Ухвала

від 30.08.2022 по справі 308/7311/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7311/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2022 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

Головуючого судді - Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Тимко М.В.,

представника позивача адвоката - Шпуганича В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгород, заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шпуганича Василя Петровича про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку, за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер Тревел», відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія «Анекс Тур», про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер Тревел», відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія «Анекс Тур», про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди.

11.07.2022 року від представника позивача адвоката Шпуганича В.П. до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія «Анекс Тур» код 34191244 (м. Київ вул. Харківське Шосе 201-203 (літера 2А), група нежитлових приміщень № 53 оф. №1) в сумі 40798 (сорок тисяч, сімсот дев`яносто вісім) 98 коп. які знаходяться: на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 відкритому в АТ «Альфа банк», код банку 23494714, на рахунку НОМЕР_2 в АТ «Укрсиббанк» код банку 09807750; на рахунку НОМЕР_3 відкритому в АТ «Приват Банк» код банку 14360570.

Подану заяву обґрунтовує тим, що Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 22 червня 2022 року накладено арешт на грошові кошти відповідача ТОВ ФАРВАТЕР ТВЕВЕЛ в сумі 20809,01 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_4 відкритому в АТ Приват Банк код банку 14360570 та накладено арешт на грошові кошти відповідача ТОВ Туристична компанія «Анекс Тур», група нежитлових приміщень № 53 оф. №1 в сумі 199298, 98 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 відкритому в АТ Альфа банк, код банку 23494714 рахунку НОМЕР_2 в АТ Укрсиббанк код банку 09807750 та рахунку НОМЕР_3 відкритому в АТ Приват Банк код банку 14360570.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 08 липня 2022 року заяву представника позивача про скасування заходів забезпечення позову задоволено частково. Заходи забезпечення позову у справі 308/7122/22 вжиті ухвалою суду від 22 червня 2022 року в частині арешту на грошові кошти скасовано.

Вказує, що предметом спору є наступні вимоги: Договір № 2339 від 11.02.2022 р. про туристичне обслуговування, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Фарватер Тревел та ОСОБА_1 - розірвати, Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФАРВАТЕР ТВЕВЕЛ (код 38889745, м. Ужгород вул. Корзо, 7/7) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_5 АДРЕСА_1 ) грошові кошти в сумі 20809 (двадцять тисяч вісімсот дев`ять) грн. 01 коп. яких: 14 800 грн. 95 коп. за договором про надання послуг туристичного обслуговування № 2339; 120 грн. 00 коп. - 3 % річних; 888 грн. 06 коп. - інфляційні втрати; 5000 грн. 00 коп. моральна шкода. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Анекс Тур код 34191244 (м, Київ вул. Харківське Шосе 201-203 (літера 2А), група нежитлових приміщень № 53 оф. №1) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_5 АДРЕСА_1 ) грошові кошти в сумі 199 298 (сто дев`яносто дев`ять тисяч, двісті дев`яносто вісім) грн. 98 коп. з яких: 158 499 грн. 05 коп. за договором про надання послуг туристичного обслуговування; 1290 грн. 00 коп. - 3 % річних; 9509 грн. 94 коп., інфляційні втрати; 30 000 грн. 00 коп. моральна шкода. Вирішити питання, про судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України.

У заяві від 08.07.2022 р. позивачка в особі представника, підтвердила що 04 липня 2022 р. позивачка в особі представника та відповідачі 1 і 2 підписали угоду про умови позасудового врегулювання спору. За цією угодою відповідач 2 зобов`язався повернути відповідачу 1 грошові кошти в сумі 158500 грн., а відповідач 1 повернути 158500 та 14500 грн. У п. 3 сторони передбачили звернення позивача з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

07 липня 2022 року відповідач 1 ТОВ Фарватер Тревел надав гарантію в якій гарантував що оплатить кошти належні до виплати позивачці після скасування арешту коштів що знаходяться на рахунку та арештовані в межах справи 308/7311/22.

07 липня 2022 року відповідач 2 перевів відповідачу 1, а останній перевів на розрахунок рахунок позивачки грошові кошти в сумі 158 500 грн. На даний час у позивача та відповідача 2 є спір про стягнення грошових коштів як інфляційні втрати, 3 % річних, а також моральна шкода. Розмір вимог до відповідача 2 становить 40 798.98 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору та за надання правничої допомоги.

Заявник стверджує, що у разі не вжиття адекватних заходів до забезпечення позову шляхом арешту коштів відповідача, які розміщені на вказаних рахунках у межах заявлених вимог у відповідача буде можливість подальшого розпорядження ними та невиконання своїх зобов`язань за договором що у подальшому створить для позивачки додаткові складнощі у виконанні судового рішення у разі задоволення позову.

Матеріалами справи підтверджено накладення арешту на розрахункові рахунки. Вказана обставина сприяла позасудовому врегулюванню спору та повернення відповідачем основної суми коштів отриманої з договором.

Відповідач матиме потенційну можливість невиконуючи зобов`язання знаючи про наявність судового спору про стягнення з нього відсотків річних за порушення строку виконання зобов`язання, стягнення моральної шкоди та судових витрат змінити рахунки вивести з них кошти, погіршити свій матеріальний стан тощо. Більше того Компанія «Анеск Тур Україна» відноситься до групи компаній які афільовані з компанією «Апекс Тур» яка знаходиться в російській федерації.

Враховуючи що у заявника позивача невідомо про залишок коштів на розрахункових рахунках то у заяві проситься накласти арешт на кошти боржника на рахунках які відомі на даний час. Після отримання відомостей про наявність коштів для забезпечення позову щодо відповідача 2 заявник подасть заяву про перегляд забезпечення позову щодо залишення коштів в межах ціни позову на одному з трьох розрахункових рахунків.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Шпуганич В.П. підтримав подану заву про забезпечення позову, просив задовольнити з підстав наведених у ній.

Суд, заслухавши пояснення адвоката Шпуганича В.П., вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом позовних вимог є розірвання Договору № 2339 від 11.02.2022 р. про туристичне обслуговування, укладений між ТОВ Фарватер Тревел та ОСОБА_1 ; стягнення з ТОВ ФАРВАТЕР ТВЕВЕЛ (на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20809,01 грн. з яких: 14 800 грн. 95 коп. за договором про надання послуг туристичного обслуговування № 2339; 120 грн. 00 коп. - 3 % річних; 888 грн. 06 коп. - інфляційні втрати; 5000 грн. 00 коп. моральна шкода; стягнення з ТОВ Туристична компанія «Анекс Тур» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 199 298 грн. з яких: 158499, 05 грн. за договором про надання послуг туристичного обслуговування; 1290 грн. 00 коп. - 3 % річних; 9509 грн. 94 коп., інфляційні втрати; 30 000 грн. 00 коп. моральна шкода.

Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках відповідача 2, останній матиме можливість подальшого розпорядження ними та невиконання своїх зобов`язань за договором, що у подальшому створить для позивачки додаткові складнощі у виконанні судового рішення у разі задоволення позову.

У частинах першій, другійстатті 149 ЦПК Українивизначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається,як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першоїстатті 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третястатті 150 ЦПК України).

У пункті 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову,суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вказане свідчить, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбаченихстаттею 149 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відтак, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч.3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вивчивши письмову заяву про забезпечення позову та матеріали цивільної справи суд встановив, що між позивачем та відповідачами дійсно виник спір щодо розірвання договору про туристичне обслуговування та стягнення моральної шкоди.

Так, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2022 року заяву позивача про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на грошові кошти відповідачів, які знаходяться на банківських рахунках, в межах суми заявлених позовних вимог.

Разом з цим, 04.07.2022 року між позивачем та відповідачами було укладено письмову угоду про умови позасудового врегулювання спору. За цією угодою відповідач 2 зобов`язався повернути відповідачу 1 грошові кошти в сумі 158500 грн., а відповідач 1 повернути позивачеві 158500 та 14500 грн. У п. 3 сторони передбачили звернення позивача із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

08.07.2022 року представник позивача адвокат Шпуганич В.П. звернувся до суду зі заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову, яку було задоволено частково та повністю були скасовані заходи забезпечення позову, накладені ухвалою суду від 22.06.2022 року.

З врахуванням укладеної угоди, 14.07.2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зменшення позовних вимог, оскільки кошти передбачені в угоді відповідачі повернули позивачеві, а не вирішеними залишилися лише питання спору щодо стягнення з відповідача 1 на користь позивача 120,00 грн. 3% річних, 888,06 грн. інфляційні витрати за порушення строку повернення коштів за договором № 2339 від 11.02.2022 року та 5000,00 грн. моральної шкоди; та стягнення з відповідача 2 на користь позивача 1290,00 - 3% річних, 9509,94 грн. - інфляційні витрати за порушення строку повернення коштів за договором № 2339 від 11.02.2022 року та 30000,00 грн. моральної шкоди; а також стягнення з відповідачів 30000,00 грн. - витрат за надання правничої допомоги на суму, 2481 грн. сплаченого судового збору за подачу позову, та 992,40 грн. за подачу заяв про забезпечення позову.

Суд оглянув надані письмові матеріали на обґрунтування позовних вимог і заяви про забезпечення позову зокрема та встановив, що такі не містять жодних доказів того, що відмова у забезпеченні позовуможе ускладнити ефективний захист або поновлення охоронюваних законом прав або інтересів позивача, оскільки відповідачі йдуть на контакт з позивачем та фактично повернули кошти позивача, які ним були витрачені за договором про туристичне обслуговування.

Також суд не може лише на цій підставі накладати арешт на грошові кошти відповідача, оскільки такий вид забезпечення позову може перешкоджати господарській діяльності юридичної особи та заблокувати таку діяльність відповідача як юридичної особи, що призведе до порушення дисбалансу рівності учасників процесу перед законом.

В даному випадку, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Узагальнюючи все вищенаведене, суд приходить до переконання, що оскільки заявником не наведено достатніх підстав для застосування вказаних заходів забезпечення позову, а також не надано належних і достатніх доказівна підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову у майбутньому може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, виходячи із змісту заявлених вимог, натомість вжиття такого заходу забезпечення може перешкоджати господарській діяльності відповідача 2, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст.149,150,153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шпуганича Василя Петровича про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія "Анекс Тур" в сумі 40798, 98 грн., які знаходяться на банківському рахунку, за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер Тревел», відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія «Анекс Тур», про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала набираєзаконної силиз моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст ухвали складено та проголошено 02.09.2022 року о 10 год. 15 хв..

СуддяУжгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул