Рішення

від 01.11.2022 по справі 911/707/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2022 р. м. Київ Справа № 911/707/22

за позовом Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72; код ЄДРПОУ 33003375)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укройлхім» (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 15; код ЄДРПОУ 38418467)

про стягнення 7195777,60 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Каплі А.В.

За участю представників сторін:

від Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області: Лосінець Д.Ф.;

від ТОВ «Укройлхім»: директор Гончаров М.О.

ВСТАНОВИВ:

до Господарського суду Київської області звернувся Виконавчий комітет Бориспільської міської ради Київської області з позовною заявою від 13.05.2022 № 11.1-12-27-1519/2022 до ТОВ «Укройлхім» про стягнення 7195777,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.05.2022 відкрито провадження щодо розгляду вказаної позовної заяви за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.06.2022; встановлено сторонам процесуальні строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось з метою забезпечення належного повідомлення Відповідача про дане судове провадження.

Зокрема, ухвалою суду від 21.06.2022 підготовче засідання відкладено на 12.07.2022.

В судовому засіданні 12.07.2022 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 26.07.2022, про що Відповідача повідомлено ухвалою суду від 12.07.2022.

25.07.2022 до суду надійшов відзив Відповідача від 25.07.2022 № 25/07-22 (вх. № 9190/22) на позовну заяву.

В судовому засіданні 26.07.2022 оголошено перерву до 13.09.2022.

08.08.2022 до суду надійшла відповідь Позивача від 05.08.2022 б/№ (вх. № 9966/22) на відзив Відповідача на позовну заяву.

23.08.2022 до суду надійшли письмові заперечення Відповідача від 19.08.2022 № 19/08-22 (вх. № 1113/22) на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 13.09.2022 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 11.10.2022.

Ухвалою суду від 11.10.2022 розгляд справи відкладено на 01.11.2022.

01.11.2022 в судове засідання з`явились представники Позивача та Відповідача.

Представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав і в ході судових дебатів просив суд задовольнити позов повністю.

Узагальнені доводи Позивача є наступними.

Між сторонами укладено договір № 6/18 від 07.03.2018 про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бориспіль, відповідно до умов якого Відповідач мав сплатити грошові кошти в розмірі 10% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Згідно сертифіката про готовність об`єкта від 14.05.2020 № ІУ 163201351177, вартість основних засобів, які приймаються в експлуатацію становить 52906167,00 грн, отже сума коштів пайової участі складає 5290616,70 грн.

Водночас Відповідачем не було скориговано загальну кошторисну вартість будівництва відповідно до п. 2.2.5. договору.

Відповідачем кошти пайової участі сплачені в розмірі 39550,00 грн, у зв`язку з чим заборгованість Відповідача за договором становить 5251066,70 грн.

Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за договором Позивач додатково нарахував штрафні санкції за порушення зобов`язання у сумі 1944710,90 грн, у т.ч.: 724435,11 грн інфляційних втрат, 275083,73 грн 3% річних та 945192,06 грн пені.

Представник Відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов і в ході судових дебатів просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Узагальнені доводи Відповідача в заперечення проти позову є наступними.

Заявлена Позивачем сума основного боргу по сплаті пайового внеску в розмірі 5290616,70 грн є необґрунтованою, оскільки суперечить умовам додаткової угоди від 22.07.2019 до договору № 6/18 від 07.03.2018 про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бориспіль, згідно якої сторони погодили фіксовану суму пайової участі в розмірі 395518,50 грн.

Відповідач наголошує, що вказана сума пайової участі в розмірі 395518,50 грн погоджена управлінням капітального будівництва міської ради.

Крім того Відповідач у відзиві заявив про пропуск Позивачем строку позовної давності щодо нарахування пені.

Окремою підставою для відмови у задоволенні позову Відповідач зазначив ухвалення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», згідно якого виключено статтю 40 «Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Вказані зміни набрали чинності з 01.01.2020.

Відтак, враховуючи, що об`єкт Відповідача введено в експлуатацію 14.05.2020, а з 01.01.2020 у замовників відсутній обов`язок сплати пайових внесків, Відповідач вважає вказані обставини самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо вказаних доводів Відповідача Позивач у відповіді на відзив зазначив, що пунктами 2.2.4., 2.2.5., 2.2.6. договору встановлено обов`язок Відповідача інформувати виконком про введення об`єкту в експлуатацію, коригувати загальну вартість будівництва відповідно до вказаної в документі, що підтверджує готовність об`єкта до експлуатації, сплачувати грошові кошти з розрахунком пайової участі у строки, передбачені договором. Проте Відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо коригування загальної вартості будівництва, що призвело до недоотримання коштів місцевим бюджетом та призвело до порушення інтересів Бориспільської міської територіальної громади у сфері містобудування, інвестування та бюджетній сфері.

Позивач вважає безпідставним доводи Відповідача про звільнення від сплати пайового внеску з огляду на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», оскільки згідно наведеного Закону договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту повного їх виконання.

Крім того Позивач вважає, що ним не було пропущено строк позовної давності щодо стягнення неустойки; також Позивач звертає увагу на те, що про порушення своїх прав та інтересів виконавчий комітет міської ради дізнався в результаті державного фінансового аудиту міського бюджету м. Бориспіль від 17.11.2021.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши доводи представників сторін та дослідивши подані докази, судом встановлено наступне.

07.03.2018 між Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області (виконком, Позивач у справі) та ТОВ «Укройлхім» (замовник, Відповідач у справі) укладено Договір № 6/18 про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя (надалі: «Договір»), відповідно до умов якого (п. 1.1., 1.2.) замовник зобов`язується прийняти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя при здійсненні будівництва газонаповнювальної станції по вул. Завокзальна, 15 в м. Бориспіль Київської області на земельних ділянках загальною площею 2,415 га, якими користується замовник на правах оренди відповідно до Додаткового договору про внесення змін до Договору оренди землі від 07.02.2018 та Договору про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 27.12.2016 року. Грошові кошти пайової участі замовник сплачує на рахунок міського бюджету м. Борисполя у розмірі та на умовах, встановлених даним договором.

Згідно п. 2.1. Договору, виконком: виконує розрахунок розміру пайової участі, належної до сплати замовником, у відповідності до Порядку (п. 2.1.1.); вимагає своєчасну та у повному обсязі сплату замовником пайової участі у розвитку інфраструктури міста (п. 2.1.2.); видає замовнику довідку про повне виконання умов договору після надання копій документів про сплату коштів пайової участі та пені, в разі її виникнення (п. 2.1.3.).

Пунктом 2.2. Договору визначено, що замовник:

-в десятиденний термін з дня затвердження проектної документації та об`єкт, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт, надає проектну документацію до виконкому для здійснення розрахунку розміру пайової участі (п. 2.2.2.);

-надає позитивний висновок комплексної державної експертизи (в передбачених Законом випадках), загальну кошторисну вартість будівництва, погоджену управлінням капітального будівництва, для здійснення розрахунку розміру пайової участі (п. 2.2.3.);

-протягом семи календарних днів з дня введення об`єкта в експлуатацію, інформує виконком та надає копію документу, що підтверджує готовність об`єкта до експлуатації (п. 2.2.4.);

-коригує загальну кошторисну вартість будівництва відповідно до вартості, вказаної в документі, що підтверджує готовність об`єкта до експлуатації (п. 2.2.5.);

-сплачує грошові кошти згідно з розрахунком пайової участі замовників у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя до місцевого бюджету у строки, передбачені договором (п. 2.2.6.).

Відповідно до п. 3.1. Договору, замовник сплачує грошові кошти в розмірі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, згідно з розрахунком пайової участі замовників у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя до місцевого бюджету.

Згідно п. 3.2. Договору сторони дійшли згоди, що для здійснення розрахунку пайової участі замовнику необхідно звернутися до виконкому та надати наступні документи: копію рішення щодо надання вихідних даних на забудову земельної ділянки; копію позитивного висновку комплексної державної експертизи (у передбачених Законом випадках); загальну кошторисну вартість будівництва погоджену управлінням капітального будівництва; копію декларації про початок виконання будівельних робіт; банківські реквізити замовника.

Виконання взятих замовником зобов`язань за розділом 3 цього договору, полягає у відрахуванні до міського бюджету повної суми коштів до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію та до оформлення майнових прав на об`єкт нерухомого майна (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання зобов`язань за цим договором.

22.07.2019 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до якої п. 1.1. викладено в новій редакції, а саме: « 1.1. Відповідно до даного договору замовник зобов`язується прийняти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя при здійсненні будівництва газонаповнювальної станції по вул. Завокзальна, 15 та 13-а в м. Бориспіль Київської області на земельних ділянках загальною площею 2,415 га, якими користується замовник на правах оренди відповідно до Додаткового договору про внесення змін до Договору оренди землі від 07.02.2018 та Договору про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 27.12.2016 року».

Крім того Додатковою угодою від 22.07.2019 до Договору викладено в новій редакції п. 3.1. Договору, а саме: « 3.1. Замовник сплачує грошові кошти в сумі 395,5185 тис.грн. відповідно до розрахунку розміру пайової участі замовника у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя до місцевого бюджету. Розрахунок розміру пайового внеску, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва додаються та є невід`ємною частиною даного договору.».

Пунктами 3, 4 Додаткової угоди від 22.07.2019 до Договору встановлено, що Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору та діє з моменту її підписання до повного виконання умов Договору. Інші умови Договору, які не були змінені чинною додатковою угодою, є незмінними та мають повну юридичну силу.

Згідно наявної у справі копії Розрахунку розміру пайової участі до Додаткової угоди до Договору про пайову участь у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя від 07.03.2018 № 6/18, даний Розрахунок є грошовим виразом відсоткового значення від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, установленого відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку залучення та розрахунку розміру пайової участі у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя, затвердженого рішенням міської ради від 20.12.2011 № 1562-19-VI.

За вказаним Розрахунком пайовий внесок становить 10% - 395,5185 грн. Загальна вартість об`єкта будівництва по зведеному кошторисному розрахунку становить 4884,091 тис.грн.

Відповідно до сертифікату від 14.05.2020 № ІУ 163201351177 було прийнято в експлуатацію газонаповнювальну станцію по вул. Завокзальна, 15 та 13-а в м. Бориспіль, замовником будівництва якого є ТОВ «Укройлхім».

Згідно вказаного сертифікату вартість основних засобів, які приймаються в експлуатацію зазначена в сумі 52906,167 тис.грн.

Таким чином Позивач в позовній заяві стверджує, що сума коштів пайової участі, яка повинна бути сплачена Відповідачем, становить 5290616,70 грн.

Позивач звертався до Відповідача з листом від 29.10.2021 № 12-31-4250 та претензією від 25.11.2021 № 12-31-4747 щодо сплати коштів пайової участі в розмірі 7082106,53 грн.

Листом від 24.12.2021 № 7 у відповідь на претензію Відповідач зазначив про відсутність обов`язку сплачувати суму пайового внеску враховуючи прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», якою виключено ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На повторну претензію Позивача від 24.12.2021 № 7 Відповідач листом від 08.02.2022 № 10 повідомив про готовність виконати умови чинного договору від 07.03.2018 № 6/18 та додаткової угоди до нього від 22.07.2019 в частині сплати коштів зазначених в додатковій угоді від 22.07.2019.

У правовому регулюванні спірних правовідносин суд керується наступним.

Щодо обов`язку сплати пайової участі.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

За статтею 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Станом на дату укладення Договору № 6/18 від 07.03.2018 про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя та початку будівництва Відповідачем об`єкту була чинною стаття 40 Закону №3038-VI, відповідно до частини другої якої замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частина третя статті 40 Закону № 3038-VI у вказаній редакції).

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (норми частини п`ятої статті 40 Закону № 3038-VI у вказаній редакції).

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (норми частини дев`ятої статті 40 Закону № 3038-VI у вказаній редакції).

Зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI (у вказаній редакції) вбачається, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону.

Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 22.08.2018 у справі № 339/388/16-ц, від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20.

За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинно бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Разом з тим 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX (далі - Закон № 132-IX), якими статтю 40 Закону № 3038-VI виключено.

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

За змістом Закону № 132-IX та Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.

Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими.

Так, при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.

Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.

Стаття 40 Закону № 3038-VI визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Згідно ч. 5 ст. 39 Закону № 3038-VI, датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону № 3038-VI після втрати нею чинності.

Крім того, пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.

Наведені вище правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19.

З урахуванням наведеного вище, суд зазначає, що законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) було чітко визначено підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об`єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме:

- договори пайової участі, укладені до 01.01.2020 на підставі вимог статті 40 Закону № 3038-VI, залишались дійсними та підлягали до їх повного виконання і після виключення вказаної статті (абзац перший пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX). Тобто істотні умови, зокрема щодо розміру пайової участі, строку сплати пайової участі, відповідальності сторін, які відповідно до закону підлягали врегулюванню у таких договорах, залишались незмінними;

- якщо станом на 01.01.2020 такі об`єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені та оскільки з 01.01.2020 встановлений статтею 40 Закону № 3038-VI обов`язок щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, як і обов`язок щодо укладення відповідного договору, перестав існувати, тому законодавцем було визначено нормативне регулювання таких правовідносин прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX. Зокрема абзацом 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено розмір та порядок пайової участі замовників будівництва.

Отже, розмір та порядок пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту без відповідної вказівки у законі не можуть по-новому визначатись нормами абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, якщо відповідні істотні умови були визначені укладеним до 01.01.2020 договором про пайову участь, який згідно абзацу першого вказаного пункту Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX є дійсним та продовжує свою дію до моменту його повного виконання.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Враховуючи викладене вище, доводи Відповідача про відсутність у нього обов`язку сплати пайового внеску відповідно до умов Договору внаслідок ухвалення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», відхиляються судом як безпідставні і необґрунтовані.

Вирішуючи питання щодо розміру пайового внеску, який підлягає сплаті Відповідачем за Договором, суд зазначає наступне.

Заявлений Позивачем розмір пайового внеску за Договором в сумі 5290616,70 грн визначено відповідно до п. 3.1. Договору - 10% від вартості об`єкта будівництва (52906167,00 грн).

Проте, пунктом 3.1. Договору (в ред. Додаткової угоди від 22.07.2019) сторонами погоджено фіксовану суму пайового внеску, яка становить 395518,50 грн.

Розрахунок розміру пайової участі, який є невід`ємною частиною Договору згідно п. 3.1. Договору в ред. Додаткової угоди від 22.07.2019, також містить відомості про розмір пайового внеску в сумі 395518,50 грн.

Частиною 1 статті 627 ЦК України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 651, ч. 1, 3 ст. 653 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Таким чином, враховуючи зміну сторонами п. 3.1. Договору згідно Додаткової угоди від 22.07.2019 та встановлення сторонами фіксованої суми пайового внеску (395518,50 грн) замість визначення відсоткового співвідношення до кошторисної вартості будівництва, суд вважає безпідставним посилання Позивача на 3.1. Договору в первісній редакції, а саме щодо обов`язку Відповідача сплатити пайовий внесок у розмірі 10% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Відносно тверджень Позивача про допущення Відповідачем бездіяльності в частині п. 2.2.5. Договору щодо коригування загальної кошторисної вартості будівництва відповідно до вартості, вказаної в документі, що підтверджує готовність об`єкта до експлуатації, суд зазначає, що умови Договору не містять відповідальності замовника за невиконання вказаного пункту Договору.

Відтак порушення Відповідачем положень п. 2.2. Договору не створює правового наслідку у вигляді нарахування пайового внеску в іншому розмірі, ніж узгоджено сторонами в п. 3.1. Договору в ред. Додаткової угоди від 22.07.2019.

Враховуючи все викладене вище суд дійшов висновку про те, що у ТОВ «Укройлхім» наявний обов`язок щодо сплати пайового внеску на підставі п. 3.1. Договору № 6/18 від 07.03.2018 про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя (в ред. Додаткової угоди від 22.07.2019) в сумі 395518,50 грн.

При цьому, з огляду на положення п. 4.1. Договору, пайовий внесок мав бути сплачений Відповідачем до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, а саме до 14.05.2020.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Відповідачем 04.02.2020 здійснено часткову оплату коштів пайової участі за Договором в сумі 39550,00 грн.

Докази сплати залишку суми пайового внеску відповідно до Договору № 6/18 від 07.03.2018 (в ред. Додаткової угоди від 22.07.2019), а саме в розмірі 355968,50 грн (395518,50 - 39550,00), відсутні.

В ході розгляду справи Відповідачем не спростовано наявності вказаного боргу за Договором в розмірі 355968,50 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи все викладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості по сплаті пайового внеску, зокрема позовна вимога підлягає задоволенню в розмірі 355968,50 грн.

В іншій частині позовна вимога про стягнення коштів пайової участі, а саме в розмірі 4895098,20 грн, залишається судом без задоволення, як необґрунтована та недоведена.

Крім цього, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов`язання за Договором, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 945192,06 грн пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною першою ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 того ж Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що за несвоєчасну або неповну сплату коштів пайової участі замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Згідно наданого Позивачем розрахунку, пеня в сумі 945192,06 грн нарахована виходячи з розміру основного боргу в сумі 5251066,70 грн в розмірі 0,1 відсотка від суми боргу за 180 днів.

У відзиві на позов Відповідач заявив про пропуск Позивачем строку позовної давності у зв`язку з тим, що позовна заява подана до суду 13.05.2022, відтак нарахування Позивачем пені у 2020 році здійснене поза межами річного строку.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

В той же час суд зазначає, що Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» ухвалено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнити пунктами 12 - 14 такого змісту, зокрема: « 12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.

В подальшому карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, неодноразово продовжувався і станом на час розгляду справи карантин триває (постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 № 928 карантин продовжено до 31.12.2022).

Враховуючи зазначені вище положення Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ та норму п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також те, що прострочення Відповідачем обов`язку сплати пайового внеску за Договором почалось 15.05.2020 (наступний день після дати сертифікату про готовність об`єкту Відповідача до експлуатації (14.05.2020)), суд дійшов висновку про те, що Позивачем не пропущено строк позовної давності, визначений ст. 258 ЦК України, отже вказані доводи Відповідача про пропуск строку позовної давності відхиляються судом як необґрунтовані.

Проте, з огляду на часткове задоволення судом позовної вимоги про стягнення суми пайового внеску, а також враховуючи наведені вище положення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», суд дійшов висновку про необґрунтованість наданого Позивачем розрахунку пені за Договором.

У зв`язку з цим судом самостійно здійснено розрахунок пені відповідно до положень п. 5.1. Договору та вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», за визначений Позивачем період - 180 днів, від суми заборгованості в розмірі 355968,50 грн.

Відтак, розмір пені, нарахованої у зв`язку з порушенням Відповідачем обов`язку сплати пайового внеску за Договором, становить 22097,28 грн, виходячи з розрахунку, здійсненого в системі Ліга:Закон за параметрами: сума боргу - 355968,50 грн; пеня у вигляді подвійної облікової ставки НБУ; період - 180 днів (з 15.05.2020 (початок прострочення - наступний день після дати сертифікату про готовність об`єкта до експлуатації) по 10.11.2020).

Враховуючи зазначене вище, позовна вимога про стягнення пені за Договором підлягає задоволенню частково, в сумі 22097,28 грн. В частині стягнення 923094,78 грн пені суд відмовляє.

Крім цього Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 275083,73 грн 3% річних та 724435,11 грн інфляційних втрат.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що 3% річних та інфляційні втрати нараховані за загальний період з 14.05.2020 по 10.02.2022.

Проте, з огляду на часткове задоволення судом позовної вимоги про стягнення суми пайового внеску, а також враховуючи те, що Позивачем безпідставно визначено дату початку нарахування фінансових санкцій (14.05.2020), оскільки прострочення виконання зобов`язання за Договором розпочалось 15.05.2020, суд дійшов висновку про необґрунтованість наданого Позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою програми Ліга:Закон, судом встановлено, що за розміром боргу 355968,50 грн за період з 15.05.2020 по 10.02.2022 розмір 3% річних становить 18618,68 грн, а розмір інфляційних втрат становить 54375,29 грн.

Таким чином позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, в сумах: 18618,68 грн та 54375,29 грн відповідно.

В частині стягнення 670059,82 грн інфляційних втрат та 256465,05 грн 3% річних позовні вимоги залишаються без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи все викладене вище, позов задовольняється судом частково, шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача до місцевого бюджету кошти пайової участі у сумі 355968,50 грн, 54375,29 грн інфляційних втрат, 18618,68 грн 3% річних, 22097,28 грн пені. В іншій частині заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 107936,66 грн покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог, відтак, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає судовий збір в сумі 6765,90 грн (451059,75 грн (сума задоволених вимог) / 7195777,60 грн (сума заявлених вимог) * 107936,66 грн сплаченого судового збору).

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укройлхім» (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 15; код ЄДРПОУ 38418467) на користь Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72; код ЄДРПОУ 33003375) до місцевого бюджету кошти пайової участі у сумі 355968 (триста п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) грн 50 коп., а також 54375 (п`ятдесят чотири тисячі триста сімдесят п`ять) грн 29 коп. інфляційних втрат, 18618 (вісімнадцять тисяч шістсот вісімнадцять) грн 68 коп. 3% річних, 22097 (двадцять дві тисячі дев`яносто сім) грн 28 коп. пені та 6765 (шість тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн 90 коп. судового збору.

3.В частині стягнення 4895098,20 грн коштів пайової участі, 670059,82 грн інфляційних втрат, 256465,05 грн 3% річних та 923094,78 грн пені відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення 18.11.2022.

Суддя С.Ю. Наріжний