Ухвала

від 13.02.2023 по справі 607/6760/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 607/6760/22

провадження № 61-1449ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 листопада 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року у справі за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2022 року Тернопільський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 92 311,44 грн.

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області рішенням від 02 листопада 2022 року, залишеним без задоволення постановою Тернопільського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року, позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості 39 406,62 грн, сплачених в якості допомоги по безробіттю. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості 1 059,10 грн судового збору. В задоволені решти позовних вимог відмовив.

23 січня 2023 року Тернопільський міськрайонний центр зайнятості засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 листопада 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року 2 684 грн.

Ціна позову у даній справі становить 92 311,44 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 100 = 268 400 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Як на підставу для перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених у малозначній справі, заявник посилається на те, що справа має виняткове значення для позивача, а також становить значний суспільний інтерес, оскільки на його переконання існує гостра необхідність в однозначності практики правозастосування норм законодавства центрами зайнятості та необхідність вироблення однозначної судової практики. Заявник вказує, що існує розбіжність у правових висновках Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, яка полягає у визначенні підстави для задоволення позову про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю. Тобто, порушення прав центру зайнятості безробітним полягає у невиконанні особою обов`язку з повідомлення центру зайнятості про обставини, які впливають на умови виплати їй допомоги по безробіттю, чи в фактичному отриманні доходів особою на час виплати їй допомоги по безробіттю,

Проте, в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 було надано остаточний правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: вказано, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення допомоги по безробіттю з огляду на те, що відповідач на час звернення з заявою про надання статусу безробітного не здійснював господарської діяльності та прибутків від такої діяльності не отримував.

З аналогічних підстав судами попередніх інстанцій було відмовлено у задоволенні частини позовних вимог Тернопільського міськрайонного центру зайнятості.

За таких обставин заявником не доведено потребу у касаційному перегляді судових рішень, ухвалених у малозначній справі.

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року.

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням того, що Тернопільський міськрайонний центр зайнятості подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 листопада 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року у справі за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров