20-6/040
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
29 серпня 2006 року
Справа № 20-6/040
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Голика В.С.,
Градової О.Г.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: Турчин Дмітро Сергійович, довіреність №10-004/222 від 03.08.06;
відповідача: Коротков Віктор Вікторович, директор;
Колесніков Борис Дмитрович, довіреність № б\н від 02.08.06;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВЛАВИ" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Лазарев С.Г.) від 17.07.2006 року у справі № 20-6/040
за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37,м.Севастополь,99011)
до Приватного підприємства "ВЛАВИ" (вул. Шабаліна, 17,Севастополь,99029)
про стягнення 2496,75 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства "ВЛАВИ" про стягнення фінансових санкцій в сумі 2496,75 грн., застосованих на підставі рішення №0001292330/0 від 14.05.2006 року.
Постановою господарського суду міста Севастополя (суддя Лазарев С.Г.) від 17.07.2006 року у справі № 20-6/040 позов задоволено. Постанова суд першої інстанції мотивована тим, що податковою інспекцією правомірно були застосовані штрафні санкції до позивача, рішення про застосування штрафних санкцій позивачем оскаржено не було, заборгованість по сплаті штрафу не погашена.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Приватне підприємство "ВЛАВИ" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, позовну заяву залишити без розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були неправильно застосовані норми процесуального права, тобто суд, розпочавши розгляд справи відповідно до вимог господарського процесуального права, повинен був припинити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а не розглядати її в порядку Кодексу адміністративного судочинства.
В судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги.
Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду міста Севастополя залишити без змін.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції, розпочавши розгляд справи у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, та, не припинивши провадження на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, розглянув справу відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, в результаті чого порушив принцип, передбачений статтею 19 Конституції України: „Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”. Відповідач в апеляційній скарзі просив постанову суду скасувати, позовну заяву залишити без розгляду, оскільки позовна заява податкової інспекції не відповідала вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема позивачем не було додано копії усіх прикладених до позовної заяви документів. У той же час відповідач не оскаржує постанову суду у частині правомірності застосування до Приватного підприємства "ВЛАВИ" штрафних санкцій та їх стягнення з відповідача, тобто правильність вирішення спору судом першої інстанції відповідачем під сумнів не ставиться.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Як свідчать матеріали справи, на підставі клопотання представника відповідача суд першої інстанції ухвалою від 22.06.2006 року призначив справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя до Приватного підприємства "ВЛАВИ" про стягнення фінансових санкцій в сумі 2496,75 грн. до розгляду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Аналіз зазначених норм дає можливість зробити висновок, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розгляд справи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України не були порушені процесуальні права Приватного підприємства "ВЛАВИ". До того ж, на думку судової колегії, припинення провадження у справі на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та повторне звернення з адміністративним позовом суперечить принципам Кодексу адміністративного судочинства України щодо своєчасності розгляду адміністративних справ.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства "ВЛАВИ" та вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВЛАВИ" залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 17.07.2006 року у справі № 20-6/040 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.С. Голик
О.Г. Градова
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 107401 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні