Постанова

від 01.11.2022 по справі 903/174/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01 листопада 2022 року Справа № 903/174/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Петрук О.В.

представники учасників справи не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цумань Агро» та ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 28.07.2022, повний текст якого складено 09.08.2022, у справі №903/174/22 (суддя Слободян О. Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цумань Агро»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_1

2. Фермерське господарство «Пересопницьке»

3. ОСОБА_2

4. ОСОБА_3

5. ОСОБА_4

про визнання майна предметом іпотеки та права іпотекодержателя

В лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (надалі в тексті Фінансова компанія) звернулось до господарського суду Волинської області з позовом, в якому просило:

- визнати будівлю з нежитловими та житловими приміщеннями з реєстраційним номером 2468863207080, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 767,4 кв.м, яка зареєстрована за Товариством з обмеженою відпові-дальністю «Цумань-Агро» (надалі в тексті ТзОВ «Цумань-Агро»), код ЄДРПОУ 44215622, предметом іпотеки згідно Іпотечного договору №09.97-08-ДИ2, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. за №2815;

- визнати за Фінансовою компанією право іпотекодержателя згідно Іпотечного договору №09.97-08-ДИ2, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. за №2815, щодо будівлі з нежитловими та житловими приміщеннями з реєстрацій-ним номером 2468863207080, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 767,4 кв.м, яка зареєстрована за ТзОВ «Цумань Агро», код ЄДРПОУ 44215622.(т.1, арк.справи 1-14).

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.07.2022 у справі №903/174/221 позов задоволено повністю.(т.4, арк.справи 137-144). Місцевий господарський суд зазначив, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції, предмет іпотеки не існував у своєму первісному вигляді, оскільки цей об`єкт нерухомого майна без дозволу іпотекодержателя було фактично реконструйовано та поділено на три окремі приміщення, що належать на праві власності іншим особам та не вказані в Іпотечному договорі іпотекодавцем. Також об`єкт зареєстровано за іншою адресою шляхом її зміни, що є перешкодою для звернення стягнення на це майно у позасудовому порядку. Місцевий суд погодився з Позивачем, що обраний ним спосіб захисту порушеного права є ефективним, оскільки відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав Фінансової компанії, за захистом яких вона звернулась до суду, оскільки нерухоме майно, що було предметом іпотеки неправомірно виведено з режиму іпотеки. Повернення спірному майну статусу предмета іпотеки з можливістю реєстрації щодо цього майна записів про іпотеку є метою звернення Позивача до суду, тому задоволення позову повністю відновить становище, яке існувало до моменту порушення прав Позивача.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач ТзОВ «Цумань-Агро» (надалі в тексті Апелянт-1) та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (надалі в тексті Апелянт-2) подали скарги (вх.№2666/ 22 від 29.08.2022 та вх.№2571/22 від 22.08.2022) до Північно-західного апеляційного господарського суду, в яких просили скасувати рішення господарського суду Волинської області від 28.07.2022 у даній справі та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи скаргу, Апелянт-1 зазначає, що відповідно до Договору №09.97-08-ДИ2 предметом іпотеки був нежитловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 775,8 кв.м, натомість належне ТзОВ «Цумань-Агро» приміщення, набуте в порядку визначеному законом та на момент реєстрації права власності, будь-якої іпотеки на дане приміщення зареєстровано не було, адже первинно приміщення належало ВАТ «Луцький хлібокомбінат». Площа приміщення хлібокомбінату становила 948 кв.м та знаходилось в АДРЕСА_1 (за обліковими даними балансу ВАТ «Луцький хлібокомбінат»). В подальшому, об`єкт нерухомості належний ТзОВ «Цумань Агро» неодноразово відчужувався та був в подальшому розділений на три приміщення: перше площею 767,4 кв.м, друге площею 86,5 кв.м та третє площею 86.1 кв.м, які згодом за актом приймання-передачі об`єкти нерухомого майна учасником Товариства ОСОБА_4 в якості внеску було передано до статутного капіталу ТзОВ «Цумань Агро». На підставі актів приймання-передачі ТзОВ «Цумань Агро» набуло на дані об`єкти право власності, яке було зареєстровано у порядку передбаченому законом. Апелянт-1 звертає увагу суду, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявно два об`єкти нерухомості з різними реєстраційними номерами, як за адресою АДРЕСА_2 , так і за адресою АДРЕСА_1 . Вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються виключно на припущеннях, адже ТзОВ «Цумань Агро» не має відношення до приміщення належного ОСОБА_1 , крім того, Позивачем не доведено як факту знищення чи відсутності предмета іпотеки за адресою АДРЕСА_2 , так і неможливості захисту прав Позивача належним способом захисту. Апелянт-1 зазначає, що належне йому приміщення є окремим об`єктом нерухомого майна, яке має окремий реєстраційний номер та власні право-встановлюючі документи, які ніким не оспорені. На переконання ТзОВ «Цумань-Агро», існування виконавчого документу та виконавчого провадження дає можливість Позивачу реалізувати своє право іпотекодержателя в порядку виконання рішення суду, згідно Закону України «Про виконавче провадження», якими Позивач не скористався. Апелянт-1 звертає увагу апеляційного суду, що у Договорі №09.97-08-ДИ2 відсутні відомості про земельну ділянку на якій розташова-ний об`єкт нерухомості ОСОБА_1 та зазначає, що земельна ділянка не була предметом іпотеки, так само як і ніколи не перебувала у власності останнього. Строк кредитування ОСОБА_1 припинився з 29.05.2009, а відтак, банк набув право звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах строку позовної давності або ж звернення стягнення на майно в порядку виконавчого провадження, однак, цього не зробив. ТзОВ «Цумань Агро» зауважує, що новий кредитор ТзОВ ФК «Поліс» тривалий час не здійснював звернення стягнення на приміщення ОСОБА_1 , не замінив сторону у виконавчому провадженні, хоч мав таке право, вважаючи себе іпотекодержателем згідно ст.10 ЗУ «Про іпотеку» був вправі перевіряти фізичний стан та збереження об`єкта, та мав доступ до публічного реєстру речових прав на нерухоме майно в т.ч. починаючи з 2017 року. Вважає, що у Позивача існувала реальна можливість врегулювати усі спірні питання та непорозуміння з боржником та третіми особами, а у разі неможливості їх вирішення звернутися до суду з відповідною позовною вимогою, зокрема, визнання права іпотеки на майно. Апелянт-1 вважає, що судом першої інстанції не враховано, що Позивачем не надано доказів існування об`єктивних перешкод для звернення стягнення згідно іпотечного договору на приміщення належне гр. ОСОБА_1 . При цьому Позивачем також не оспорюється в судовому порядку право власності на приміщення чи правовстановлюючий документ ТзОВ «Цумань Агро». Апелянт-1 вважає, що передавши Фінансовій компанії в іпотеку ще одне приміщення в забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 суд першої інстанції виніс незаконне рішення, оскільки не скасувавши запису про іпотеку на попереднє приміщення та право власності Відповідача, в реєстрі будуть наявні два об`єкти нерухомого майна, на які поширюється іпотека за зобов`язаннями ОСОБА_1 , що дозволить Позивачу реалізувати два приміщення в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 (т.4, арк.справи 200-209).

Апелянт-2 ОСОБА_1 вважає, що задовольняючи позов без призначення експертизи, суд першої інстанції виходив лише з того, що самостійно порівнював експлікації до техпаспортів погодившись з припущеннями представника Позивача. Крім того, звертає увагу, що Позивачем не надано достатніх доказів того, що спірний об`єкт був реконструйований, поділений, відчужений, була змінена його адреса та не було надано суду висновку експерта, що об`єкти за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 є одним й тим самим об`єктом. Апелянт-2 наголошує, що після пред`явлення стягувачем до виконання виконавчих листів не заперечував проти того, що іпотечне майно буде примусово реалізовано, а грошові кошти будуть направлені на погашення заборгованості за кредитним договором. Однак, на думку Апелянта-2, Позивачем не надано належних доказів, що після 18.03.2014 предмет іпотеки нежитловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 не був реалізований на торгах чи Банк забрав/не забрав собі його в рахунок погашення боргу. ОСОБА_1 стверджує, що не вчиняв жодних дій, які б перешкоджали державному виконавцю здійснювати примусову реалізацію нерухомого майна та не здійснював жодних реєстраційних дій щодо предмета іпотеки, в тому числі не змінював його поштової адреси та не відчужував його на користь третіх осіб. На переконання Апелянта-2, суд першої інстанції не врахував, що з 12.05.2016 по дату подання позову новий кредитор Фінансова компанія не вчиняв жодних дій щодо з`ясування чи перебуває на виконанні вищевказане рішення суду про стягнення боргу із ОСОБА_1 , чи було реалізоване іпотечне майно в процесі виконання рішення суду на прилюдних торгах (тобто майно могло бути реалізоване, але не оформлене у встановленому порядку) та інших питань які стосувались реалізації предмета іпотеки в примусовому порядку.(т.4, арк.справи 161-168)

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та 27.09. 2022 відкрито апеляційне провадження у справі №903/174/22, вирішено розглядати скарги на рішення в межах одного апеляційного провадження.(т.4, арк.справи 196, 261).

За час апеляційного провадження на адресу суду надійшли такі документи:

- 16.09.2022 надійшов відзив, в якому Фінансова компанія просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.(т.4, арк.справи 239-243); 03.10.2022 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, вмотиво-ване необхідністю надання новому кредитору можливості подати заяву про заміну позивача у справі.(т.5, арк. справи 1);

- 04.10.2022 від представника ОСОБА_1 адвоката Ліпкевича І.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи, в якій, поміж іншого, просив залучити до участі у справі №903/174/22 правонаступника позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс» (код ЄДРПОУ 43092786, місце реєстрації:03150, м.Київ, вул.Малевича Казимира, буд.86).(т.5, арк. справи 8);

- 18.10.2022 від ТзОВ «Інком Фінанс» надійшло клопотання про заміну учасника справи правонаступником та про оголошення перерви. Крім того, заявник просив встановити йому додатковий строк для подання відзиву.(т.5, арк.справи 19);

- 18.10.2022 надійшла заява, якою ОСОБА_1 не заперечуючи проти заміни право-наступника Позивача на ТзОВ «Інком-Фінанс», просив відкласти розгляд справи з метою надання йому можливості ознайомитися з відзивом на апеляційну скаргу, яка буде подана останнім.(т.5, арксправи 19).

- 19.10.2022 від ТзОВ «Інком-Фінанс» надійшло клопотання про заміну учасника справи правонаступником та про оголошення перерви. Крім того, заявник просив встановити йому додатковий строк для подання відзиву.(т.5, арк.справи 22-24);

- 20.10.2022 від представника ТзОВ «Цумань Агро» адвоката Кушнірука А.В, надійшло клопотання, в якому погоджується із заміною правонаступника та просить відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату у зв`язку з участю як представника у іншій справі №164/1275/21, яка призначена на 20.10.2022 у Волинському апеляційному суді. Також зазначає, що директор ТзОВ «Цумань Агро» перебуває у службовому відрядження, а тому не в змозі забезпечити заміну та направлення іншого представника у судове засідання.(т.5, арк.справи 48);

- 28.10.2022 від надійшла заява, де Фінансова компанія не заперечує проти заміни її правонаступником ТзОВ «Інком-Фінанс» та просить проводити подальший розгляд без участі представника.(т.5, арк.справи 56);

- 31.10.2022 від ТзОВ «Інком-Фінанс» надійшло клопотання про оголошення перерви та клопотання про призначення експертизи (т.5, арк.справи 59-60, 65-67); від представника ОСОБА_5 адвоката Ліпкевича І.В. надійшла заява про задоволення клопотання Позивача та просить оголосити перерву в судовому засіданні до 05.12.2022, де зазначає, що попередньо між ТОВ «Цумань Агро», ОСОБА_1 та ТзОВ «Інком-Фінанс» досягнуто домовленостей щодо мирного вирішення даного спору.(т.5, арк.справи 71).

Розгляд справи відкладався 04.10.2022 та 20.10.2022.(т.5, арк.справи 16,52).

В судове засідання 01.11.2022 представники учасників справи не з`явилися. Проте неявка сторін не перешкоджає розгляду справи, оскільки явка сторін обов`язковою не визнавалась, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господар-ський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору купівлі-продажу від 22.02. 2006, укладеного між ОСОБА_6 -продавцем та підприємцем Заблоцьким Андрієм Юрійовичем (надалі і тексті ОСОБА_1 )-покупцем, посвідченого приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Кузьміч Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №284 ОСОБА_1 придбав у власність нежитловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 775,8 кв.м.(т.1, арк.справи 41-42).

Право власності на нежитловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за підприємцем Заблоцьким А.Ю. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягами КП «Волинське обласне бюро техніч-ної інвентаризації» №9918637 від 22.02.2006р. та №19159766 від 11.06.2008.(т.1, арк.справи 43-56).

Матеріали справи свідчать, що рішенням Цуманської селищної ради п`ятого скликання від 27.03.2007 №10/12 підприємцю Заблоцькому А.Ю. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1156 га для викупу у власність для комерційної діяльності (обслуговування приміщення колишнього побуткомбінату) в АДРЕСА_2 .(т.1, арк.справи 145).

З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2008 Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (надалі в тексті Банк) та фізичною особою ОСОБА_1 (надалі і тексті ОСОБА_1 , позичальник) укладено Кредитний договір №09.97-08-СК, який діє з усіма змінами та доповненнями (надалі в тексті Кредитний договір), згідно якого Банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти на умовах та в порядку, передбаченому Кредитним договором. (т.1, арк.справи 18-19).

12.06.2008 для забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором Банк-іпотекодержатель та ОСОБА_1 -іпотекодавець уклали Іпотечний договір №09.97-08-ДИ2, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. за №2815 (надалі в тексті Договір іпотеки; т.1, арк.справи 22-24). Предметом іпотеки є: нежитловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 775,8 кв.м.(надалі в тексті предмет іпотеки).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2009 у справі №2-2693/2009р. присуджено до стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 476464 дол.США заборгованості за кредитним договором №09.97-08-СК.

В межах виконання цього рішення, державним виконавцем Луцького міського управління юстиції 16.12.2009 було складено акт опису й арешту майна предмета іпотеки (за адресою: АДРЕСА_2 ). Згідно цього акту описаний предмет іпотеки було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 . У вказаному акті зазначена площа предмету іпотеки 775,8 кв.м.(т.1, арк.справи 125-126).)

18.03.2014 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Волинській області було складено ще один акт опису та арешту предмету іпотеки з площею 775,8 кв.м. Згідно цього акту предмет іпотеки знову було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_8 .(т.1, арк.справи 128).

В матеріалах справи міститься Звіт про оцінку Предмета іпотеки від 04.02.2013, який виконаний оцінювачем ОСОБА_9 на замовлення Відділу примусового виконання рішень Управ-ління ДВС ГУЮ у Волинській області, площа Предмета іпотеки станом на 31.01.2013 була 775,8 кв.м; власник ОСОБА_1 ; адреса предмета іпотеки: АДРЕСА_2 .(т.1, арк.справи 129-137).

18.11.2015 ПАТ «ВТБ Банк»-первісний кредитор та ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс»-новий кредитор уклали Договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансо-вими кредитами №21МБ, Додаткову угоду №1 від 27.11.2015 до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12.05.2016, про що внесено реєстровий запис №861, відповідно до яких Банк відступив Фінансовій компанії право вимоги за Кредитним договором та Договором іпотеки, а також всіма іншими договорами забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором.(т.1, арк.справи 25-28).

30.08.2016 Приватним нотаріусом Тишко І.О. було внесено запис про іпотеку №16139561 та зазначено у відомостях про реєстрацію 12.06.2008 та номер запису про іпотеку 7384101, а також відомості про боржника/поручителя- ОСОБА_1 та іпотекодержателя-Фінансову компанію.(т.1, арк.справи 57-58).

Матеріали справи свідчать, що зобов`язання за Кредитним договором позичальник ОСОБА_1 не виконав, внаслідок чого станом на 18.11.2015 за ним обліковувалась заборгованість перед Банком в сумі 582781,34 дол.США, зокрема: сума простроченого основного боргу за кредитом, в валюті кредиту 421993,85 дол.США; сума прострочених процентів, у валюті кредиту 160787,49 дол. США.(т.1, арк.справи 34).

Позивач зазначає, що на момент звернення з позовом до суду першої інстанції, вказана сума заборгованості позичальником погашена не була, отже, основне зобов`язання, забезпечене предметом іпотеки, не виконане.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач покликається на відомості інформаційної довідки з Державного реєстру прав від 18.10.2021 за пошуковим запитом « АДРЕСА_2 », де серед іншого міститься інформація щодо об`єкту нерухомого майна реєстраційний №2417567607218 за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого вказаний ОСОБА_10 .(т.1, арк.справи 57).

Матеріали справи містять копію інформаційної довідки з Державного реєстру прав від 17.11.2021 №285184047 за пошуковим запитом « АДРЕСА_1 » на даний час зареєстровано три об`єкти нерухомого майна:

1. об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2468863207080, площею 767,4 кв.м, власником якого вказаний ОСОБА_4 (в адресі вказано «будинок АДРЕСА_1 »);

2. об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2334744707218, площею 86,5 кв.м, власником якого вказана ОСОБА_11 (в адресі вказано «будинок АДРЕСА_4 »);

3. об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2417567607218, площею 86,1 кв.м, власником якого вказаний ОСОБА_10 (в адресі вказано «будинок АДРЕСА_3 »).

Загальна площа вказаних об`єктів складає 940 кв.м.(т.1, арк.справи 70-77).

Позначені пунктами 2 та 3 об`єкти нерухомого майна Позивач не вважає предметом спору, натомість, об`єкт, зазначений у пункті 1 на його думку і є предметом іпотеки.(т.1ёарк.справи 3-5).

Матеріали справи також містять інформацію стосовно актів державної реєстрації протягом 23.07.2017-16.11.2021 права власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .Фермерським господарством «Пересопницьке», ОСОБА_3 та ТзОВ «Цумань Агро».(т.1, арк.справи 70,78-79, 80).

На переконання місцевого господарського суду, з Державного реєстру прав вбачається, що вперше об`єкт нерухомого майна з адресою « АДРЕСА_1 » зареєстровано 26.07.2017 за ОСОБА_2 . Після цього це майно було кілька разів відчужено та поділено. Після ОСОБА_2 власниками цього нерухомого майна як в первісному вигляді, так і після його поділу були зареєстровані в Державному реєстрі прав: ФГ «Пересопницьке», потім через досить короткий строк знову ОСОБА_2 , згодом ОСОБА_4 , ТзОВ «Цумань Агро».

Згідно інформаційних довідок з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками ТзОВ «Цумань Агро» є: ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ФГ «Пересопницьке»; учасниками ФГ «Пересопницьке» є: ОСОБА_13 , ОСОБА_8 та ОСОБА_14 .(т.1, арк. справи 124).

Інформація Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області від 28.01.2022, що на земельній ділянці площею 0,1156 га з кадастровим номером 0721855700:01: 001:2100 розташоване побутове приміщення з адресою: АДРЕСА_1 на переконання Фінансової компанії свідчить, що на земельній ділянці, яка мала бути продана ОСОБА_1 в даний час розміщений належний Позивачу предмету іпотеки.(т.1, арк.справи 149).

Оскільки, за твердженням Позивача, позичальником ОСОБА_1 зобов`язання за Кредитним договором не виконані, а предмет іпотеки зареєстровано за іншою адресою шляхом її зміни та він не існує у своєму первісному вигляді, оскільки був реконструйований без дозволу іпотекодержателя та поділений на три окремі приміщення, які належать на праві власності іншим особам та не вказані в Іпотечному договорі іпотекодавцем, що стало перешкодою для Позивача у зверненні стягнення на це майно у позасудовому порядку Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання спірного нерухомого майна предметом іпотеки та визнання права іпотекодержателя.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Волинської області від 28.07.2022 позов задоволено повністю.(т.4, арк.справи 137-144).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з огляду на наступне:

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В свою чергу, спосіб захисту цивільного права чи інтересу це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного права чи інтересу. Спосіб захисту має бути доступним та ефективним, поділяється на судовий та позасудовий ст.ст.16-19 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України).

Обґрунтовуючи позов Фінансова компанія зазначає, що оскільки статтею 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у 2021 році йому стало відомо, що предмет іпотеки не існує у своєму первісному вигляді, оскільки об`єкт нерухомого майна без дозволу іпотекодержателя було фактично реконструйовано та поділено на три окремі приміщення, що належать на праві власності іншим особам та не вказано в Іпотечному договорі іпотекодавцем. Також об`єкт зареєстровано за іншою адресою шляхом її зміни, що є перешкодою для звернення стягнення на це майно у позасудовому порядку.(т.1 арк.справи 1-13).

За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» (надалі в тексті Закон) іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невико-нання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом. В разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.(ст.ст. 12, 33 Закону).

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотеч-ному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Як стверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2009 у справі №2-2693/2009р. присуджено до стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором №09.97-08-СК в сумі 476464 дол.США.

Таким чином, з 29.05.2009 строк кредитування ОСОБА_1 припинився, оскільки Банк заявив вимогу про дострокове погашення позичальником заборгованості та на підставі судового рішення в порядку виконавчого провадження з 2009 року здійснював реалізацію іпотечного майна.

Колегія суддів дійшла висновку, що саме з 2009 року у Банку виникло право заявити позов про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах строку позовної давності або ж звернути стягнення на майно в порядку виконавчого провадження.

Матеріалами справи стверджено, що головним державним виконавцем Левковець Т.В. 16.12.2009 проведено опис та арешт нежитлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , заг.площею 775,8 кв.м. В подальшому іпотечне майно було оцінено експертом та передано на реалізацію через торги, оскільки вказане майно не було реалізовано, то стягувачу було запропоновано залишити за собою предмет іпотеки.

Через відмову Банку від прийняття у власність нерухомого майна, державний виконавець повернув стягувачу виконавчий документ про стягнення боргу із ОСОБА_1 на підставі п.3 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Матеріалами справи стверджено, що 12.05.2016 Банком та Фінансовою компанією було укладено Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, зареєстрований в реєстрі за №861 за умовами якого було відступлено право вимоги за укладеним Банком та ОСОБА_1 . Договором іпотеки від 12.06.2008 з реєстровим №2815.

З матеріалів справи не вбачається, а Позивачем не надано доказів в підтвердження дій, які вчинялись іпотекодержателем з березня 2014р. до листопада 2015р., коли між Банком та Фінан-совою компанією було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015, за умовами якого було відступлено право вимоги за Кредитним договором та договором поруки, що були укладені Банком та ОСОБА_1 .

Як встановлено апеляційним судом та зазначено в позовній заяві Позивачем, новим кредитором-ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» за період з травня 2016р. до 13.11.2021р., коли був проведений зовнішній огляд Предмета іпотеки жодних дій щодо останнього не вчинялось.

Позовом у процесуальному сенсі є зверненням до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підста-вою позову факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

У справі, яка розглядається, Позивач обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання предметом іпотеки майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вважаючи, що спірне майно є саме тим майном, що було предметом іпотеки відповідно до Договору №09.97-08-ДИ2 та набуто третіми особами внаслідок їх незаконних дій.

Задовільняючи позов, місцевий господарський суд зробив висновок про правильність обраного способу захисту, наявність порушеного права Позивача і необхідність задоволення позовних вимог за наслідком візуального співставлення технічних паспортів та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, приймаючи до уваги наступне:

За ст.ст. 12, 33 Закону, одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки. Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (ч.3 ст.33 Закону).

Відповідно способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя є (ч.3 ст.36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку ст.37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст.38 Закону.

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах (ст.39 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якому покупцеві (ст.38 Закону).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.03.2018 у справі №760/14438/15-ц зазначила, що передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» є способом позасудового врегулювання, який здійсню-ється за згодою сторін без звернення до суду.

Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі. Вирішуючи даний спір, суду першої інстанції необхідно було враховувати, що стаття 37 Закону не передбачає можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі палати Касаційного цивільного суду від 18.03.2019 у справі №201/3581/17 (ЄДРСРУ №80555542), від 27.03.2019 у справі №522/24450/14 (ЄДРСРУ №80854365). Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №759/10689/14-ц (провадження №61-14323 св19), від 04.08.2020 у справі №303/7768/13-ц (провадження №61-48600св18, ЄДРСРУ №90784273).

Разом із тим, у силу приписів ч.1 ст.38 Закону, право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві може бути передбачено в рішенні суду або договорі про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідному застереженні в іпотечному договорі).

За таких обставин, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відпо-відно до статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду, оскільки з урахуванням вимог статей 328, 335, 392 ЦК України у контексті статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорення прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалі-зуючи своє право на судовий захист, позивач самостійно визначає зміст порушеного або оспорю-ваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єк-тивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

З огляду на вищевикладені положення законодавства та враховуючи практику Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що визнання права власності на предмет іпотеки є виключно позасудовим способом звернення стягнення, який можливий за точного виконання приписів діючого законодавства. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що право Позивача на предмет іпотеки, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Ківерцівський р-н, смт.Цумань, вул. Шевченка, буд.2 Відповідачем не порушене, не оспорюється ним чи іншими учасниками справи.

Таким чином, судом першої інстанції залишено поза увагою, що чинне законодавство передбачає чотири способи захисту майнових прав іпотекодежателя два позасудових: передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя та право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу згідно застереження в іпотечному договорі та два судових реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах та продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якому покупцеві. Натомість, всупереч приписам законодавства позов заявлений про вирішення в судовому порядку позасудового способу захисту прав іпотекодер-жателя за відсутності оспорення чи невизнання такого права Відповідачем.

Колегія апеляційного суду вважає, що Позивач не позбавлений права звертатись до суду в один з належних способів захисту права в судовому порядку, однак до належного Відповідача, яким ТзОВ «Цумань Агро» не є.

Матеріали справи містять клопотання Фінансової компанії, ОСОБА_1 , ТзОВ «Інком Фінанс», ТзОВ «Цумань Агро» про заміну Позивача його правонаступником ТзОВ «Інком-Фінанс» та клопотання останнього від 31.10.2022 про призначення судової експертизи. Колегія суддів порадившись, вирішила відхилити подані клопотання, оскільки як встановлено судом апеляційної інстанції Позивачем обрано неналежний спосіб захисту, тому й заміна право-наступника чи призначення судової експертизи не забезпечить Позивачу захист чи відновлення права, оскільки його право на предмет іпотеки не є таким, що скасоване чи припинене та не оспорюється сторонами в даній справі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріаль-ного права.

На переконання колегії суддів, Позивачем обрано неналежний спосіб захисту, а саме: визнання майна предметом іпотеки та визнання права іпотекодержателя. Окрім того, Позивач визначив неналежного Відповідача, адже ТзОВ «Цумань Агро» не оспорює та не заперечує право Позивача на предмет іпотеки.

Переглядаючи оскаржуване рішення, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та зроблено невірний висновок про обґрунтованість позовних вимог, а тому рішення господарського суду Волинської області від 28.07.2022 у справі №903/174/220 належить скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для задоволення апе-ляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції з підстав ст.277 ГПК України через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом першої інстанції установленими обставин, що мають значення для справи, які не були доведеними та невідповід-ності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Крім того, з огляду на задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції, відповідно до статті 129 ГПК України, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» належить стягнути на користь Товариства з обмеженою відпові-дальністю «Цумань Агро» та ОСОБА_1 по 7443, грн.00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст.34,86,129,232,233,240,275,277,282,284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цумань Агро» та ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 28.07.2022 у справі №903/174/22 задоволити. Рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цумань Агро» 7443 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» на користь ОСОБА_1 7443,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

5. Матеріали справи №903/174/22 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Філіпова Т.Л.