Ухвала

від 03.11.2022 по справі 461/5832/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/5832/22

Провадження № 2/461/1450/22

У Х В А Л А

про забезпечення позову

03.11.2022 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді: Мисько Х.М.,

секретар судового засідання Кухар Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути заборгованість за договором позики у сумі 5871482, 84, три відсотки річних за період з 09.09.2021 року по 16.06.2022 року у розмірі 1052030,46 грн., та інфляційні витрати за період з 09.09.2021 року по 16.06.2022 року у розмірі 135607, 10 грн., з підстав викладених у фабулі позову.

Разом з позовною заявою, позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, який полягає у накладенні арешту на житловий будинок загальною площею 59,2 кв. м., житловою площею 39 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за відповідачем 05.08.2019 року, номер запису 32755567; автомобіль марки «MAZDA-3», 2016 року випуску, об`єм двигуна 2488 м3, зареєстрований за відповідачем 16.07.2020 року; грошові кошти, які знаходяться на рахунках в установах банків, встановлення заборони ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб та вчиняти будь-які інші дії щодо частки в статутному капіталі ТОВ «ІТЕНДДРІНК» (ЄДРПОУ 43072529). Заява вмотивованатим,що впровадженні Галицькогорайонного судум.Львова перебуваєцивільна справаза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики. Заявник зазначає, що відповідачем не вживалися заходи щодо повернення грошових коштів, переданих позивачем у позичку строком на 2 місяця та не вживаються заходи щодо повернення грошового боргу і протягом року до моменту звернення позивача із позовною заявою та заявою про забезпечення поозву; На думку заявника, поведінка відповідача є недобросовісною, нічим не обґрунтованою, не робиться жодних спроб повернути Позивачу кошти або майно (як то відтермінування строку повернення боргу, повернення боргу частинами тощо); несумлінні дії відповідач, які проявляються у невиконанні зобов`язань не лише щодо позивача але й щодо інших кредиторів, наявність великого обсягу кредиторських зобов`язань та порушення кримінальної справи, - все в сукупності свідчить про небажання та уникнення відповідачем від виконання взятих на себе зобов`язань щодо повернення боргу в будь-який спосіб. На телефонні дзвінки відповідач не відповідає, уникає зустрічей, розмов щодо повернення боргу. За таких обставин існує прогнозована можливість Відповідачки за час розгляду справи приховати майно, продати, знищити чи знецінити його. Зважаючи на те, що наведене, дає підстави вбачати існування обґрунтованого припущення, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, позивач вважає заяву про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Згідно з ч.1ст.153 ЦПК України,заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з ч. 2ст. 247 ЦПК України,через неявку в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову..

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2ст.149 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується:

1 накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з роз`ясненням п. 10 зазначеної постанови заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

При цьому процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом спору є визнання частково недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_2 .

Так, згідно ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Щодо вимог заявника про вжиття заходів забезпечення позову, в частині накладенні арешту на житловий будинок загальною площею 59,2 кв. м., житловою площею 39 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за відповідачем 05.08.2019 року, номер запису 32755567, грошові кошти, які знаходяться на рахунках в установах банків, встановлення заборони ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб та вчиняти будь-які інші дії щодо частки в статутному капіталі ТОВ «ІТЕНДДРІНК» (ЄДРПОУ 43072529), суд зазначає, що одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

слід зазначити, що арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.

Крім того слід зазначити, що арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.

Слід також зазначити, що до заяви не додано жодних відомостей відносно дійсної вартості майна щодо якого слід вжити заходи забезпечення позову, однак такі відомості потрібні для визначення, що вид забезпечення позову буде співмірним із заявленими вимогами.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, а також приймаючи до уваги відповідність застосованого заходу забезпечення позову заявленим позовним вимогам, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню частині накладенні арешту на автомобіль марки «MAZDA-3», 2016 року випуску, об`єм двигуна 2488 м3, 16.07.2020 року зареєстрований за ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст.149-150,153,258,260, 261 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позовузадовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль марки «MAZDA-3», 2016 року випуску, об`єм двигуна 2488 м3, 16.07.2020 року зареєстрований за ОСОБА_2 .

Заборонити суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна за адресою, а саме:квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Міри по застосуванню зустрічного забезпечення позову судом не приймалися.

Суд роз`яснює відповідачу, що він може у відповідності до положень ч. 6 ст. 154 ЦПК України звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення. Питання про зустрічне забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі, а також державному (приватному) виконавцю - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 03.11.2022 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Стягувач (позивач):

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Боржник (відповідач):

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 )

Суддя Мисько Х.М.