Рішення

від 02.11.2022 по справі 607/6760/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2022 Справа №607/6760/22

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Кужель К.С., представника позивача Лех М.Ю., представника відповідача Самуляка М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Тернопільський міськрайонний центр зайнятості звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 92311, 44 гривень.

Обґрунтовує позов тим, що ОСОБА_1 за сприянням у працевлаштуванні звернулася 12.02.2022 у Тернопільський міськрайонний центр зайнятості, статус безробітної їй надано з 12.02.2020, допомогу по безробіттю призначено з 19.02.2020. 23.02.2021 реєстрацію ОСОБА_1 як безробітної припинено у зв`язку з її відмовою від послуг служби зайнятості. В ході виконання Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, при опрацюванні даних ПФУ виявлено, що відповідач перебувала на обліку у центрі зайнятості як безробітна та, отримуючи допомогу по безробіттю, одночасно перебувала у цивільно-правових відносинах з ТОВ Старлайф №1. Під час звірки бази даних в закладці "Від РЗО про отримання соцвиплат" виявлено дохід ОСОБА_1 з вересня по грудень 2020 року відповідно до умов ЦПД з ТОВ Старлайф №1. На засіданні комісії з розслідування страхових випадків Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, яка відбулася 13.12.2021 року центром зайнятості вирішено провести звірку інформації безпосередньо у роботодавця та підтвердити інформацію відповідними документами в строки встановлені чинним законодавством. За результатами засідання комісії складено протокол від 13.12.2021 року №25. 14 грудня 2021 року директором центру зайнятості видано наказ за № 183 Д «Про розслідування страхових випадків», яким зобов`язано начальника відділу взаємодії з роботодавцями ОСОБА_2 забезпечити перевірку розбіжностей, які виявлені між даними ПФУ, ДРЗДСС та даними, пред`явленими в центр зайнятості безробітними. Розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 перебуває з 19 листопада 2019 року у цивільно-правових відносинах з ТОВ Старлайф №1 згідно договору №552750 від 19.11.2019, який згідно п.8.1.1 укладений на необмежений термін та був діючим станом на дату складання акту. В період з 20 вересня 2020 р. по лютий 2021 р. гр. ОСОБА_1 отримала дохід за надані послуги у сумі 12270,42 грн., що засвідчено в актах наданих послуг. Отже, під час реєстрації та у період перебування на обліку в центрі зайнятості з 19.02.2020 року по 23.02.2021 року ОСОБА_1 приховала відомості про те, що 19 листопада 2019 року уклала цивільний-правовий договір, який протягом періоду перебування на обліку та станом на 03.02.2022 був чинний, надавала за ним послуги та отримувала дохід. Подання особою недостовірних відомостей підтверджується актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 03.02.2022 року №4. Даний акт особі надіслано листом №03026/290 від 18.02.2022 поштовим відправленням 21.02.2022. Отже, під час реєстрації та у період перебування на обліку в центрі зайнятості з 19.02.2020 по 23.02.2021 ОСОБА_1 надавала послуги та отримала дохід в сумі 12270,42 грн за цивільно-правовим договором з ТОВ Старлайф №1 №552750 від 19.11.2019. Повідомлення про повернення коштів в сумі 92311,44 грн разом з копією наказу № 18 Д від 04.03.2022 року направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 07047/361 від 09.03.2022 року. Оскільки у добровільному порядку відповідач кошти в сумі 92311,44 грн. на розрахунковий рахунок позивача не повернув, тому дана сума підлягає до стягнення в судовому порядку.

14.09.2022 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній заперечує, щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оскільки відповідач 12.02.2020 звернулася з заявою до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості. У цей же день їй надано статус безробітної. Звертає увагу, що у формулярі заяви немає пункту, щодо того, що Відповідач немає діючих укладених цивільно-правових угод. Таким чином, де мав зазначити Відповідач про укладені цивільно-правові угоди нею, які діють на момент подання заяви. Дійсно 19 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Старлайф №1» укладений Договір №552750. Відповідно до п. 1.1. Договору, Відповідач за завданням Старлайф №1 зобов`язувався надавати посередницькі послуги в сфері страхування, у рамках діяльності Старлайф №1 як страхового посередника на страховому ринку України, від імені і за дорученням страховиків, а Старлайф №1 зобов`язується виплачувати Відповідачу винагороду (комісійні) в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно п.1.2. Договору, цей правочин не створює трудових відносин між Старлайф №1 і Відповідачем. У відповідності п.5.6.1 розділу 5.6. Договору «Винагорода за виконані роботи» показником результатів роботи Відповідача є нетто-одиниці заяв, що сумуються наростаючим підсумком наприкінці кожного робочого місяця. Згідно з п.5.6.1 розділу 5.6. Договору «Винагорода за виконані роботи», результати роботи є підставою для виплати комісійних Відповідачу. Виходячи з вищенаведених пунктів договору, слід дійти висновку, що Старлайф №1 здійснював виплати винагороди за фактично виконану роботу Відповідачем. Якщо Відповідач не працював, винагорода йому не виплачувалася, жодного обов`язку працювати кожного місяця Відповідачу договором не встановлено, як і кореспондуючого обов`язку здійснювати оплату винагороди компанією Старлайф №1. Відповідач станом на дату звернення з заявою до Позивача 12.02.2020 року, згідно цивільно-правового договору не працювала та будь-яких доходів не отримувала, через відсутність роботи не мала заробітку або інших передбачених законодавством доходів. Таким чином, цивільно-правовий договір без роботи за ним та отримання винагороди за виконану роботу не впливав на надання статусу безробітного Відповідачу Тернопільським міськрайонним центром зайнятості. Навіть, якби Відповідач повідомив би про те, що у нього є укладений цивільно-правовий договір, однак він по ньому не здійснює діяльність і не отримує винагороди, все одно Позивач зобов`язаний би був присвоїти статус безробітної особи - ОСОБА_1 . Позивачем додано до матеріалів позовної заяви акти наданих послуг, згідно Договору від 30.09.2020 року; 31.10.2020 року; 30.11.2020 року; 31.12.207.0 року; 31.01.2021 року, з яких вбачається, що Відповідачем надані послуги з допоміжної діяльності в сфері страхування за вересень-грудень 2020 року і січень 2021 року. На думку Відповідача, вищевказані акти не підтверджують отримання оплати ОСОБА_3 , а тільки виконання нею певних робіт, за які Старлайф №1 повинен виплатити винагороду. Належним доказом оплати могли б бути платіжні доручення, однак Позивач не надає їх як доказ. Попри це, роблячи твердження у позовній заяві, що Відповідач отримала дохід за надані послуги у сумі 12 270 грн. 42 коп. Обов`язок доведення цього твердження залишається саме за Позивачем, враховуючи вимоги статті 81 ЦПК України. Тому, просить в задоволенні позову відмовити.

23.09.2022 представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначив, що ОСОБА_1 станом на дату реєстрації в центрі зайнятості був укладений цивільно-правовий договір, який передбачав можливість надання послуг та отримання за це оплати, вона повинна була повідомити про це центру зайнятості та пред`явити договір під час подання заяви про надання статусу безробітного. У такому випадку центром зайнятості було б відмовлено ОСОБА_1 у наданні статусу безробітної та роз`яснено, що такий статус вона зможе отримати лише після розірвання/закінчення строку дії договору. По- перше, це обумовлено не припиненою зайнятістю особи, а по-друге, розмір та тривалість виплати допомоги по безробіттю призначається відповідно до підстави припинення останнього виду зайнятості особи шляхом встановлення аналогії статті звільнення з КзпП України до підстави припинення цивільно-правового договору. Отже, свідомо приховавши інформацію про укладений ОСОБА_1 цивільно-правовий договір, вона вчинила недобросовісно, оскільки ввела в оману центр зайнятості щодо її незайнятості, та не надала документів на підтвердження підстави припинення останнього виду зайнятості. Більше того, ОСОБА_1 свідомо надала послуги та отримала дохід за цивільно-правовим договором під час реєстрації її як безробітної і навіть тоді не повідомила центі зайнятості, що виключає будь-які сумніви, що її дії могли бути добросовісними. Водночас, звертає увагу, що сам факт неповідомлення про укладений цивільно-правовий договір є підставою для зняття особи з обліку та повернення коштів центру зайнятості.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд позов задоволити з підстав зазначених у ньому та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні, щодо задоволення позову заперечив з підстав зазначених у відзиві, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 за сприянням у працевлаштуванні звернулася 12.02.2022 у Тернопільський міськрайонний центр зайнятості, статус безробітної їй надано з 12.02.2020, допомогу по безробіттю призначено з 19.02.2020.

23.02.2021 реєстрацію ОСОБА_1 як безробітної припинено у зв`язку з її відмовою від послуг служби зайнятості.

В ході виконання Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 р. № 7-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248, Порядку взаємодії суб`єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженого наказом Держпідприємництва, ДГІА, Держкомстату від 07.12.2005 р. № 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 р. № 23-3, постановою правління Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.12.2005 р. за № 1523/11803, при опрацюванні даних ПФУ виявлено, що відповідач перебувала на обліку у центрі зайнятості як безробітна та, отримуючи допомогу по безробіттю, одночасно перебувала у цивільно-правових відносинах з ТОВ Старлайф №1 (ЄДРПОУ 40304870).

Відповідно до Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 19.09.2013 №494, постановою правління Пенсійного фонду України 19.09.2013 №16-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.10.2013 р. за №1733/24265 щоденно проводиться електронний обмін інформацією між Пенсійний фондом України та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування України і надаються відомості про суми надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій та суми коштів, перерахованих на рахунки ПФУ та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Під час звірки бази даних в закладці "Від РЗО про отримання соцвиплат" виявлено дохід ОСОБА_1 з вересня по грудень 2020 року відповідно до умов ЦПД з ТОВ Старлайф №1 (ЄДРПОУ 40304870).

На засіданні комісії з розслідування страхових випадків Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, яка відбулася 13.12.2021 року центром зайнятості вирішено провести звірку інформації безпосередньо у роботодавця та підтвердити інформацію відповідними документами в строки встановлені чинним законодавством. За результатами засідання комісії складено протокол від 13.12.2021 року №25.

14 грудня 2021 року директором центру зайнятості видано наказ за № 183 Д «Про розслідування страхових випадків», яким зобов`язано начальника відділу взаємодії з роботодавцями Дмитренко JI.M. забезпечити перевірку розбіжностей, які виявлені між даними ПФУ, ДРЗДСС та даними, пред`явленими в центр зайнятості безробітними.

Розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 перебуває з 19 листопада 2019 року у цивільно-правових відносинах з ТОВ Старлайф №1 (ЄДРПОУ 40304870) згідно договору №552750 від 19.11.2019, і який згідно п.8.1.1 укладений на необмежений термін та був діючим станом на дату складання акту. В період з 20 вересня 2020 р. по лютий 2021 р. гр., ОСОБА_1 отримала дохід за надані послуги у сумі 12270,42 грн., що засвідчено в актах наданих послуг. Отже, під час реєстрації та у період з перебування на обліку в центрі зайнятості з 19.02.2020 року по 23.02.2021 року ОСОБА_1 приховала відомості про те, що 19 листопада 2019 року уклала цивільний-правовий договір, який протягом періоду перебування на обліку та станом на 03.02.2022 був чинний, надавала за ним послуги та отримувала дохід.

Подання особою недостовірних відомостей підтверджується актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 03.02.2022 року №4. Даний акт особі надіслано листом №03026/290 від 18.02.2022 поштовим відправленням 21.02.2022.

Суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 2 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

За частиною 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення», до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Згідно із статтею 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Частиною 2 статті 44 вищеназваного закону встановлені обов`язки безробітного, серед яких обов`язок інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Відповідальність за достовірність поданих до вказаного органу даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного (частина 3 статті 44 Закону)

Пунктом 8 частини 1 статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що реєстрація безробітного припиняється у разі встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктами 6 та 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248 передбачено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі неповернення коштів у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачка не повідомила Тернопільський міськрайонний центр зайнятості про наявність цивільно-правового договору від 19.11.2019 у відносинах з ТОВ «Старлайф №1» та отримання доходів за цим договором за період з вересня 2020 по лютий 2021 року, чим порушила положення частини другої статті 44 Закону України «Про зайнятість населення», частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що призвело до виплати їй допомоги по безробіттю.

Разом з тим, на думку суду, діючий цивільно-правовий договір без роботи за ним та отримання винагороди за виконану роботу не впливав на надання статусу безробітного Відповідачу Тернопільським міськрайонним центром зайнятості за період з лютого по вересень 2020 року.

Так у постанові від 24.04.2019 у справі № 757/17820/17-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зробив висновок, щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено у діях відповідача умислу на зловживання своїми обов`язками чи свідомого надання неправдивих відомостей при поданні у травні 2016 року до Київського міського центру зайнятості заяви про надання статусу безробітного. Зокрема, підтверджено факт відсутності доходів у особи за період з 02 червня 2016 року до 05 лютого 2017 року, визначено, що відповідач у вказаний період не здійснював підприємницької діяльності. Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування. При цьому призначення вказаної допомоги по безробіттю пов`язується саме із наявністю/відсутністю роботи (праці) в особи як можливості діяти. Необхідними умовами для визнання особи безробітною і для виплати відповідної грошової допомоги, є не формальна реєстрація особи як суб`єкта підприємницької діяльності, фізичної особи - підприємця чи приватного підприємця, а реальне зайняття підприємницькою діяльністю та отримання доходу (прибутку) від такої діяльності, який необхідний людині для забезпечення її фізичного існування. Отже, немає правових підстав для задоволення позову, з огляду на те, що особа на час звернення із заявою про надання статусу безробітного господарської діяльності фактично не здійснював, прибутків від такої діяльності не отримував.

Вищевказане узгоджується із висновком викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, прийнятої у справі N 545/163/17 (провадження N 61-33727сво18) від 06 лютого 2019 року та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 641/12040/15-ц.

Отже, позовні вимоги необхідно задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 незаконно отриману допомогу по безробіттю, в сумі 39406,62 гривень , за період з вересня 2020 по лютий 2021 року, тобто коли вона отримувала доходи за цивільно-правовим договором, а отже, в силу пункту 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» не могла вважатися безробітною. Крім того, про свою зайнятість та отримання доходів не повідомила центра зайнятості, хоча, в силу закону, мала такий обов`язок.

В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення допомоги по безробіттю за період лютий-серпень 2020 року слід відмовити.

Відповідно до частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1059, 10 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 223, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, статтями 1212, 1215 ЦК України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд

УХВАЛИВ :

Позов Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості 39 406, 62 гривень, сплачених в якості допомоги по безробіттю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості 1 059, 10 гривень судового збору.

В задоволені решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Реквізити сторін:

Позивач: Тернопільський міськрайонний центр зайнятості, вул. Текстильна, 1Б, м. Тернопіль, код 14029303.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 08 листопада 2022 року.

Головуючий суддяВ. М. Позняк