Ухвала

від 02.12.2022 по справі 214/6137/22

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/6137/22

2-з/214/130/22

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2022 року,Суддя Саксаганськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті ЧерноваН.В.,дослідивши матеріализаяви ОСОБА_1 про забезпеченняпозову, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог Обслуговуючий кооператив Гаражно-будівельний кооператив «Саксаганець», Гаражно-будівельний кооператив «Батумський» про поділ спільного майна подружжя та просив суду визнати в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на сплачені пайові внески у вигляді гаражного кооперативу №8 у блоці №15 гаражно-будівельного кооперативу «ОК «ГБК «Саксаганець», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 79 та витребувати у ОСОБА_2 документи, що підтверджують право власності на пайові внески у вигляді гаражного боксу № НОМЕР_1 у блоці № НОМЕР_2 гаражно-будівельного кооперативу «ОГК «ГБК «Саксаганець», розташований за адресою: АДРЕСА_1 та пайові внески у вигляді гаражного блоку № НОМЕР_3 у блоці № НОМЕР_4 гаражно-будівельного кооперативу «Батумський», розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду 11.11.2022 року суд залишив без руху позивну заяву та надав час для усунення недоліків.

30.11.2022 року від позивача надійшла уточнена позивна з заявою про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зборони ОСОБА_2 відчужувати пайові внески у вигляді гаражного боксу № НОМЕР_1 у блоці № НОМЕР_2 гаражно-будівельного кооперативу «ОГК «ГБК «Саксаганець»,розташований за адресою: АДРЕСА_1 та пайові внески у вигляді гаражного блоку № НОМЕР_3 у блоці № НОМЕР_4 гаражно-будівельного кооперативу «Батумський», розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що предметом позову є поділ майна подружжя, на думку позивача, є всі підстави вважати, що пайові внески у вигляді гаражних боксів є їх з відповідачем ОСОБА_2 спільною сумісною власністю та без згоди позивача можливе їх відчуження на користь третіх осіб. Заявник зазначає, що в даному випадку в разі ухвалення в подальшому судового рішення на користь позивача, виконання такого може бути під загрозою, оскільки ОСОБА_2 може відчужити належне йому майно на користь третіх осіб.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав і законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об`єктивний характер.

Відповідно до п. 1, п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п.п. 4 та 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Такий вид забезпечення позову як заборона відчуження майна застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема заборони відчуження майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду зазначеного клопотання не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду через відчуження майна відповідачем.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Пленумом Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 звернуто увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, суд вважає, що заборона відчужувати пайові внески у вигляді гаражного боксу № НОМЕР_1 у блоці № НОМЕР_2 гаражно-будівельного кооперативу «ОГК «ГБК «Саксаганець»,розташований за адресою: АДРЕСА_1 та пайові внески у вигляді гаражного блоку № НОМЕР_3 у блоці № НОМЕР_4 гаражно-будівельного кооперативу «Батумський», розташований за адресою: АДРЕСА_2 , є співмірним із заявленими позивачами вимогами та є достатнім заходом забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 259, 261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпеченняпозову задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 відчужувати пайові внески у вигляді гаражного боксу № НОМЕР_1 у блоці № НОМЕР_2 гаражно-будівельного кооперативу «ОГК «ГБК «Саксаганець»,розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 79 та пайові внески у вигляді гаражного блоку № НОМЕР_3 у блоці № НОМЕР_4 гаражно-будівельного кооперативу «Батумський», розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Батумська, 8.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена поданням апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: Н.В. Чернова