Рішення

від 14.11.2022 по справі 916/3935/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2022 р. м. Київ Справа № 916/3935/21

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської області

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с. Софіївська Борщагівка Київської області

про стягнення 88 615,81 грн.

без виклику представників сторін;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської області (далі за текстом ДП «МТП «Южний»), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом від 16.12.2021 №9517/01/102/21 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с. Софіївська Борщагівка Київської області (далі за текстом ТОВ «Софія Ойл»), в якому просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції за прострочення строків виконання зобов`язання за Договором поставки від 08.12.2020 №Т/БП-320/20 у сумі 88 615,81 грн., з яких: 76 134,71 грн. пені у розмірі 0,5% від вартості недопоставленого товару та 12481,10 грн. штрафу за прострочення строків виконання зобов`язання понад тридцять днів (п. 6.2 Договору поставки від 08.12.2020 №Т/БП-320/20). Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.12.2020 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено Договір поставки №Т/БП-320/20, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю паливо дизельне протягом п`яти робочих днів з дати направлення покупцем письмової рознарядки (заявки), яка може направлятися засобами факсимільного зв`язку або електронною поштою з обов`язковим направленням оригіналу поштовим відправленням, при цьому рознарядки (заявки), відправлені факсом або електронною поштою, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися сторонами. Позивач твердить, що 14.12.2020 на електронну адресу ТОВ «Софія Ойл» було направлено рознарядку від 14.12.2020 №224-63/ на поставку палива у кількості 50 т на суму 1 002 498,00 грн. у строк до 21.12.2020.

Позивач твердить, що ТОВ «Софія Ойл» за вказаною рознарядкою було поставлено дизельне паливо у кількості 45,85 т на суму 919 290,67 грн. за приймальними актами від 15.12.2020 №924 та від 16.12.2020 №925, ТТН №15/12 від 15.12.2020 та від 16.12.2020 №16/12 та видатковими накладними №2775 від 15.12.2020 (23,1 т вартістю 463 154,08 грн.) та №2781 від 16.12.2020 (22,75 т вартістю 456 136,59 грн.).

Позивач твердить про недопоставку палива в кількості 4,15 т вартістю 83 207,33 грн. Пункту 6.2 укладеного Договору було передбачено, що за порушення постачальником строку виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,5% вартості товару, з якого допущено прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 15% вказаної вартості. Тож позивач нарахував, та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 76 134,71 грн., нараховану на вартість недопоставленого товару 83 207,33 грн. за період з 22.12.2020 по 22.06.2021, а також штраф у розмірі 15% від вказаної вартості у сумі 12 481,10 грн., всього 88 615,81 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.12.2021 позовну заяву ДП «МТП «Южний» передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2022 відкрито провадження у справі №916/3935/21 за позовною заявою ДП «МТП «Южний» від 16.12.2021 №9517/01/102/21, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику представників).

18.02.2022 від позивача ДП «МТП «Южний» до господарського суду Київської області надійшла заява від 11.02.2022 на виконання вимог ухвали від 26.01.2022, до якої було додано читабельну копію Договору поставки №Т/БП-320/20 та Додатку №1 Специфікації №1.

21.02.2022 до господарського суду Київської області від відповідача ТОВ «Софія Ойл» надійшов відзив від 10.02.2022 №2022/02/17 на позовну заяву, в якому відповідач просить суд призначити розгляд справи №916/3935/21 у судовому засіданні з повідомленням сторін з метою належного дослідження матеріалів справи; прийняти відзив, долучити до матеріалів справи та врахувати при розгляді справи №916/3935/21; відмовити у задоволенні позовних вимог; стягнути з позивача витрати відповідача на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач ТОВ «Софія Ойл» твердить, що 14.12.2020 відповідачем засобами електронної пошти отримано рознарядку позивача щодо здійснення поставки товару у кількості 50 т; поставка товару була здійснена із наявним значним ризиком проведення господарської операції. Рознарядку було направлено тільки засобами електронної пошти, проте засобами поштового зв`язку рознарядка позивачем не направлялася, що є грубим порушенням пункту 4.1 Договору поставки. 15.12.2020 позивачем відповідачу було за допомогою месенджерів вказано, що поставка товару у кількості 45-46 т буде вважатися належною, рознарядка на 50 т товару засобами поштового зв`язку не направлялась. Відповідач твердить, посилаючись на рішення судів у справах №923/84/19, №908/1522/18, що відповідно до договору дія покупця по направленню рознарядки складається з двох різних, але одночасних дій, які повинні сприйматися нерозривними, а саме направлення письмової рознарядки в оригіналі поштою та у сканкопії на електронну адресу, а тому вони є обов`язковими умовами. Саме виконання обох дій є початком виникнення обов`язку у постачальника на поставку продукції. Тобто відповідач твердить, що у зв`язку із невиконанням позивачем обов`язку із направлення рознарядки (заявки) в оригіналі поштою, відсутні докази настання для відповідача обов`язку поставити саме 50 т товару, у зв`язку з чим відсутні підстави твердити про поставку у меншій кількості, ніж передбачено договором. Крім того, у відповідача не настав строк поставки товару, відтак відсутні підстави твердити про прострочення. Також, відповідач звертає увагу на відсутність претензій позивача щодо поставки товару по кількості.

Крім того, відповідач посилається на ст. 265 ЦК України, ст. 193 ГПК України та твердить, що толеранс є звичаєм ділового обороту, яким встановлюється відхилення у кількості товару, що заявлена від кількості, що поставляється та зазвичай застосовується у договорах закупівлі позивача. Відповідач твердить, що договори на закупівлю нафтопродуктів, які укладалися позивачем за наслідками процедур закупівлі у період з 01.01.2020 по 01.10.2020 та у період з 01.01.2021 всі договори поставки містили застереження про толеранс +/- 10%. Відтак, відповідач твердить, що крім відсутності направлення поштою рознарядки слід взяти до уваги існуючий звичай ділового обороту толеранс, який відповідач має розумні підстави вважати звичайним, враховуючи природні особливості товару та наявність такого пункту у договорах покупця.

Крім того, відповідач твердить про неузгодженість між сторонами всіх істотних умов договору, оскільки відповідачем неодноразово направлялися листи щодо необхідності збільшення ціни товару за договором, що обумовлена збільшенням ціни товару на ринку. Крім того, відповідач направляв позивачу лист щодо відсутності у рознарядці вказівки про місце поставки товару, що на думку відповідача потребувало укладення відповідних Додаткових угод.

21.02.2022 до господарського суду Київської області від представника відповідача ТОВ «Софія Ойл» надійшло клопотання №2022/02/17 від 17.02.2022 про зупинення провадження у справі, у якому, посилаючись на ст. 227 ГПК України, відповідач просить суд зупинити провадження у справі №916/3935/21 до вирішення справи №916/842/21.

Представник відповідача твердить, що правовідносини, що склалися між сторонами на підставі договору поставки №Т/БП-320/20 від 08.12.2020, належність проведеної поставки, виникнення зобов`язання постачальника та належне подання рознарядки були предметом судової справи №916/842/21 за позовом ТОВ «Софія Ойл» до ДП «МТП «Южний» про стягнення заборгованості, яка переглядається Західним апеляційним господарським судом. Зокрема, у вказаній справі було встановлено, що рознарядка на поставку 50 т палива засобами поштового зв`язку не направлялась, підтверджено відсутність претензій позивача щодо проведеної поставки, отже встановлення цих обставин призводить до відсутності зобов`язання постачальника здійснити поставку та як наслідок застосувати будь-яку відповідальність до постачальника.

Розглянувши заявлене у відзиві клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, господарський суд залишив його без задоволення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2022 зупинив провадження у справі №916/3935/21 до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом рішення у справі №916/842/21.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2022 у справі №916/842/21 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП «МТП «Южний» на рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2021, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021, додаткове рішення господарського суду Одеської області від 20.08.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у справі №916/842/21.

Ухвалою господарського суду Київської області 21.09.2022 провадження у справі №916/842/21 поновлено, запропоновано сторонам подати пояснення щодо позову та/або відзиву та наявні у сторін та раніше не подані докази у строк до 30.09.2022.

23.09.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача ТОВ «Софія Ойл» надійшли письмові пояснення від 22.09.2022 №2022/09/22-2, в яких відповідач наголошує на тому, що в межах судової справи №916/842/21 безпосередньо досліджувалося питання щодо направлення рознарядки, виникнення зобов`язання постачальника з поставки, наявність/відсутність доказів направлення рознарядки, відтак обставини, що встановлені в цій справі, мають у рамках провадження №916/3935/21 преюдиційне значення, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у справі №916/3935/21 та стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов ДП «МТП «Южний» до ТОВ «Софія Ойл» про стягнення 88 615,81 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Приписами ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

18.11.2020 ТОВ «Софія Ойл» подало пропозицію на закупівлю « 09130000-9 Нафта і дистиляти» згідно з технічною специфікацією та іншими вимогами замовника торгів.

08.12.2020 між ДП «МТП «Южний» (покупець) та ТОВ «Софія Ойл» (постачальник) було укладено договір поставки №Т/БП-320/20, у відповідності до умов якого постачальник зобов`язався поставити на склад покупця, а покупець - прийняти та оплатити паливо дизельне (далі - товар) за цінами та в кількості, яка вказана у додатку №1 до договору, що є невід`ємною частиною договору.

За умовами договору:

- поставка палива здійснюється партіями, автомобільним транспортом, постачальником та за його рахунок на склад покупця (п. 1.3 договору);

- загальна сума договору складає 4 009 992 грн., з урахуванням ПДВ 20 % - 668 332 грн. (п. 2.1 договору);

- ціна на паливо, зазначена у додатку №1 (специфікація) до договору може бути змінена постачальником та покупцем у разі зміни ціни на паливо не більше ніж на 10 відсотків через коливання ціни на паливо на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у цьому договорі. При цьому, постачальник або покупець підтверджує зміну ціни на паливо довідкою, наданою ДП «Держзовнішінформ» з урахуванням умов постачання (п. 2.1.1 договору);

- поставка палива здійснюється протягом 5 робочих днів з дати направлення покупцем письмової рознарядки (заявки) постачальнику на поставку товару.

Письмова рознарядка (заявка) може направлятися засобами факсимільного зв`язку або електронною поштою з обов`язковим направленням оригіналу письмової рознарядки (заявки) поштовим відправленням (листом з описом вкладення). Письмові рознарядки (заявки), відправлені факсом або електронною поштою, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватись сторонами договору. Належним підтвердженням виправлення письмової рознарядки (заявки) та її отримання стороною є звичайне технічне підтвердження покупця про відправлення документу: звіт факсимільного апарату, звіт серверу про відправлення електронного повідомлення тощо (п. 4.1 договору);

- датою поставки палива вважається дата передачі палива на склад покупця, яка зазначається у товарно-транспортній накладній (п. 4.2 договору);

- приймання товару відбувається у відповідності до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою Наказом Мінпаливенерго України, Мінекономіки України, Мінзв`язку України, Держспоживстандарту України №281/171/578/155 від 20.05.2008 (п. 4.5 договору);

- покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлене паливо (п. 5.1 договору);

- постачальник зобов`язаний забезпечити поставку палива в строк, встановлений цим договором (п. 5.3.1 договору);

- постачальник зобов`язаний до укладання цього договору внести забезпечення його виконання у розмірі не менше 200 499,60 грн. згідно з умовами, зазначеними у тендерній документації. Забезпечення виконання договору повертається постачальнику після виконання постачальником договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору недійсним, у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дати настання зазначених обставин (п. 5.3.3 договору);

- за порушення постачальником строку виконання зобов`язання, стягується пеня у розмірі 0,5 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 15 % вказаної вартості (п. 6.2 договору);

- договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2020, а в частині обов`язків, що виникли в період дії цього договору, і відповідальності за їх невиконання до повного їх виконання проведеного належним чином, і за вимогою кредитора про відшкодування нанесених збитків і сплати неустойки (п. 7.1 договору);

- всі зміни та доповнення до договору оформлюються шляхом підписання додаткової угоди (п. 8.2 договору);

- умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, які передбачено Законом України «Про публічні закупівлі» (п. 8.3 договору).

Договір №Т/БП-320/20 від 08.12.2020 за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

За положеннями ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Приписами статей 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У березні 2021 року ТОВ «Софія Ойл» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДП «МТП «Южний», у якій просило суд стягнути з ДП «МТП «Южний» на свою користь 233 920,68 грн., з яких 200 499,60 грн. сума забезпечення виконання договору, 13 633,97 грн. пеня, 14 034,97 грн. штраф за порушення строків виконання зобов`язання, 1 120,60 грн. 3% річних та 4 631,54 грн. інфляційних збитків. Позов був обґрунтований тим, що відповідачем, всупереч укладеного між сторонами договору поставки дизельного палива від 08.12.2020 №Т/БП-320/20, укладеного за результатами проведеного тендеру, не виконано зобов`язання з повернення постачальнику забезпечення виконання договору у встановлений строк.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.04.2021 позовну заяву ТОВ «Софія Ойл» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/842/21.

ДП «МТП «Южний» подав до господарського суду Одеської області зустрічну позовну заяву, у якій просив суд стягнути з відповідача ТОВ «Софія Ойл» штрафні санкції за прострочення строків виконання зобов`язання за договором поставки у розмірі 2 375 920,26 грн. Зустрічний позов обґрунтований тим, що відповідач за зустрічним позовом не виконав зобов`язання з поставки 150 т пального за рознарядкою від 16.12.2020 №224-63/13 на загальну суму 3 007 494,00 грн. у належний строк до 23.12.2020, у зв`язку з чим позивач за зустрічним позовом у відповідності до пункту 6.2 договору нарахував 0,5% пені за прострочення поставки з 24.12.2020 по 30.04.2021 в сумі 1 924 796,16 грн. та 15% штрафу у розмірі 451 124,10 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі №916/842/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021, позовну заяву ТОВ «Софія Ойл» задоволено частково. Стягнуто з ДП «МТП «Южний» на користь ТОВ «Софія Ойл» суму забезпечення виконання договору у розмірі 200 499,60 грн., 3% річних у розмірі 1120,60 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 631,54 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 093,78 грн. У задоволенні зустрічних позовних вимог ДП «МТП «Южний» відмовлено у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається із поданих копій рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2021 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у справі №916/842/21, судами, зокрема, встановлені такі фактичні обставини.

Додатком від 08.12.2020 №1 (специфікація) до договору поставки сторони визначили, що предметом договору є паливо дизельне ULSD 10 РРМ у кількості 200 т загальною вартістю 4 009 992,00 грн. Вказаний додаток підписано сторонами та скріплено печатками.

04.12.2020 ТОВ «Софія Ойл» на рахунок Державного підприємства «МТП «Южний» було внесено 200 499,60 грн. в якості забезпечення виконання договору про закупівлю (5 % вартості договору), що підтверджується платіжним дорученням №4728.

10.12.2020 ТОВ «Софія Ойл» до ДП «МТП «Южний» електронною поштою направлено лист щодо збільшення ціни №130/10-12 від 10.12.2020, яким ініційовано здійснити перегляд ціни товару, з урахуванням стрімкого та значного зростання ціни на паливо на ринку України та суттєвою зміною вартості нафти на світовому ринку та зростанням котирувань, які лежать в основі ціноутворення на ринку нафтопродуктів. На підтвердження збільшення ціни на нафтопродукти, до вказаного вище листа додано довідку Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 10.12.2020 №122/267.

У відповідь на лист ТОВ «Софія Ойл» від 10.12.2020, листом від 14.12.2020 №7595/12/224/20 ДП «МТП «Южний» повідомило про можливість розгляду оформлення додаткової угоди та про гостру потребу у 50 т палива, згідно із чим було направлено відповідну рознарядку.

14.12.2020 за вих. №224-63 на ім`я директора ТОВ «Софія Ойл» за підписом головного інженера та начальника бази постачання, електронною поштою було направлено рознарядку на поставку палива у кількості 50 т на загальну суму 1 002 498,00 грн.

Судами зазначено, що доказів направлення на адресу постачальника вказаної вище рознарядки матеріали справи №911/842/21 не містять.

За видатковою накладною від 15.12.2020 №2775, постачальником покупцю виставлено рахунок на суму 463 154,08 грн. з урахуванням ПДВ, за поставку палива у кількості 23,1 т. Вказана накладна підписана та скріплена печатками як постачальника, так і покупця.

За видатковою накладною від 16.12.2020 №2781, постачальником покупцю виставлено рахунок на суму 456 136,59 грн. з урахуванням ПДВ, за поставку палива у кількості 22,75 т. Вказана накладна підписана та скріплена печатками як постачальника, так і покупця.

З товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів від 15.12.2020 №15/12 вбачається, що в Одеській області м. Южне, вул. Берегова, 13 позивачем по первісному позову розвантажено паливо дизельне у кількості 27500 дм. куб., 23130 кг, прийнято на склад 23100 кг.

З товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів від 16.12.2020 №16/12 вбачається, що в Одеській області м. Южне, вул. Берегова, 13 позивачем по первісному позову розвантажено паливо дизельне у кількості 27500 дм. куб., 22813 кг, прийнято на склад 22750 кг.

16.12.2020 за вих. №224-63/13 на ім`я директора ТОВ «Софія Ойл» за підписом головного інженера та начальника бази постачання, електронною поштою було направлено рознарядку на поставку обумовленого договором палива у кількості 150 т на загальну суму 3007494,00 грн.

Із копії рекомендованого вкладення за трекномером 6548106024100 від 24.12.2020 судами було встановлено, що на адресу ТОВ «Софія Ойл» Державним підприємством «МТП «Южний» надіслано рознарядку у кількості двох аркушів.

16.12.2020 ТОВ «Софія Ойл» направило на ДП «МТП «Южний» лист щодо збільшення ціни №136/16-12, в якому просило внести зміни до договору про закупівлю від 08.12.2020 у зв`язку із збільшенням ціни за одиницю товару, або зменшення обсягу та зміни загальної суми договору. На підтвердження збільшення ціни на нафтопродукти, до вказаного вище листа додано довідку Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 16.12.2020 №122/293.

У відповідь на зазначений лист 17.12.2020 ДП «МТП «Южний» повідомило ТОВ «Софія Ойл» про те, що об`єктивних обставин щодо внесення змін до договору поставки немає та просило надати інформацію щодо поставки дизельного палива згідно рознарядки від 16.12.2020 №224-63/13.

22.12.2020 за вих. №7855/12/224/20 ДП «МТП «Южний» знову надіслало на адресу ТОВ «Софія «Ойл» листа з вимогою терміново розпочати поставку палива за рознарядками від 16.12.2020 №224-63/13 та №224-63/14. При цьому, позивач за зустрічним позовом зазначив, що 23.12.2020 є останнім днем поставки дизельного палива згідно спірного договору та невиконання умов поставки за договором веде за собою накладення штрафних санкцій у відповідності до ч. 6 договору.

23.12.2020 за вих. №144/23-12 ТОВ «Софія Ойл» надіслало на адресу ДП «МТП «Южний» листа, в якому, посилаючись на довідку, надану ДП «Держзовнішінформ» від 23.12.2020 №12/90, просило відповідача за первісним позовом укласти додаткову угоду до спірного договору поставки, у зв`язку із збільшенням ціни за одиницю товару, або зменшення обсягу та зміну загальної суми договору; письмово повідомити про скасування рознарядки від 16.12.2020 за вих. №224-63/13 та направити нову рознарядку.

Також, цього ж дня, ТОВ «Софія Ойл» надіслало на адресу ДП «МТП «Южний» листа №147/23-12, в якому зазначило, що ним було отримано електронною поштою рознарядку від 16.02.2020 №224/63/13, натомість, всупереч п. 4.1 договору, відповідач за первісним позовом не направив на адресу постачальника письмову рознарядку поштовим повідомленням, та не зазначив у рознарядці, направленій електронною поштою, місця поставки товару, що унеможливлює виконання постачальником своїх господарських зобов`язань, а відтак, просив направити на його адресу всі необхідні документи для здійснення поставки. Аналогічного змісту у матеріалах справи також наявний лист постачальника від 30.12.2020 №152/30-12.

Також, у відповідь на листи ТОВ «Софія Ойл» від 23.12.2020 вх. №144/23-12, 145/23-12, ДП «МТП «Южний» листом від 15.01.2021 за вих. №329/12/224/21 зазначив, що не погоджується на укладення додаткових угод до договору поставки та про те, що поставка палива повинна бути здійснена до 23.12.2020, у зв`язку із направленням на електронну адресу позивача за первісним позовом вказаних вище рознарядок.

У відповідь на лист 23.12.2020 за вих. №144/23-12 ДП «МТП «Южний» листом від 05.01.2021 за вих. №333/12/224/21 повідомив постачальника про відсутність будь-яких об`єктивних обставин, що заважають належному виконанню умов договору, при цьому, доводи постачальника у листах від 23.12.2020 є безпідставними та необґрунтованими. Доказів щодо направлення такого листа на адресу ТОВ «Софія Ойл» матеріали справи №916/842/21 не містять.

Також матеріали справи містять лист позивача за первісним позовом від 28.12.2020 вих. №150/28-12 щодо порядку здійснення поставки, відповідно до якого постачальник вказував покупцю про відсутність у договорах поставки визначення складу покупця та конкретної адреси такого складу, що є істотною умовою договору.

30.12.2020 за вих. №152/30-12 ТОВ «Софія Ойл» повідомило ДП «МТП «Южний» про те, що ним електронною поштою було отримано рознарядку від 16.12.2020 №224/63/13 на поставку палива дизельного у кількості 150 т, але постачальник позбавлений можливості належним чином виконати поставку палива, з огляду на відсутність зазначення у вказаній рознарядці місця поставки товару, що є істотною умовою договору, договір не містить визначення складу покупця та конкретної адреси такого складу. Також, постачальник зазначив, що він не отримував оригіналу письмової рознарядки відповідно до договору, що є порушенням його умов, просив направити на його адресу належним чином оформлену рознарядку, з усіма необхідними даними для здійснення поставки.

Так, судами першої та апеляційної інстанції у справі №911/842/21 встановлено, що на виконання умов укладеного вище договору поставки, 14.12.2020 за вих. №224-63 на ім`я директора ТОВ «Софія Ойл» за підписом головного інженера та начальника бази постачання, електронною поштою було направлено рознарядку на поставку партії обумовленого договором палива у кількості 50 т на загальну суму 1 002 498 грн. з урахуванням ПДВ.

З товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів від 15.12.2020 №15/12 вбачається, що в Одеській області м. Южне, вул. Берегова, 13 ТОВ «Софія Ойл» розвантажено паливо дизельне у кількості 27 500 дм. куб., 23 130 кг, прийнято на склад 23 100 кг.

З товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів від 16.12.2020 №16/12 вбачається, що в Одеській області м. Южне, вул. Берегова, 13 ТОВ «Софія Ойл» розвантажено паливо дизельне у кількості 27 500 дм. куб., 22 813 кг, прийнято на склад 22 750 кг.

Разом з тим, господарський суд Київської області встановив, що у справі №916/842/21 суди не досліджували обставини виконання постачальником умов договору поставки щодо постачання палива за рознарядкою від 14.12.2020 №224-63/, оскільки вони не були визначені позивачами в якості предмету або підстави первісного та зустрічного позовів у справі №916/842/21.

ДП «МТП «Южний» 16.12.2021 звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Софія Ойл» штрафних санкції за прострочення строків виконання зобов`язання за Договором поставки від 08.12.2020 №Т/БП-320/20 у сумі 88 615,81 грн., посилаючись на те, що 14.12.2020 на електронну адресу ТОВ «Софія Ойл» було направлено рознарядку від 14.12.2020 №224-63/ на поставку палива у кількості 50 т на суму 1 002 498,00 грн. у строк до 21.12.2020. ТОВ «Софія Ойл» за вказаною рознарядкою було поставлено дизельне паливо у кількості 45,85 т на суму 919 290,67 грн. за приймальними актами від 15.12.2020 №924 та від 16.12.2020 №925, ТТН №15/12 від 15.12.2020 та від 16.12.2020 №16/12 та видатковими накладними №2775 від 15.12.2020 (23,1 т вартістю 463 154,08 грн.) та №2781 від 16.12.2020 (22,75 т вартістю 456 136,59 грн.).

Позивач твердить про недопоставку палива в кількості 4,15 т вартістю 83 207,33 грн. Пункту 6.2 укладеного Договору було передбачено, що за порушення постачальником строку виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,5% вартості товару, з якого допущено прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 15% вказаної вартості. Відтак, позивач нарахував, та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 76 134,71 грн., нараховану на вартість недопоставленого товару 83 207,33 грн. за період з 22.12.2020 по 22.06.2021, а також штраф у розмірі 15% від вказаної вартості у сумі 12 481,10 грн., всього 88 615,81 грн.

Приписами статтей 6 і 627 Цивільного кодексу України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Необхідно зазначити, що свобода договору передбачає не лише право сторін вільно виявляти волю на вступ у договірні відносини, але включає також можливість визначати зміст договору, у тому числі і визначати способи забезпечення договірних зобов`язань та гарантії прав сторін. Саме така свобода обмежується рамками чинних нормативних актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін повинні відповідати вимогам розумності, добросовісності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України зазначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: - вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; - примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; - типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; - договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Тобто Господарський кодекс України також передбачає широку свободу сторін при укладенні господарських договорів, з урахуванням того, що суб`єкти господарювання є рівними за своїм правовим статусом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). При цьому, законодавець передбачив, що спрямування сторін договору має презюмувати безперечне виконання договірних зобов`язань.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Отже, у даному випадку, зважаючи на те, що Господарський процесуальний кодекс України зобов`язує господарський суд з`ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду, та на наведені вище норми і умови договору поставки, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що п.п. 1.3, 4.1 договору, укладеного сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень визначено, що поставка палива здійснюється партіями автомобільним транспортом постачальника та за його рахунок протягом 5 робочих днів з дати направлення покупцем письмової рознарядки (заявки) постачальнику на поставку товару. Письмова рознарядка (заявка) може направлятися засобами факсимільного зв`язку або електронною поштою з обов`язковим направленням оригіналу письмової рознарядки (заявки) поштовим відправленням (листом з описом вкладення). Письмові рознарядки (заявки), відправлені факсом або електронною поштою, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватись сторонами договору. Належним підтвердженням виправлення письмової рознарядки (заявки) та її отримання стороною є звичайне технічне підтвердження покупця про відправлення документу: звіт факсимільного апарату, звіт серверу про відправлення електронного повідомлення тощо. Ці умови договору були обумовлені сторонами без заперечень та зауважень, договір укладено в добровільному порядку, належним чином.

Відтак, саме з моменту направлення покупцем оригіналу рознарядки на поставку товару у письмовому вигляді поштовим відправленням з описом рекомендованого вкладення починає спливати п`ятиденний строк виконання зобов`язання постачальником за договором поставки.

Суд погоджується з відповідачем, що умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що направлення рознарядки електронною поштою, має бути здійснено одночасно з направленням такої і поштовим зв`язком (з описом вкладення).

Суд звертає увагу, що саме такі умови узгодили сторони між собою.

Постачальником покупцю було поставлено дизельне паливо у кількості 45,85 т на загальну суму 919 290,67 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи видаткова накладна від 15.12.2020 №103, від 16.12.2020 №113, ТТН від 15.12.2020 №15/12, від 16.12.2020 №16/12, акцизні та податкові накладні.

Разом з тим, матеріали даної справи належних та допустимих доказів направлення на поштову адресу постачальника оригіналу спірної рознарядки від 14.12.2020 №224-63/ обумовленим сторонами способом надано не було.

Суд зазначає, що наявне у матеріалах справи листування між сторонами по справі щодо виконання спірного договору поставки не можна взяти до уваги як таке, що свідчить про отримання постачальником спірної рознарядки у письмовому вигляді з обов`язковим її направленням покупцем на адресу постачальника з обов`язковим описом вкладення, оскільки таке листування стосується в основному мети постачальника щодо внесення змін про вартість палива, що постачається, а також змін до спірного договору постачання палива щодо визначення місця поставки.

Відтак, покупцем не було дотримано вимог вказаного вище договору щодо направлення спірної письмової рознарядки постачальнику на поставку конкретної партії палива, з огляду на що у останнього не виникло обов`язку на таку поставку, отже відсутні підстави для застосування до ТОВ «Софія Ойл» приписів пункту 6.2 договору, адже не виникло також і прострочення виконання, у зв`язку з чим у покупця не виникло права застосовувати штрафні санкції за порушення господарського зобов`язання.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи позиції сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ДП «МТП «Южний» до ТОВ «Софія Ойл» про стягнення 88 615,81 грн.

У зв`язку із відмовою у позові відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати на сплату судового збору суд залишає за позивачем.

Щодо зазначеного у відзиві на позовну заяву попереднього розрахунку судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн., які відповідач просить стягнути з позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до укладеного між ТОВ «Софія Ойл» та адвокатом Комахою А.І. договору про надання правової допомоги №050121 від 05.01.2021, за правову допомогу, передбачену пунктом 1.1 Договору, клієнт сплачує Адвокату винагороду, розмір якої визначається у додатку до Договору.

Додатком №8 від 10.02.2022 до Договору про надання правової допомоги №050121 сторони визначсили, що Адвокат Комаха А.І. надає послуги клієнту у суді першої інстанції у справі №916/3935/21 за позовом ДП «Морський торгівельний порт «Южний» до ТОВ «Софія Ойл» про стягнення штрафних санкцій за прострочення строків виконання зобов`язання за договором поставки №Т/БП-320/20 від 08.12.2020, які включають: аналіз позовної заяви та розробка позиції; написання та підготовка відзиву на позовну заяву; підготовка заяв, клопотань, пояснень, заперечень, інших процесуальних документів; ознайомлення з матеріалами справи, представництво інтересів у суді та під час розгляду справи, а саме участь у судових засіданнях; отримання копії рішення суду за результатами розгляду у суді першої інстанції та наказів на їх виконання.

Винагорода за вказані послуги сторонами погоджена у фіксованому розмірі 15 000,00 грн. незалежно від кількості наданих послуг та кількості витраченого часу. Оплата послуг здійснюється протягом 5 робочих днів з дати винесення рішення у справі.

Суд враховує правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, в якій міститься висновок про те, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Однак, при вирішенні питання розподілу витрат відповідача на правову допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат; і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

У пункті 52 постанови від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 Верховний Суд вказав, що визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Суд враховує, що адвокат Комаха А.І. здійснювала представництво інтересів відповідача у справі №916/842/21, спір у якій виник з аналогічних правовідносин, заснованих на тому самому договорі поставки від 08.12.2020 №Т/БП-320/20, які підтверджуються тими самими доказами. Відтак, аналіз позовної заяви у справі №916/3935/21 та збір доказів не потребував багато часу та зусиль, а правова позиція відзиву у справі №916/3935/21 повторює правову позицію відповідача у справі №916/842/21 та зміст судових рішень у справі №916/842/21.

Справа №911/3935/21 розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, відтак не потребувала участі адвоката відповідача у судових засіданнях.

З огляду на викладене, керуючись ст. 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у позові, суд покладає на позивача витрати відповідача на професійну правову допомогу у розмірі, який суд вважає обґрунтованим та співмірним, а саме в сумі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові Державному підприємству «Морський торговельний порт «Южний» відмовити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, 13, ідентифікаційний код 04704790)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Південна, буд.7, корпус 3, кв.208, ідентифікаційний код 39440179)

2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню нуль копійок) витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх