Ухвала

від 15.11.2022 по справі 910/10360/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення зустрічного позову без руху

м. Київ

15.11.2022Справа № 910/10360/22

Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши зустрічний позов № Б/н від 09.11.2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будівельні технології"

у справі № 910/10360/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гама Інжиніринг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будівельні технології"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2022 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гама Інжиніринг" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 29.09.2022 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будівельні технології" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 056 972,73 грн., з них: основного боргу - 721 042,74 грн. (сімсот двадцять одна тисяча сорок дві гривні 74 копійки), 3% річних - 59 737,56 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот тридцять сім гривень 56 копійок) та інфляційних втрат - 276 192,43 грн. (двісті сімдесят шість тисяч сто дев`яносто дві гривні 43 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором підряду № 62М/09 від 24.09.2019 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості виконаних позивачем робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10360/22, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Відповідно до норм частин 1-3 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105492985070 ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 року у справі № 910/10360/22 вручено відповідачу - 31.10.2022 року.

Тобто, строк для подання зустрічного позову до 15.11.2022 року.

11.11.2022 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будівельні технології" надійшов зустрічний позов № Б/н від 09.11.2022 року, в якому викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку зобов`язати ТОВ «Гама Інжиніринг» здійснити перерахунок вартості робіт за договором підряду № 62М/09 від 24.09.2019 року на основі ринкових цін на момент укладення даного договору, що застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що вартість робіт за договором може бути завищеною позивачем в порівнянні до звичайних цін, а тому підлягає перерахунку на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Відповідно до п. 6.1.3 договору відповідач має право зменшити суму оплати за виконані роботи на вартість робіт, виконаних з порушенням діючих норм і правил та вимог робочої проектної документації на термін до усунення цих порушень.

У п. 1 прохальної частини зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Будівельні технології" просить відстрочити сплату судового збору за подання зустрічного позову до ухвалення господарським судом рішення у даній справі, посилаючись на незадовільний фінансовий стан, пов`язаний із військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 2481,00 грн.

Судом встановлено, що предметом зустрічного позову є немайнова вимога позивача (про зобов`язання вчинити дії), оскільки вона не містить вартісних характеристик, а отже не підлягає вартісній оцінці.

Відтак з врахуванням приписів підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" належний до сплати судовий збір за подання зустрічного позову складає 2481,00 грн.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду враховуючи майновий стан сторони за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою вищевказаної норми Закону передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 940/2276/18.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним та вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 цієї ж норми можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що приписи пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 року у справі № 912/3514/20 та ухвалах від 05.03.2021 року у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 року у справі № 927/579/19, від 20.08.2020 року у справі № 910/6421/19, від 18.05.2020 року у справі №910/704/19, від 24.01.2020 року у справі № 915/923/15.

У даній справі позивачем за зустрічним позовом є Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Будівельні технології».

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Будівельні технології» зустрічного позову №Б/н від 09.11.2022 рокуа відтак, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову слід відмовити.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 164, ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Будівельні технології» про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову - відмовити.

2. Зустрічний позов №Б/н від 09.11.2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Будівельні технології» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гама Інжиніринг" про зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «БК «Будівельні технології» строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Будівельні технології» у встановлений судом строк через відділ діловодства суду надати:

- докази сплати судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі в сумі 2481,00 грн. (оригінал квитанції або платіжного доручення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата підписання: 15 листопада 2022 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Котков