Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/10558/22
2-з/357/137/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 листопада 2022 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
В С Т А Н О В И В:
17 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № б/н від 17 грудня 2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в розмірі 5 884 501,10 грн. та судові витрати по справі.
Одночасно ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , а саме на: нежитлову будівлю літ «А», реєстраційний номер 2065215732103, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:02:033:0059, площею 0,9725 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель; земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:02:033:0059, площею 0,9725 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель, адресу приховано на час воєнного стану, державна реєстрація земельної ділянки: 06.09.2010 року Білоцерківським районним відділом КОФ ДП «Центр ДЗК»; нежитлову будівлю гараж, реєстраційний номер НОМЕР_1 , адресу приховано на час воєнного стану, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:04:041:0018, площею 0,004 га, для будівництва індивідуальних гаражів; земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:04:041:0018, площею 0,004 га, для будівництва індивідуальних гаражів, реєстраційний номер 956726632103, адресу приховано на час воєнного стану, державна реєстрація земельної ділянки: 19.08.2010 року в Білоцерківському районному КОФ ДП «Центр ДЗК». Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі, якщо позов буде задоволено.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.11.2022 року головуючим визначено суддю Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Богдана Івановича.
21.11.2022 року суддя Кошель Б.І., з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості головуючого у справі, заявив самовідвід з тих мотивів, що відповідач у вищевказаній справі ОСОБА_3 є чоловіком колишньої дружини головуючого, саме тому вказана обставина зобов`язує головуючого суддю Кошеля Б. І. заявити самовідвід у даній справі на підставі п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
У п.2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, зазначено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі у будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупереджене рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали даної справи, суд вважає, що заява головуючого судді про самовідвід підлягає задоволенню з наступних підстав.
За правилами п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі ч. 1 ст. 40 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) «особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, що свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».
Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу, відповідно, запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Той факт, що відповідач по справі є чоловіком колишньої дружини судді Кошеля Б.І., очевидно створює об`єктивний сумнів в безсторонності головуючого при розгляді справи, де вирішується питання відносно стягнення заборгованості з цього ж відповідача.
З метою забезпечення умов, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, заяву про самовідвід належить задовольнити.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Заяву про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Кошеля Богдана Івановича від розгляду справи №357/10558/22, 2-з/357/137/22 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, а справу передати на повторний автоматичний розподіл для утворення нового складу суду в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяБ. І. Кошель
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2022 |
Оприлюднено | 22.11.2022 |
Номер документу | 107407369 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні