Постанова

від 17.11.2022 по справі 556/2566/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2022 року

м. Рівне

Справа № 556/2566/21

Провадження № 22-ц/4815/1192/22

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі Вараська міська рада Рівненської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне Управління Держгеокадастру у Рівненській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Володимирецького районногосуду Рівненськоїобласті від 20липня 2022року (ухвалене у складі судді Котик Л.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вараської міської ради Рівненської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне Управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання недійсними рішень сільської ради та державних актів на право власності на земельні ділянки,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Вараської міської ради Рівненської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне Управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання недійсними рішень сільської ради та державних актів на право власності на земельні ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів - ОСОБА_5 . Після смерті останньої відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2,81 га, яка розташована на території Старорафалівської сільської ради Володимирецького району, що посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №609111, що виданий 12.05.2006 року: Ділянка №1 кадастровий номер 5620889300:04:020:0129, площею 1,46 га; Ділянка №2 кадастровий номер 5620889300:04:006:0031, площею 1,03 га; Ділянка № НОМЕР_1 кадастровий номер 5620889300:04:006:0032, площею 0,32 га.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області №РВ-56006099572019 від 28 травня 2019 року відмовлено в частині внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 5620889300:04:006:0032, площею 0,32 га., з підстав перетину земельних ділянок з ділянкою 5620888900:01:002:0078, яка належить відповідачу ОСОБА_3 .

Як з`ясувалося, 25 серпня 2010 року рішенням Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області №692 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 , загальною площею 0,3494 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд 0,25га, та 0,0994 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення - рілля.

13 липня 2011 року рішенням Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області №137 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, за адресою АДРЕСА_1 . Згідно п.2 рішення, передано безоплатно у власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,2500 (2500кв.м.) для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що розташована на території АДРЕСА_1 .

Рішенням Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області №136 від 13 липня 2011 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п.2 рішення, передано безоплатно у власність гр. ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,2500 (2500кв.м.) для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що розташована на території АДРЕСА_1 .

20 квітня 2012 року ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельні ділянку, серії ЯМ №736323 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею 0,2500га, кадастровий номер 5620888900:01:002:0078, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

20 листопада 2012 року ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельні ділянку, серії ЯМ№231282 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею 0,2500га, кадастровий номер 5620888900:01:002:0097, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Висновку №16 судової земельно-технічної експертизи, існує накладення земельних ділянок відповідачів та земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,32 га, кадастровий номер: 5620889300:04:006:0032, що належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №609111.

Враховуючи викладені обставини ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вважають, що рішення Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області від 13 липня 2011 року №137; рішення Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області від 13 липня 2011 року №136; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯМ №736323 від 20.04.2012р; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, серії ЯМ №231282 від 20.11.2012р., є незаконними та порушують їх права.

Просили визнати недійсними та скасувати вище вказані рішення Собіщицької сільської ради та Державні акти на право власності на земельні ділянки, видані відповідачам, а також скасувати записи в Поземельній книзі про державну реєстрацію даних земельних ділянок.

Рішенням Володимирецького районногосуду Рівненськоїобласті від 20 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не надано доказів порушення органом місцевого самоврядування норм земельного законодавства України, чинних на час прийняття оскаржуваного ними рішення про передачу земельних ділянок ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_5 ще 08.02.1996 року набула право колективної власності земельну частку (пай).

30 жовтня 2000 року ОСОБА_5 виділено земельну ділянку на підставі акта розподілу власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) по земельних ділянках на схемі поділу земель колективної власності КСІІ «Хлібороб» с. Вараш Володимирецього району (сертифікат РВ №0228907).

Розпорядженням Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області від 27.03.2006 року №107, замість сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,81га: рілля площею 1,46 (номер масиву -23, ділянка - 4); кормові угіддя площею 1,35 га (номер масиву - 40, ділянка - 1).

12.05.2006 року ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №609111 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,81 га, що розташована на території Старорафалівської сільської ради Володимирецького району.

На момент прийняття оскаржуваних рішень Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області від 13.07.2011 року №136 та №137 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , частина цих ділянок (площами 0,0381га та 0,1314га), вже належали на праві власності ОСОБА_5 .

Окрім того, в рішенні виконавчого комітету Собіщицької сільської ради №30 від 20.12.2001 року «Про виділення присадибної земельної ділянки під індивідуальне будівництво» не вказано, що земельні ділянки виділяються у власність чи користування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також відсутня адреса місця їх розташування. Докази винесення меж в натурі відповідачем не подані.

Виконавчий комітет Собіщицької сільської ради, тобто який приймав рішений №30 від 20.12.2001 року «Про виділення присадибної земельної ділянки під індивідуальне будівництво», не є органом виконавчої влади, оскільки згідно ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції 2001р.) є виконавчим органом відповідної ради, а тому вказане рішення не має юридичного наслідку.

Просить суд скасувати оскражуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покликаються на законність оскаржуваного рішення.

Вказують, що станом на 03.07.2002 р. ОСОБА_3 було встановлено межі земельної ділянки на місцевості, тобто він набув право користувача земельною ділянкою або власника земельної ділянки.

Місцевим судом правильно встановлено правомірність прийнятих рішень Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області від 13 липня 2011 року № 136 та № 137.

Просить про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що матері позивачів ОСОБА_5 , належало право на земельну частку (пай) із земель КСП «Хлібороб» Володимирецького району Рівненської області, загальною площею 2,81 га, що включала три земельні ділянки: АДРЕСА_2 площею 1,4572 га; Масив 40 ділянка 1-1 площею 1,0306 га; Масив 40 ділянка 1-2 площею 0,3231га на території Старорафалівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області, що підтверджується актом розподілу власників сертифікатів на право на земельну частку /пай/ по земельних масивах на схемі поділу земель по КСП «Хлібороб» с. Вараш Володимирецького району від 30.10.2000 року (а.с. 126 т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть останньої Серії НОМЕР_2 від 15 вересня 2016 року (а.с.13, т. 1).

У 2006 році ТОВ фірмою «ВЧ» розроблено технічну документацію по виділенню земельних часток (паїв) та складанню державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства власникам сертифікатів із земель колективної власності КСП «Хлібороб» на території Старорафалівської сільської ради Володимирецького району.

Розпорядженням голови Володимирецької районної державної адміністрації від 27 березня 2006 року № 107 «Про видачу державних актів на право власності на землю громадянам на території Старорафалівської та Сопачівської сільських рад» ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на землю взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) для ведення особистого селянського господарства (а.с. 73-76, т. 1).

Позивачі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , що стверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №55495509 від 16.03.2019 (а.с. 14, т. 1).

В квітні-травні 2019 року ПП «Нордвест» було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо становлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, які перебували у власності гр. ОСОБА_5 на території Старорафалівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області (а.с. 21 т. 1).

На підставі вказаної документації були отримані витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5606003472019, кадастровий номер 5620889300:04:020:0129, площею 1,4572 га, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5606815942019, кадастровий номер 5620889300:04:006:0031, площею 1,0306 га (а.с. 77-82, т. 1).

Рішенням державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №РВ-56006099572019 від 28.05.2019 року відмовлено в частині внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 5620889300:04:006:0032, площею 0,32 га, з підстав перетину ділянок з ділянкою 5620888900:01:002:0078 (а.с. 83, т. 1)

Відповідно до Висновку №16 судової земельно-технічної експертизи, існує накладання земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,25га, кадастровий номер 5620888900:01:002:0078, що розташована на АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ №736323, та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3231га, ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5620889300:04:006:0032, що розташована на території Старорафалівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області та належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯБ №609111, а також з земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25га, кадастровий номер 5620888900:01:002:0097, що розташована на АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ №231282 (а.с. 133-137, т. 1).

Рішенням виконавчого комітету Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області №30 від 20 грудня 2001 р. «Про виділення присадибної земельної ділянки під індивідуальне будівництво» вирішено виділити присадибну ділянку під будівництво жилого будинку ОСОБА_3 в розмірі 0,25 га в с. Собіщиці з земель запасу сільської ради. Цим же рішенням виділено присадибну земельну ділянку ОСОБА_4 під будівництво жилого будинку. Пунктом другим даного рішення вирішено просити головного архітектора дозволити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 будівництво жилого будинку і господарських споруд на виділених земельних ділянках.

В подальшому, на підставі вищезгаданого рішення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 виготовили паспорти на забудову №100, №103 від 03.07.2002.

Відповідно до проекту забудови земельної ділянки індивідуального забудовника, який затверджено районним архітектором на підставі рішення виконавчого комітету Собіщицької сільської ради № 30 від 20 грудня 2001 р., відповідачам затверджено План земельної ділянки на якому зображено схему розміщення земельної ділянки.

13 липня 2011 року рішенням Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області №137 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, за адресою АДРЕСА_1 . Передано безоплатно у власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,2500 (2500кв.м.) для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що розташована на території АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_3 виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с.117, т. 1).

Також рішенням Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області №136 від 13 липня 2011 року, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 . Передано безоплатно у власність гр. ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,2500 (2500кв.м.) для будівництва та обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд, що розташована на території АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_4 виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с. 98, т. 1).

20 квітня 2012 року ОСОБА_3 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯМ №736323 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею 0,2500 га, кадастровий номер 5620888900:01:002:0078, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 118, т. 1).

20 листопада 2012 року ОСОБА_4 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯМ№231282 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею 0,2500га, кадастровий номер 5620888900:01:002:0097, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 99, т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи та повідомлено суду представником відповідача, станом на 03.07.2002 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було встановлено межі земельної ділянки на місцевості, тобто вони набули право користувача земельною ділянкою. Окрім того, на виділених відповідачам земельних ділянках, побудовані житлові будинки з надвірними будівлями.

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який знаходить свій прояв у правилах ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.

Мати позивачів за життя не отримала державного акта на право власності на земельну ділянку та належний їй пай не було виділено їй у натурі.

Згідно статті 3 Закону № 899-IV «Про порядоквиділення внатурі (намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)» підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ні позивачі, ані їх мати ОСОБА_5 не користувалися спірною земельною ділянкою кадастровий номер 5620889300:04:006:0032, площею 0,32 га.

Відповідно до частини першої статті 22 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Відповідно до положень частини першої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Як зазначено в ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно із ч. 1 ст. 118 ЗК України (на час виникнення спірних правовідносин), громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 67 Земельного кодексу України (у редакції станом на 20.12.2001 року), громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються укористування земельніділянки длябудівництва індивідуальнихжилих будинків,господарських будівель, гаражів і дач.

Розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господареві

будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше: у сільських населенених пунктах - 0,25 гектара, селищах міського типу - 0,15 гектара, а для членів колективних сільськогосподарських підприємств і працівників радгоспів - не більше 0,25 гектара, у містах 0,1 гектара.

Відповідно до статті 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При набутті відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності на земельні ділянки не було порушено встановленого земельним законодавством порядку надання земельних ділянок громадянам України, порушення якого могло б слугувати підставою для визнання недійсним відповідного акта органу місцевого самоврядування.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (§ 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява№ 63566/00).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Володимирецького районногосуду Рівненськоїобласті від 20липня 2022року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Хилевич С.В.