Ухвала

від 17.11.2022 по справі 903/1064/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 листопада 2022 року

м. Київ

Справа № 903/1064/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Картере В. І.

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Волтранс"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022

у складі колегії суддів: Петухова М. Г. (головуючого), Василишина А. Р., Розізнаної І. В.

у справі за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волтранс"

про стягнення 71 554,48 грн

ВСТАНОВИВ:

02.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Волтранс" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 у справі № 903/1064/21.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/1064/21 визначено склад колегії суддів: Бансько О. О. (головуючий), Білоус В. В., Картере В. І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2022.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Суд зазначає, що в даному випадку об`єктом оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 у справі № 903/1064/21, якою скасовано рішення Господарського суду Волинської області від 14.06.2022, ухвалено нове рішення, яким задоволено позовом Державної служби з безпеки на транспорті про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волтранс" 71 554,48 грн плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Оскільки, вказаний вище позов був поданий до суду першої інстанції у 2021 році, відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня було встановлено у розмірі 2 270,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відтак, предметом позову у цій справі є стягнення 71 554,48 грн, що є меншим ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні наведених вище положень ГПК України справа № 903/1064/21 є малозначною в силу закону.

Колегія суддів проаналізувавши зміст касаційної скарги звертає увагу, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за умови обґрунтування яких Верховний Суд може відкрити касаційне провадження на судове рішення у малозначних справах, скаржником взагалі не зазначено та не обґрунтовано.

Водночас, у касаційній скарзі заявник зазначає про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Разом з тим суд звертає увагу, що посилання скаржника, як на підставу касаційного оскарження судових рішень, перебачену частиною другою статті 287 ГПК України без належного обґрунтування виключних підстав визначених пунктом 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначних справах.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 293 ГПК України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 903/1064/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волтранс" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293, статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волтранс" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 у справі № 903/1064/21.

2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги із доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. І. Картере