Ухвала

від 16.11.2022 по справі 534/937/22

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/937/22

Провадження № 1-кп/534/187/22

УХВАЛА

16 листопада 2022 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 ,

здійснившиу відкритомупідготовчому судовомузасіданні взалі судуу м.Горішні Плавніпідготовче засіданняу об`єднаномукримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

У провадженні Комсомольського міського суду Полтавської області на стадії підготовчого провадження знаходиться згадане об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 . Органами досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 інкриміновано скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 28.09.2022 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 26.11.2022.

У судовому засіданні прокурором подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .

У судовому засіданні постановлено на обговорення клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Прокурор надала пояснення суду, відповідно до яких підтримала своє клопотання та просила задовольнити.

Потерпілий та його представник підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора та просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, що не перешкоджає розгляду клопотання прокурора.

Суд у контексті наведеного питання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи, що кожен доказ не має наперед встановленої сили, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_4 звинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

У відповідності до ч.4 ст.176, ст.177 КПК України, під час судового провадження запобіжні заходи застосовуються судом за клопотанням прокурора, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За змістом ст.194 КПК України, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор.

Клопотання про застосування стосовно обвинуваченого найсуворішого виду запобіжного заходу вмотивовано можливістю ОСОБА_4 , з метою уникнення відповідальності за вчинення тяжких злочинів, за які може бути призначено судом покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, переховуватись від суду, здійснювати незаконний вплив на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку прокурора вказані ризики продовжують існувати.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, з огляду на особу обвинуваченого, визначає вірогідність переховування від суду, на тому рівні, щоб їм запобігти, можливо лише при застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Судом оцінено тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується, встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому інший, більш м`який запобіжний захід, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Суд дійшов переконання про наявність наголошених стороною обвинувачення ризиків, які продовжують існувати.

Суд, заслухавши вищенаведені пояснення прокурора, обвинуваченого дійшов наступник висновків.

У ч. 3 ст. 331 КПК України врегульовано питання продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час судового розгляду, що здійснюється за правилами глави 28 розділу VI КПК України.

Таким чином положення ч. 3 ст. 331 КПК України не застосовуються при здійсненні підготовчого провадження, процесуальний порядок якого визначено главою 27 розділу IV КПК України.

Суд враховує, практику Європейського суду з прав людини, на якій наголошував і прокурор, а також те, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року у справі «Мамедова проти Росії», (пункті 74) Суд вказував, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Тримання під вартою також не можна застосовувати як передбачення вироку у формі позбавлення волі.

Проте, встановлені в судовому засіданні обставини та характеристики особи обвинуваченого, у своїй сукупності дають суду підстави дійти висновку, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Оцінивши всі обставини в їх сукупності, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, суд дійшов до переконання, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого підлягає задоволенню. Лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним під час розгляду клопотання, що виключає можливість застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу. Вік обвинуваченого, його стан здоров`я, сімейне та матеріальне становище не дає підстав для незастосування до нього такого запобіжного заходу.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Порядок вручення клопотання прокурора обвинуваченому суд вважає не порушеним.

Відтак, суд приходить до висновку, що запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченому процесуальних обов`язків у цьому кримінальному провадженні, якого необхідно обрати на шістдесят днів.

Питання про застосування застави вирішено судом в порядку, визначеному ст. 183 КПК України.

З урахування тяжкості інкримінованого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, відомостей щодо завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди потерпілим, суд вважає заставу у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 104000 грн. достатньою для забезпечення підозрюваним ОСОБА_4 належної процесуальної поведінки, із покладенням на обвинуваченого передбачених законом обов`язків. Керуючись ст.ст. 115, 176-178, 183, 194, 331 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали закінчується 14.01.2023.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 104 000 грн, що може бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (отримувач:ТУДСАУкраїни Полтавськійобласті;ЗКПО26304855;р/рUA398201720355289002000015950вДКСУм.Київ;МФО820172;призначенняплатежу:ПІБплатника,призначенняплатежу,суд) підозрюваним, обвинуваченим або заставодавцем, який зобов`язується надати суду документ, що це підтверджує.

В разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти на нього покладаються строком до 14 січня 2023 року (включно) наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, перебування та / або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, які мають відношення до кримінального провадження у даному кримінальному провадженні;

- заборонити виїзд з України та виїзд на тимчасово окуповані території України;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого СВ відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити особі, якою буде внесено заставу, що в разі невиконання підозрюваним перелічених вище обов`язків, заставу буде звернуто в дохід держави.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» та начальнику ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області.

Копію ухвали вручитиа де він та прокурору, обвинуваченому ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом семи днів з дня її оголошення через Комсомольський міський суд Полтавської області.

Суддя ОСОБА_7