Ухвала

від 19.04.2023 по справі 916/3935/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 квітня 2023 року

м. Київ

Справа № 916/3935/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В.(головуючої), Бенедисюка І. М. та Селіваненка В. П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" (далі - Підприємство)

на рішення господарського суду Київської області від 14.11.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023

за позовом Підприємства

до товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Ойл"

про стягнення 88 615,81 грн,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство 05.04.2023 (згідно з поштовою відміткою на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Київської області від 14.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 зі справи № 916/3935/21.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 ГПК України.

Згідно з частинами п`ятою та сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є стягнення штрафних санкцій за прострочення строків виконання зобов`язання за договором поставки у розмірі 88 615,81 грн, а, отже, ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" та "г" цієї ж норми.

Звертаючись із касаційною скаргою, Підприємство зазначає, що справа має виняткове значення для скаржника, оскільки умови договору, які фактично судами попередніх інстанцій не були враховані та залишені без належної оцінки, наявні також і в інших договорах, укладених Підприємством, ціна в яких вже становить кілька мільйонів гривень, що з огляду на створену судову практику може призвести до значних негативних наслідків для скаржника, пов`язаних з його комерційною діяльністю, що, свою чергу, в умовах складних часів може завдати шкоду і державним економічним інтересам також. Наведене, на думку скаржника, підпадає під дію підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та може бути підставою для перегляду цієї справи в касаційному порядку.

Однак Суд дійшов висновку про відсутність обставин для відкриття касаційного провадження у справі, оскільки обґрунтування виняткового значення цієї справи обмежується лише посиланням скаржника на неправомірність дій відповідача та його вину у порушенні договірних зобов`язань щодо поставки дизельного палива, а також дослідження доказів (зокрема письмових рознарядок) та неврахування зазначеного судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень, що не може свідчити про те, що справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення та є недостатнім для висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Також безпідставними є посилання скаржника на винятковість значення справи з тих підстав, що ціна в інших договорах, укладених Підприємством на тих же самих умовах, що й договір у цій справі, та які скаржник планує укладати в майбутньому, становить вже кілька мільйонів гривень, що з урахуванням змісту оскаржуваних судових рішень, може призвести до значних негативних наслідків для скаржника, пов`язаних з його комерційною діяльністю, оскільки останній самостійно несе ризики господарської (підприємницької) діяльності з метою одержання прибутку, а тому отримання (або неотримання) доходу від такої діяльності, а також інші обставини, пов`язані з веденням організаційної діяльності підприємства (зокрема, укладення договорів та вибір контрагентів), не може бути виключною підставою для перегляду справи в касаційному порядку у розумінні наведеного пункту частини третьої статті 287 ГПК України.

Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Разом з тим незгода скаржника із судовим рішенням не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника прийняття цих судових рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь однієї із сторін справи є звичайним передбаченим процесуальним законом процесом.

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.

Водночас Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, тому що в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Отже, в касаційній скарзі скаржником належним чином не обґрунтовано та не доведено обставин, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Також Європейський суд з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18) зазначив, що застосування критерію малозначності справи було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства на рішення господарського суду Київської області від 14.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у цій справі, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною п`ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" на рішення господарського суду Київської області від 14.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 зі справи № 916/3935/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко