Рішення

від 15.11.2022 по справі 904/9717/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2022м. ДніпроСправа № 904/9717/21

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Арнаутовій А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства фірма "МОСТ", 49006, м.Дніпро, вул.Шмідта № 20-Д, код ЄДРПОУ 25514757

до Фізичної особи-підприємця Фільченко Миколи Михайловича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про повернення грошових коштів

Представники сторін:

від позивача: Алєксєєнко Руслана Юріївна

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство фірма "МОСТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Фільченко Миколи Михайловича, в якій просить суд стягнути безпідставно збережені (набуті) грошові кошти у сумі 400 000,00 грн., збитки від інфляції за період з 06.07.2021р. по 20.12.2021р. у сумі 11 298,21грн., проценти за користування грошовими коштами за період з 06.07.2021р. по 20.12.2021р. у сумі 5 523,29грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору підряду № Ф-020318 від 02.03.2018р. в частині повного та своєчасного виконання робіт із влаштування покрівлі на об`єкті "Доступне житло в м. Дніпро на житловому масиві Лівобережний-3 за адресою вул. Гетьманська, 7",

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.01.2022.

19.01.2022 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому проти позову заперечує та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач зазначив, що після підписання Договору та узгодження графіку виконання робіт і фінансування, Відповідач приступив до виконання робіт та виконував їх. Проте, Позивач свої зобов`язання за Договором виконував неналежно (не в повному обсязі та з порушенням строку), чим зумовив зупинення виконання робіт Відповідачем через відсутність фінансування. Факт виконання Відповідачем робіт за Договором підтверджується: Загальним журналом робіт №1, який вівся Відповідачем протягом всього строку виконання робіт з 05.03.2018 року по 19.05.2018 року включно; актами на закриття прихованих робіт за період з 06.04.2018 року по 19.05.2018 року, складеними за участі представників технічного нагляду та проектної організації.

У судовому засіданні 20.01.2022 представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що дані підстави та предмет позову були вже розглянуті Господарським судом Дніпропетровської області від 26.08.2021 №904/3883/21, нових обставин (підстав) позову позивачем не наведено у позовній заяві. (а.с.81-83) 09.02.2022р. до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача від 20.01.2022р. про закриття провадження у справі. Клопотання відповідача про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню, оскільки підстави позовних вимог у справі № 904/3883/21 та № 904/9717/21 є різними, про що було винесено протокольну ухвалу 15.02.2022р.

09.02.2022р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначив, що роботи щодо влаштування покрівлі на об`єкті Доступне житло в м.Дніпро на житловому масиві Лівобережний-3 за адресою вул.Гетьманська №7 відповідач ФОП Фільченко Микола Михайлович виконував на підставі іншого договору, укладеного з іншою юридичною особою, а саме з Комунальним підприємством АГЕНТСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ РЕПОН-ЛІДЕР Дніпропетровської обласної Ради, яке є замовником даного будівництва. Після виконання вищевказаних робіт, ФОП Фільченко М.М. підписав із КІІ АГЕНТСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ РЕПОН-ЛІДЕР ДОР акти виконаних робіт та отримав від замовника оплату за виконані роботи у повному обсязі. Грошові кошти, які відповідач відмовляється повернути позивачу - це оплата за ті ж самі роботи, за які відповідач вже отримав оплату від КП АГЕНТСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ РЕПОН-ЛІДЕР ДОР. Також позивач зазначив, що на підтвердження виконання робіт саме за Договором №ф-020318 від 02.03.2018 року, укладеним із позивачем ПП фірмою Мост, відповідач не надав жодного належного доказу.

15.02.2022р. до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів. (а.с.130-132) Клопотання позивача не підлягає задоволенню, оскільки не був дотриманий строк для відповіді на запит позивача, про що було винесено протокольну ухвалу 15.02.2022р.

Ухвалою суду від 15.02.2022р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання по справі на 10.03.2022р.

Судове засідання 10.03.2022р. не відбулось у зв`язку із запровадженням з 24.02.2022 воєнного стану.

Ухвалою суду від 04.05.2022р. судове засідання було призначено на 01.06.2022р.

Ухвалою суду від 01.06.2022р. відкладено підготовче засідання по справі на 29.06.2022р.

Судове засідання 29.06.2022р. не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Панни С.П. на лікарняному з 15.06.2022р. по 05.10.2022р.

Ухвалою суду від 11.10.2022р. призначено підготовче засідання по справі на 15.11.2022р.

В судове засідання з`явились, 15.11.2022р., представники позивача та відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 15.11.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.11.2022р. об 14:15.

В судове засідання, 15.11.2022р. об 14:15, на оголошення вступної та резолютивної частини рішення відповідач не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2018 року між Приватним підприємством фірмою Мост (далі - Замовник/Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Фільченко М.М. (далі - Підрядник/Відповідач) було укладено договір підряду №Ф-020318 (далі - Договір).

Пунктом 1.1. договором сторони погодили, що Підрядник за завданням Замовника зобов`язується своїми силами і на свій ризик виконати роботи на об`єкті Доступне житло в м. Дніпро на житловому масиві Лівобережний-3, за адресою вул. Гетьманська №7 (далі - Об`єкт/Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.4.1. договору роботи підлягали виконанню Підрядником протягом 60 днів.

Ціна Робіт відповідно до п.5.1. Договору та кошторису (Додаток №1 до Договору) становить 1001088,00 (один мільйон одна тисяча вісімдесят вісім гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ 20%.)

Пунктом 5.5. Договору передбачено, що оплата робіт за даною угодою здійснюється замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконання робіт, а у разі виявлення відхилень від Договору, що погіршують результат робіт, або інших недоліків у виконаній роботі - протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту усунення виявлених дефектів/недоліків на підставі дефектного акту.

У Додатку №2 «Графік виконання та фінансування робіт із влаштування покрівлі» до даного Договору зазначено, що термін виконання робіт - 21.05.2018 року, та наведено графік фінансування робіт, а саме:

06.03.2018 р. - 100 000,00 грн.

13.03.2018, р. - 100 000,00 грн.

19.03.2018 р. - 100 000,00 грн.

27.03.2018 р. -200 000,00 грн.

27.04.2018 р. - 100 000,00 грн.

03.05.2018 р. - 100 000,00 грн.

11.05.2018 р. - 100 000,00 грн.

21.05.2018 р. - 200 000,00 грн. (а/с 15)

Здача та приймання виконаних робіт, відповідно до п. 6.1. Договору, має бути здійснена після виконання всього обсягу Робіт за Договором, шляхом оформлення Акту за формою КБ-2В та довідкою за формою КБ-3.

Відповідно до п.8.1. вищевказаного Договору, договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами та діє до 31.05.2018 р., в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно п. 11.5. договору, якщо інше не передбачене цим договором або чинним законодавством України, цей договір може бути розірваний тільки за згодою Сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, замовник здійснив перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника наступним чином:

- Платіжним дорученням №108 від 05.03.2018 р. у розмірі 100 000,00 грн. згідно рахунку №17 від 05.03.2018 р.

- Платіжним дорученням №170 від 04.04.2018 р. у розмірі 100 000,00 грн. згідно рахунку №23 від 04.04.2018 р.

- Платіжним дорученням №239 від 29.05.2018 р. у розмірі 200 000,00 грн. згідно рахунку №26 від 29.05.2018 р.

У встановлений вищевказаним Договором строк, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань за Договором №Ф-020318 від 02.03.2018 року. Акти виконаних робіт в порядку, встановленому договором не підписані.

01.03.2021р. позивач звернувся до відповідача з претензією щодо повернення грошових коштів у розмірі 400 000,00 грн. у семиденний строк від дня отримання претензії, яку було направлено відповідачу поштовим відправленням 02.03.2021р. (а/с 20-21)

01.07.2021р. позивач направив на адресу відповідача лист № 25.06/01 від 25.06.2021р. про розірвання з 05.07.2021р. договору №Ф-020318 від 02.03.2018 (а/с 23-24)

Відповідач у встановлений термін не повернув грошові кошти та не надав ніякої відповіді на претензію, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд звертає увагу на те, що позивач був генеральним підрядником на об`єкті будівництва «Доступне житло в м. Дніпропетровську на житловому масиві Лівобережний-3, за адресою вул. Гетьманська №7» на підставі Договору генерального підряду №1 від 02.03.16 р., укладеному із замовником даного будівництва Комунальним підприємством «АГЕНТСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ «РЕГІОН-ЛІДЕР» Дніпропетровської обласної Ради».

У жовтні 2018 року Договір генерального підряду №1 від 02.03.16р. було розірвано і замовник даного будівництва КП «АРР «РЕГІОН-ЛІДЕР» Дніпропетровської обласної Ради» передало функції генерального підрядника на об`єкті будівництва «Доступне житло в м. Дніпропетровську на житловому масиві Лівобережний-3, за адресою вул. Гетьманська №7» іншій особі, а саме: ТОВ «САКТІ ПЛЮС», яке до теперішнього часу здійснює будівельні роботи на даному об`єкті будівництва.

24.07.2019р. між позивачем, який виконує функції Генерального підрядника з будівництва житлового будинку № 6 за адресою: м.Дніпро, ж/м Лівобережний-3, вул.Гетьманська, 7 за Договором генерального підряду № 1 від 02.03.16р., укладеного з КП "Комунальним підприємством «АГЕНТСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ «РЕГІОН-ЛІДЕР» Дніпропетровської обласної Ради» та КП "Комунальним підприємством «АГЕНТСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ «РЕГІОН-ЛІДЕР» Дніпропетровської обласної Ради», яке виконує функції замовника з будівництва житлового будинку № 6 за адресою: м.Дніпро, ж/м Лівобережний-3, вул.Гетьманська, 7 за Договором генерального підряду № 1 від 02.03.16р., укладеного з ПП фірма "Мост" була підписана додаткова угода до договору генерального підряду № 1 від 02.03.2016р.

Позивач зазначає, що на теперішній час у нього відсутня потреба у тому, щоб відповідач виконував взяті на себе зобов`язання за Договором підряду №Ф-020318 від 02.03.2018р., оскільки новий генеральний підрядник ТОВ «САКТІ ПЛЮС» опікується тим, щоб вищевказаний об`єкт будівництва було добудовано належним чином та прийнято в експлуатацію у встановлений строк.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 400 00,00грн. як безпідставно отриманих коштів підтверджується матеріалами справи та підлягають стягненню, оскільки, як зазначено вище Договір у зв`язку з його невиконанням був розірваний позивачем в односторонньому порядку шляхом надсилання відповідачу повідомлення.

Доказів повернення позивачу 400 000,00грн. відповідачем не надано.

Щодо нарахування збитків від інфляції за період з 06.07.2021р. по 20.12.2021р. у сумі 11 298,21грн., процентів за користування грошовими коштами за період з 06.07.2021р. по 20.12.2021р. у сумі 5 523,29грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.7.1, п.7.4 вищевказаного договору, сторони несуть відповідальність за неналежне виконання зобов`язань за цим Договором відповідно до чинного законодавства України. У разі невиконання або неналежного виконання однією із Сторін зобов`язань за цими Договорами, винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки, що виникли в результаті невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань.

Відповідно до п.3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зв`язку із тим, що умовами Договору підряду №Ф-020318 від 02.03.2018 року передбачено відшкодування винною стороною збитків, які понесла інша сторона договору, то позивач має право на відшкодування своїх матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час їх безпідставного утримання відповідачем.

Відповідно до п.2 ст.1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.6.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв`язку з користуванням чужими коштами.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 ЦК України,

Згідно ч.1 та ч.3 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до ч.2 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ч.1 та ч.3 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до п.1 ст.857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно зі ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави отримання майна.

Матеріалами справи доведено, що кошти отримані відповідачем на підставі договору підряду № Ф-020318 від 02.03.2018р. Крім того, позивачем у платіжних дорученнях у графі «призначення платежу» крім посилання на договір зазначено ще № рахунку за яким сплачено кошти та про виконання робіт.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 лютого 2019 року у справі № 910/21154/17 зазначено, що відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. (Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15).

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережені (набуті) грошові кошти у сумі 400 000,00 грн., збитки від інфляції за період з 06.07.2021р. по 20.12.2021р. у сумі 11 298,21грн., проценти за користування грошовими коштами за період з 06.07.2021р. по 20.12.2021р. у сумі 5 523,29грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 6 252,33грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Фільченко Миколи Михайловича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Приватного підприємства фірма "МОСТ", 49006, м.Дніпро, вул.Шмідта № 20-Д, код ЄДРПОУ 25514757 безпідставно збережені (набуті) грошові кошти в сумі 400 000,00 грн., збитки від інфляції в сумі 11 298,21грн., проценти за користування грошовими коштами в сумі 5 523,29грн. та судовий збір у розмірі 6 252,33грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.11.2022р.

Суддя С.П. Панна