Рішення

від 09.11.2022 по справі 752/8441/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cправа № 752/8441/20

провадження №: 2/752/975/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2022 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року позивач ТОВ «Теплопостачсервіс» звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Теплопостачсервіс» суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення у розмірі 37660,21 грн.; суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 13932,56 грн.; суму інфляційних втрат на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 5281,94 грн.; суму інфляційних втрат на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 1690,27 грн.; суму 3-х відсотків річних на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 2253,79 грн.; суму 3-х відсотків річних на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 740,55 грн.; суму судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в буд. АДРЕСА_1 , в якому відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 та споживачем житлово-комунальних послуг, які постачає позивач. Разом з тим, відповідач в повному обсязі не оплачує надані позивачем послуги, внаслідок чого у останньої утворилась заборгованість за період із 01.03.2015 по 21.01.2020. У зв`язку з тим, що відповідач в добровільному порядку заборгованість не оплачує, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.05.2020 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без повідомленням сторін.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.03.2021 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

У квітні 2021 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач заперечила проти задоволення позову та зазначила, що наразі заборгованість нею повністю сплачена.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 27.06.2003 серії НОМЕР_1 .

Позивач ТОВ «Теплопостачсервіс» починаючи із 01.07.2014 є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який надає ці послуги та нараховує плату за них, згідно затверджених тарифів.

За п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Згідно з ч. 6 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відносини між учасниками правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема, в частині надання послуг з центрального опалення врегульовано нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та положеннями Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила).

Відповідно до п. 11 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загально будинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Згідно п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

За приписами п. 21 Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалювальної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.

Пунктом 30 Правил визначено, що споживач зобов`язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

У п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Зміст положення ч. 4 ст. 319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Крім того, згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі договір не укладено, однак через те, що зобов`язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати таких послуг.

Це відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом України 20.04.2016 у справі 6-2951цс15, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з довідки про нарахування та сплату коштів за централізоване опалення у період із 01.03.2015 по 21.01.2020 у відповідача ОСОБА_1 утворилась заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення у розмірі 37660,21 грн. та заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 13932,56 грн.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку суд прийшов до висновку про те, що зазначений розрахунок зроблено правильно та у повній відповідності до інших наявних у справі доказів, та стверджує порушення відповідачем обов`язків.

Зазначене відповідачем в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не спростовано.

Таким чином, позов ТОВ «Теплопостачсервіс» в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення у розмірі 37660,21 грн. та суми заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 13932,56 грн. підлягає задоволенню, так як фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми інфляційних втрат на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 5281,94 грн.; суми інфляційних втрат на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 1690,27 грн.; суми 3-х відсотків річних на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 2253,79 грн.; суми 3-х відсотків річних на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 740,55 грн. є обґрунтованими, і в цій частині позов також підлягає задоволенню в повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду про наявність зобов`язань між сторонами, відповідач не надав, в тому числі, не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості, не доведено виконання грошових зобов`язань перед позивачем належним чином.

Враховуючи викладене, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

У порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» (ідентифікаційний код: 35138553, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 58А) суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення у розмірі 37660,21 грн. (тридцять сім тисяч шістсот шістдесят гривень 21 коп.); суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 13932,56 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот тридцять дві гривні 56 коп.); суму інфляційних втрат на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 5281,94 грн. (п`ять тисяч двісті вісімдесят одна гривня 94 коп.); суму інфляційних втрат на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 1690,27 грн. (одна тисяча шістсот дев`яносто гривень 27 коп.); суму 3-х відсотків річних на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 2253,79 грн. (дві тисячі двісті п`ятдесят три гривні 79 коп.); суму 3-х відсотків річних на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 740,55 грн. (сімсот сорок гривень 55 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» (ідентифікаційний код: 35138553, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 58А) суму судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Мазур