Постанова

від 16.11.2022 по справі 540/967/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 540/967/19

адміністративне провадження № К/9901/809/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року (головуючий суддя: Морська Г.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року (колегія суддів: Семенюк Г.В., Домусчі С.Д., Шляхтицький О.І.) у справі №540/967/19 за позовом Приватного підприємства «ПВКП «Снабресурс-Сервіс» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У травні 2019 року Приватне підприємство "Приватне виробничо-комерційне підприємство "Снабресурс-Сервіс" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), у якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 5 лютого 2019 року № 0000381422 про визначення Приватному підприємству "Приватне виробничо - комерційне підприємство "Снабресурс-Сервіс" грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1 910 428,00 грн, у тому числі податкове зобов`язання в сумі 1565532,00 грн та штрафні санкції в сумі 344 896,00грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 5 лютого 2019 року № 0000391422 про визначення Приватному підприємству "Приватне виробничо- комерційне підприємство "Снабресурс-Сервіс" грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 916 087,00 грн, у тому числі податкове зобов`язання в сумі 1 532 870,00 грн та штрафні санкції в сумі 383217,00 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 № 0000381422 про визначення приватному підприємству «Приватне виробничо - комерційне підприємство «Снабресурс-Сервіс» грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1910428,00грн, у тому числі податкове зобов`язання в сумі 1565532,00 грн. та штрафні санкції в сумі 344896,00грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 № 0000391422 про визначення приватному підприємству «Приватне виробничо- комерційне підприємство «Снабресурс-Сервіс» грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1916087,00 грн, у тому числі податкове зобов`язання в сумі 1532870,00 грн. та штрафні санкції в сумі 383217,00 грн.

Стягнуто на користь приватного підприємства "Приватне виробничо-комерційне підприємство "Снабресурс-Сервіс" (код ЄДРПОУ 30329511; вул.Червонопрапорна, 56, м.Херсон, 73000) сплачений судовий збір у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259; проспект Ушакова, 75, м.Херсон, 73026).

Стягнуто на користь приватного підприємства "Приватне виробничо-комерційне підприємство "Снабресурс-Сервіс" (код ЄДРПОУ 30329511; вул.Червонопрапорна, 56, м.Херсон, 73000) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259; проспект Ушакова, 75, м.Херсон, 73026)..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що складені акти здачі-прийняття робіт містять обов`язкові реквізити - назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, як того вимагає стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Суд указав, що наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента. Суд зазначив, що порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок. Суд відмітив, що під час розгляду справи позивачем підтверджено рух товару та коштів під час виконання господарських операції із ТОВ «Здравода», ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП "КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ «Трейд Економ», ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром", тобто зміну у майновому стані ПП ПВКП «СНАБРЕСУРС - СЕРВІС». Як на час перевірки, так і станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Здравода», ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП "КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ «Трейд Економ», ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром", пов`язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов`язаних із порушенням податкового законодавства.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведена планова документальна перевірка ПП "ПВКП "СНАБРЕСУРС - СЕРВІС" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

За результатами перевірки складений акт від 09.01.2019 № 9/21-22-14- 01/30329511 (далі - акт перевірки № 9).

Актом перевірки № 9 встановлено порушення позивачем:

- ст.44, п.134.1 ст.134 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку II „Зобов`язання", п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 „Дохід", п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", в результаті чого ПП "ПВКП "СНАБРЕСУРС - СЕРВІС" занижений податок на прибуток у сумі 1565532,0 грн, у т.ч.: за 2015 рік на суму 185949,0 грн, за 2016 рік па суму 473635,0 грн, за 2017 рік па суму 905948,0 грн;

- п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, 200.2 ст.200 ПК України - у результаті чого занижено податок па додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.12.2015 по 31.12.2017 на загальну суму 1552050,0 грн.

На підставі акту перевірки №9 Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняті податкові повідомлення - рішення від 05.02.2019:

- № 0000381422 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1565532,00 грн за основним платежем та за штрафними санкціями в сумі 344896,00 грн;

- № 0000391422 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1532870,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 383217,00 грн.

Не погодившись із зазначеними ППР, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 26.02.2019 за № 9330/6/99-99-11-04-01-25 продовжено строк розгляду скарги позивача до 19.04.2019 включно.

У подальшому, рішенням Державної фіскальної служби України від 11.04.2019 за № 17052/6/99-99-11-04-01-25, скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Перевіркою не підтверджено господарські операції з наступними контрагентами позивача по придбанню товарів та послуг:

ТОВ «Здравода» за період: квітень - грудень 2015 року на загальну суму 781834,0 грн в т.ч. ПДВ 129899,43 грн.

ПП "Альянс Промпол" за період: січень 2015 року - грудень 2015 року на загальну суму 420770,0 грн, у т.ч. ПДВ 70128,34 грн.

ТОВ "Берсерк" за період: березень - вересень 2016 року на загальну суму 1366518,0 грн, у т.ч. ПДВ 227753,01 грн.

ПП "Ставр і К" за період: січень 2016 року на загальну суму 57916,0 грн, у т.ч. ПДВ 9652,66 грн.

ТОВ "Інноваційна Компанія "Плазма - Плюс" за період: листопад 2015 року - березень 2016 року на загальну суму 979070,0 грн, в т.ч. ПДВ 163178,33 грн.

ТОВ Ф "Таврія" ЛТД за період: вересень 2016 року - березень 2017 року на загальну суму 1042830,0 грн у т.ч. ПДВ 173805,01 грн.

ПП "КФ"Агроресурс" за період: листопад 2016 року, березень 2017 року на загальну суму 64300,0 грн, в т.ч. ПДВ 10716,67 грн.

ПП "Терраторгбуд" за період лютий - березень 2017 року на загальну суму 157860,0 грн, у т.ч. ПДВ 26310,01 грн.

ПП "Трайгон-Херсон-Південь" за період: березень 2017 року на загальну суму 19100,0 грн, в т.ч. ПДВ 3183,33 грн.

ТОВ «Трейд Економ» за період квітень - грудень 2017 року на загальну суму 1424899,62 грн, в т.ч. ПДВ 237483,28 грн.,

ТОВ "Опт-Капитал" за період: квітень, жовтень 2017 року на загальну суму 449866,9 грн, в т.ч. ПДВ 74977,81 грн.

ТОВ "Релантген" за період: грудень 2017 року на загальну суму 1829815,92 грн, в т.ч. ПДВ 304969,32 грн.

ПП "А-Оптторгсервіс" за серпень 2017 року на загальну суму 28716,0 грн, в т.ч. ПДВ 4786,00 грн.

ТОВ "Транс-Трейдинг" за червень 2017 року на загальну суму 124666,0 грн, в т.ч. ПДВ 20777,66 грн.

ТОВ "Грейкон" по придбанню товарів за грудень 2017 року на загальну суму 1648215,08 грн, в т.ч. ПДВ 274702,51 грн.

ТОВ "Астра-Буд-Пром" по придбанню товарів за період: жовтень - грудень 2017 року на загальну суму 67867,6 грн, в т.ч. ПДВ 11311,27 грн.

Судом установлено, що за вказаний період позивач придбав від зазначених контрагентів товар та транспортні послуги (за виключенням ТОВ "Грейкон" та ТОВ "Астра-Буд-Пром", які поставляли лише товар) по доставці придбаного товару на територію офісу-складу позивача за адресою: м. Херсон, вул. Червонопрапорна 56.

Судом досліджені первинні бухгалтерські документи, складені за господарськими операціями позивача із його контрагентами ТОВ «Здравода», ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП "КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ «Трейд Економ», ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром", а саме: договори із додатками, видаткові та податкові накладні, довіреності, акти здачі-прийняття робіт, калькуляції до актів здачі-прийняття робіт, акти звірки взаєморозрахунків, банківські виписки.

Усі первинні бухгалтерські документи по кожному контрагенту із зазначенням номера та дати описані у позовній заяві (120 аркушів) та додані до позовної заяви (40 томів), під час розгляду справи судом досліджені вказані документи первинного бухгалтерського обліку, а саме: ТОВ «Здравода» (томи 4, 5, 6, 7, 8), ПП "Альянс Промпол" (томи 2, 3, 4, 5, 9), ТОВ "Берсерк" (томи 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32), ПП "СТАВР і К" (том 23), ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс" (томи 7, 9, 23, 24), ТОВ Ф "Таврія" ЛТД (томи 9, 10, 11, 33, 34, 35, 36), ПП "КФ "Агроресурс" (томи 11, 36), ПП "Терраторгбуд" (томи 10, 11), ПП "Трайгон-Херсон-Південь" (том 11 ), ТОВ «Трейд Економ» (томи 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22), ТОВ "Опт-Капитал" (томи 12, 13, 19, 20), ТОВ "Релантгент" (томи 21, 22), ПП "А-Оптторгсервіс" (том 18), ТОВ "Транс-Трейдинг" (том 15), ТОВ "Грейкон"(том 22), ТОВ "Астра-Буд-Пром" (томи 19, 20, 21, 22)

Відповідач у судовому засіданні не заперечував факт наявності під час перевірки первинних бухгалтерських документів, лише зазначив про недоліки оформлення актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), до решти документів зауважень у податкового органу немає.

Так податковий орган стверджував, що акти з надання транспортних послуг складені з порушенням статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (далі - Положення №88) та не відповідають первинним документам, так як не містять повного змісту та обсягу господарської операції, а саме: відсутні періоди здійснення перевезення, обсяг операцій (перевезень) - відстань між пунктами перевезення, вартість послуг за одиницю перевезеного вантажу чи відстань між пунктами перевезення, найменування та кількість товару, що перевезено та інше.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Головне управління ДПС, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови у справ не були враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №826/10104/16, від 04.06.2020 у справі №826/4880/15, від 20.02.2020 у справі №806/6791/13-а, від 21.07.2020 у справі №826/5993/18, від 17.07.2020 у справі №826/18738/15 у подібних правовідносинах.

Указує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій п. 44.1 ст. 44, пп. 198.2, 198.3 ст. 198, ст. 200 ПК України. Скаржник зазначає про відсутність реального характеру здійснених господарських операцій і непідтвердження їх належними первинними документами.

Позивачем до Суду подано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Позивач указує, що висновки судів попередніх інстанцій відповідають правовій позиції Верховного Суду щодо вирішення аналогічних спорів. Вважає, що матеріали справи містять об`єктивні і беззаперечні докази реальності фактично здійснених позивачем господарських операцій. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Верховний Суд ухвалою від 21.01.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є принцип превалювання сутності над формою, відповідно до якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до розділу 1 Правил № 363, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з положеннями пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.6 Правил № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно - транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Згідно з ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

У той же час, ст.215 ЦК України визначено підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, ч.1 ст.204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду, викладеної у постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №826/10104/16, від 04.06.2020 у справі №826/4880/15, від 20.02.2020 у справі №806/6791/13-а, від 21.07.2020 у справі №826/5993/18, від 17.07.2020 у справі №826/18738/15 у подібних правовідносинах.

Проте Суд звертає увагу на те, що скаржник посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

Суд зауважує, що у цій постанові Верховним Судом сформовано загальний підхід щодо дослідження реальності господарських операцій та вимоги до їх документального підтвердження первинними документами в контексті застосування норм статті 198 ПК України.

Суд зазначає, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, суб`єкт господарювання повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суди установили, що складені акти здачі-прийняття робіт містять обов`язкові реквізити - назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, як того вимагає стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім цього, сторонами складені калькуляції до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), у яких відображені вид товару, що перевозиться та реквізити видаткової накладної на товар, пункти навантаження та розвантаження, відстань між цими пунктами, вага вантажу, розрахунок вартості наданої послуги, у тому числі вартість перевезення за 1 км, комплектування, страхування, розвантаження.

Щодо доводів податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами через відсутність документування контрагентами-постачальниками послуг з оренди приміщень, транспортних засобів та отримання транспортних послуг від сторонніх організацій; відсутність у контрагентів-постачальників власного нерухомого майна та земельних ділянок, власних або орендованих складських приміщень для зберігання товарно-матеріальних цінностей; відсутність у контрагентів-постачальників основних засобів, суд зазначив, що зазначені вище обставини встановлені податковим органом відповідно до електронних баз даних ДФС та інформації, отриманої із Державних реєстрів.

Суд уважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

З аналізу акту перевірки та зафіксованих у ньому порушень слідує, що в акті контролюючим органом не зафіксовано жодних порушень податкового законодавства саме позивачем, натомість висновки про господарську діяльність контрагентів-постачальників зроблені виключно на підставі електронних баз даних без дослідження первинних бухгалтерських документів безпосередніх учасників господарських операцій, незважаючи на те, що всі вони обліковуються та здійснюють діяльність на території Херсонської області та м. Херсона.

Також, період діяльності позивача, що підлягав перевірці, склав три роки: 2015 - 2017 р.р. включно, протягом всього цього періоду контрагенти позивача здійснювали діяльність і у податкового органу не було жодних зауважень до такої діяльності, оскільки акт перевірки № 9 не містить жодних посилань на інші акти перевірок контрагентів позивача із приводу безпідставності формування останніми податкового кредиту, зобов`язання або витрат чи доходів.

Виходячи із наведеного колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вказані висновки відповідача неможливо вважати обґрунтованими, оскільки в акті перевірки позивача не відображена інформація про проведення податкової перевірки контрагентів - постачальників, а отже інформація, висвітлена без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів податкового обліку контрагентів-постачальників позивача, а за таких обставин, такі висновки не можуть містити підтверджені належним чином обставини здійснення контрагентами - постачальниками власної господарської діяльності з посиланням на первинні документи, які б могли вважатися належними та допустимими доказами, у розумінні КАС України. Отже, податковим органом досліджувалася лише податкова звітність контрагента позивача, на підставі якої зроблено висновок про неможливість.

Такі обставини, як відсутність у контрагента необхідної кількості трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання також не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди має мати задекларовану значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов`язань, звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів/робіт/послуг, як от на підставі цивільно-правових договорів.

Щодо посилань відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, колегія суддів погоджує висновки судів попередніх інстанцій про те, що правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Щодо тверджень податкового органу про те, що директор ПП "Ставр і К" не міг керувати діяльністю підприємства та підписувати податкові накладні, суди урахували, що факт наявності у директора підприємства громадянства іншої держави та відсутність у податкового органу інформації щодо його звернення для оформлення посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні не є доказом неможливості здійснення ним підприємницької діяльності.

При цьому, відповідач не надав суду доказів виїзду ОСОБА_1 за межі території України, представники відповідача у судовому засіданні підтвердили про відсутність у податкового органу такої інформації.

Згідно з інформацією з ЄДР слідує, що директором ПП "Ставр і К" є ОСОБА_1 , який є також кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи. Місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Таким чином, висновки відповідача про те, що первинні документи від імені ПП "Ставр і К" складені особою (директором ОСОБА_1 ), яка на момент їх складання не була посадовою особою ПП "Ставр і К" не відповідає дійсності, так як ОСОБА_1 є керівником ПП "Ставр і К" з 25.07.2014.

Суди також обґрунтовано врахували, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов`язували б платника податків контролювати дотримання контрагентами норм законодавства. Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів. Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Судами ураховано, що у судовому засіданні представники відповідача зазначили про відсутність інформації про порушені кримінальні провадження стосовно посадових осіб контрагентів позивача та судових рішень щодо вказаних осіб.

Отже, суди дійшли правильного висновку, що надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ТОВ "Здравода", ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП "КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ "Трейд Економ", ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Суди також указали, що у акті перевірки відсутня будь-яка інформація про подальший рух товару, оприбуткованого позивачем від ТОВ "Здравода", ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП "КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ "Трейд Економ", ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром", відтак дана обставина, що має значення для повного дослідження господарської діяльності позивача, залишена податковим органом поза увагою.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка директор ПП ПВКП "СНАБРЕСУРС - СЕРВІС" Шаповалова Тетяна Євгенівна суду пояснила, що вона обіймає посаду директора підприємства із 01.04.1999. Підприємство займається комплексним постачанням товарів: гумово-технічних виробів, інструментів, обладнання, приладів, електродів, різноманітних кріплень - шурупи, гайки, болти, тощо. Продукцію придбають під замовлення. Надають перевагу постачальникам із великим асортиментом товару, які можуть надати комплексну поставку різного товару та забезпечити її доставку на склад ПП ПВКП "СНАБРЕСУРС - СЕРВІС". Підтвердила реальність виконання господарських операцій із ТОВ "Здравода", ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП "КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ "Трейд Економ", ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром". Зазначила, що із вказаними контрагентами укладені договори із додатками, виписані видаткові та податкові накладні, товар приймався на складі на підставі довіреностей, у більшості випадків нею особисто перевірялась комплектація замовлення. На весь товар, що підлягав сертифікації постачальниками надані сертифікати якості. Товар був доставлений на склад позивача, умови відшкодування вартості поставки додатково обговорювались та встановлювалась ціна доставки із урахуванням розвантаження, пакування, необхідності використання палет. Придбаний товар використаний у господарській діяльності ПП ПВКП "СНАБРЕСУРС - СЕРВІС" шляхом його подальшої реалізації численним підприємствам (у тому числі Одеський завод дитячого харчування, Укррічфлот, Укрнафта, Херсонський плодоовочевий комбінат, Херсонгаз, Херсонський хлібокомбінат та інш.), оскільки ПП ПВКП "СНАБРЕСУРС - СЕРВІС" співпрацює із великою кількістю СПД. Зазначила, що ПП ПВКП "СНАБРЕСУРС - СЕРВІС" акредитоване в Укроборонпромі та протягом тривалого часу успішно здійснює відповідні поставки, у тому числі через систему ProZorro, зокрема таким контрагентам ДП "Радіовимірювач", ДП "Завод "Генератор", Житомирський радіовимірювальний завод, Вінницький радіовимірювальний завод інш. Зауважень до поставок від контролюючих органів не було. Складський облік ведеться на підприємстві за допомогою бухгалтерської програми 1С, роздруківки із якої надані до матеріалів справи. Зазначила, що ПП ПВКП "СНАБРЕСУРС - СЕРВІС" багато років займається постачанням такого виду продукції, особливістю їх підприємства є те, що воно надає можливість отримати замовникам комплексну поставку необхідних їм товарів. Специфікації до договорів можуть включати від 1 позиції до 50 - 60 позицій. Оскільки підприємство на ринку працює давно, різні постачальники щоденно пропонують свої послуги поставок товарів, також при виборі постачальника користуються мережею інтернет. При виборі постачальника вирішальним є ціна товару, можливість поставити різноманітний товар в одній поставці та здатність постачальника забезпечити доставку товару на склад позивача. Дрібні поставки відправляють покупцям поштовими організаціями такими як Нова Пошта, великі поставки замовники забезпечують вивезення зі складу позивача самостійно, іноді користуються послугами перевізника ФОП, із яким укладають договір.

Таким чином, під час розгляду справи позивачем підтверджено рух товару та коштів під час виконання господарських операції із ТОВ "Здравода", ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП "КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ "Трейд Економ", ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром", тобто зміну у майновому стані ПП ПВКП "СНАБРЕСУРС - СЕРВІС".

З огляду на вищевикладене, Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи, та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження на підставі встановлених фактичних обставин справи, зазначає, що жодних обґрунтованих доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права в касаційній скарзі скаржником не наведено.

Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі, передбачені пунктом 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, не знайшли свого підтвердження.

Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко