Рішення

від 08.11.2022 по справі 911/543/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2022Справа № 911/543/22за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області

до Міністерства юстиції України

за участю третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Державної установи "Ірпінський виправний центр (№132)"

2. Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)"

про скасування державної реєстрації права власності

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Токарєва К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області із позовом до Міністерства юстиції України про усунення перешкод у користуванні та розпорядження земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером №3210900000:01:165:0001 шляхом скасування державної реєстрації права власності Міністерства юстиції України на земельну ділянку, заг. площею 17,1 га, з одночасним припиненням права власності на вказану ділянку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2022 відкрито провадження у справи та призначено підготовче провадження на 15.06.2022.

09.06.2022 через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)" надійшли пояснення по суті позовної заяви.

15.06.2022 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 15.06.2022 відкладено підготовче засідання на 30.06.2022.

Ухвалою суду від 30.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про повернення позовної заяви від 15.06.2022, відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи 2 про залишення позовної заяви без розгляду від 15.06.2022, відкладено підготовче засідання на 03.08.2022.

Ухвалою суду від 03.08.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі від 30.06.2022, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 31.08.2022.

Протокольною ухвалою суду від 31.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2022.

У судовому засіданні 28.09.2022 суд заслухав вступне слово прокурора, представника відповідача та представника третьої особи 2.

Протокольною ухвалою суду від 28.09.2022 оголошено перерву у судовому засіданні до 19.10.2022.

Судове засідання призначене на 19.10.2022 не відбулося у зв`язку із перебування судді Зеленіної Н.І. у відпустці.

Ухвалою суду від 24.10.2022 призначено судове засідання на 08.11.2022.

У судовому засіданні 08.11.2022 суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позовів.

08.11.2022 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.01.2005 Ірпінській виправній колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області (№132) видано державний акт І-КВ №001983 на право постійного користування землею, відповідно до якого Ірпінській виправній колонії передано у постійне користування земельну ділянку в межах міста Ірпеня, заг. площею 17,1 га, кадастровий номер - 3210900000:01:165:0001, для ведення підсобного селянського господарства.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 04.11.2020 право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано безпосередньо за Міністерством юстиції України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що дійсним власником спірної земельної ділянки від імені держави є Головне управління Держгеокадастру у Київській області. Жодних рішень уповноваженого органу на передачу функцій розпорядника від імені держави щодо спірної земельної ділянки Міністерству юстиції України не приймалося. На думку прокурора, право власноті на спірну земельну ділянку за відповідачем зареєстровано без достатніх правових підстав та всупереч нормам Земельного кодексу України. З огляду на зазначене, прокурор звернувся до суду із даним позовом про усунення перешкод у користування та розпорядженні спірної земельної ділянки шляхом скасування державної реєстрації права власності за Міністерством юстиції України.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що спірна реєстраційна дія була вчинена у відповідності до вимог закону, а реєстрація права власності за Державою Україна в особі Міністерства юстиції України обумовлено вимогами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Судом встановлено, що Київська обласна прокуратура зверталася до Головного управління Держгеокадастру у Київській області за вих. №15/4-343 вих21 від 10.08.2021, №15/4-344вих21 від 10.08.2021, за вих. №15/4-527вих 21 від 23.12.2021, з метою з`ясування позиції та намірів стосовно врегулювання питання щодо скасування державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку та захисту інтересів держави.

У відповідь на вказані лист Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомило, що останнім не приймалося жодних рішень щодо передачі функцій розпорядника спірної земельної ділянки від імені держави Міністерству юстиції та заходи досудового врегулювання не вживалися.

Докази звернення Головного управління Держгеокадастру у Київській області до суду з відповідним позовом до цього часу відсутні.

Таким чином, оскільки, прокуратурою було дотримано порядок, передбачений ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", враховуючи, що матеріали справи не містять доказів вжиття компетентним органом заходів цивільно-правового характеру щодо спірної земельної ділянки та/або доказів звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави, суд доходить висновку про наявність підстав для звернення прокурором з даним позовом до суду.

Як встановлено судом, Ірпінській виправній колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області (№132) (у подальшому перейменовано на державну установу "Ірпінський виправний центр (№132)" було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою І-КВ №001983 від 24.01.2005.

Відповідно до зазначеного державного акту Ірпінській виправній колонії було надано право на користування землею у межах міста Ірпеня, заг. площею 17,1 га, для ведення підсобного селянського господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 №343 "Про деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" постановлено ліквідувати Державну пенітенціарну службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації; та постановлено установити, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної пенітенціарної служби, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Відповідно до Переліку цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що відносяться до сфери управління Міністерства юстиції, що є додатком до Постанови КМУ №343, до сфери управління Міністерства юстиції віднесено, зокрема цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Підприємство Ірпінського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№132)" (код ЄДРПОУ - 08680224).

Відповідно до пункту 1 Положення про державну установу "Ірпінський виправний центр (№132)", затвердженого наказом Міністерства юстиції України №8679/1421 від 15.12.2016, органом управління виправного центру є Міністерство юстиції України.

Пунктом 11 зазначеного положення передбачено, що майно виправного центру перебуває у державній власності, використовується ним на правах оперативного управління виключно для забезпечення виконання ним завдань та не може бути об`єктом застави.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.11.2020 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210900000:01:165:0001, за державною Україна в особі Міністерства юстиції України; та державну реєстрацію права постійного користування зазначеною земельною ділянкою за Державною установою "Ірпінський виправний центр (№132)".

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно ч. 1-2 ст. 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, передбачених ч. 8 ст. 122 Кодексу, у власність або користування для всіх потреб.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" внесено зміни до Земельного кодексу України відповідно до яких з 01.01.2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України). Таким чином, з 01.01.2013 від імені та в інтересах держави України право власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" постановлено утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1; реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2); установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №248 від 21.05.2021 "Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру" затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Відповідно до п. 4 Положення про Головну управління Держгеокадастру у Київській області, головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України на території області.

Таким чином, органом, уповноваженим державою розпоряджатись землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Київської області є Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Статтею 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

За змістом пунктів 81-1, 81-2 Порядку державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав. Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування. Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Матеріали справи не містять жодних рішень щодо передачі функцій розпорядника від імені держави спірною земельною ділянкою до Міністерства юстиції України.

Наявність спірного рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за державою в особі Міністерства юстиції України у даному випадку суперечить нормам Земельного кодексу України та фактичним обставинам справи.

Окрім того, наявність зареєстрованого права власності держави в особі Міністерства юстиції України створює перешкоди позивачу у розпорядженні земельною ділянкою державної власності.

Разом з тим, як уже зазначалося, спірна земельна ділянка була передана у постійне користування державній установі "Ірпінський виправний центр (№132)" на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою І-КВ №001983 від 24.01.2005.

Відомостей про припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою матеріали справи не містять, а відтак суд вважає, що за наявності дійсного правовстановлюючого документа на право постійного користування спірною земельною ділянкою за третьою особою, відповідачем (як центральним органом, що відповідно до чинного законодавства здійснює управління майном ДКВС України) не здійснювалися перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою.

Прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що саме через наявність спірної реєстрації права власності за Міністерством юстиції України були порушені права позивача на користування спірною земельною ділянкою.

За таких обставин, враховуючи, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області є уповноваженим державою органом на розпорядження спірною земельною ділянкою, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності Міністерства юстиції України на земельну ділянку площею 17,1 га з кадастровим номером 3210900000:01:165:0001 з припиненням такого права.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області - задовольнити частково.

2. Усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права розпорядження земельною ділянкою державної власності з кадастровим номером 3210900000:01:165:0001 шляхом скасування державної реєстрації права власності Міністерства юстиції України на земельну ділянку площею 17,1 га з кадастровим №3210900000:01:165:0001.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ - 00015622) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ - 02909996) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.11.2022.

Суддя Н.І. Зеленіна