Ухвала

від 24.12.2024 по справі 752/8441/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 грудня 2024 року місто Київ

Справа № 752/8441/20

Провадження № 22-ц/824/15594/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.

суддів: Поливач Л.Д. Шкоріної О.І.

розглянувши питання про повернення відзиву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» - Абунгале Луізи Сергіївни поданого на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд,-

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бєжанова К.І. подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просила скасувати рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ТОВ «Теплопостачсервіс».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року, у справі за позовом ТОВ «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

29 жовтня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду було направлено відзив на апеляційну скаргу, в якій представник ТОВ «Теплопостачсервіс» - Абунгале Л.С. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

22 листопада 2024 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Бєжановою К.І. подано клопотання, в якому вона просила відзив на апеляційну скаргу залишити без розгляду.

Дослідивши відзив, який було направлено до Київського апеляційного суду 29 жовтня 2024 року, суд дійшов до висновку, що поданий відзив підлягає поверненню з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 183 ЦПК України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).

У частині першій статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Як вбачається з матеріалів справи до відзиву було долучено довіреність на в якій було зазначено, що «…юриста АГБОНГАЛЕ Луізу Сергіївна (паспорт НОМЕР_1 виданий Голосіївським РВ ГУДМС України в місті Києві 26.08.2015р.) надалі - Представник, представляти інтереси Товариства в усіх підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, включаючи КП «Київське міське БТІ», в органах Національної поліції, прокуратури, органах державної виконавчої служби і приватних виконавців, судових органах будь-якої юрисдикції, приймати участь при розгляді цивільних, господарських, адміністративних справ у судах першої інстанції у малозначних справах з усіма правами, наданими стороні в судовому процесі».

Відповідно до постанови Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 185/9330/21: «В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) зазначено, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Тому безпідставними є аргументи касаційної скарги про те, що у спірних правовідносинах достатньо відповідної довіреності для представництва інтересів відповідача.»

Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що відзив на апеляційну скаргу було подано представником в якого не було наявних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи представник ТОВ «Теплопостачсервіс» - Абунгале Л.С. 06 грудня 2024 року подала заяву до якої було долучено довіреність яка підтверджує представництво ТОВ «Теплопостачсервіс».

Разом з тим, вказана заява була подана з пропуском строку який встановлено ст. 183 ЦПК України.

У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи наведене, відзив поданий представником ТОВ «Теплопостачсервіс» - Абунгале Л.С. на апеляційну скаргу підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись статтями 183, 260 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відзив представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» - Абунгале Луізи Сергіївни поданий на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. М. Стрижеус

Судді: Л. Д. Поливач

О. І. Шкоріна