Рішення

від 27.12.2022 по справі 308/7311/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7311/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засіданняТимко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер Тревел», відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія «Анекс Тур», про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом до відповідачів, згідно якого просить укладений нею договір № 2339 від 11.02.2022 р. про туристичне обслуговування, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарватер Тревел розірвати та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФАРВАТЕР ТВЕВЕЛ (код 38889745, м. Ужгород вул. Корзо, 7/7) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) грошові кошти в сумі 20809 (двадцять тисяч вісімсот дев`ять) гри. 01 коп. яких: 14 800 гри. 95 коп. за договором про надання послуг туристичного обслуговування № 2339; 120 грн. 00 коп. - 3 % річних; 888 грн. 06 коп. - інфляційні втрати; 5000 грн. 00 коп. моральна шкода; Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Анекс Тур код 34191244 (м. Київ вул. Харківське Шосе 201-203 (літера 2А), група нежитлових приміщень № 53 оф. №1) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 м АДРЕСА_2 ) грошові кошти в сумі 199 298 (сто дев`яносто дев`ять тисяч, двісті дев`яггосто вісім) грн. 98 кой. з яких: 158 499 гри. 05 коп. за договором про надання послуг туристичного обслуговування; 1290 грн. 00 коп. - 3 % річних; 9509 грн. 94 коп. інфляційні втрати та 30 000 грн. 00 коп. моральної шкоди. Вирішити питання про судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Вимоги позовноїзаяви мотивуєтим,що 11.02.2022року між ТОВ «ФарватерТревел»,яке дієвід іменіТуроператора TOBТуристична компанія«Анекс Тур»та нею ОСОБА_1 було укладено договірза №2339на туристичнеобслуговування.Вартість турудля туристастановила 173300грн.та запослуги Турагентотримав коштив розмірі 14800.95грн.,а решта коштів, що становило суму 158499.05 грн. було отримано Туроператором.

У позові ОСОБА_1 вказує на те, що укладаючи вказаний вище договір сторони визначили наслідки його настання для сторін, зокрема , для турагента та туроператора надання послуги а для туриста відпочинок. Також зазначає, що відповідно до п. 4.5. вищевказаного договору № 907 від 20.09.2021 р. встановлено, що Турагент одержує винагороду шляхом утримання належної йому суми , при реалізації туристичного продукту безпосередньо від туриста або особи, що сплачує за турпродукт. Інформація про розмір винагороди Турагента розміщується на сайті Туроператора. Проте, інформація про вартість винагороди нею , як туристом не отримано. Позивач звертає увагу суду також на те, що в п.4.4. укладеного договору вказано, що винагорода Турагента становить різницю між вартістю поставлених ним послуг та вартістю витрат понесених Турагентом внаслідок замовлення таких туристичних послуг. Однак, всупереч вимлгам укладеного договору Турагент не обґрунтував свою вартість та гаку не погоджував , більше того, не доводив до відома туриста, що вартість туру становить 158 499.05 грн.

Позивач звертає увагу і на те, що Верховною Радою України 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнною стану». Воєнний стан запроваджено на всій території України. При тому, відповідачі по справі - туроператор та турагент зі своєї сторони не вжили жодних заходів щодо завчасної зміни місця вильоту та не повідомили про подальші умови виконання укладеного сторонами договору ще 11.02.2022р. та подальшу можливості внесення до нього змін. Більше того, на протязі 2 останніх місяців відповідачі не запропонували жодних пропозицій чи варіантів повернення отриманих від позивача коштів на підставі договору, який жодним чином не виконано. Позивач вважає такі дії відповідачів туроператора та турагента недобросовісними та такими , що містять нечесну підприємницьку діяльність.

Зазначає, у позові про те, що нею 17 травня 2022 року на адресу Туроператора та Турагента засобами поштового зв`язку та шляхом надіслання на електронну пошту було скеровано вимогу про відмову від послуг та повернення отриманих грошових коштів а також просила у строк до 7 днів з моменту отримання цієї вимоги: Товариство з обмеженою відповідальністю ФАРВАТЕР ТВЕВЕЛ код 38889745 повернути отримані на підставі договору про надання послуг туристичного обслуговування № 2339 грошові кошти в сумі 14800 (чотирнадцять тисяч вісімсот) 95 гри., ТОВ Туристична компанія Апекс Тур код 34191244 повернути отримані па підставі турпакету № 76240898 грошові кошти від через «Турагента» грошові кошти в сумі 158499 (сто п`ятдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) 05 гри. Копію вимоги Турагентом (відповідач 1) отримано 19.05.2022 р. Туроператором (відповідач 2) 04.06.2022 р. Проте, незважаючи на наведені обставини відповідачі не надавши позивачці послуги обумовлені договором на її вимогу від 17.05.2022 р. не повернули належні їй грошові кошти та продовжували користуватися ними без достатніх правових підстав, хоча, як стверджує позивачка, договір може бути розірвано навіть за наявності істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, зокрема, за наявності форс-мажорних обставин (п. 7.1. Договору).

Також ОСОБА_1 у позовній заяві посилається на те, що обов`язок відповідачів щодо повернення коштів виник з 03 березня 2022 року (наступний день після 02.03.2022 р. коли позивач мав отримати послугу), отже розмір 3 % річних та інфляційних втрат для відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер Тревел» становить 1008.06грн., а для відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія «Анекс Тур» - становить 10799.94 грн.

Щодо вимог позовної заяви в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди, позивачка у позовній заяві посилається на норми Закону України «Про захист прав споживачів», ЦПК України, постанову Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» та вважає, що через неналежне виконання відповідачами умов договору, та свавільне не вжиття заходів щодо завчасної зміни місця вильоту, не повідомлення про подальші умови виконання цього договору, можливості внесення до нього змін, остання зазнала негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, швидкої втомлюваності, пасивності, зниженого настрою, пригніченості, нервозності, дратівливості, образливості, чутливості, реакції замикання, фіксованості на негативних переживань, емоційної напруги, настороги, невпевненості в собі через завдання їй значних збитків, які полягають в отриманні від неї за договором значної суми коштів та невжиття жодних дій відповідачами для їх повернення, відчуття зі сторони відповідачів повної безкарності та неможливість відстояти свої власні права та права своєї сім`ї, а також думки про реакцію близьких та оточуючих з приводу ситуації , що склалась . У звязку з наведеним у позові вважає , що зазначеними діями їй заподіяно значну моральну шкоду, яку оцінює щодо відповідача ТОВ «Фарватер Тревел», в розмірі 5000грн та щодо відповідача ТОВ Туристична компанія «Анекс Тур»,ТОВ в розмірі 30000грн.

22.06.2022 року згідно Ухвали судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено та судом накладено арешт на грошові кошти відповідача ТОВ ФАРВАТЕР ТВЕВЕЛ в сумі 20 809 грн. 01 коп., та на грошові кошти відповідача ТОВ Туристична компанія «Анекс Тур» в сумі 199 298 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 23.06.2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 08.07.2022 року було скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2022 року у справі №308/7311/22 .

14.07.2022 року від позивача ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшла заява про зменшення позову, в якій вказує, що відповідач ТОВ «Фарватер Тревел», кошти в сумі 14 800,95 грн. та відповідач ТОВ Туристична компанія «Анекс Тур», 158500,00 грн. повернули, а тому , просить суд за наслідками розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ФАРВАТЕР ТВЕВЕЛ та Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Анекс Тур про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФАРВАТЕР ТВЕВЕЛ (код 38889745, м. Ужгород вул. Корзо, 7/7) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 м АДРЕСА_2 ) 120 грн. 00 коп. - 3 % річних; 888 гри. 06 коп. - інфляційні втрати за порушення строку повернення коштів за договором № 2339 від 11.02.2022 року та 5000 грн. 00 коп. моральної шкоди; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Анекс Тур код 34191244 (м. Київ вул. Харківське Шосе 201-203 (літера 2А), група нежитлових приміщень № 53 оф. №1) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 м АДРЕСА_2 ) грошові кошти 1290 грн. 00 коп. - 3 % річних; 9509 грн. 94 коп., інфляційні втрати за порушення строку повернення коштів за договором № 2339 від 11.02.2022 року та 30000,00 грн. моральної шкоди; стягнути з відповідачів витрати за надання правничої допомоги на суму 30 000 грн., а також 2481 грн. сплаченого судового збору за подачу позову, та 992.40 грн., за подачу заяв про забезпечення позову.

05.08.2022 року через канцелярію суду від представника відповідача ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» надійшли письмові заперечення на заяву про зменшення позову, зокрема, в таких просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки вважає, що невиконання чи неналежне виконання умов укладеного з позивачкою Договору сталося з вини третьої сторони та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати, а саме : у зв`язку з воєнною агресією російської федерації проти України 24.02.2022 року. Також відповідач посилається на лист роз`яснення Торгово-промислової палати від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1,згідно якого на думку відповідача засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію російської федерації проти України, що стали підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». У відзиві відповідач також посилаючись на постанову Пленуму Верховного Суду України у цивільних справах №6 від 27.03.92 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та на норми ст. 617 ЦК України вважає, що дане порушення умов укладеного з ОСОБА_1 . Договору сталося внаслідок випадку або непереборної сили, а відтак, відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України. У відзиві відповідач також зазначає, що позивач не надала жодного доказу , який би свідчив про завдання їй моральної шкоди за наслідками відпочинку, який було нею заплановано та такий ще не розпочався . Відповідач також вважає суму, яку просить стягнути позивач, як витрати на правову допомогу в розмірі 30000 грн. не розумною, оскільки при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, в тому числі, важкі часи, які наразі переживає туристична галузь, оскільки гонорар адвоката має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У відзиві також наголошує, що відповідачами була укладена угода про позасудове врегулювання спору від 04.07.2022 року з урахуванням усіх домовленостей та виконано умови Угоди в повному обсязі, а саме: ТОВ «Туристична Компанія «Апекс Тур» повернув грошові кошти у розмірі 158 500 грн. та ТОВ «Фарватер Тревел» - 14 500 грн, а тому, у позові просить відмовити у повному обсязі.

09.09.2022 року згідно Ухвали Ужгородського міськрайонного суду , судом прийнято заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог та постановлено, в подальшому розглядати справу з урахуванням зменшених позовних вимог позивача та закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до розгляду по суті.

14 грудня 2022 року до суду від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія «Анекс Тур», також надійшли доповнення до заперечення.

16 грудня 2022 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шпуганич В.П. до суду надійшла заява щодо витрат за надання правничої допомоги.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена вчасно та належним чином, однак, від її представника адвоката Шпуганича В.П. до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, уточнені позовні вимоги підтримує, просить такі задовольнити в повному обсязі .

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер Тревел» у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово вчасно та належним чином.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія «Анекс Тур» у судове засідання також не з`явився, однак, у поданих від 14.12.2022 року до суду доповненнях до заперечення та заяві представника ОСОБА_2 від 26.12.2022року , якій просить розглянути справу у відсутності представника товариства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Судом встановлено, що 11.02.2022 року між ТОВ «Фарватер Тревел», яке діяло від імені та в інтересах ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур», на підставі агентського договору на реалізацію туристичного продукту №907А/21 від 20.09.2021 року, з одного боку, та ОСОБА_1 , з другого боку, було укладено договір №2339 на туристичне обслуговування.

Пунктом 1.1. вказаного вище договору було встановлено, що турагент зобов`язується відповідно до замовлення туриста й особам, що слідують з ним, забезпечити надання комплексу туристичних послуг (туристичний продукт) туристу, а турист зобов`язується на умовах даного договору прийняти та оплатити їх. Відповідно до п. 2 вказаного договору, сторони погодили умови та строки туристичної подорожі (замовлення), а саме: Туристична подорож здійснюється у складі 2 осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; 2) країна та місце призначення: ОСОБА_5 ; 3) термін дії подорожі: 02.03.2022 року по 13.03.2022 року; 4) транспортне обслуговування; 5) розміщення в готелі; 6) поселення до готелю; 7) трансфер.

Також сторонами укладеного вище договору було погоджено вартість туристичних послуг, яка відповідно до п. 3.1. Договору становить 173 300,00 грн., з яких, 14 500,00 грн. ТОВ «Фарватер Тревел» отримало у вигляді винагороди за виконання зобов`язань, що передбачено п.п. 4.4., 4.5. Договору №907А/21 від 20.09.2021 року укладеного між ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» та ТОВ «Фарватер Тревел».

Як вбачається з копії листа долученого представником позивача - адвокатом Шпуганич В.П., на запит на бронювання від 06.03.2022р. на виконання укладеного сторонами договору, відповідачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер Тревел» було підтверджено запит на бронювання за № 76240898 для позивача та особи, яка з нею слідує, а турагентом, у свою чергу, заброньовано для туристів готель для проживання, транспорт, послуги з трансферу та страхування .

Як встановлено судом, 24.02.2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24лютого 2022року № 64/2022, затверджено Законом№ 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно допункту 20частини першої статті 106 Конституції України,Закону України"Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Вказані обставини суд визнає загальновідомими та у відповідності до ч. 3 ст. 82 ЦПК України доказуванню такі не підлягають. У зв`язку з чим, об`єднана цивільно-військова система організації повітряного руху України, згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Положення про використання повітряного простору України вжито термінових заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору.

Так, відповідно до ст. 20 Закону України "Про туризм" від 15.09.1995р. договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

Отже, туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування .

Таким чином, права і обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також зазначеним вище Законом України "Про туризм" .

Так, ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 902 ЦК виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, установлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Як слідує зі статті 33 Закону України "Про туризм" суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності, при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як встановлено вищезазначеним нормами Закону заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом.

Так, суб`єктам туристичної діяльності, яким заподіяна шкода юридичними чи фізичними особами внаслідок порушення ними законодавства в галузі туризму, збитки відшкодовуються відповідно до закону. Отже, за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент та інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену договором (ст. 32 Закону про туризм). При цьому, окремою нормою встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування відповідальність перед туристом несе саме туроператор (ст. 20 Закону про туризм). При чому, норму сформульовано таким чином, що змінити її за допомогою договору не має змоги .

Так,згідно Закону України «Про туризм» від15.09.1995року , під поняттям туроператора слід розуміти , що це є юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність. В свою чергу, туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Згідно ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991року , послугою вважається діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковий документ).

Отже, правовідносини у туристичній діяльності опосередковуються не лише договорами між споживачем та туристичним агентом, договорами про туристичне обслуговування між споживачем та туристичним оператором: права і обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також Законом України "Про туризм". У разі укладення договору між туроператором та турагентом на реалізацію туристичного продукту (агентський договір) до такого договору застосовуються загальні положення про агентський договір, закріплені главою 31 Господарського кодексу України.

Між туроператором як особою, що створює туристичний продукт, та турагентом як особою, що такий продукт реалізує, можуть укладатися й інші договори - комісії, доручення тощо, однак характерною ознакою таких договорів є те, що туристичний агент діє від імені та/або в інтересах туроператора з питань продажу туристичного продукту. Такими договорами можуть бути закріплені певні особливості відповідальності суб`єктів туристичної діяльності у разі неналежного виконання зобов`язань за агентським (чи іншим) договором.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 ГК України, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє. За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок.

Однак, такі договори не створюють собою прав та обов`язків для споживача, окрім випадку, якщо такий договір не був укладений туроператором і турагентом на користь третьої особи (споживача) відповідно до положень статті 636 ЦК України. Виконання такого договору на користь третьої особи може вимагати як особи, які уклали договір (турагент та туроператор), так і третя особа (турист), на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. Така, відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі N 643/6064/15-ц (ЄДРСРУ № 73189634).

Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Одночасно, відповідно до ч. 2 ст. 528 ЦК України навіть у випадку покладення виконання обов`язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов`язання залишається боржник, а не така особа. Таке положення закону обумовлене тим, що встановлення обов`язків для третіх осіб, які не є учасниками зобов`язання, не відповідало б засадам справедливості, на яких мають ґрунтуватися зобов`язання.

Так, згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

А отже, згідно ч. 12, 14 ст. 20 Закону України "Про туризм" саме туроператор, як сторона за договором несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

З огляду на викладене вище , агентські та субагентські договори не створюють собою прав та обов`язків для споживача, який 1) не є стороною такого договору, 2) не є особою, на користь якої укладається такий договір.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у прийнятій 13 березня 2019 року постанові у справі № 750/9028/15-ц, в якій було зроблено наступний правовий висновок: «саме відповідач як туроператор несе відповідальність за невиконання умов договору про надання туристичних послуг у спірних правовідносинах. Правовідносини, які виникли між відповідачем та третіми особами, не можуть впливати на права позивача, який належно виконав умови договору. Спір між туроператором та турагентом може бути вирішений в іншому провадженні».

Отже, за змістом ч.ч. 1, 2, 8, 10, 11 ст. 20, ч. 2 ст. 30, ч.ч. 1, 2 ст. 32, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про туризм», ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 526, 610, 611, 612, 623, ч. 5 ст. 653, ст. 906 ЦК України майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

Таким чином, у разі встановлення судом фактів видачі туроператором ваучера, який є формою письмового договору на туристичне обслуговування, зміни туроператором в односторонньому порядку істотних умов договору на туристичне обслуговування та невжиття ним необхідних заходів про попередження туриста щодо такої зміни, відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб`єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор.

Зазначена правова позиція також висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-42цс13 від 03 липня 2013 року. Аналогічна правова позиція підтримана в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2019 року по справі № 758/8046/15-ц, провадження № 61-11793св18 (ЄДРСРУ № 81263973) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 750/3695/17-ц, провадження № 61-15781 св 18 (ЄДРСРУ № 82914996).

Згідно п.1 ч.1 ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 652 ЦК Україниу разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Так, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ч.3 ст. 651 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Відповідно до п.1 ч.6 ст. 20 Закону України «Про туризм» кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків.

Як було встановлено судом, з 24 .02. 2022 року на території України було введено воєнний стан, у зв`язку з чим, об`єднаною цивільно-військовою системою організації повітряного руху України, згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Положення про використання повітряного простору України вжито термінових заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору.

Разом з тим , відповідачами по справі , як туроператором ТОВ Туристична компанія «Анекс Тур» так і турагентом ТОВ «Фарватер Тревел, не було вжито жодних заходів щодо завчасної зміни місця вильоту для надання визначених договором комплексу туристичних послуг, жодним чином не повідомлено позивачку ОСОБА_1 про подальші умови виконання укладеного сторонами договору від 11.02.2022року на туристичне обслуговування, чи можливості внесення до нього у зв`язку зі зіною обстановки в країні , необхідних змін.

Відповідно, належить дійти висновку, що на період запровадження в Україні воєнного стану та обмеження перетину кордону , позивачку не повідомлено туроператором про неможливість виконання сторонами договору з незалежних причин, тому, згідно правил п.1 ч.6 ст. 20 Закону України «Про туризм», ч.2ст. 651 ЦК України, у зв`язку з чим згідно ч.1 ст.907, ч.ч.1, 2 ст.652 ЦК України вказаний договір на туристичне обслуговування №2339 від 11.02.2022 підлягає розірванню.

Далі, відповідно до ст.1, 2, 19-1, 20 Закону України«Про туризм», туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо); супутні туристичні послуги та товари - це послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких несуттєво скоротиться без їх реалізації туристам.

Так, відповідно до положень ст.20 Закону України «Про туризм»(далі Закон) за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його. Отже, до договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Такий договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону де зазначаються істотні умови договору такі як : строк перебування у місці надання туристичних послуг із зазначенням дат початку та закінчення туристичного обслуговування; характеристика транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорія, а також дата, час і місце відправлення та повернення (якщо перевезення входить до складу туристичного продукту) , готелі та інші аналогічні засоби розміщення, їх місце розташування, категорія, а також строк і порядок оплати готельного обслуговування; види і способи забезпечення харчування; мінімальна кількість туристів у групі (у разі потреби) та у зв`язку з цим триденний строк інформування туриста про те, що туристична подорож не відбудеться через недобір групи; програма туристичного обслуговування; види екскурсійного обслуговування та інші послуги, включені до вартості туристичного продукту; інші суб`єкти туристичної діяльності (їх місцезнаходження та реквізити), які надають туристичні послуги, інше. Кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі: 1) погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків;2) непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги;3) запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов`язкових платежів;4) істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту;5) домовленості сторін. Туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста. А турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

Якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов`язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.

Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити. А договір на туристичне обслуговування може передбачати компенсацію у разі спричинення шкоди туристу невиконанням або неналежним виконанням туристичних послуг, включених до туристичного продукту, відповідно до міжнародних конвенцій, що регламентують надання таких послуг. Права і обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також цим Законом. Та якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаютьсяЗаконом України "Про захист прав споживачів".

Отже, відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та майну туриста, встановлюється законом, якщо договором на туристичне обслуговування не передбачена більша відповідальність туроператора.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про туризм»порушення законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Відповідно дост. 24 Закону України «Про туризм», суб`єкти туристичної діяльності мають право: виробляти і реалізовувати туристичні послуги згідно із законодавством; визначати та оприлюднювати шляхом опублікування загальні умови типового (публічного) договору на надання туристичних послуг;

Суб`єкти туристичної діяльності зобов`язані:надавати туристам необхідну і достовірну інформацію про туристичні послуги, права, обов`язки та правила поведінки туристів (екскурсантів), умови страхування, порядок відшкодування завданих збитків, умови відмови від послуг, правила візового митного режиму, перетинання державного кордону та іншу інформацію, передбачену цим Законом;надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені договором;відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані туристам (екскурсантам), іншим особам та довкіллю. Туристи і екскурсанти мають право на:необхідну і достовірну інформацію про правила в`їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, що передує укладенню договору;отримання туристичних послуг, передбачених договором;відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Отже, згідност. 33 Закону України «Про туризм», суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушено його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.524, 526, 533, 901, 906 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Таким чином, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Однак, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст.611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вдно з норми ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ст.906 ЦК Українизбитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Таким чиом, у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Отже, за змістом ст.20, ст.30, ст.32, ст.33 Закону України «Про туризм»,ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 610 та 611, ст.901 ЦК Українимайнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, оскільки не було внесено змін до договору щодо погодження зміни строків туристичної подорожі та відповідачем не виконані вимоги договору.

З вище викладеного вбачається, що суб`єкт туристичної діяльності, що порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Крім того, як встановлено судом з матеріалів справи , ТОВ «Фарватер Тревел» та ТОВ Туристична компанія «Анекс Тур», в порушення вимог ст. 20 Закону України «Про туризм» з метою продовження туристичного обслуговування відповідно до умов укладеного Договору з позивачкою , не вжили жодних альтернативних заходів для виконання договору, без покладення додаткових витрат на позивача, яка не порушила його умов.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд, розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, як встановлено судом , що позивачці ОСОБА_1 жодним чином не було повідомлено відповідачами про відміну всіх регулярних рейсів, та те , що тур взагалі не відбудеться, а тому, позивач вимагав розірвання договору та повернення коштів.

Як встановлено судом, після подання позову до Ужгородського міськрайонного суду 14.06.2022року про розірвання укладеного договору та стягнення кошів, відповідачами отримані кошти були повернуті позивачці.

Разом зтим,відповідно до ч.7 ст.13, ч.9 ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Як встановлено судом, наданий розрахунок позивача відповідачем жодним чином не спростовано, та свого розрахунку 3% річних та інфляційних витрат за порушення строку повернення коштів відповідачем за договором не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, період прострочення на час здійснення розрахунку позивачем становить 99 днів за період з 03.03.2022року по 10.06.2022 року.

Враховуючи наведене вище , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача 3% річних та інфляційних витрат за порушення строку повернення коштів за договором, а саме з ТОВ «Фарватер Тревел» 120,00 грн. 3% річних та 888,06 грн. інфляційних витрат, з ТОВ Туристична компанія «Анекс Тур» 1290,00 грн. 3% річних та 9509,94 грн. інфляційних витрат.

Так, вирішуючи вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, яку позивач ОСОБА_1 оцінює в розмірі 30 000грн., суд виходить з такого.

Відповідно до ч.12 ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: - невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; - невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; - невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Згідно зіст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також в зв`язку з пошкодженням майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з вимогамист.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз`яснень, викладених упостанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95року №4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постановах від 12.03.2019 року в справі № 920/715/17, від 10.10.2018 року в справі №640/3837/17; від 04.07.2018 року в справі№ 638/14260/16 у спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача. Таким чином, позивач повинен довести, що протиправні дії чи бездіяльність є причиною, а моральна шкода, яка спричинена потерпілій особі - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Суд вважає доведеним позивачем, що внаслідок неналежного виконання умов договору на туристичне обслуговування від 11.02.2022року відповідачами, вона зазнала переживань та хвилювань, що негативно вплинуло на її самопочуття та душевний стан, оскільки, як зазначає позивач, вона протягом тривалого часу відчувала психологічне напруження , розчарування та незручності , що виникли внаслідок порушення її прав людини, навіть, якщо вони і не потягли наслідків у вигляді погіршення її здоров`я .

Разом з тим, визначаючи розмір завданої моральної шкоди, суд враховує характер і тривалість моральних страждань позивача та суб`єктивне відношення до вчинку відповідачів, та вважає, що розмір моральної шкоди, яку слід стягнути з відповідачів, становить 10 000,00 гривень, тобто по 5000,00 грн. з кожного. Саме такий розмір відшкодування завданої моральної шкоди позивачці , на думку суду, відповідає вимогам співмірності, розумності і справедливості.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, на підставі досліджених судом доказів, норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими, а тому , підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн. суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. ч. 1, 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також ці витрати на професійну правничу допомогу

Згідност.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.3ст.141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;поведінку сторони під час розгляду справи, тощо .

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Однак, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Таким чином, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також враховує подані письмові заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, час, вказаний , як витрачений адвокатом Шпуганич В.П. на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та (або) значення справи для сторони. Законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року по справі №379/1418/18 (провадження №61-9124св20).

Отже, із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін доЦПК Українизаконодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

З доданих до заяви доказів та матеріалів справи судом встановлено, що 03 травня 2022 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Шпуганичем В.П. було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги.

Пунктом 3 Договору визначені ціна договору та порядок розрахунків, зокрема за правову допомогу, в суді першої інстанції (надання консультацій, складання заяв, клопотань, відзивів, представництво в судах перед третіми особами) передбачену в п.п. 1,2 Договору замовник сплачує адвокату винагороду (гонорар) розмір якої визначається додатково угодою, актом виконаних робіт тощо. Кошти на оплату надаються у готівковій чи безготівковій формі.

Так, до матеріалів справи долучено розрахунок вартості робіт (послуг) за даними якого замовник надав, а виконавець отримав грошові кошти в сумі 3 000,00 грн. Решта в сумі 27000,00 грн. підлягають оплаті до 31 грудня 2022 року включно.

Дослідивши подані адвокатом Шпуганич В.П. документи, якими обґрунтовується розмір витрат на послуги адвоката, вважаю, що такий є необґрунтованим, так як частину задекларованих послуг складає час, витрачений на подання документів до Ужгородського міськрайонного суду (технічні, а не юридичні послуги), хоча на сьогоднішній день є альтернативні способи подання підготовлених адвокатом документів до суду, яку з використанням засобів електронної комунікації, так і поштового зв`язку. Крім того, адвокатом Шпуганич В.П. не конкретизовано в долученому акті, складання яких саме інших процесуальних документів зайняло у адвоката час саме «дві години».

На підставі вищевикладеного, суд враховуючи заявлені позовні вимоги, складність справи, час, вказаний, як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часткове задоволення позову, вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати на професійну (правничу) правову допомогу в розмірі 14000,00 грн., тобто , по 7 000,00 грн. з кожного.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог (ст. 141 ЦПК України). Позов заявлено з ціною 220 107,99 грн. частину з яких відповідачами було самостійно повернуто позивачеві в ході судового розгляду справи , а саме на суму 173 300,95. Також, судом задоволено позовну заяву на суму 21 808,00 грн., тобто, позовні вимоги позивача задоволені на 88,6% (195108,95х100:33427,21). Таким чином, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2 198,17 грн. (2481х88,6:100)., тобто , по 1099, 08 грн. з кожного за подання позовної заяви та по 496,20 грн. з кожного за подання заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,12,76-81,83,137,141,258,259,263-268ЦПК України, Законом України «Про туризм», Законом України «Про захист прав споживачів», суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер Тревел», відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія «Анекс Тур», про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди, витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер Тревел» (код 38889745, м. Ужгород, вул. Корзо, 7/7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 120,00 (сто двадцять) грн. 3 % річних; 888,06 (вісімсот вісімдесят вісім грн. шість коп.) грн. інфляційні витрати за порушення строку повернення коштів за договором № 2339 від 11.02.2022 року та 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень ) моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія «Анекс Тур» (код 34191244, м. Київ, вул. Харківське Шосе 201-203 (літера 2А) група нежитлових приміщень № 53, оф. №1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) грошові кошти 1290,00 (одна тисяча двісті дев`яносто) грн. 3 % річних; 9509,94 (дев`ять тисяч п`ятсот дев`ять грн. дев`яносто чотири коп.) грн. інфляційні витрати за порушення строку повернення коштів за договором № 2339 від 11.02.2022 року та 5 000,00 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер Тревел» (код 38889745, м. Ужгород, вул. Корзо, 7/7) та Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія «Анекс Тур» (код 34191244, м. Київ, вул. Харківське Шосе 201-203 (літера 2А) група нежитлових приміщень № 53, оф. №1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати із сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1099, 08 грн. (одна тисяча дев`яносто дев`ять грн. вісім коп.) з кожного та 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість грн. двадцять коп.) з кожного за подання заяви про забезпечення позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер Тревел» (код 38889745, м. Ужгород, вул. Корзо, 7/7) та Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія «Анекс Тур» (код 34191244, м. Київ, вул. Харківське Шосе 201-203 (літера 2А) група нежитлових приміщень № 53, оф. №1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі по 7 000,00 (сім тисяч грн. 00 коп.) гривень з кожного.

У решті вимог позовної заяви відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарватер Тревел» (код 38889745, місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Корзо, 7/7).

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю Туристична компанія «Анекс Тур» (код 34191244, місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське Шосе 201-203 (літера 2А), група нежитлових приміщень № 53 оф. №1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27.12. 2022 року .

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул