Ухвала

від 12.11.2022 по справі 214/6137/22

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/6137/22

2/214/4762/22

У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2022 року Суддя Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чернова Н.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог Обслуговуючий кооператив Гаражно-будівельний кооператив «Саксаганець», Гаражно-будівельний кооператив «Батумський» про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог Обслуговуючий кооператив Гаражно-будівельний кооператив «Саксаганець», Гаражно-будівельний кооператив «Батумський» про поділ спільного майна подружжя та просив суду визнати в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на сплачені пайові внески у вигляді гаражного кооперативу №8 у блоці №15 гаражно-будівельного кооперативу «ОК «ГБК «Саксаганець», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 79 та витребувати у ОСОБА_2 документи, що підтверджують право власності на пайові внески у вигляді гаражного боксу № НОМЕР_1 у блоці № НОМЕР_2 гаражно-будівельного кооперативу «ОГК «ГБК «Саксаганець»,розташований за адресою: АДРЕСА_1 та пайові внески у вигляді гаражного блоку № НОМЕР_3 у блоці № НОМЕР_4 гаражно-будівельного кооперативу «Батумський», розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так, у пред`явленому позові позивач посилається, що домовленості про добровільний поділ майна між ними не досягнуто, проте, до матеріалів справи не долучено доказів досудового врегулювання вказаного спору та направлення відповідачу відповідних листів.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно якого вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Згідно з статтею 19-1 Закону України «Про кооперацією» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Верховний суд в своїй постанові від 23 травня 2018 року у справі №640/11441/15 також дійшов висновку, що гараж є неподільним майном і не може бути поділений в натурі між колишнім подружжям, а також, що повністю внесений пайовий внесок члена гаражно-будівельного кооперативу у вигляді грошових коштів за час дії Закону України «Про власність» трансформувався у право власності на нерухоме майно.

З долученої до матеріалів справи копії довідки про членство в гаражно-будівельному кооперативі «Батумськи» виданої 20 травня 2022 року за підписом ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_2 є власником гаражу № НОМЕР_1 блоку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 , являється з 2010 року членом гаражно-будівельного кооперативу «ОК «ГБК Саксаганець». Пайові внески виплачено з 2010 року по 2021 рік в повному обсязі в розмірі 1000 грн.

Також до матеріалів справи долучено довідки прочленство в гаражно-будівельному кооперативі «Батумський» виданої 19 травня 2022 року за підписом ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_2 є власником гаражу № НОМЕР_3 блоку № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_2 , являється з 13.04.2014 року членом гаражно-будівельного кооперативу «Батумський». Пайові внески виплачено з 2014 року по 2021 рік в повному обсязі в розмірі 1000 грн.

З вказаних довідок слідує, що ОСОБА_2 є власником гаражу № НОМЕР_1 блоку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 та гаражу № НОМЕР_3 блоку № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_2 .

Проте, до матеріалів справи не долучено Статутів гаражно-будівельного кооперативу «ОК «ГБК Саксаганець» та гаражно-будівельному кооперативі «Батумський», відомостей щодо голів вказаних гаражно-будівельних кооперативів, які необхідні для підтвердження наявності повноважень для видачі вказаних довідок.

Окрім того, позивачем визначена ціна позову у розмірі 1000 грн., що відповідаєпайовому внеску за вказаний гаражний бокс, проте в тексті позовної заяви зазначає, що у вказаному гаражному боксі ОСОБА_1 зроблено ремонт за власні кошти,що значно може збільшити вартість вказаного майна.

Внесені подружжям в період шлюбу пайові внески, а після повного внесення паю - наданий в користування гараж є спільною сумісною власністю подружжя. Визначаючи розмір часток подружжя в спільній власності на пай і гараж, суд бере до уваги вкладення на це майно, зроблені ким-небудь із подружжя за рахунок роздільної власності. Оскільки гараж є неподільним майном, у разі спору між подружжям питання про залишення гаража одному з них і присудження грошової компенсації за частку в майні іншому розв`язується з урахуванням правил шлюбно-сімейного законодавства.

Згідно з пунктом 9 даної постанови Пленум Верховного суду України у справах про спори між подружжям або спадкоємцями члена ГБК про право власності на гараж слід виходити з дійсної вартості гаража, якщо вона вища за розмір паю. Ця вартість може бути визначена, за погодженням сторін, а при недосягненні такої згоди - шляхом призначення судом експертизи.

Крім того, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.176ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до п. 12 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22грудня 1995року №20«Про судовупрактику усправах запозовами прозахист праваприватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Належним доказом підтвердження вартості майна є звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Як роз`ясненоу пункті22постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами законодавствапро розглядісправ проправо нашлюб,розірвання шлюбу,визнання йогонедійсним таподіл спільногомайна подружжя»від 21.12.2007 року №11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст.69-72СК України та ст. 372 ЦКУкраїни. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Разом з тим, звертаючись до суду з вищевказаними позовними вимогами, ОСОБА_1 не подано доказів на підтвердження ринкової вартості спірного майна станом на час звернення з позовом до суду, також відсутнє відповідне клопотання про встановлення їх вартості у разі наявності обставин, що перешкоджають визначити дійсну вартість майна на час розгляду.

Ненадання даних доказів, позбавляє суд можливості вірно вирахувати розмір судового збору, який повинен бути сплачений, виходячи із вірної ціни даного позову.

Як роз`ясненоу пункті22постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами законодавствапро розглядісправ проправо нашлюб,розірвання шлюбу,визнання йогонедійсним таподіл спільногомайна подружжя»від 21.12.2007 року №11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст.69-72СК України та ст. 372 ЦКУкраїни. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Разом з тим, звертаючись до суду з вищевказаними позовними вимогами, ОСОБА_1 не подано належних доказів на підтвердження ринкової вартості спірного майна станом на час звернення з позовом до суду, також відсутнє відповідне клопотання про встановлення їх вартості у разі наявності обставин, що перешкоджають визначити дійсну вартість майна на час розгляду.

Ненадання даних доказів, позбавляє суд можливості вірно вирахувати розмір судового збору, який повинен бути сплачений, виходячи із вірної ціни даного позову.

Крім того, позивач в тексті позовної заяви вказує, що спільне майно яке придбане сторонами під час шлюбу складається з пайового внеску у вигляді гаражного боксу № НОМЕР_3 у блоці № НОМЕР_4 гаражно-будівельного кооперативу «Батумський», розташований з адресою: АДРЕСА_2 , пайового внеску у вигляді гаражного боксу № НОМЕР_1 у блоці № НОМЕР_2 гаражно-будівельного кооперативу «ОГК ГБК «Саксаганець», розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 79, ноутбук марки Асеr E5-576G-31L8 (NX.GU2EU.006) та м`ясорубки марки Zelmer. Однак, в прохальній частині позову позивачем визначено вимоги лише стосовно пайового внеску у вигляді гаражного боксу № НОМЕР_1 у блоці № НОМЕР_2 гаражно-будівельного кооперативу «ОГК ГБК «Саксаганець», розташований за адресою: АДРЕСА_1 та відсутні вимоги стосовно іншого майна, його поділ.

Щодо вимог про витребування доказів, суд зазначає, що згідно із до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначених у частинах другій та третій ст. 83 ЦПК України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежить від неї. Частиною 2 статті 116 ЦПК України передбачено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Враховуючи вищевикладене, з урахуванням ст. 84, 116 ЦПК України позивач, має право подати до суду окремо оформлене клопотання про забезпечення (витребування) доказів.

Відповідно до ч. 3 ст.117 ЦПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви. Пунктом 2 частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання заяви про забезпечення доказів або позову фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, позивачу необхідно звернути увагу на прохальну частину позовної заяви та привести її у відповідність до змісту позовної заяви та вимогам діючого законодавства, а також позивач має право подати до суду окремо оформленні клопотання.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування. Тобто в позовній заяві має міститись посилання, зокрема, на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

За правилами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 185ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В зв`язку із вищевказаними обставинами, суддя вважає за необхідне надати позивачеві строк для виправлення вищевказаних недоліків, а саме: привести прохальну частину позовної заяви у відповідність до змісту позовної заяви та вимогам діючого законодавства; надати докази досудового врегулювання спору; належними та допустимими доказами довести ціну позову та визнати розмір судового збору; надати належні та допустимі докази на підтвердження викладених обставин; подати до суду окремо оформленні клопотання; який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснивши позивачеві, що в разі невиконання даної ухвали суду до вказаного строку - позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 378 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог Обслуговуючий кооператив Гаражно-будівельний кооператив «Саксаганець», Гаражно-будівельний кооператив «Батумський» про поділ спільного майна подружжя залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення вказаних недоліків - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута їй без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Н.В. Чернова