Постанова

від 17.11.2022 по справі 481/1283/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

17.11.22

22-ц/812/997/22

Провадження №22-ц/812/997/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року м. Миколаїв

Справа № 481/1283/21

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шаманської Н.О.,

суддів: Данилової О.О., Коломієць В.В.,

із секретарем судового засідання Стрілець К.О.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області, ухвалене суддею Вжещ С.І., 14 вересня 2022 року в приміщенні цього ж суду, повний текст рішення складено 20 вересня 2022 року,

у с т а н о в и в:

30вересня 2021року ОСОБА_1 звернулась зпозовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником земельної ділянки площею 4,83 га, кадастровий номер 4824585000:04:000:0562 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Миколаївська область, Баштанський (до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину.

5 лютого 2015 року між нею та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, за яким ОСОБА_2 отримала у строкове платне користування зазначену земельну ділянку строком на 49 років. Право оренди земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 лютого 2015 року. В порушення умов договору оренди землі ОСОБА_2 не сплачувала їй орендну плату у передбачених договором формі та розмірі, внаслідок чого з 2018 року по 2020 рік має перед нею заборгованість у розмірі 15952 грн.47 коп. Розірвати договір оренди землі за взаємною згодою ОСОБА_2 відмовляється з посиланням на відсутність перед нею заборгованості по сплаті орендної плати. Позивачка вважає, що відповідачкою порушено умови договору, а тому він має бути припинений шляхом його дострокового розірвання.

Посилаючись на викладене, позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 15952 грн. 47 коп заборгованості по орендній платі та припинити дію договору оренди землі від 5 лютого 2015 року, укладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом його дострокового розірвання.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 14 вересня 2022 року позов задоволено частково. Припинено дію договору оренди землі від 5 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , шляхом його дострокового розірвання. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1803 грн. 07 коп. заборгованості за договором оренди землі. Розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги пояснення свідків, які підтверджували у судовому засіданні факт щорічної сплати ОСОБА_2 позивачу орендної плати у сумі 10000 грн. Крім того, сплата нею земельного податку свідчить про сплату орендної плати в повному обсязі. Також зазначала, що сплачена нею сума орендної плати перевищує суму, встановлену судом до сплати з урахуванням щорічного індексу інфляції.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

У судове засідання сторони не з`явились про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином (а.с.204-205 ).У зв`язку з чим суд розглядав справу у відсутність сторін , відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судовогорішення в межах доводів та вимогапеляційної скарги,колегія суддів вважає, що апеляційнаскаргане підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, набула право приватної власності на земельну ділянку площею 4,83 га, кадастровий номер 4824585000:04:000:0562, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, що підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 264464611 від 6 липня 2021 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 228018648245.

5 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі.

Згідно п.п 1-5 договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Софіївської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,83 га, у тому числі 4,83 га ріллі. Кадастровий номер земельної ділянки 4824585000:04:000:0562. Земельна ділянка передається в оренду без будівель. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2015 рік становить 120912,54 грн.

Відповідно до вимог п.8 Договору, Договір укладено на 49 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою).

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3627 грн. 38 коп., що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки: щорічно до 31 грудня. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (п.9-12 Договору).

Пунктом 37 Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до пункту 40 Договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Пунктом 42 Договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, а саме з актуальної інформації про державну реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 8877225, 26 лютого 2015 року державним реєстратором Новобузького районного управління юстиції Миколаївської області Щербак О.О. проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 4,83 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, підстава для державної реєстрації: договір оренди, серія та номер б/н, виданий 5 лютого 2015 року.

Відповідно до вимог пункту 10 договору, орендна плата підлягала індексуванню.

З врахуванням зазначених положень договору суми орендної плати, які підлягали сплаті відповідачем позивачу за 2018-2020 роки з урахуванням індексів інфляції відповідно до інформації Держстату становлять:

за 2018 рік: 3627,38 грн. х 109,8 % = 3982,86 грн.

за 2019 рік: 3627,38 грн. х 104,1 % = 3776,10 грн.

за 2020 рік: 3627,38 грн. х 105 % = 3808,75 грн.

Всього з 2018 року по 2020 рік включно ОСОБА_2 мала сплатити ОСОБА_1 орендну плату за умовами договору оренди землі в розмірі 11567 грн. 71 коп.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що орендна плата відповідачкою сплачувалась несвоєчасно та не в повному обсязі у зв`язку з чим,

6 липня 2021 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про сплату заборгованості з орендної плати в сумі 21764 гривні 28 копійок та пропозицію про розірвання договору оренди землі (а.с.9-12).

На вказаний лист ОСОБА_2 направила відповідь у якій зазначила, що сплачує орендну плату, заборгованості не має та заперечує проти розірвання договору оренди землі( а.с.13).

Як вбачається з копії електронного повідомлення № 0000000286 від 16 грудня 2021 року ОСОБА_2 перерахувала ОСОБА_1 орендну плату за 2021 рік у розмірі 6500 грн. (а.с.56).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків стосовно ОСОБА_1 , остання будь-яких доходів від ОСОБА_2 за період з 1 січня 2015 року по 1 квітня 2021 року не отримували (а.с.7,8).

Разом з тим, з відповіді на запит адвоката М`якенького С.В. № 288/03-18 від 28 січня 2022 року та № 428/03-18 від 15 лютого 2022 року, наданої начальником Управління соціального захисту населення Баштанської районної державної адміністрації в Миколаївській області Якимчук Н., вбачається, що ОСОБА_1 подавала довідки про дохід від земельного паю у 2018 році та у 2019 році для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. В 2020 році та 2021 році заявниця не надавала довідки про доходи від земельного паю. Інформація про дохід від оренди землі на ОСОБА_1 з ПФУ та ДПС не надходила (а.с. 54, 99,100.).

Даний факт також підтверджується копіями довідок, виданих ОСОБА_2 , справжність підпису яких затверджені секретарем Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області про те, що пай розміром 4,83 га ОСОБА_1 знаходиться в оренді ОСОБА_2 , а орендна плата за 2018 рік складає 3627 гривень 38 копійок, за 2019 рік - 3627 грн 38 коп. (а.с.154).

Отримання доходів у вигляді орендної плати ОСОБА_1 декларувала при зверненні до органу соціального захисту населення, де в деклараціях за період з 1 вересня 2018 року по 28 лютого 2019 року (дохід по оренді паю від ОСОБА_2 зазначила, а розмір - ні), з 1 березня 2019 року по 31 серпня 2019 року (дохід по оренді паю від ОСОБА_2 зазначила, у розмірі 1813 грн. 69 коп.), з 1 вересня 2019 року по 29 лютого 2020 року (дохід по оренді паю від ОСОБА_2 зазначила, а розмір - ні), 1 січня 2020 року по 30 червня 2020 року (дохід по оренді паю від ОСОБА_2 зазначила, а розмір - ні), з 1 липня 2020 руку по 31 грудня 2020 року (дохід по оренді паю від ОСОБА_2 зазначила, а розмір - ні), з 1 січня 2021 року по 30 червня 2021 року (дохід по оренді паю від ОСОБА_2 зазначила, у розмірі 1813 грн.69 коп.) ( а.с.155-164).

За такого суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачкою отримано орендної плати у таких розмірах: за 2018 рік 3627 гривень 38 копійок, що підтверджено довідкою ( а.с.154 на звороті), за 2019 рік 3627 гривень 38 копійок, що підтверджено довідкою ( а.с.154 ), 2020 рік 2509 гривень 88 копійок ( 6500( сплачено за 2021 рік за квитанцією(а.с.56) - 3990,12 (підлягало сплаті в 2021 році з урахуванням індексу інфляції).

Таким чином, заборгованість з орендної плати, встановлена судом, становить за 2018 рік 355 грн. 48 копійок ( 3982,86 3627,38), за 2019 рік 148 грн 72 коп( 3776,10 3627,38), за 2020 рік 1298 грн 87 коп ( 3808,75- 2509,88), а всього 1803 грн. 07 коп.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною першою статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ( стаття 629 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 651 ЦК Українипередбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо іншене встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірванийза рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24і25цього Законута умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а такожна підставах, визначених ЗК Українита іншими законами України.

У статті 141 ЗК Українисеред підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Зазначеними нормами матеріального права визначено, що систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення може свідчити про систематичність.

Ураховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положенняЦК України, суд виходить з того, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди земліза обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідноз якими договір може бути змінено або розірвано за рішенням судуна вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом, або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного судуу постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (касаційне провадження № 61-41932сво18) дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірваноза рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того,на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати.

Подібні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 2 травня 2018 року у справі№ 925/549/17, від 6 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 31 липня 2020 року у справі № 479/1073/18, від 7 жовтня 2020 року у справі № 313/780/19, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19.

Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 175/642/19 вказав, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, частини другої статті 651 Цивільного кодексу Українисвідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Подібний правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 у справі № 293/1011/16-ц.

Встановивши, шо мала місце систематична сплата орендної плати в меншому розмірі, ніж передбачено умовами договору оренди, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для припинення дії договору оренди землі від 5 лютого 2015 року, укладеного ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , шляхом його дострокового розірвання та стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1803 грн. 07 коп.

Доводи відповідачки про те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги пояснення свідків, які підтверджували у судовому засіданні факт щорічної сплати нею позивачу орендної плати у сумі 10000 грн., не можуть бути прийняті до уваги оскільки відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як визначив Верховний Суд у постанові по справі № 614/805/16-ц від 27 червня 2018 року з подібними правовідносинами, доказом отримання коштів позивачем у рахунок сплати орендної плати можуть бути лише письмові докази, а доводи про те, що грошові кошти передавались безпосередньо в руки, і посилання на показання свідків не є належними та допустимими доказами у розумінні статті 78 ЦПК України

Не може бути підставою для скасування судового рішення й те, що ОСОБА_4 сплачувала за позивачку своєчасно земельний податок, оскільки сплата податків не є беззаперечним доказом сплати орендної плати.

За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 14 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: О.О.Данилова

В.В. Коломієць

Повний текст постанови складено 17 листопада 2022 року.