Рішення

від 15.11.2022 по справі 140/5038/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 року ЛуцькСправа № 140/5038/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Кухтея В.Р.,

за участю представника позивача Якименко З.С.,

представника відповідача Михалко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом Приватного підприємства ВІГ 2008 до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ВІГ 2008 звернулося з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення від 07 липня 2021 року №219/03-20-18 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватне підприємство ВІГ 2008.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 06.10.2008 Приватне підприємство ВІГ 2008 зареєстроване як юридична особа та 12.08.2016 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість. 30.09.2021 підприємством отримано рішення від 07 липня 2021 року №219/03-20-18 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватне підприємство ВІГ 2008.

Позивач вважає таке рішення протиправним, у зв`язку з тим, що подання позивачем декларацій зі сплати податку на додану вартість протягом податкових місяців за період з 01.06.2020 по 31.05.2021 з нульовими показниками відбулося не внаслідок пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності, а внаслідок неможливості її ведення через запровадження карантинних обмежень, тобто з незалежних від позивача обставин.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, встановлено, що судовий розгляд справи необхідно проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

08.09.2022 року представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду, в якому просить залишити позов ПП ВІГ 2008 без розгляду.

Також, 08.09.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 07 липня 2021 року №219/03-20-18 про анулювання реєстрації платника ПДВ, оскільки платник ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців (з вересня 2018 року до серпня 2019 року) подає контролюючому органу декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; відповідно до п.п. «г» п.184.1 ст.184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; таким чином відповідач мав законні підстави для прийняття спірного рішення.

Враховуючи вищезазначене, Головне управлінням ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а підстави для задоволення позовних вимог Приватного підприємства ВІГ 2008 відсутні.

Ухвалою суду від 13.09.2022, розгляд справи за позовом Приватного підприємства ВІГ 2008 до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 11:00 28 вересня 2022 року в залі судового засідання Волинського окружного адміністративного суду.

У відповіді від 16.09.2022 на відзив представник позивача вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем невірно визначено період протягом якого позивач подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, у зв`язку із чим просить суд позов задовольнити повністю.

В письмових запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Крім того, просить суд задовольнити заяву про залишення позову без розгляду та проводити розгляд справи за участі представника Головного управлінням ДПС у Волинській області, а також заперечує проти стягнення правових витрат.

04.10.2022 представником позивача подано до суду пояснення щодо строку звернення до суду, в якій вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду із даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 04.10.2022 в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову Приватного підприємства ВІГ 2008 до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, відмовлено.

У додаткових поясненнях від 28.10.2022 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях, просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача у додаткових поясненнях від 08.11.2022 позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив на додаткових пояснень по справі. Просить суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, відповіді на відзив на додаткових пояснень по справі просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, запереченнях та додаткових поясненнях, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи представників позивача та відповідача, викладених у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ПП ВІГ 2008 зареєстроване 06.10.2008 як юридична особа, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ПП ВІГ 2008 зареєстроване в якості платника податку на додану вартість від 12.08.2016 року за номером 37519000285578.

07.07.2021 ГУ ДПС у Волинській області винесене рішення №219/03-20-18про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП ВІГ 2008 на підставі пп. г п. 184.1 ст. 184 ПК України. Датою анулювання реєстрації є 07.07.2021.

В даному рішенні зазначено, що ПП ВІГ 2008 зареєстровано платником ПДВ 12.08.2016. Також у даному рішенні зафіксовано встановлення комісією:

1) ПП ВІГ 2008 протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту протягом періоду з 01.06.2020 по 31.05.2021, що підтверджено Довідкою про відповідність. за даними ІТС Податковий блок критеріям підпункту г пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями від 06.07.2021 року №20/03-20-18-06.

2) Платник ПП ВІГ 2008 подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01 червня 2020 року по 31 травня 2021 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 грн.

Перелічені документи є підставою для анулювання реєстрації платника податку, на додану вартість реквізити якого вказано вище, у зв`язку з поданням контролюючому органу податкової декларації з податку на додану вартість, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту за період з 01.06.2020 по 31.05.2021 та відповідно до пп. г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4. п.16.1 ст.16 ПК України (станом на час виникнення спірних відносин) встановлено, що платник податків зобов`язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п.п.19-1.1, 19-1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 ст.19-1 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу): здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Розділом V ПК України визначено порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.

Так, п.п.1, 2 п.180.1 ст.180 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Вимоги щодо обов`язкової реєстрації платником ПДВ викладені законодавцем в ст.181 ПК України, згідно із п.181.1 якої у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

В свою чергу, п.182.1 ст.182 ПК України передбачено, що якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв`язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Підпунктом «г» п.184.1 ст.184 ПК України встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання /придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до п.184.2 ст.184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 ПК України).

Згідно із п. 184.10 ст. 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України №1130 від 14.11.2014 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (надалі Положення №1130), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Підпунктом «г» п. 5.1. Положення №1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно із п.5.2. Положення №1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

- не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;

- включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Відповідно до п.5.5 Положення №1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами, зокрема, є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою №6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Один примірник рішення зберігається в контролюючому органі, який прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення (п. 5.6 Положення №1130).

Аналіз наведених норм права у їх сукупності дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.

Іншими словами, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі п.п. «г» п.184.1 ст.184 ПК України можливе за таких умов: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права висловлений Верховним Судом у постанові від 05.11.2018 у справі №820/2294/16.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

За змістом п.48.3 ст.48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з п.48.4 ст.48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.46.5 ст.46 ПК України).

Пунктами 49.1, 49.2 ст.49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Строки подання податкових декларацій визначені п.49.18 ст.49 ПК України, яким, зокрема, встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п.49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як передбачено абз.1 п.49.9 ст.49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до п.49.11 ст.49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Аналогічні положення містяться також у Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21.

Як слідує із матеріалів справи, оскаржуване рішення від 07 липня 2021 року №219/03-20-18 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватне підприємство ВІГ 2008 прийнято у зв`язку з тим, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

В даному випадку в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надані докази того, що останнім подавались податкові декларації з податку на додану вартість (податковий розрахунок), які свідчать про наявність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Посилання позивача на той факт, що контролюючим органом невірно визначено період протягом якого позивач подає декларації з податку на додану вартість є безпідставним та спростовується наступним.

Як зазначалось вище, згідно із п.п. «г» п.184.1 ст.184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

В свою чергу, п.5.2. Положення №1130 встановлено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

- не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;

- включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Отже, аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що для анулювання реєстрації платником ПДВ визначальним є факт неподання декларацій або подання таких декларацій з нульовими показниками саме за останні 12 послідовних податкових місяців, а не так, як стверджує у позовній заяві позивач.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі №805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивач не спростував той факт, що протягом 12 послідовних податкових місяців, що передували прийняттю спірного рішення, ним подавались податкові декларації з податку на додану вартість, які свідчить про наявність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

За вказаних обставин суд вважає, що рішення від 07 липня 2021 року №219/03-20-18 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватне підприємство ВІГ 2008 відповідає вимогам чинного законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Волинській області від 07 липня 2021 року №219/03-20-18 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватне підприємство ВІГ 2008 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 262, 295, 297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства ВІГ 2008 до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство ВІГ 2008 (44752, Волинська обл., Володимир-Волинський район, с. Зимне, вул. Миру, 60в, код ЄДРПОУ 35964111).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст судового рішення складено 21.11.2022.