Ухвала

від 17.11.2022 по справі 120/1731/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 120/1731/19-а

адміністративне провадження № К/990/31028/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Управління Держпраці у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі №120/1731/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрактик" до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправними і скасування наказу та постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термопрактик" звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Вінницькій області, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 205-о, яким призначено проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Термопрактик» з питань додержання законодавства про працю за пунктами: 3.1; 3.9; 4.16; 4.17; 5.10; 6.1; 6.5; 6.6; 6.10; 6.19-6.25; 6.27-6.30; 6.32-6.34; 6.43; 6.38 форми акту, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338;

- визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу № ВН 446/199/АВ/П/МГ- ФС, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термопрактик» застосовано штраф у розмірі 792 870,00 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.07.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 скасовано вказане рішення та ухвалено нове, яким позов задоволено частково. Визнано протиправною і скасовано постанову Управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу № ВН 446/199/АВ/П/МГ- ФС від 14.03.2019 про застосування до ТОВ «Термопрактик» штрафу у розмірі 792 870,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 27.07.2022 скасовано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 (в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу № ВН 446/199/АВ/П/МГ-ФС від 14.03.2019 про застосування до ТОВ «Термопрактик» штрафу у розмірі 792 870,00 грн) і в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 залишено без змін.

За результатами нового розгляду справи, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.07.2019 та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково.

Визнано протиправною і скасовати постанову Управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу № ВН 446/199/АВ/П/МГ- ФС від 14.03.2019 про застосування до ТОВ «Термопрактик» штрафу у розмірі 792 870,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

На адресу Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд» 08.11.2022 надійшла касаційна скарга Управління Держпраці у Вінницькій області, в якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.07.2019 залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2, 3 статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2, 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини 4 статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, а також посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління Держпраці у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі №120/1731/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрактик" до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправними і скасування наказу та постанови - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.М. Шарапа