкових територій комунальної власності.

Згідно рішення Виконавчого комітету Бориславської міської ради № 139 від 11.07.2014 «Про передачу житлового комунального фонду на баланс переможців конкурсу - приватного підприємства «Борислав-Комфорт» та малого приватного підприємства «Бескид» з надання житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» позивачу у справі ПП «Борислав-Комфорт» передано на баланс житловий будинок АДРЕСА_3 .

Серед послуг, які надаються ПП «Борислав-Комфорт» за адресою: м.Борислав, вул. Чорновола, 6, є: прибирання прибудинкової території, освітлення місць загального користування, дератизація, обслуговування димовентканалів, підготовка до осінньо-зимового періоду, технічне обслуговування системи водопостачання і водовідведення, поточний ремонт, технічне обслуговування системи енергопостачання та інші.

З матеріалів справи вбачається, що за спірний період ПП «Борислав-комфорт» виконало ряд робіт з утримання будинку і прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_4 . Зокрема, квітень 2017 року виготовлення та влаштування дерев`яного щита на колодці; червень 2017 року заміна водостічних труб, колін, захватів; червень 2017 року косіння трави на прибудинковій території, березень 2019 року ремонт системи холодного водопостачання, червень 2019 року косіння трави на прибудинковій території.

Відповідно до договору №1-0/2014 на виконання робіт з утримання житлових будинків та прибудинкових територій комунальної власності вартість послуг встановлюється на підставі п. 4.2 вищезазначеного договору: рішенням виконкому Бориславської міської ради від 16.04.2008 №129, 28.01.2010 №11, від 29.04.2011 №165, від 09.11.2011 №322. Окрім того тарифи коригувались рішеннями №31 від 18.03.2016, №245 від 20.10.2016, №33 від 02.02.2017.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 01.04.2020 у відповідачів наявна заборгованість у розмірі 3600,68 грн за період з квітня 2017 року по березень 2020 року. Відповідачами вказаний розрахунок не спростовано.

Відповідно до частин перших статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучо-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до положень статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (ст. 360 ч.1 ЦК України).

Основні засади правовідносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені в Законі України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 ЖК України.

Тлумачення статті 526 ЦК України свідчить, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15.

Позивач, як балансоутримувач будинку, в якому відповідачі проживають та мають у власності квартиру, несе витрати з утримання будинку і прибудинкової території та надає послуги його мешканцям.

Статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено,що разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Однак в матеріалах справи відсутні акти-претензії, складені за зверненнями відповідачів , які б підтверджували ненадання ПП «Борислав-Комфорт» житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території чи надання таких неналежної якості.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, встановивши факт надання позивачем та отримання відповідачами послуг з утримання будинку та прибудинкової території, порушення строків їх оплати, а також відсутність актів-претензій або інших доказів щодо надання позивачем послуг неналежної якості чи не в повному обсязі, зробив правильний висновок про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг в розмірі 3 077,68 грн. за період з вересня 2017 року по березень 2020 року в межах позовної давності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 10 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 22.09.2023

Головуючий

Судді