Рішення

від 15.11.2022 по справі 911/616/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2022 р. м. Київ Справа № 911/616/22

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмітад», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №97», м. Ірпінь Київська область

про стягнення 896 538,58 грн.,

без виклику представників сторін;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Адмітад», м. Київ (далі за текстом ТОВ «Адмітад»), звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 23.02.2022 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №97», м. Ірпінь Київської області (далі за текстом ТОВ «Аптека №97»), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором від 04.01.2019 №UKR/1-00553 про надання послуг з розміщення реклами в загальному розмірі 896538,58 грн., з яких: 729 050,44 грн. основного боргу, 45 184,76 грн. 3% річних та 122 303,38 грн. інфляційних втрат. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на оплату судового збору та професійної правничої (правової) допомоги адвокатів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 04.01.2019 між ТОВ «Адмітад» (виконавець) та ТОВ «Аптека №97» (замовник) було укладено Договір №UKR/1-00553 про надання послуг з розміщення реклами, відповідно до п. 2.1 якого на підставі наданих замовником заявок виконавець в терміни, в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язався надати замовнику послуги.

З травня по вересень 2019 року ТОВ «Адмітад» надано, а ТОВ «Аптека №97» отримано послуги на загальну суму 929 050,44 грн.

Не зважаючи на неодноразове отримання ТОВ «Аптека №97» актів наданих послуг, останній в порушення умов Договору, передбачених пп. 3.2.2, пп. 3.3.6, п. 4.2 і п. 4.4 підписані акти позивачу не повернув.

Виставлені позивачем рахунки відповідач оплатив частково, а саме оплатив за рахунком від 31.05.2019 №555 у розмірі 200 000,00 грн. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем складає 729 050,44 грн.

Оскільки грошове зобов`язання не було виконано відповідачем, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 45 184,76 грн. (за період з 23.01.2020 по 15.02.2022) та інфляційні втрати в сумі 122 303,38 грн. (за період лютий 2020 - січень 2022).

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

На підставі Розпорядження керівника апарату господарського суду Київської області від 13.07.2022 №76-АР, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2022 справу №911/616/22 було передано на розгляд судді Конюх О.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2022 прийнято справу №911/616/22 до провадження суддею Конюх О.В. Цією ж ухвалою, для організації дієвої комунікації з учасниками справи в умовах триваючої повномасштабної збройної агресії та введення воєнного стану зобов`язано позивача та відповідача повідомити суду:

1) контактний телефон уповноваженої особи та діючу електронну адресу;

2) про наявність власних технічних засобів та доступу до мережі Інтернет для участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» (https://vkz.court.gov.ua/);

3) про наявність можливості прибуття повноважних представників до будівлі суду за адресою м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108.

Копії ухвал суду від 26.04.2022 та від 14.07.2022 було надіслано відповідачу ТОВ «Аптека №97» засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом з повідомленням (ідентифікатор поштового відправлення №0105492952431) за юридичною адресою: 08292, м. Ірпінь, вул. Університетська, 5.

18.10.2022 поштове відправлення №0105492952431, адресоване ТОВ «Аптека №97», повернуто підприємством зв`язку за зворотною адресою із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання», отримано господарським судом Київської області 11.11.2022 та долучено до матеріалів справи.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З цього приводу, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, суд зазначає, що факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 04.10.2019 у справі №911/2606/16 зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

З огляду на викладене, суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на 15.11.2022 відповідач відзив на позов та докази на його підтвердження не подав.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов ТОВ «Адмітад» до ТОВ «Аптека №97» про стягнення 896 538,58 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

04.01.2019 між ТОВ «Адмітад» (виконавець) та ТОВ «Аптека №97» (замовник) було укладено Договір №UKR/1-00553 про надання послуг з розміщення реклами (далі - Договір).

За умовами Договору:

- на підставі наданих замовником заявок виконавець в терміни, в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язується надати замовнику наступні послуги:

здійснювати розміщення РІМ замовника в мережі Інтернет на веб-сайтах на свій розсуд;

здійснювати облік здійснення лідів і надавати замовнику відповідно до умов цього договору статистичні звіти про надання послуг (п. 2.1 Договору);

- параметри здійснення лідів, обсяги і терміни надання послуг і інші істотні умови узгоджуються сторонами в заявках замовника щодо надання послуг (п. 2.2 Договору);

- ціни і тарифи на послуги, що надаються виконавцем за цим договором, сторони визначають в заявках на послуги, в залежності від обраних замовником параметрів і умов здійснення лідів. Підсумкова вартість послуг виконавця за звітний період фіксується в Акті надання послуг (далі - Акт). Примітка: Звітним періодом за Договором визнається 1 (один) календарний місяць (п. 4.1 Договору);

- сплата замовником вартості послуг виконавця проводиться в такому порядку:

* після підписання договору та погодження сторонами об?єму послуг в заявці, замовник, протягом 5 (п?яти) робочих днів з дати виставлення рахунку, здійснює передоплату у розмірі 100% від суми, вказаної у заявці;

* за звітний період замовник здійснює сплату наданих послуг у розмірі 100% протягом 5 (п?яти) робочих днів з дати виставлення рахунку (п. 4.2 Договору);

- виконавець щомісяця, не пізніше 5-ти робочих днів після закінчення календарного місяця, надає замовнику Акт надання послуг за відповідний календарний місяць. Замовник протягом 5 (п?яти) робочих днів з дня отримання Акту надання послуг зобов`язаний направити виконавцю підписаний Акт надання послуг або письмову вмотивовану відмову від його підписання. У разі якщо замовник не виконує цю умову, зобов`язання виконавця перед замовником за даним договором вважаються виконаними в повному обсязі і належним чином, а Акт надання послуг - належним чином оформленим. Момент отримання замовником відповідних документів визначається в будь-якому випадку не пізніше 15 календарних днів з дати їх відправки виконавцем рекомендованим листом за адресою, вказаною у договорі (п. 4.4 Договору);

- у разі порушення замовником термінів оплати послуг більш ніж на 5 (п?ять) робочих днів, у порівнянні з термінами, вказаними в пункті 4.2 Договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 5.2 Договору);

- цей Договір укладено строком на 1 (один) рік і вступає в силу з моменту підписання його сторонами. Договір вважається подовженим на наступний рік, якщо жодна зі сторін за 30 (тридцять) днів до моменту закінчення терміну його дії не заявить письмово про свій намір розірвати договір (п. 9.1 Договору).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до положень статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відтак для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага, об`єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є обігоздатним сам по собі. Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

До матеріалів справи долучено копії підписаних обома сторонами та скріплених печатками обох сторін Актів наданих послуг загалом на суму 889 920,40 грн., які не є спірними а саме: №77 від 31.01.2019 на суму 104 135,34 грн.; №127 від 28.02.2019 на суму 448 880,30 грн.; №240 від 31.03.2019 на суму 178 191,00 грн.; №474 від 30.04.2019 на суму 158 713,76 грн.

Також до матеріалів справи надано копії підписаних та скріплених печаткою з боку виконавця Актів наданих послуг на суму 929 050,44 грн. за період травень-вересень 2019, на яких ґрунтуються заявлені у справі вимоги, а саме:

- №545 від 31.05.2019 на суму 224 333,70 грн.;

- №719 від 30.06.2019 на суму 266 552,52 грн.;

- №946 від 31.07.2019 на суму 293 396,33 грн.;

- №1157 від 31.08.2019 на суму 139 648,74 грн.;

- №1329 від 30.09.2019 на суму 5 119,15 грн.

Пунктом 4.4 Договору сторонами погоджено, що виконавець щомісяця, не пізніше 5-ти робочих днів після закінчення календарного місяця, надає замовнику Акт надання послуг за відповідний календарний місяць. Замовник протягом 5 (п?яти) робочих днів з дня отримання Акту надання послуг зобов`язаний направити виконавцю підписаний Акт надання послуг або письмову вмотивовану відмову від його підписання. У разі якщо замовник не виконує цю умову, зобов`язання виконавця перед замовником за даним договором вважаються виконаними в повному обсязі і належним чином, а Акт надання послуг - належним чином оформленим. Момент отримання замовником відповідних документів визначається в будь-якому випадку не пізніше 15 календарних днів з дати їх відправки виконавцем рекомендованим листом за адресою, вказаною у договорі.

Доказів пред`явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягу та вартості робіт, письмової вмотивованої відмови від підписання Актів наданих послуг суду не подано.

Згідно п. 4.2 Договору сплата замовником вартості послуг виконавця проводиться в такому порядку: після підписання договору та погодження сторонами об?єму послуг в заявці, замовник, протягом 5 (п?яти) робочих днів з дати виставлення рахунку, здійснює передоплату у розмірі 100% від суми, вказаної у заявці; за звітний період замовник здійснює сплату наданих послуг у розмірі 100% протягом 5 (п?яти) робочих днів з дати виставлення рахунку.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату на суму 929 050,44 грн., а саме:

- №555 від 31.05.2019 на суму 224 333,70 грн.;

- №734 від 30.06.2019 на суму 266 552,52 грн.;

- №963 від 31.07.2019 на суму 293 396,33 грн.;

- №1194 від 31.08.2019 на суму 139 648,74 грн.;

- №1362 від 30.09.2019 на суму 5 119,15 грн.

З наявного в матеріалах справи опису вкладення в цінний лист за №0411201374537 вбачається, що Акти наданих послуг №545 від 31.05.2019, №719 від 30.06.2019, №946 від 31.07.2019, №1157 від 31.08.2019, №1329 від 30.09.2019 та відповідні рахунки було направлено на адресу відповідача 20.02.2020. Відтак, враховуючи умови п. 4.4 Договору, моментом отримання відповідних Актів наданих послуг та рахунків на оплату є 06.03.2020 (15 календарних днів з дати їх відправки виконавцем рекомендованим листом на належну адресу, зазначаену у договорі), тобто строк оплати за вказаними Актами становить до 16.03.2020 (п`ять робочих днів), а з 17.03.2020 настало прострочення.

Суд не приймає у якості доказів направлення відповідачу рахунків, у відповідності до п. 4.4 Договору:

лист ТОВ «Адмітад» від 20.12.2019 №20/12/19, з огляду на те, що вказаний лист не містить переліку додатків, а з наданої копії зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення неможливо встанови вміст конверта, який надсилався на адресу ТОВ «Аптека №97», у зв`язку з чим відсутня можливість встановити факт направлення разом із цим листом Актів та рахунків за спірний період за договором від 04.01.2019;

лист ТОВ «Адмітад» від 14.01.2020 №14/01/2020, з огляду на те, що відмітка на листі «вих. №15.01.20 від 15.01.2020 Коваленко Н.А. бухгалтер» (мовою оригіналу), містить вихідний номер, а не вхідний, не містить назви отримувача та не засвідчений його печаткою. Відтак, із вказаного листа у суду відсутня можливість встановити, кому саме він був вручений, а доказів відправлення цього листа відповідачу матеріали справи не містять.

Позивач вказує, що підписані сторонами акти за період січень-квітень 2019 року оплачені повністю. Також відповідачем було оплачено частково рахунок на оплату від 31.05.2019 №555 у розмірі 200 000,00 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказів здійснення відповідачем оплати за надані послуги, в розмірі більшому, ніж доводить суду позивач, суду не подано, як і не подано обгрунтованих заперечень проти підписання Актів.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу 729050,44 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, яку належить задовольнити повністю.

Також позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 45184,76 грн. 3% річних в сумі (за період з 23.01.2020 по 15.02.2022) та 122 303,38 грн. інфляційних втрат (за період лютий 2020 - січень 2022).

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК, відтак, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до ст. 232 ГК України до 3% річних та інфляційних втрат не застосовується.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, вірно визначивши дату прострочення та період нарахування, не виходячи при цьому за межі заявленого позивачем періоду, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат за період з квітня 2020 по січень 2022 року становить 118 088,02 грн. та 3% річних за період з 17.03.2020 по 15.02.2022 становить 41 957 грн., у зв`язку з чим вказані вимоги слід задовольнити частково.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов ТОВ «Адмітад» частково, ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Аптека №97» основного боргу в розмірі 729 050,44 грн. грн., 3% річних в розмірі 41957,81 грн. та інфляційних втрат в розмірі 118 088,02 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу витрат по сплаті судового збору у сумі 13 336,44 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо зазначеного у позовній заяві попереднього розрахунку судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу в розмірі 19 488,18 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки у процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Вказані висновки щодо застосування ч. 8 ст.129 ГПК України містяться у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20.

Доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу матеріали справи не містять. Разом з тим, позивачем в позовній заяві зазначено, що додаткові докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвокатів АО «Еверліґал» будуть подані до суду відповідно до абзацу другого 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Отже питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу може бути вирішено судом за умови подання позивачем відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмітад» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №97» (08292, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Університетська, буд. 5, ідентифікаційний код 30772700)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмітад» (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, корпус 6, офіс 2, ідентифікаційний код 38864442)

729 050,44 грн. (сімсот двадцять дев`ять тисяч п`ятдесят гривень сорок чотири копійки) основної заборгованості,

41 957,81 грн. (сорок одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят сім гривень вісімдесят одну копійку) процентів річних,

118 088,02 грн. (сто вісімнадцять тисяч вісімдесят вісім гривень дві копійки) інфляційних втрат,

13 336,44 грн. (тринадцять тисяч триста тридцять шість гривень сорок чотири копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх