Постанова

від 13.10.2020 по справі 540/967/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2020 р. Категорія: 111000000м.ОдесаСправа № 540/967/19 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: ГУ ДПСЛитовська Ю.О. (витяг) Пред-к позивачаГорбунова К.О. (ордер, адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суд від 22 серпня 2019 року по справі № 540/967/19 за позовом Приватного підприємства "Приватне виробничо-комерційне підприємство "Снабресурс-Сервіс" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), у якому просить: - скасувати податкове повідомлення-рішення від 5 лютого 2019 року № 0000381422 про визначення Приватному підприємству «Приватне виробничо - комерційне підприємство «Снабресурс-Сервіс» грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1910428,00грн., у тому числі податкове зобов`язання в сумі 1565532,00грн. та штрафні санкції в сумі 344896,00грн.; - скасувати податкове повідомлення-рішення від 5 лютого 2019 року № 0000391422 про визначення Приватному підприємству «Приватне виробничо- комерційне підприємство «Снабресурс-Сервіс» грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1916087,00грн., у тому числі податкове зобов`язання в сумі 1532870,00грн. та штрафні санкції в сумі 383217,00 грн., мотивуючи його тим, що податковий орган невірно оцінив обставини господарської діяльності позивача та первинні бухгалтерські документи, складені за її наслідками, що призвело до протиправних висновків перевірки та прийняття незаконних ППР. Позивач вважає безпідставним покладання на нього відповідальності за недоліки господарської діяльності та податкового обліку його контрагентів, оскільки це суперечить принципу індивідуальної податкової відповідальності.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 року № 0000381422 про визначення приватному підприємству «Приватне виробничо - комерційне підприємство «Снабресурс-Сервіс» грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1 910 428, 00грн., у тому числі податкове зобов`язання в сумі 1 565 532, 00 грн. та штрафні санкції в сумі 344 896, 00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 року № 0000391422 про визначення приватному підприємству «Приватне виробничо- комерційне підприємство «Снабресурс-Сервіс» грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 916 087, 00 грн., у тому числі податкове зобов`язання в сумі 1 532 870, 00грн. та штрафні санкції в сумі 383 217, 00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведена планова документальна перевірка ПП "ПВКП "СНАБРЕСУРС - СЕРВІС" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р.

За результатами перевірки складений акт від 09.01.2019 р. № 9/21-22-14- 01/30329511 (далі - акт перевірки № 9).

Актом перевірки № 9 встановлено порушення позивачем: - ст.44, п.134.1 ст.134 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку II „Зобов`язання» , п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 „Дохід» , п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» , в результаті чого ПП "ПВКП "СНАБРЕСУРС - СЕРВІС" занижений податок на прибуток у сумі 1565532,0 грн., у т.ч.: за 2015 рік на суму 185949,0 грн., за 2016 рік па суму 473635,0 грн., за 2017 рік па суму 905948,0 грн; - п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, 200.2 ст.200 ПК України - , в результаті чого занижено податок па додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.12.2015 по 31.12.2017 па загальну суму 1552050,0 грн.

На підставі акту перевірки №9 Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняті податкові повідомлення - рішення від 05.02.2019 р.: - № 0000381422 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1565532,00 гри. за основним платежем та за штрафними санкціями в сумі 344896,00 грн.; - № 0000391422 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1532870,00 гри. та за штрафними санкціями в сумі 383217.00 грн.

Не погодившись із зазначеними ППР, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 26 лютого 2019 року за № 9330/6/99-99-11-04-01-25 продовжено строк розгляду скарги позивача до 19 квітня 2019 року включно.

У подальшому, рішенням Державної фіскальної служби України від 11 квітня 2019 року за № 17052/6/99-99-11-04-01-25, скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не надано до суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та спірними контрагентами, недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Висновки податкового органу ґрунтуються на досліджені господарських операцій позивача із контрагентами - постачальниками: ТОВ «Здравода» (код 37542244), ПП "Альянс Промпол" (код 34458181), ТОВ "Берсерк" (код 40048975), ПП "СТАВР і К" (код 39336375), ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс" (код 39557886), ТОВ Ф "Таврія" ЛТД (код 4594864), ПП »КФ "Агроресурс" (код 37353341), ПП "Терраторгбуд" (код 40393714), ПП "Трайгон-Херсон-Південь" (код 40852132), ТОВ «Трейд Економ» (код 41169139), ТОВ "Опт-Капитал" (код 40974412), ТОВ "Релантгент" (код 41208633), ПП "А-Оптторгсервіс" (код 40821214), ТОВ "Транс-Трейдинг" (код 41168245), ТОВ "Грейкон" (код 41648799), ТОВ "Астра-Буд-Пром" (код 41246930).

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено документування позивачем у бухгалтерському обліку нереальних господарських операцій із зазначеними контрагентами без фактичного їх здійснення.

Перевіркою не підтверджено господарські операції з наступними контрагентами позивача по придбанню товарів та послуг: - ТОВ «Здравода» за період: квітень - грудень 2015 року на загальну суму 781834,0 грн. в т.ч. ПДВ 129899,43 грн.; - ПП "Альянс Промпол" за період: січень 2015 року - грудень 2015 року на загальну суму 420770.0 грн., в т.ч. ПДВ 70128,34 грн.; - ТОВ "Берсерк" за період: березень - вересень 2016 року на загальну суму 1366518,0 грн., в т.ч. ПДВ 227753,01 грн.; - ПП "Ставр і К" за період: січень 2016 року на загальну суму 57916,0 грн., в т.ч. ПДВ 9652,66 грн.; - ТОВ "Інноваційна Компанія "Плазма - Плюс" за період: листопад 2015 року - березень 2016 року на загальну суму 979070,0 грн., в т.ч. ПДВ 163178,33 грн.; - ТОВ Ф "Таврія" ЛТД за період: вересень 2016 року - березень 2017 року на загальну суму 1042830,0 грн.. в т.ч. ПДВ 173805,01 грн.; - ПП "КФ"Агроресурс" за період: листопад 2016 року, березень 2017 року на загальну суму 64300,0 грн., в т.ч. ПДВ 10716,67 грн.; - ПП "Терраторгбуд" за період лютий - березень 2017 року па загальну суму 157860,0 грн., в т.ч. ПДВ 26310,01 грн.; - ПП "Трайгон-Херсон-Південь" за період: березень 2017 року на загальну суму 19100,0 грн., в т.ч. ПДВ 3183,33 грн.; - ТОВ «Трейд Економ» за період квітень - грудень 2017 року на загальну суму 1424899,62 грн., в т.ч. ПДВ 237483,28 грн.; - ТОВ "Опт-Капитал" за період: квітень, жовтень 2017 року на загальну суму 449866,9 грн., в т.ч. ПДВ 74977,81 грн.; - ТОВ "Релантген" за період: грудень 2017 року на загальну суму 1829815,92 грн., в т.ч. ПДВ 304969,32 грн.; - ПП "А-Оптторгсервіс" за серпень 2017 року на загальну суму 28716,0 грн., в т.ч. ПДВ 4786,0 грн.; - ТОВ "Транс-Трейдинг" за червень 2017 року на загальну суму 124666,0 гри., в т.ч. ПДВ 20777,66 грн.; - ТОВ "Грейкон" по придбанню товарів за грудень 2017 року на загальну суму 1648215,08 грн., в т.ч. ПДВ 274702,51 грн.; - ТОВ "Астра-Буд-Пром" по придбанню товарів за період: жовтень - грудень 2017 року на загальну суму 67 867, 6 грн., в т.ч. ПДВ 11 311, 27 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що за вказаний період позивач придбав від зазначених контрагентів товар та транспортні послуги (за виключенням ТОВ "Грейкон" та ТОВ "Астра-Буд-Пром", які поставляли лише товар) по доставці придбаного товару на територію офісу-складу позивача за адресою: м. Херсон, вул. Червонопрапорна, 56.

Позивач стверджує, що господарські операції відбулись на підставі укладених письмових договорів, до яких додані специфікації, на кожну поставку товару виписані видаткові та податкові накладні, останні зареєстровані в ЄДР, оплата за поставлений товар проведена у повному обсязі безготівковим розрахунком. Придбаний товар у подальшому реалізований позивачем з метою отримання прибутку. За результатами отриманих послуг із перевезення складені акти здачі-приймання робіт.

Відповідач не заперечує факту складення первинних бухгалтерських документів за результатами господарських операцій із придбання позивачем товарів, зазначаючи при цьому про нереальність самих господарських операцій через неможливість контрагентами позивача їх фактичного виконання.

Таке твердження відповідача ґрунтується на наступних висновках перевірки щодо нереальності зазначених господарських операції позивача, а саме: ненадання позивачем товарно-транспортних накладних, що підтверджують транспортування товарів та їх приймання-передачу від постачальника до покупця; встановлення невідповідності у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів у контрагентів-постачальників; відсутність документування контрагентами-постачальниками послуг з оренди приміщень, транспортних засобів та отримання транспортних послуг від сторонніх організацій; відсутність у контрагентів-постачальників власного нерухомого майна та земельних ділянок, власних або орендованих складських приміщень для зберігання товарно-матеріальних цінностей; відсутність у контрагентів-постачальників основних засобів; відсутність належної кількості найманих працівників; невідповідність актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

При цьому, зважаючи на викладені вище обставини, відповідач стверджує, що позивачем не доведено факту отримання товарів та послуг. Такі обставини, на думку відповідача, свідчать про неможливість постачання товарно - матеріальних цінностей та надання послуг контрагентами-постачальниками позивачу, а відтак, останній використовував лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного здійснення таких операцій.

Разом із тим, відповідач стверджує, що надані для перевірки документи по господарським взаємовідносинам позивача з контрагентами-постачальниками не можуть, за змістом п. 44.1 ст. 44 ПК України, вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Судом першої інстанції досліджені первинні бухгалтерські документи, складені за господарськими операціями позивача із його контрагентами ТОВ «Здравода» , ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП »КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ «Трейд Економ» , ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром", а саме: договори із додатками, видаткові та податкові накладні, довіреності, акти здачі-прийняття робіт, калькуляції до актів здачі-прийняття робіт, акти звірки взаєморозрахунків, банківські виписки.

Усі первинні бухгалтерські документи по кожному контрагенту із зазначенням номера та дати описані у позовній заяві (120 аркушів) та додані до позовної заяви (40 томів), під час розгляду справи судом досліджені вказані документи первинного бухгалтерського обліку, а саме: ТОВ «Здравода» (томи 4, 5, 6, 7, 8), ПП "Альянс Промпол" (томи 2, 3, 4, 5, 9), ТОВ "Берсерк" (томи 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32), ПП "СТАВР і К" (том 23), ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс" (томи 7, 9, 23, 24), ТОВ Ф "Таврія" ЛТД (томи 9, 10, 11, 33, 34, 35, 36), ПП »КФ "Агроресурс" (томи 11, 36), ПП "Терраторгбуд" (томи 10, 11), ПП "Трайгон-Херсон-Південь" (том 11 ), ТОВ «Трейд Економ» (томи 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22), ТОВ "Опт-Капитал" (томи 12, 13, 19, 20), ТОВ "Релантгент" (томи 21, 22), ПП "А-Оптторгсервіс" (том 18), ТОВ "Транс-Трейдинг" (том 15), ТОВ "Грейкон"(том 22), ТОВ "Астра-Буд-Пром" (томи 19, 20, 21, 22).

Відповідач у судовому засіданні не заперечував факт наявності під час перевірки первинних бухгалтерських документів, лише зазначив про недоліки оформлення актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), до решти документів зауважень у податкового органу немає.

Так податковий орган стверджує, що акти з надання транспортних послуг складені з порушенням статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (далі - Положення №88) та не відповідають первинним документам, так як не містять повного змісту та обсягу господарської операції, а саме: відсутні періоди здійснення перевезення, обсяг операцій (перевезень) - відстань між пунктами перевезення, вартість послуг за одиницю перевезеного вантажу чи відстань між пунктами перевезення, найменування та кількість товару, що перевезено та інше.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено, що складені акти здачі-прийняття робіт містять обов`язкові реквізити - назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, як того вимагає стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Відтак відповідач вимагає зазначення у первинних документів реквізитів (інформації), яка не передбачена положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Крім цього, сторонами складені калькуляції до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), у яких відображені вид товару, що перевозиться та реквізити видаткової накладної на товар, пункти навантаження та розвантаження, відстань між цими пунктами, вага вантажу, розрахунок вартості наданої послуги, у тому числі вартість перевезення за 1 км, комплектування, страхування, розвантаження.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним із принципів бухгалтерського обліку є принцип превалювання сутності над формою, відповідно до якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Таким чином, недоліки первинної бухгалтерської документації не можуть бути належним та допустимим доказом порушення підприємством податкового законодавства, оскільки формальні помилки та неточності в первинних документах не можуть свідчити про відсутність реального вчинення господарських операцій.

Формальні недоліки в первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом в постанові від 15.05.2018 р. у справі № 870/9721/12, в постанові від 27.02.2018 р. у справі № 813/1766/17.

Щодо доводів податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами через відсутність документування контрагентами-постачальниками послуг з оренди приміщень, транспортних засобів та отримання транспортних послуг від сторонніх організацій; відсутність у контрагентів-постачальників власного нерухомого майна та земельних ділянок, власних або орендованих складських приміщень для зберігання товарно-матеріальних цінностей; відсутність у контрагентів-постачальників основних засобів, слід зазначити наступне.

Зазначені вище обставини встановлені податковим органом відповідно до електронних баз даних ДФС та інформації, отриманої із Державних реєстрів.

Наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Представники відповідача зазначали, що господарська діяльність контрагентів позивача не перевірялась, зустрічні перевірки проведені не були, усі викладені в акті доводи були сформовані за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних та АС «Податковий блок» та Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Слід відмітити, що ні до проведення перевірки позивача, ні під час її проведення не була проведена зустрічна звірка або перевірка господарської діяльності контрагентів позивача, не було також звернень до цих підприємств про надання пояснень або підтверджуючих документів.

З аналізу акту перевірки та зафіксованих у ньому порушень слідує, що в акті контролюючим органом не зафіксовано жодних порушень податкового законодавства саме позивачем, натомість висновки про господарську діяльність контрагентів-постачальників зроблені виключно на підставі електронних баз даних без дослідження первинних бухгалтерських документів безпосередніх учасників господарських операцій, незважаючи на те, що всі вони обліковуються та здійснюють діяльність на території Херсонської області та м. Херсона.

Також, період діяльності позивача, що підлягав перевірці, склав три роки: 2015 - 2017 р.р. включно, протягом всього цього періоду контрагенти позивача здійснювали діяльність і у податкового органу не було жодних зауважень до такої діяльності, оскільки акт перевірки № 9 не містить жодних посилань на інші акти перевірок контрагентів позивача із приводу безпідставності формування останніми податкового кредиту, зобов`язання або витрат чи доходів.

Виходячи із наведеного колегія суддів погоджується із позивачем, що вказані висновки відповідача неможливо вважати обґрунтованими, оскільки в акті перевірки позивача не відображена інформація про проведення податкової перевірки контрагентів - постачальників, а отже інформація, висвітлена без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів податкового обліку контрагентів-постачальників позивача, а за таких обставин, такі висновки не можуть містити підтверджені належним чином обставини здійснення контрагентами - постачальниками власної господарської діяльності з посиланням на первинні документи, які б могли вважатися належними та допустимими доказами, у розумінні КАС України. Отже, податковим органом досліджувалася лише податкова звітність контрагента позивача, на підставі якої зроблено висновок про неможливість здійснення суб`єктом господарювання постачання товарно-матеріальних цінностей.

Відтак, факти, які викладені податковим органом, не можуть бути використані в якості доказів здійснення безтоварних операцій та впливати на господарські правовідносини між позивачем та його контрагентами, у вигляді застосування до позивача фінансової відповідальності.

Також як на факт, що свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, відповідач в акті перевірки вказав на відсутність контрагентів позивача необхідних трудових ресурсів для здійснення продажу товарів та надання послуг.

Такі обставини, як відсутність у контрагента необхідної кількості трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання також не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди має мати задекларовану значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов`язань, звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів/робіт/послуг, як от на підставі цивільно-правових договорів.

Ще однією підставою для визнання господарських операцій такими, що не відбулись податковий орган стверджує про відсутність під час перевірки ТТН.

У акті перевірки № 9 зазначено, що ПП "ПВКП "СНАБРЕСУРС - СЕРВІС" не надано будь-яких первинних документів (в тому числі товарно-транспортних накладних) для підтвердження транспортування товару та їх приймання-передачу від ТОВ «Здравода» . Згідно Закону України від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ „Про автомобільний транспорт„ та Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджено наказом Мінтрансу України від 14.10.97 № 363, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568 (далі - Правила № 363) визначено: товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Тобто, товарно-транспортну накладну визнано обов`язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та посвідчувати факт перевезення вантажу (ст. 5 акту перевірки, т. 1 ст. 139). Аналогічні зауваження стосуються решти контрагентів.

Відповідно до розділу 1 Правил № 363, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно положень пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.6 Правил № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно - транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічна правова позиція висловлена ВС у постанові від 15.08.2019 року у справі № 804/19857/14.

Також, колегія суддів не погоджується із твердженням податкового органу про те, що директор ПП «Ставр і К» не міг керувати діяльністю підприємства та підписувати податкові накладні.

Вказуючи про неправомірність формування податкового обліку, відповідач зазначив, що згідно інформаційних баз ДФС України керівником ПП «Ставр і К» є ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), громадянин Російської Федерації. Згідно отриманих відомостей з ДМС України та УДМС України в Херсонській області встановлено, що ОСОБА_1 з питань оформлення посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні не звертався. Згідно отриманої відповіді з Херсонського обласного центру зайнятості роботодавці не зверталися з приводу оформлення дозволів на використання праці іноземця ОСОБА_1 , фактичне місце проживання вказаного громадянина на території України невідоме.

Факт наявності у директора підприємства громадянства іншої держави та відсутність у податкового органу інформації щодо його звернення для оформлення посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні не є доказом неможливості здійснення ним підприємницької діяльності.

Відповідач не надав суду доказів виїзду ОСОБА_1 за межі території України, представники відповідача у судовому засіданні підтвердили про відсутність у податкового органу такої інформації.

Згідно інформації з ЄДР слідує, що директором ПП «Ставр і К» є ОСОБА_1 , який є також кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи. Місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Таким чином, висновки відповідача про те, що первинні документи від імені ПП «Ставр і К» складені особою (директором ОСОБА_1 ), яка на момент їх складання не була посадовою особою ПП «Ставр і К» не відповідає дійсності, так як ОСОБА_1 є керівником ПП «Ставр і К» з 25.07.2014 року.

Стосовно доводів контролюючого органу про те, що контрагенти не декларують придбання товарів, які вони реалізували позивачу, внаслідок чого не могли їх продати позивачу, суд зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов`язували б платника податків контролювати дотримання контрагентами норм законодавства. Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів. Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 08.04.2019 р. по справі № 810/4559/18 (адміністративне провадження № К/9901/39576/18), від 12.06.2018 р. по справі № 802/1155/17-а (адміністративне провадження № К/9901/4402/17), від 23.05.2018 р. по справі № 804/2552/13-а (адміністративне провадження № К/9901/4607/18), від 07.03.2018 р. по справі № 804/3420/16 (адміністративне провадження № К/9901/4030/17), Верховного Суду України в постанові від 31.01.2011 р. по справі № 21-47а10, та Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік. заява № 3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії" (2010 рік, заява № 6689/03). Так, у рішенні по справі "Булвес"АД проти Болгарії" Європейського суду з прав людини зазначено, що Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Разом з тим, надані позивачем документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів та надання послуг. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не ставились під сумнів під час проведення перевірки, а тому не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Також, будь-які первинні документи (у тому числі договори, видаткові та податкові накладні, акти , тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

У той же час, з урахуванням закріпленої в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ч.2 ст.77 КАС України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, відповідач повинен був надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів і послуг у ТОВ «Здравода» , ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП »КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ «Трейд Економ» , ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром" в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту та заниження доходу без фактичного отримання від цих контрагентів товару. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Однак, відповідач не посилається на факти вчинення представниками позивача чи його контрагентами таких дій і не надав докази притягнення їх до відповідальності.

У судовому засіданні представники відповідача зазначили про відсутність інформації про порушені кримінальні провадження стосовно посадових осіб контрагентів позивача та судових рішень щодо вказаних осіб.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ТОВ «Здравода» , ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП »КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ «Трейд Економ» , ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Спірні контрагенти на час здійснення господарських операцій були платниками податку на додану вартість, що не заперечується контролюючим органом, а тому мали право виписувати податкові накладні.

Виписані ними податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується змістом акту перевірки.

Відповідачем не надано до суду доказів того, що на час здійснення господарських операцій із позивачем в ЄДРПОУ були в наявності записи про скасування державної реєстрації цих підприємств, визнання їх банкрутами чи припинення юридичних осіб.

Тобто, на час здійснення господарських операцій з позивачем вищевказані підприємства мали належну правосуб`єктність.

Таким чином, контролюючим органом не встановлено дефектів у юридичному статусі ТОВ «Здравода» , ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП »КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ «Трейд Економ» , ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром".

У акті перевірки № 9 податковий орган прийшов до висновку про відсутність поставок товару контрагентами позивача ТОВ «Здравода» , ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП »КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ «Трейд Економ» , ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром", відповідно позивач оприбуткував на баланс товарно-матеріальні цінності невідомого походження, що свідчить про набуття ПП "ПВКП "СНАБРЕСУРС - СЕРВІС" у власність безоплатно отриманих товарів, які використані у господарській діяльності. Зазначені висновки податкового органу мали наслідком висновок про заниження позивачем доходів та відповідне визначення зобов`язань із податку на прибуток та ПДВ.

Фактом визнання, що «ПП ПВКП «СНАБРЕСУРС - СЕРВІС» оприбутковано на баланс товарно - матеріальні цінності невідомого походження, без наявності будь яких первинних документів, свідчить про набуття ПП ПВКП «СНАБРЕСУРС - СЕРВІС» за період: квітень - грудень 2015 року у власність безоплатного отримання товарів, які використані у господарській діяльності на суму 549 709, 38 грн.» (ст. 9 акту перевірки, т. 1 а.с.140), податковий орган фактично визнає факт повного оприбуткування придбаного позивачем товару та його використання з метою отримання прибутку.

Аналогічні твердження у акті перевірки зазначені щодо кожного контрагента позивача.

Тобто, податковий орган не ставить під сумнів оприбуткування позивачем товару від ТОВ «Здравода» , ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП »КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ «Трейд Економ» , ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром" за перевірений період та його використання у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Разом із тим, у акті перевірки відсутня будь-яка інформація про подальший рух товару, оприбуткованого позивачем від ТОВ «Здравода» , ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП »КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ «Трейд Економ» , ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром", відтак дана обставина, що має значення для повного дослідження господарської діяльності позивача, залишена податковим органом поза увагою.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка директор ПП ПВКП «СНАБРЕСУРС - СЕРВІС» ОСОБА_2 суду пояснила, що вона обіймає посаду директора підприємства із 01.04.1999 р. Підприємство займається комплексним постачанням товарів: гумово - технічних виробів, інструментів, обладнання, приладів, електродів, різноманітних кріплень - шурупи, гайки, болти, тощо. Продукцію придбають під замовлення. Надають перевагу постачальникам із великим асортиментом товару, які можуть надати комплексну поставку різного товару та забезпечити її доставку на склад ПП ПВКП «СНАБРЕСУРС - СЕРВІС» . Підтвердила реальність виконання господарських операцій із ТОВ «Здравода» , ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП »КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ «Трейд Економ» , ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром". Зазначила, що із вказаними контрагентами укладені договори із додатками, виписані видаткові та податкові накладні, товар приймався на складі на підставі довіреностей, у більшості випадків нею особисто перевірялась комплектація замовлення. На весь товар, що підлягав сертифікації постачальниками надані сертифікати якості. Товар був доставлений на склад позивача, умови відшкодування вартості поставки додатково обговорювались та встановлювалась ціна доставки із урахуванням розвантаження, пакування, необхідності використання палет. Придбаний товар використаний у господарській діяльності ПП ПВКП «СНАБРЕСУРС - СЕРВІС» шляхом його подальшої реалізації численним підприємствам (у тому числі Одеський завод дитячого харчування, Укррічфлот, Укрнафта, Херсонський плодоовочевий комбінат, Херсонгаз, Херсонський хлібокомбінат та інш.), оскільки ПП ПВКП «СНАБРЕСУРС - СЕРВІС» співпрацює із великою кількістю СПД. Зазначила, що ПП ПВКП «СНАБРЕСУРС - СЕРВІС» акредитоване в Укроборонпромі та протягом тривалого часу успішно здійснює відповідні поставки, у тому числі через систему ProZorro, зокрема таким контрагентам ДП «Радіовимірювач» , ДП «Завод «Генератор» , Житомирський радіовимірювальний завод, Вінницький радіовимірювальний завод інш. Зауважень до поставок від контролюючих органів не було. Складський облік ведеться на підприємстві за допомогою бухгалтерської програми 1С, роздруківки із якої надані до матеріалів справи. Зазначила, що ПП ПВКП «СНАБРЕСУРС - СЕРВІС» багато років займається постачанням такого виду продукції, особливістю їх підприємства є те, що воно надає можливість отримати замовникам комплексну поставку необхідних їм товарів. Специфікації до договорів можуть включати від 1 позиції до 50 - 60 позицій. Оскільки підприємство на ринку працює давно, різні постачальники щоденно пропонують свої послуги поставок товарів, також при виборі постачальника користуються мережею інтернет. При виборі постачальника вирішальним є ціна товару, можливість поставити різноманітний товар в одній поставці та здатність постачальника забезпечити доставку товару на склад позивача. Дрібні поставки відправляють покупцям поштовими організаціями такими як НоваПошта, великі поставки замовники забезпечують вивезення зі складу позивача самостійно, іноді користуються послугами перевізника ФОП, із яким укладають договір.

Під час розгляду справи позивачем підтверджено рух товару та коштів під час виконання господарських операції із ТОВ «Здравода» , ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП »КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ «Трейд Економ» , ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром", тобто зміну у майновому стані ПП ПВКП «СНАБРЕСУРС - СЕРВІС» .

Верховний суд у постанові від 02.04.2019 року по справі № 826/6245/18, висловив позицію щодо безтоварності господарських операцій: "…Верховний Суд визнає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку..."

Також, слід звернути увагу на позицію Верховного суду, викладену в постанові від 27.02.2018 р. у справі № 813/1766/17. Зокрема, Верховний Суд зазначає, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Що було досліджено та встановлено судом в ході розгляду даної справи.

Первинний документ містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом в постанові від 15.05.2018 р. у справі № 870/9721/12, в постанові від 27.02.2018р. у справі № 813/1766/17.

Окремо слід зауважити, що згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

В той же час, ст.215 ЦК України визначено підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, ч.1 ст.204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів ст.228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідачем не надано до суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та спірними контрагентами, недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

Також, слід зазначити, що податкові накладні по господарським операціям позивача зареєстровані у законному порядку, що свідчить про підтвердження відповідачем наявності здійснення господарських операцій позивачем.

Як на час перевірки, так і станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Здравода» , ПП "Альянс Промпол", ТОВ "Берсерк", ПП "СТАВР і К", ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс", ТОВ Ф "Таврія" ЛТД, ПП »КФ "Агроресурс", ПП "Терраторгбуд", ПП "Трайгон-Херсон-Південь", ТОВ «Трейд Економ» , ТОВ "Опт-Капитал", ТОВ "Релантгент", ПП "А-Оптторгсервіс", ТОВ "Транс-Трейдинг", ТОВ "Грейкон", ТОВ "Астра-Буд-Пром", пов`язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов`язаних із порушенням податкового законодавства.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суд від 22 серпня 2019 року по справі № 540/967/19, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 13 жовтня 2020 року.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.