ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" листопада 2022 р. м. Житомир Справа № 906/286/22
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.,
секретар судового засідання: Рисухін Д.Б.,
за участю представників сторін:
від позивача: Ляхов О.В., ордер серії АМ №1018498 від 01.12.2021;
від відповідача: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
до Приватного підприємства "Негоціант-Плюс"
про зобов`язання визнати та включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу (з урахуванням заяви від 15.06.2022 про збільшення позовних вимог)
Процесуальні дії по справі.
Представник Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом, у якому просив зобов`язати Приватне підприємство "Негоціант-Плюс" в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ПП "Негоціант-Плюс" кредиторські вимоги АТ КБ "Приватбанк" за договором банківського обслуговування №МІ-65-06 від 30.03.2006, що виникли станом на 23.09.2021 у загальному розмірі 98533,67 грн, з яких 16176,34 грн заборгованості за кредитом, 30442,26 грн заборгованості за відсотками та 51915,07 грн пені.
Ухвалою господарського суду від 17.05.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків.
31.05.2022 до суду на виконання вимог вказаної ухвали від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків від 27.05.2022 із зазначеними у ній додатками, серед яких у тому числі, позовна заява від 11.05.2022 у новій редакції (т.3: а.с.123-155).
Ухвалою суду від 01.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.06.2022.
20.06.2022 до суду від позивача надійшла заява від 15.06.2022 про збільшення позовних вимог, у якій останній просив зобов`язати відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ПП "Негоціант-Плюс" кредиторські вимоги АТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором, що виникли станом на 08.06.2022 у загальному розмірі 101749,77 грн, з яких 16176,34 грн заборгованості за кредитом, 30442,26 грн заборгованості за відсотками, 55131,17 грн пені (т.3: а.с.160-170).
Ухвалою суду від 20.06.2022 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог від 15.06.2022 та відкладено підготовче засідання на 12.07.2022. Позовні вимоги розглядаються з урахуванням вказаної заяви.
У зв`язку з перебуванням судді Прядко О.В. у відпустці, справа №906/286/22 в судове засідання 12.07.2022 не вносилася, про що створено телефонограму (т.3: а.с.177).
Ухвалою суду від 13.07.2022 підготовче засідання призначено на 28.07.2022.
Ухвалою суду від 28.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.08.2022.
Ухвалою суду від 31.08.2022 відкладено розгляд справи по суті на 21.09.2022.
20.09.22 до суду від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи заяви з кредиторськими вимогами від 21.02.2022 та доказів її направлення відповідачу (т.3: а.с.200-210).
Ухвалою суду від 21.09.2022 відкладено розгляд справи по суті на 09.11.2022.
Відповідач уповноваженого представника у засідання не направив, письмового відзиву на позовну заяву не подав.
До суду повернулися без вручення надіслані на юридичну адресу відповідача та адресу його засновника копії ухвали від 21.09.2022 у справі №906/286/22 з повідомленням про дату, час і місце даного судового засідання з відміткою відділення поштового зв`язку: «за закінченням терміну зберігання» (т.3: а.с.221-224).
Суд відзначає, що уся кореспонденція господарського суду у цій справі, яка була адресована відповідачу та його засновнику, надсилалася за адресами, зазначеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і повернулася без вручення з відмітками відділення поштового зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою» або «за закінченням терміну зберігання») (а.с.180-182, 188-189, 196-199, 217-224); будь-які інші адреси відповідача суду невідомі.
Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19).
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Приписами ч.7 ст.120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи від учасників не надходило.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, у разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).
Також суд зазначає, що за змістом ст.ст.2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі «Судова влада України». Отже відповідач не був позбавлений права та об`єктивної можливості ознайомитись з ухвалами господарського суду у справі №906/286/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Окрім того, інформація щодо слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному вебсайті Господарського суду Житомирської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у сторін можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).
Таким чином, суд вжив усі залежні від нього заходи для належного та своєчасного повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи. При цьому явка відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка його представника та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи за наявними матеріалами, внаслідок чого суд розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній документами, відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178, ст.202 ГПК України.
У засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги за предметом та підставами позову, просив задовольнити їх у повному обсязі.
09.11.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором №МІ-65-06 від 30.03.2006 в частині повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитом, а також на ухилення ліквідаційної комісії відповідача від визнання кредиторських грошових вимог та внесення їх до проміжного ліквідаційного балансу.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин не повідомив.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
30.03.2006 між Приватбанком (наразі - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк») (далі - банк) та Приватним підприємством «Негоціант-Плюс» (далі - позичальник) укладено кредитний договір №МІ-65-06 (далі - договір) (т.1: а.с.12-14), відповідно до п.п.1.1-1.2 якого, в рамках програми мікрокредитування, при наявності вільних грошових коштів, банк зобов`язується надати позичальнику кредит в сумі 30000,00 грн на термін і на умовах, що передбачені даним договором, а позичальник зобов`язується повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановлений даним договором термін, а також виконати свої зобов`язання згідно даного договору в повному обсязі.
Термін повернення кредиту та відсотків згідно Графіка погашення кредиту і відсотків (додаток №1 до даного договору). Вказаний термін може бути змінено згідно п.п.2.3.3, 2.4.1 даного договору (п.1.3 договору).
Кредит надається на наступні цілі: поповнення оборотних засобів (п.1.4 договору).
Права та обов`язки сторін визначено у розділі 2 договору.
Порядок розрахунків сторони погодили у розділі 4 договору. Так, відповідно до п.4.1 договору, за користування кредитними коштами в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту, згідно з п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.6, 2.3.9, 2.4.1, 4.12 договору, а також Графіка погашення кредиту і відсотків, що наведений в додатку №1 до даного договору, позичальник сплачує відсотки у розмірі 20% річних.
Сплата відсотків за користування кредитом, що передбачені п.4.1 даного договору, здійснюється в дату сплати відсотків (кожного поточного місяця), згідно Графіка погашення кредиту і відсотків, що наведений в додатку 1 до даного договору. При несплаті відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими (п.4.2 договору).
Відповідно до п.4.3 договору, при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, що передбачені п.п.1.3, 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.12 даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 40% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Сплата відсотків за користування кредитом, що передбачені п.4.3 даного договору, здійснюється 03 числа кожного потчоного місяця, починаючи з дати підписання даного договору. При несплаті відсотків у вказаний термін вони вважаються простроченими (п.4.4 договору).
При непогашенні кредиту в терміни, встановлені Графіком погашення (додаток №1 до даного договору), а також п.п.2.3.3, 4.11, 4.12 даного договору, заборгованість в частині своєчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту розрахунок відсотків здійснюється відповідно до п.4.3 даного договору з дня виникнення простроченої заборгованості (п.4.9 договору).
Згідно з п.4.10 договору, нарахування відсотків по кредиту здійснюється на дату сплати відсотків, згідно Графіка погашення кредиту і відсотків, який є невід`ємним додатком до договору. При цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з кількості днів у році, - 360 днів. День сплати у часовий інтервал розрахунку відсотків не включається.
Відповідно до п.6.1 договору, при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Графіком погашення (додаток №1 до договору), а також п.п. 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору, термінів повернення кредиту, передбачених Графіком погашення (додаток №1 до договору), а також п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.6, 2.3.9 договору, винагороди, що передбачена п.п. 4.5, 4.6 позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.
Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами по даному договору (п.7.1 договору).
Додатком №1 до кредитного договору №МІ-65-06 від 30.03.2006 сторонами підписано і скріплено печатками Графік погашення кредиту і відсотків (т.1: а.с.15-18).
З позовної заяви вбачається, що позивач на виконання умов вказаного договору надав відповідачу кредит у розмірі 30000,00 грн, натомість відповідач не здійснював погашення кредиту і відсотків у встановлені договором строки, внаслідок чого станом на 08.06.2022 за ним утворилась заборгованість у загальному розмірі 101749,77 грн, з яких 16176,34 грн заборгованості за кредитом, 30442,26 грн заборгованості за відсотками, 55131,17 грн пені (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 15.06.2022).
На підтвердження вказаної заборгованості до матеріалів справи долучено банківські виписки (т.1: а.с.19-249; т.2: а.с.1-249; т.3: а.с.1-104).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство «Негоціант-Плюс» (код ЄДРПОУ: 33732739) з 03.12.2012 перебуває у стані припинення (т.3: а.с.144-146).
21.02.2022 позивач направив на адресу ліквідаційної комісії ПП «Негоціант-Плюс» заяву з кредиторськими вимогами, про що свідчить опис вкладення у цінний лист та поштова накладна №4909401344090 від 21.02.2022 (а.с.204-206).
Однак, за інформацією з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до трек-номеру 4909401344090, відправлення прийняте до пересилання 21.02.2022, проте 07.04.2022 повернуто за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання, і 11.04.2022 вручено відправнику за довіреністю (а.с.147-149), тобто кредиторські вимоги відповідачем не отримано і не розглянуто.
З підстав наведеного, вважаючи, що вказані обставини свідчать про ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов`язку щодо визнання грошових вимог банку та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, позивач звернувся за захистом свого порушеного права з даним позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (норми щодо позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статею1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором №МІ-65-06 від 30.03.2006 виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 30000,00 грн, однак відповідач в порушення норм законодавства, якими врегульовано кредитні правовідносини, та положень кредитного договору взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості у встановлені договором строки, що підтверджується банківськими виписками (т.1: а.с.19-249, т.2: а.с.1-249, т.3: 1-104).
За приписами ст.526 ЦК України, з якими кореспондуються положення ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст.611 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках під суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За обліком банку, внаслідок невиконання відповідачем у добровільному порядку зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати інших платежів, передбачених умовами договору, у зв`язку з користуванням кредитом, у відповідача перед позивачем станом на 08.06.2022 утворилась заборгованість у загальному розмірі 101749,77 грн, з яких 16176,34 грн заборгованості за кредитом, 30442,26 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, а також 55131,17 грн пені за невиконання вказаних зобов`язань (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 15.06.2022) (т.3: а.с.160-165).
Як встановлено судом, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство «Негоціант-Плюс» (код ЄДРПОУ 33732739) з 03.12.2012 перебуває в стані припинення, інформація щодо строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, відсутня (т.3: а.с.144-146).
Відповідно до ч.1 ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Положеннями ч.ч.3-6 ст.105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Відповідно до ч.8 ст.111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Таким чином складання проміжного ліквідаційного балансу здійснюється для з`ясування питання про достатність чи недостатність у юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, та визначення, за якою процедурою має здійснюватися ліквідація юридичної особи у загальному порядку або при недостатності у неї майна в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Тобто складання проміжного ліквідаційного балансу, як і виявлення всіх кредиторів і дебіторів юридичної особи, що ліквідується, розгляд заявлених кредиторами вимог і надіслання кредиторам прийнятого за результатами розгляду їх вимог рішення у чітко встановлений законом строк (не пізніше 30 днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора), є обов`язковими умовами в процедурі самоліквідації юридичної особи, в тому числі і в досудовій процедурі ліквідації.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач звертався до ліквідаційної комісії відповідача з кредиторськими вимогами, але вони залишились нерозглянутими, будь-які документи на підтвердження визнання ліквідаційною комісією кредиторської вимоги позивача відсутні. Тобто комісія з припинення відповідача не виконала передбачених законом обов`язкових дій. Матеріали справи також не містять доказів затвердження проміжного ліквідаційного балансу учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, як того вимагає ч.1 ст.111 ЦК України.
Зазначені обставини свідчать про ухилення ліквідаційної комісії ПП «Негоціант-Плюс» від розгляду вимог кредитора та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, а це, у свою чергу, призводить до того, що банк (кредитор) фактично перебуває у стані правової невизначеності щодо своїх прав, та зумовлює їх порушення. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Частинами 3, 4 ст.112 ЦК України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
При цьому норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, не надають ліквідаційній комісії права залишати вимоги кредиторів без розгляду.
Отже такі дії ліквідаційної комісії як ухилення від розгляду вимог кредитора стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Суд встановив, що позов подано позивачем правомірно, в межах строку, визначеного ч.3 ст.112 ЦК України.
Матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості за кредитним договором №МІ-65-06 від 30.03.2006 у загальному розмірі 101749,77 грн, з яких 16176,34 грн заборгованості за кредитом, 30442,26 грн заборгованості по процентам та 55131,17 грн пені.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних і допустимих доказів, які підтверджують виконання ним своїх зобов`язань за кредитним договором та приписів чинного законодавства щодо розгляду кредиторських вимог у встановлений строк, прийняття відповідного рішення, надсилання його позивачу та включення вимог останнього до проміжного ліквідаційного балансу, а також контррозрахунку заборгованості і суми пені до суду не надав.
За правилами ч.ч.3, 4 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.ст.76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.86 ГПК України).
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" є правомірними, обґрунтованими, підтверджені наявними у справі доказами, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст.129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов`язати Приватне підприємство "Негоціант-Плюс" (вул. Київське Шосе, буд. 131, м. Житомир, 10007, код ЄДРПОУ 33732739) в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу Приватного підприємства "Негоціант-Плюс" кредиторські вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) у розмірі 16176,34 грн заборгованості за кредитом, 30442,26 грн заборгованості за відсотками та 55131,17 грн пені.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Негоціант-Плюс" (вул. Київське Шосе, буд. 131, м. Житомир, 10007, код ЄДРПОУ 33732739) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) 2481,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 17.11.22
Суддя Прядко О.В.
Друк:
1 - у справу;
2 - АТ КБ "Приватбанк" (рек); представнику позивача на ел.пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1;
3 - відповідачу (рек.);
4 - засновнику відповідача ОСОБА_1 (рек.) - АДРЕСА_1
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2022 |
Оприлюднено | 22.11.2022 |
Номер документу | 107369213 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Прядко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні