Ухвала

від 14.11.2022 по справі 904/8772/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про результат розгляду заяви про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстровано в установленому порядку

14.11.2022м. ДніпроСправа № 904/8772/15

Суддя Фещенко Ю.В., розглянувши заяву Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстровано в установленому порядку

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерсервіс" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до Селянського (фермерського) господарства "Мальва" (с. Мар`ївка Синельниківського району Дніпропетровської області)

про стягнення 320 530 грн. 84 коп.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідерсервіс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому, на момент звернення з ним до суду, просило суд стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Мальва" (далі - відповідач) 213 687 грн. 23 коп. боргу та 106 843 грн. 61 коп. штрафу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2015 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Мальва" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідерсервіс" 213 687 грн. 23 коп. боргу, 106 843 грн. 61 коп. штрафу та 4 807 грн. 96 коп. витрат на сплату судового збору.

На примусове виконання вказаного рішення суду було видано наказ від 11.12.2015.

Від Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за допомогою системи електронний суд надійшла заява про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстровано в установленому порядку (вх. суду № 37170/22 від 02.11.2022), в якій він просить суд вирішити питання про звернення стягнення на речове право (майнове право) боржника, що не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: право постійного користування земельною ділянкою, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1985248612248; об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка; кадастровий номер:1224856200:01:005:0289; опис об`єкта: площа (га): 25.9054; Номер запису про право власності / довірчої власності: 34605895; тип права власності: право власності; дата, час державної реєстрації: 10.12.2019, 13:31:48; державний реєстратор: Деркач Світлана Василівна, Синельниківська районна державна адміністрація, Дніпропетровська область; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50178393 від 12.12.2019, 13:32:47, Деркач Світлана Василівна, Синельниківська районна державна адміністрація, Дніпропетровська область; підстава для державної реєстрації: наказ, серія та номер: 4-2211/15-18-СГ, виданий 06.06.2018, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області; наказ, серія та номер: 4-24/15-19-СГ, виданий 04.01.2019, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області; акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність, серія та номер: б/н, виданий 04.01.2019, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області; форма власності: комунальна; власники: Славгородська селищна рада, ідентифікаційний код: 04339630, країна реєстрації: Україна, яке належить Селянському (фермерському) господарству "Мальва", ідентифікаційний код: 24242989, Україна, 52541, Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Мар`ївка (Мар`ївська с/р), вулиця Українська, будинок 5, згідно з Державним актом на право постійного користування землею, виданого громадянину України ОСОБА_1 , для ведення селянського (фермерського) господарства серія ІІ-ДП № 003897 від 26 грудня 2001 року, зареєстрованого за № 1533 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею.

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2022 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи по вх. суду № 37170/22.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2022 матеріали справи № 904/8772/15 передано судді Фещенко Ю.В.

Листом від 03.11.2022 здійснено запит матеріалів справи № 904/8772/15, які отримано судом 10.11.2022.

Розглянувши заяву Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстровано в установленому порядку, господарський суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Так, в обґрунтування поданої заяви державний виконавець посилається на таке:

- керуючись частиною 8 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" (прийнятий 21.04.1999 в редакції від 28.12.2015) державним виконавцем проведено перевірку майнового стану боржника за результатами якої було виявлено банківські рахунки, а також отримано інформацію з територіального органу Державної службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, що розташована на території Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області зареєстровано (рахується) право постійного користування земельною ділянкою площею 28 га згідно з Державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-ДП № 003897 від 26.12.2001, зареєстрований за № 1533, виданого громадянину України ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства. Іншого нерухомого або рухомого майна, рахунків (коштів на рахунках та майнових прав боржника під час перевірки майнового стану (в тому числі повторної) не виявлено, про що отримано відповідні повідомлення;

- вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику належить на праві власності лише речове право (майнове право), а саме право постійного користування земельною ділянкою площею 28 га згідно з Державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-ДП № 003897 від 26.12.2001, зареєстрований за № 1533, виданого громадянину України ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, однак дане речове право не зареєстроване в установленому законом порядку, оскільки не зареєстровано ані відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ані відповідно до вимог Закону України "Про Державний земельний кадастр";

- з моменту створення Селянського (фермерського) господарства "Мальва" відбулася фактична заміна постійного землекористувача, і обов`язки останнього перейшли до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства за його засновником не змінює вказаний висновок, оскільки після державної реєстрації такого господарства саме воно як суб`єкт підприємницької діяльності могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним користувачем. Відповідно з часу державної реєстрації цього господарства воно повноважне зареєструвати за собою право постійного користування земельною ділянкою, яку раніше для ведення селянського (фермерського) господарства отримав його засновник. Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 10.04.2019 (пункти 23-29) й ухвалі від 13.11.2019 (пункти 17-18) у справі № 275/82/18, а також у постанові від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17 (пункти 6.24-6.29) щодо належності права на продовження договірних відносин з користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства саме такому господарству, а не його засновникові;

- право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його непереоформлення користувачем, який за Земельним кодексом України від 25.10.2001 не є суб`єктом такого права. Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов`язків щодо вказаної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 663/1738/16-ц (реєстровий номер 85174518). Тому право постійного користування земельною ділянкою, яке від засновника перейшло до Селянського (фермерського) господарства "Мальва", не припинилося через зміни у земельному законодавстві;

- чинне законодавство передбачає можливість звернення стягнення на майнові права боржника;

- право постійного користування земельною ділянкою належить боржнику, але не зареєстровано в установленому законом порядку;

- право постійного користування земельною ділянкою є похідним від права власності на нерухоме майно;

- право постійного користування земельною ділянкою збереглося у первісному вигляді встановленому порядком до 01.01.2002 року, відповідно до якого відсутні обмеження у цивільному обороті до такого виду об`єкту цивільних прав.

- відносини щодо порядку звернення стягнення на майнові права боржника, що не зареєстровано в установленому законом порядку не врегульовані законом.

Враховуючи вказане вище, заявник просить суд застосувати аналогію закону відповідно до частин 10, 11 статті 336 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права), тому державний виконавець просить суд застосувати положення статті 336 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час, з приводу вимог заявника суд зазначає наступне.

Частинами 1, 3, 4 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, заставлений третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Аналіз змісту статті 48, 50 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про допустимість під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) звернення стягнення на нерухоме майно боржника - юридичної особи, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку.

Разом з тим, з набранням чинності нового Земельного кодексу України 2001 року, регулювання правового титулу права постійного користування земельною ділянкою зазнало змін. Звузивши коло суб`єктів, які можуть набути право постійного користування, законодавець наступним чином визначив долю землекористувачів, які вже набули це право: у пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року встановлено, що "громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них".

Водночас, у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рц/2005 зроблено низку важливих висновків, які забезпечують безперешкодне здійснення права постійного користування тими землекористувачами, які не увійшли до переліку осіб, визначених у статті 92 Земельного кодексу України 2001 року. Зокрема, Конституційний Суд України вказав, що стаття 92 Земельного кодексу України 2001 року не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення осіб (постанова Кабінету Міністрів від 02.04.2002 № 449 (чинна до 23.07.2013). Отже, громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки (пункт 7 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України 2001), одержані ними до 01.01.2002 у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.

Таким чином, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Тобто, як видно з зазначеного, переоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку було і є правом, а не обов`язком землекористувача.

Так, з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

Велика Палата Верховного суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також у спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Положеннями статті 14 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції, чинній на час створення Селянського (фермерського) господарства "Мальва"), передбачалось, що майно селянського (фермерського) господарства перебуває під захистом держави нарівні з іншими формами власності.

За своєю юридичною природою право фермерського господарства на земельну ділянку його засновника слід розглядати як охоронюваний законом інтерес фермерського господарства у розумінні, викладеному у рішенні Конституційного Суду України № 18- рп/2004 від 01.12.2004.

Чинне на час створення Селянського (фермерського) господарства "Мальва" законодавство передбачало, що державний акт на право постійного користування землею оформлюється на ім`я голови селянського фермерського господарства.

Враховуючи викладене, державний акт на право постійного користування землею, виданий на ім`я ОСОБА_1 є тим документом, який закріплює речове право (законний інтерес) Селянського (фермерського) господарства "Мальва" на використання спірної земельної ділянки, відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення речового права.

В той же час, відповідно до частин 10, 11 статті 336 Господарського процесуального кодексу України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суд відзначає, що право постійного користування земельною ділянкою є похідним від права власності і не може бути з ним ототожнене.

Враховуючи вказане, заявником не доведено наявність правових підстав, передбачених частинами 10, 11 статті 336 Господарського процесуального кодексу України, для звернення стягнення на речове право (майнове право) боржника, що не зареєстровано в установленому законом порядку на підставі, а саме: право постійного користування земельною ділянкою, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1985248612248; об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка; кадастровий номер:1224856200:01:005:0289; опис об`єкта: площа (га): 25.9054; Номер запису про право власності / довірчої власності: 34605895; тип права власності: право власності; дата, час державної реєстрації: 10.12.2019, 13:31:48; державний реєстратор: Деркач Світлана Василівна, Синельниківська районна державна адміністрація, Дніпропетровська область; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50178393 від 12.12.2019, 13:32:47, Деркач Світлана Василівна, Синельниківська районна державна адміністрація, Дніпропетровська область; підстава для державної реєстрації: наказ, серія та номер: 4-2211/15-18-СГ, виданий 06.06.2018, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області; наказ, серія та номер: 4-24/15-19-СГ, виданий 04.01.2019, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області; акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність, серія та номер: б/н, виданий 04.01.2019, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області; форма власності: комунальна; власники: Славгородська селищна рада, ідентифікаційний код: 04339630, країна реєстрації: Україна, яке належить Селянському (фермерському) господарству "Мальва", ідентифікаційний код: 24242989, Україна, 52541, Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Мар`ївка (Мар`ївська с/р), вулиця Українська, будинок 5, згідно з Державним актом на право постійного користування землею, виданого громадянину України ОСОБА_1 , для ведення селянського (фермерського) господарства серія ІІ-ДП № 003897 від 26.12.2001, зареєстрованого за № 1533 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею.

Більше того, з викладених заявником обставин, суд не знаходить достатніх підстав для застосування аналогії закону чи аналогії права у даній справі.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстровано в установленому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 235, 336 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстровано в установленому порядку, у справі №904/8772/15 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 16.11.2022.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписаний - 16.11.2022.

Суддя Ю.В. Фещенко