20-4/093
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
04 вересня 2006 року
Справа № 20-4/093
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Заплави Л.М.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
скаржника: Бондар В.І. за довіреністю;
Державної виконавчої служби у Ленінському районі міста Севастополя: Мірза Ю.І. за довіреністю;
стягувачів: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СэндИнтерМарин" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 22 червня 2006 року у справі № 20-4/093
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СэндИнтерМарин" (вул. Леніна, 3, Штормове, Сакський р-н, 96550)
на дії Державної виконавчої служби у Ленінському районі міста Севастополя (вул. М. Музики, 88 а, Севастополь, 99007)
стягувачі: Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк"
(вул. Ковпака, 29, Київ 1, 01001)
в особі Севастопольської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (вул. Леніна, 15,Севастополь,99011)
Державне підприємство "Євпаторійський морський торговельний порт" (майд. Моряків, 1, Євпаторія, 97400)
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СзндИнтерМарин" звернулось до господарського суду міста Севастополя зі скаргою на дії Державної виконавчої служби в Ленінському районі міста Севастополя; стягувачі: акціонерний комерційний банк "Укрсоцбанк" в особі Севастопольської філії акціонерного комерційного банку "Укрсоцбанк", Євпаторійський морський торгівельний порт.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 22 червня 2006 року у справі №20-4/093 скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СэндИнтерМарин" відхилено та визнано доводи вищеназваної скарги неправомірними.
Не погодившись з винесеною ухвалою суду, скаржник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить дану ухвалу скасувати. На думку апелянту, ухвала винесена в порушення норм матеріального права. Вважає дії державного виконавця Державної виконавчої служби в Ленінському районі міста Севастополя такими, що не відповідають вимогам статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" стосовно дотримання строків для пред'явлення виконавчого документу до виконання від 21 листопаду у справі 20-4/577, та що виконавче провадження повинно було здійснюватися у Сакському районі за місцем знаходження боржника. Постанову про арешт грошових коштів від 14 грудня 2005 року було винесено з порушенням законодавства, у зв'язку з тим, що борг перед „Євпаторійським торгівельним портом” був погашений.
15 серпня 2006 року у судове засідання з'явився лише представник акціонерного комерційного банку "Укрсоцбанк" в особі Севастопольської філії акціонерного комерційного банку "Укрсоцбанк".
Судова колегія ухвалила за необхідне відкласти розгляд справи слуханням на 04 вересня 2006 року, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи та витребуванням статистичної довідки щодо товариства з обмеженою відповідальністю "СэндИнтерМарин".
Розпорядженням заступнику голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 15 серпня 2006 року у справі №20-4/093, суддя Лисенко В.А. була замінена на суддю Маслову З.Д.
04 вересня 2006 року у судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, представник Державної виконавчої служби в Ленінському районі міста Севастополя надав пояснення та заперечення на апеляційну скаргу.
Представники стягувачів у судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представників акціонерного комерційного банку "Укрсоцбанк" в особі Севастопольської філії акціонерного комерційного банку "Укрсоцбанк", Державної виконавчої служби в Ленінському районі міста Севастополя та апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи та виконавчого провадження, судова колегія встановила наступне.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 03 жовтня 2002 року у справі №2-44/557 товариство з обмеженою відповідальністю "СзндИнтерМарин” було зобов'язано сплатити штраф у сумі 20000,00 грн., витрати зі сплати державної мита у сумі 200,00 грн. та судові витрати у сумі 118,00 грн.
21 листопаду 2002 року господарським судом міста Севастополя був виданий наказ на примусове виконання рішення суду, який був дійсний для пред'явлення державному виконавцю до 21 лютого 2003 року. У наказі було зазначено юридичну адресу підприємства: місто Севастополь, вул. Кулакова, 82.
27 січня 2003 року стягувачем –акціонерним комерційним банком "Укрсоцбанк" в особі Севастопольської філії акціонерного комерційного банку "Укрсоцбанк", наказ був направлений на примусове виконання вищевказаного рішення до відділу Державної виконавчої служби в Ленінському районі міста Севастополя, у межах строку, встановленого у виконавчому документі.
Постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби в Ленінському районі міста Севастополя Михайлової Т.А. від 14 лютого 2003 року було відкрите виконавче провадження.
Законом України "Про внесення змін до законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження" № 1095-ІV від 10 липня 2003 року, внесені зміни зокрема до статті 21 Закону України "Про виконавче провадження, встановлено, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання - протягом трьох років.
04 жовтня 2004 року зазначене виконавче провадження було передано на виконання у підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Севастопольського міського управління юстиції для проведення перевірки стосовно майнового стану боржника.
Проведено частково стягнення у розмірі 9969,71 грн., заборгованість, яка залишилась не сплаченого складає 10348,29 грн.
З 06 грудня 2004 року місцезнаходження боржника було змінено: Автономна Республіка Крим, Сакський район, селище Штормове, вул. Леніна, 3, відповідно до відомостей Державного реєстратору Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя №4938/08-11 від 13 грудня 2004 року.
29 грудня 2004 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Севастопольського міського управління юстиції Піркової К.Е винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 21 листопаду 2002 року у справі № 20-4/577, виконавчий документ було направлено на виконання до відділу Державної виконавчої служби Сакського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим.
01 квітня 2005 року старшим державним виконавцем до відділу Державної виконавчої служби Сакського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі неможливості виявить місцезнаходження боржника, та зазначено у пункті 3 резолютивної частині постанови те, що виконавчий документ може бути пред'явлений для виконання в строк до 31 березня 2008 року.
Статтею 20 Закону України „Про виконавче провадження”, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Державний виконавець вправі проводити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника в установах банків чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Якщо у процесі виконавчого провадження змінилися місце проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє, державний виконавець негайно складає про це акт і не пізніше наступного дня надсилає виконавчий документ разом з копією цього акта до органу Державної виконавчої служби за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцем знаходження майна боржника, про що одночасно повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ.
18 квітня 2005 року, стягувач –акціонерний комерційний банк "Укрсоцбанк" в особі Севастопольської філії акціонерного комерційного банку "Укрсоцбанк", у зв'язку з наявностю розрахункових рахунків в установах банків боржника у місті Севастополі, повторно звернувся із заявою про прийняття до виконання наказу господарського суду від 21 листопаду 2002 року у справі № 20-4/577 у невиконаній частині до Державної виконавчої служби в Ленінському районі міста Севастополя.
22 квітня 2005 року старшим державним виконавцем Державної виконавчої служби в Ленінському районі міста Севастополя Фрідман В.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження" №1095-ІV від 10 липня 2003 встановлено, що незавершені виконавчі провадження, які перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби на день набрання чинності цим Законом, підлягають подальшому виконанню відповідно до цього Закону.
Згідно зі статтею 22 Закону, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання, перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувану, у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.
У порядку примусового виконання зведеного виконавчого провадження №47/06 з боржника, відповідно до наказів господарського суду про стягнення на користь Євпаторійського торгівельного порту суми 31866,08 грн., наказу №20-4/577, виданого 21 листопаду 2002 року господарським судом міста Севастополя, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „СендИнтерМарин” на користь акціонерного комерційного банку "Укрсоцбанк" в особі Севастопольської філії акціонерного комерційного банку "Укрсоцбанк" суми 11383,12 грн., наказу №20-5/138, виданого 05 липня 2005 року господарським судом міста Севастополя, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „СендИнтерМарин” на користь державного підприємства „Севастопольський морський торгівельний порт” суми 2672,82 грн., а разом –про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю „СендИнтерМарин” суми 45922,02 грн., було накладено арешт.
Статтею 50 Закону встановлено порядок звернення стягнення на грошові кошти на інше майно боржника.
Відповідно до частини 4 статті 50 Закону, за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
Довід апелянта про обов'язок державного виконавця у постанові від 14 грудня 2005 року виключити суми 31866,06 грн., яка стягується на користь Євпаторійського торгівельного порту, не береться до уваги, у зв'язку з тим, що скаржник посилається на відповідь Євпаторійського торгівельного порту від 16 травня 2006 року, у якій зазначено, що станом на 01 травня 2006 року, заборгованість боржнику погашена (а. с. 61).
Доказів погашення боргу на 14 грудня 2005 року, апелянт судовій колегії не надав.
Відповідно до статті 1212 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги судом виноситься ухвала в якій господарський суд або визнає доводи скаржника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє, а тому, не має підстав вважати дії по прийняттю вищевказаного наказу суду до виконання незаконними, а отже, доводи скаржника є незаконними та необґрунтованими.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим винесеною при повному з'ясуванні усіх обставин, які мають істотне значення для справи, без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому, апеляційну скаргу залишає без задоволення, а ухвалу господарського суду залишає без змін.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СэндИнтерМарин" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 22 червня 2006 року у справі № 20-4/093 залишити без змін.
Головуючий суддя підпис О.Л. Котлярова
Судді підпис Л.М. Заплава
підпис З.Д. Маслова
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 107402 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Маслова З.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні