Повістка

від 16.11.2022 по справі 559/2587/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 559/2587/19 Провадження № 22-з/802/48/22 Головуючий у 1 інстанції: Венгерчук А. О. Категорія: 39 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В. ,

суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним, як удаваного правочину, вчиненого під впливом обману, за апеляційною скаргою позивача за первісним позовом ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 25 травня 2021 року,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Острозького районний суду Рівненської області від 25 травня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним договір позики, укладений 01 червня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , на суму 200000 доларів США, як удаваний правочин, що був вчинений під впливом обману.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 25 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення Рівненського апеляційного суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 у касаційному порядку ніким оскаржене не було і Верховним судом у цій частині не переглядалось.

Постановою Верховного суду від 01 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року в частині вирішення вимог первісного позову скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Волинського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року апеляційну скаргу позивача за первісним позовом ОСОБА_5 задоволено. Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 25 травня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 170000 доларів США та три відсотка річних у сумі 4384,40 доларів США.

04 жовтня 2022 року до апеляційного суду представником позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 була надіслана заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, стягнення із відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_5 сплаченого ним за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг судового збору у розмірі 45165 грн 30 коп., оскільки апеляційним судом питання розподілу судових витрат вирішено не було.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення зазначеної вище заяви із таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції повинна містити зазначення розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Встановлено, що під час ухвалення Волинським апеляційним судом постанови від 27 вересня 2022 року у даній цивільній справі не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат між сторонами спору.

Із наявних в матеріалах справи: квитанції № 0.0.1518833783.1 від 11 листопада 2019 року, квитанції № 0.0.2179449540.1 від 30 червня 2021 року, квитанції № 0.0.2414323986.1 від 13 січня 2022 року вбачається, що позивачем ОСОБА_7 за подання позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг було відповідно сплачено судовий збір на загальну суму 45165 грн 30 коп. (9605 + 15668, 70 + 20891,60) (т. 1 а.с.1, т. 2 а.с. 85, 134).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заява представника позивача ОСОБА_5 ОСОБА_2 підлягає до задоволення, шляхом постановлення додаткового судового рішення про стягнення на користь позивача з відповідача ОСОБА_3 судових витрат.

Керуючись ст. ст. 141, 270, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Олякова Івана 45165 (сорок шість тисяч сто шістдесят п`ять) грн 30 коп. понесених судових витрат по сплаті судового збору

Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного її тексту.

Головуючий

Судді