Постанова

від 08.11.2022 по справі 2-300/11

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-300/11 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В. П. Провадження № 22-ц/802/936/22 Категорія: 84 Доповідач: Федонюк С. Ю.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Федонюк С. Ю.,

суддів - Матвійчук Л. В., Осіпука В. В.,

з участю:

секретаря судового засідання Губарик К. А.,

представника заінтересованої особи Лавренчука О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою боржника Приватного підприємства "Діва" про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом за рішенням від 10 лютого 2011 року у справі за позовом ПАТ "Форум" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства "Діва" про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на майно, за апеляційною скаргою представника заінтересованої особи ОСОБА_1 ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 травня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року ПП «Діва» в особі директора Москвича Д. К. звернулось до суду із заявою до стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С. С., про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа № 2 300/11, виданого 11.04.2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, в якому зазначено боржником ПП «Діва».

В обґрунтування заяви вказує, що 10.02.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області в цивільній справі № 2-300/11 було ухвалене рішення, яким вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» в особі Луцької філії 403413 грн 71 коп. заборгованості за кредитним договором № 0514/08/22-CLNv від 22.05.2006 року, а також звернути стягнення на нерухоме майно, що знаходиться в іпотеці банку, а саме: незавершений будівництвом магазин продовольчих товарів, офісних та складських приміщень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , торговий павільйон, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , будівлю зупинки громадського транспорту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , торговий павільйон, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення №№ 237-1 по 237-7, з 238-1 по 238-7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Постановою Волинського апеляційного суду від 12.11.2020 року стягувача ПАТ «Банк Форум» було замінено на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».

На думку заявника, підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є помилка в даті його видачі, а саме, що згідно з постановами державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 14.05.2015 та про повернення виконавчого листа стягувачу від 28.12.2020 зазначена дата видачі виконавчого листа 11.04.2011 року, а згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С.С. від 29.12.2020 про відкриття виконавчого провадження - вказано дату 11.04.2013 року.

З урахуваннянаведеного ПП "Діва" просило суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 2 300/11, виданий 11.04.2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, в якому зазначено боржником ПП «Діва», з підстав, наведених вище.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 травня 2022 року в задоволенні заяви ПП «Діва» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, заінтересована особа ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що вона є незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права, зроблені судом висновки не відповідають установленим обставинам справи, а тому просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви.

Заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано суду належних доказів та в матеріалах справи відсутні будь-які підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

З такими висновками суд апеляційної інстанції погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів, унормовані Розділом VІ ЦПК України.

В силу статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

З наведених положень законодавства випливає, що підставою для виконання судових рішень є виконавчі листи.

Відповідно до статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц та у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 308/6024/14.

Виняток з цього правила становлять перелічені в статті 432 ЦПК України причини, якими може бути обумовлено невиконання рішення суду.

Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 лютого 2011 року, яке набрало законної сили, в солідарному порядку стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором від 22 травня 2006 року у сумі 403413 грн 71 коп., по 850 грн з кожного за сплачений банком судовий збір і по 60 грн з кожного сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Звернено стягнення на нерухоме майно, що знаходиться в іпотеці банку: незавершений будівництвом магазин продовольчих товарів, офісних та складських приміщень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , торговий павільйон за адресою: АДРЕСА_2 , будівлю зупинки громадського транспорту за адресою: АДРЕСА_3 , торговий павільйон за адресою: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення №№ 237-1 по 237-7, з 238-1 по 238-7 за адресою: АДРЕСА_5 , і належить іпотекодавцю відповідачу ПП «Діва» ( а. с. 88-90 т. 1 ).

На виконання вказаного рішення стягувачу судом було видано три виконавчі листи, а саме: щодо боржника ОСОБА_1 , щодо поручителя ОСОБА_2 та іпотекодавця ПП «Діва».

Як видно зі змісту заяви від 23 березня 2015 року, яка надійшла до ВДВС 10.04.2015 р., стягувач ПАТ «Банк Форум» звернувся із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 11 квітня 2013 року, щодо боржника ПП «Діва» (а.с.16 т.3).

14 квітня 2015 року державним виконавцем Першого відділу ДВС Луцького МУЮ Кучмою І. І. було відкрито виконавче провадження №47224870 (а. с. 17 т. 3 ). Проте, у постанові зазначено, що виконавцем розглянута заява про примусове виконання виконавчого листа № 2-300/11, виданого 11.04.2011, і відкрито виконавче провадження за цим же листом із такою ж датою видачі.

Зі змісту постанови Волинського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року слідує, що у вказаному вище виконавчому провадженні проведено заміну стягувача ПАТ «Банк Форум» на ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (а. с. 36-38 т. 2 ).

28 грудня 2020 року старшим державним виконавцем Першого ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) Мирончук О. П. за заявою стягувача винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а. с. 106-107 т. 3 ).

29 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С. С. повторно було відкрито виконавче провадження №64014320 за виконавчим листом № 2-300/11 щодо боржника ПП «Діва» та вказано дату його видачі 11 квітня 2013 року (а.с. 108-109 т. 3 ).

Тобто, в ході розгляду даної справи було достеменно встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» було наділене правом вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та до ПП «Діва». В ході примусового виконання рішення суду від 10 лютого 2011 року було видано виконавчий лист №2-300/11 щодо боржника ПП «Діва». Будь-яких інших виконавчих листів щодо даного боржника на примусове виконання рішення суду від 10 лютого 2011 року у даній справі не видавалось.

Як вбачається із запису на довідковому листі до тома № 1 даної цивільної справи, представник ПАТ Банк Форум" Котищук В. Л. 11.04.2013 р. отримав у суді три виконавчі листи за вказаним судовим рішенням, що засвідчив своїм особистим підписом.

Тобто, на виконанні у ВДВС перебував лише виконавчий лист у даній справі від 11 квітня 2013 року, який повторно був пред`явлений до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Пирозі С. С.

Також встановлено, що ніхто із сторін виконавчого провадження, зокрема і боржник ПП "Діва", не оскаржували постанови у виконавчому провадженні № 47224870 щодо неправильності у даті видачі виконавчого листа.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 звертався до суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа № 2-300/11 від 11.04.2011 року . Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.12.2021 року, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 15.02.2022 року, в задоволенні цієї заяви було відмовлено.

31 березня 2021 року приватним виконавцем було винесено постанову про закінчення зазначеного виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням рішення за виконавчим документом та стягненням боргу в повному обсязі, на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження". Цією постановою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, припинено реалізацію арештованого майна - нежитлового приміщення (перший поверх), загальною площею 144,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (а. с. 110-111 т. 3 ).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що дана заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ПП "Діва" була подана до суду вже у строк понад шість місяців після того, як судове рішення було повністю виконане і виконавче провадження закінчене, хоча дії і постанови виконавця боржником у ході примусового виконання не оскаржувались.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов правильного висновку, що виконавчий лист у даній справі виданий на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. Необхідним для позитивного вирішення питання щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є порушення прав боржника видачею виконавчого листа чи його виконанням. У даній справі встановлено, що будь-яких порушень прав та інтересів боржника не відбулося. Виконавчий документ видано у той період, коли рішення набрало законної сили.

Отже, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності законних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, колегія суддів визнає апеляційну скаргу необґрунтованою, тому у відповідності до приписів ст. 375 ЦПК України залишає її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника заінтересованої особи ОСОБА_1 ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 травня 2022 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді