Рішення

від 17.11.2022 по справі 904/1825/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2022м. ДніпроСправа № 904/1825/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Партнерс", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕКДНІПРО", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 280 682,02 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перфект Партнерс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕКДНІПРО" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 280 682,02 грн, з яких: основний борг у розмірі 230 946,36 грн, пеня у розмірі 19 582,59 грн, 3% річних у розмірі 2 424,87 грн, інфляційні втрати у розмірі 27 728,20 грн, судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 15.06.2022, додаток № 1 до договору, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представник відповідача 26.07.2022 подав відзив на позов.

Представник позивача 23.08.2022 подав відповідь на відзив.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 84 від 27.12.2018. Позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 282 946,36 грн, який останній оплатив частково, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 230 946,36 грн.

Позивачем за неналежне виконання умов договору нараховано відповідачу пеню у розмірі 19 582,59 грн, 3% річних у розмірі 2 4242,87 грн, інфляційні втрати у розмірі 27 728,20 грн.

Позиція відповідача

Відповідач зазначає, що пунктом 2.1 договору передбачено, що якість товару, упакування й маркування товару повинні відповідати затвердженим державним стандартам і технічним умовам, що діють на території України. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товару вказуються в сертифікаті відповідності.

Відповідач вказує, що постачальник надав покупцю Експертний висновок № 003331 п.21 від 21.07.2021, який підтверджував належну якість продукції, що поставлялась. Але в момент отримання товару покупцем були складені акти невідповідності, в яких зазначено, що в наданому експертному висновку відсутні результати досліджень на показники безпеки, що унеможливлює використання придбаної продукції. На сьогоднішній день відповідач так і не отримав необхідні документи, які підтверджують безпечність товару.

Також, відповідач звертає увагу на те, що поставка відбулась 17 та 23 лютого, тобто напередодні повномасштабної збройної агресії Росії проти України. В економіці держави відразу проявилась криза неплатежів та підприємства, які закупали продукцію відповідача не виконували свої зобов`язання по розрахунках. У зв`язку із чим, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач зазначає, що з акту невідповідності не вбачається, що позивач викликався для складання цього акту та взагалі був повідомлений про нібито виявлені відповідачем недоліки товару.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перфект Партнерс" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СНЕКДНІПРО" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 84 від 27.12.2018 (арк.с.12).

Відповідно до пункту 1.1 договору, продавець зобов`язується поставляти покупцю товар партіями відповідно до замовлень останнього, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що якість товару, упакування й маркування товару повинні відповідати затвердженим державним стандартам і технічним умовам, що діють на території України. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товару вказуються в сертифікаті відповідності.

Згідно пункту 3.3 договору, перехід права власності на товар і ризик випадкової загибелі до покупця відбувається в момент підписання ним видаткової накладної уповноваженими представниками.

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 282 946,36 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними № 195 від 17.02.2022 на суму 179 428,14 грн та № 221 від 23.02.2022 на суму 103 518,22 грн (арк.с.14,18). Видаткові накладні підписані без заперечень.

Відповідачем 17.02.2022 та 23.02.2022 було складено акти про невідповідність (арк.с.72-73), в яких зазначено, що в експертному висновку відсутні результати досліджень за показниками безпеки. Акти підписані комірником (відповідача) та менеджером по якості (відповідача).

Згідно пункту 4.2 договору, оплата за товар проводиться в національній грошовій одиниці України, в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, протягом 7 календарних днів, після поставки товару.

Відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 52 000,00 грн, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 230 946,36 грн.

На час прийняття рішення, доказів оплати поставленого товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини поставки товару.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого товару. Відповідно до пункту 4.2 договору, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Суд не примає доводи відповідача, викладені у відзиві, з огляду на таке.

Відповідно до статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач вказує, що позивачем не було надано документів, які підтверджують безпечність товару. Однак, відповідач від договору не відмовився та товар позивачу не повернув.

Суд зазначає, що фактичне здійснення господарської операції підтверджується діями відповідача, зокрема, підписанням видаткових накладних та частковою оплатою.

Частинами 1 та 3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем товару відповідачу на суму 282 946,36 грн та отримання останнім цього товару без заперечень.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 230 946,36 грн підлягають задоволенню.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 19 582,59 грн за період з 25.02.2022 по 20.06.2022.

Відповідно до пункту 7.3 договору, у разі невиконання (неналежного виконання) сторонами будь-якого грошового зобов`язання, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення зобов`язань, від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення сплати поставленого товару, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає що він є правильним.

Щодо зменшення суми пені

Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання про зменшення пені, суд зазначає таке.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) і захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Господарський суд констатує недоведеність з боку відповідача існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, оскільки право на зменшення (за клопотанням сторони) заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондується з обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів, тоді як відповідач не надав суду відповідних доказів в обґрунтування свого клопотання.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 19 582,59 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 424,87 грн за період з 25.02.2022 по 20.06.2022 та інфляційних втрат у розмірі 27 728,20 грн за період березень травень 2022.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 424,87 грн та інфляційних втрат у розмірі 27 728,20 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 4 210,23 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕКДНІПРО" (49000, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34; ідентифікаційний код 42673009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Партнерс" (49057, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 156К; ідентифікаційний код 40920102) основний борг у розмірі 230 946,36 грн, пеня у розмірі 19 582,59 грн, 3% річних у розмірі 2 424,87 грн, інфляційні втрати у розмірі 27 728,20 грн та судовий збір у розмірі 4 210,23 грн

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, строк для подання доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова