Рішення

від 18.11.2022 по справі 200/10775/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2022 року Справа№200/10775/19-а

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «МЕГАПРОМ» до ГУ ДПС у Донецькій області про скасування податкової вимоги відповідача №38785-45 від 19.03.2019 та рішення про опис майна позивача у податкову заставу від 19.03.2019 №15/16, зобов`язання відповідача здійснити коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу щодо ТОВ «МЕГАПРОМ» відповідно до даних та висновків судово - економічної експертизи, викладених у висновку експерта від 18.02.2022 №3/04-20, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «МЕГАПРОМ» звернувся з позовом до ГУ ДПС у Донецькій області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд: скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у Донецькій області №38785-45 від 19.03.2019 та рішення про опис майна у податкову заставу від 19.03.2019 №15/16; зобов`язати ГУ ДПС у Донецькій області здійснити коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу щодо ТОВ «МЕГАПРОМ» відповідно до даних та висновків судово-економічної експертизи, викладених у висновку експерта від 18.02.2022 №3/04-20.

Ухвалою суду від 09.09.2019 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 19.11.2019 витребувано від ГУ ДФС у Донецькій області належним чином засвідченні докази: інтегровану картку особового рахунку платника податку позивача за період виникнення боргу; пояснення щодо підстав виникнення боргу позивача із зазначенням тих підстав.

Ухвалою суду від 03.12.2019 клопотання відповідача про заміну сторони у справі задоволено та замінено первинного відповідача у справі Головне управління ДФС у Донецькій області на Головне управління ДПС у Донецькій області.

Ухвалою суду від 18.02.2020 судом призначено судово - економічну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання: чи підтверджується документально та нормативно, в тому числі з урахуванням судових рішень, облікові дані з податку на додану вартість в інтегрованій картці платника податків починаючи з 01.08.2015 по 19.03.2019. У випадку встановлення недостовірних облікових даних встановити фактичні облікові дані які повинні бути відображені. Проведення експертизи доручено експерту Машиніченко Олександру Анатолійовичу.

Провадження у справі зупинено до одержання судом результатів експертизи.

Ухвалою суду від 18.10.2022 у зв`язку із отримання висновку експерта провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 18.10.2022 закрито підготовче провадження у справі, вирішено розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не декларував самостійно податкові зобов`язання у розмірах, визначених в оскаржуванній податковій вимозі. Позивач не має податкового боргу. Суми, які зазначені в спірній вимозі як податковий борг, є необґрунтованими, оскільки виникли внаслідок невиконання відповідачем рішень суду, не виключення з інтегрованої картки платника податків оскаржених та скасованих податкових повідомлень-рішень, безпідставно нарахованих сум податкового боргу. Відповідач відповідно до законодавства зобов`язаний вірно відображати в інтегрованій картці платника податків дійсні облікові показники, але не виконує цього обов`язку.

На підставі викладеного, позивач просить суд скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у Донецькій області № 38785-45 від 19.03.2019 та рішення про опис майна у податкову заставу від цієї ж дати № 15/16 та зобов`язати відповідача здійснити коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу відповідно до даних та висновків судово-економічної експертизи, викладених у висновку експерта від 18.02.2022 №3/04-20.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача, заперечуючи проти позову, вказав, що за даними ІТС «Податковий блок» у позивача наявний податковий борг з податку на додану вартість, який виник через несплату грошових зобов`язань, визначених уточнюючими розрахунками у зв`язку з самостійним виправленням помилок. Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб виник через несплату грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням. Також позивачу була нарахована пеня за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань. Враховуючи обставину наявності податкового боргу, позивачу була направлена податкова вимога та прийнято рішення про опис майна в податкову заставу. За даними ІТС «Податковий блок» позивача має податковий борг на загальну суму 5314422,71 грн. На підставі викладеного, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕГАПРОМ», ЄДРПОУ 31023892, місцезнаходження: 85400, Донецька область, місто Селидове, вул. Щорса, буд. 10, кв. 67.

Відповідач згідно з п. 4 постанови КМУ від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» є правонаступником ГУ ДФС у Донецькій області, яке 19.03.2019 сформувало податкову вимогу №38785-45 та надіслало її позивачу.

В податковій вимозі №38785-45 від 19.03.2019 зазначено, що ГУ ДФС у Донецькій області повідомляє керівника позивача, що станом на 18.03.2019 сума податкового боргу позивача становить 5 314 814,24 грн., у т.ч.: з податку на доходи фізичних осіб 510 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; з податку на додану вартість 5 314 271,64 грн., з яких: 5 067 832,66 основний платіж; 9 571,53 грн. штрафні (фінансові) санкції; 236 867,45 грн пеня; з адміністративних штрафів та інших санкцій 32,60 грн. пеня.

Також в оскаржуванній вимозі вказано, що ГУ ДФС у Донецькій області, керуючись ст.59, 60 ПК України:

- попереджає що, починаючи з 21.02.2017 на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності в майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховуються пеня та застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), визначені Податковим кодексом України. Контролюючим органом буде здійснено опис майна в податкову заставу.

- вимагає терміново сплатити суму податкового боргу.

- застерігає, що в разі несплати суми податкового боргу до платника податків будуть застосовані передбачені Податковим кодексом України заходи стягнення податкового боргу.

Публічні торги з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Також 19.03.2019 начальником Покровсько-Добропільського управління ГУ ДФС у Донецькій області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №15/16, згідно з яким відповідно до ст. 89 р. II ПК України вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) позивача, а у разі, якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша за суму податкового боргу, також того майна, право власності на яке він набуде у майбутньому.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаних податкової вимоги та рішення, за результатами якого скарга позивача залишена без задоволення.

Ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України (тут і далі посилання на нормативно-правові акти у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з п. 31.2 ст. 31 ПК України строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Положеннями п. 31.3 ст. 31 ПК України передбачено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів (п. 33.1 ст. 33 ПК України).

Відповідно до п. 33.2 ст. 33 ПК України податковий період може складатися з кількох звітних періодів.

Згідно з п. 33.3 ст. 33 ПК України базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов`язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання платника податку.

Положеннями п. 50.1 ст. 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Відповідно до першого абзацу п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується:

129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань;

129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом (п. 87.9 ст. 87 ПК України).

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 був затверджений Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок №422).

Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, який набрав чинність 05.04.2021, затверджений Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №5) та визнаний таким, що втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок №422, який був чинним на момент їх виникнення.

Порядок №422 визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами (п. 2 розділу І Порядку №422).

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку №422 коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю.

Згідно з п. 4 розділу І Порядку №422 відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Положеннями п. 5 розділу І Порядку №422 передбачено, що моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Відповідно до першого абзацу п.п. 1 п. 1 р. ІІ Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Згідно з другим абз. п.п. 1 п. 1 розділу ІІ Порядку №422 ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення (абз. 6 п.п. 1 п. 1 р. ІІ Порядку №422).

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій (абз.7 п.п. 1 п. 1 р. ІІ Порядку №422).

Положеннями п.п. 1 п. 2 розділу ІІ Порядку №422 ІКП передбачено, що з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки «платник відсутній в реєстрі»; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування»; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов`язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від`ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 розділу ІІ Порядку №422 розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок:

у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;

у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування» здійснюється згідно з п.3 г. 2 р. ІІІ цього Порядку.

З наведених положень Порядку № 422 слідує, що податкові органи повинні здійснювати контроль за коректністю відображення даних в інтегрованій картці платника податків та в разі потреби здійснювати коригування у ручному режимі.

Відповідач стверджує, що встановлені наступні відомості стосовно структури суми податкового боргу, що зазначена у позові «За даними ITC Податковий блок, станом на 18.03.2019 у позивача обліковувався податковий борг на загальну суму 5314814,24 грн, у т.ч. з податку на додану вартість - 5314271,64 грн., податку на доходи фізичних осіб - 510,00 грн. та адміністративних штрафів - 32,60 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість виник у результаті несплати грошових зобов`язань, визначених згідно з уточнюючими розрахунками у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.07.2017 № 9024616331,№ 9024613907, податковими повідомленнями-рішеннями від 02.11.2017 № 0003394503, від 25.06.2018№ 0027324503, від 07.09.2018 № 0048234503 та від 09.01.2019 № 0001694503. З цього приводу судом встановлено наступне.

Уточнюючий розрахунок від 20.02.2017 №9024616331 у сумі 674682,00 в т.ч. за травень 2016 року 224735,00 грн. постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2017 по справі №805/2733/17-а та рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2018 по справі №805/2741/17-а встановлено відсутність податкового боргу в зв`язку з поданням уточнюючого розрахунку.

Уточнюючий розрахунок від 20.02.2017 №9024613907 в сумі 674682,00 в т.ч. за березень 2016 року в сумі 249947,00 грн. постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2017 по справі №805/2733/17-а та рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2018 по справі №805/2741/17-а встановлено відсутність податкового боргу в зв`язку з поданням уточнюючого розрахунку.

Пеня за заниження податкового зобов`язання, визначеного платником самостійно, згідно уточнюючим розрахункам від 20.02.2017 № 9024613907, від 20.02.2017 N9024615428, від 20.02.2017 N09024616331, розрахунків від 26.01.2017 № 9005181922, від 26.01.2017 №9005182881 від 26.01.2017 № 9005183429 в сумі 4 364 917,39 грн. Відповідно до Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2017 по справі № 805/2733/17-а за результатами поданих у січні 2017 року позивачем уточнюючими розрахунками до податкових декларацій з ПДВ за березень-серпень 2016 року не виникло сум зобов`язань з ПДВ до сплати, та як наслідок, податкового боргу. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про невідповідність спірного рішення вимогам ч.3 ст.2 КАС України, не підтвердження податковим органом наявності у позивача суми заборгованості у розмірі 23162029 грн., не сплаченої протягом 90 календарних днів, в порядку ч.2 ст.71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. Згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2018 по справі №805/2741/17-а від 15.01.2018 за №805/2741/17-а встановлено відсутність податкового боргу, а саме: обов`язковою умовою для застосування податкової застави є наявність у платника податків податкового боргу. Враховуючи, що судом встановлено відсутність у позивача податкового боргу з ПДВ, наслідком чого визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення від 26.06.2017 № 6, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування вимоги ГУ ДФС у Донецькій області № 165-17 від 10.02.2017 та рішення про опис майна ТОВ «Мегапром» у податкову заставу від 10.02.2017.

Пеня яка нарахована на підставі пп. 129.1.1 п 129.1 ст 129 ПКУ за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання визначеного платником самостійно згідно уточнюючим розрахункам від 20.02.2017 № 9024613907, від 20.02.2017 N9024615428, від 20.02.2017 N09024616331, розрахунків від 26.01.2017 № 9005181922, від 26.01.2017 № 9005182881 від 26.01.2017 № 9005183429 в сумі 273260,72 грн. Відповідно до Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2017 по справі № 805/2733/17-а за результатами поданих у січні 2017 року позивачем уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за березень-серпень 2016 року не виникло сум зобов`язань з ПДВ до сплати, та як наслідок, податкового боргу. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про невідповідність спірного рішення вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, не підтвердження податковим органом наявності у позивача суми заборгованості у розмірі 23162029 грн., не сплаченої протягом 90 календарних днів, в порядку ч.2 ст. 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2018 за №805/2741/17-а встановлено відсутність податкового боргу, а саме: обов`язковою умовою для застосування податкової застави є наявність у платника податків податкового боргу. Враховуючи, що судом встановлено відсутність у позивача податкового боргу з ПДВ, наслідком чого визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення від 26.06.2017 № 6, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування вимоги ГУ ДФС у Донецькій області № 165-17 від 10.02.2017 та рішення про опис майна ТОВ «Мегапром» у податкову заставу від 10.02.2017.

Податкове повідомлення рішення від 02.11.2017 №0003394503 в сумі 34351,40 грн. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2018 по справі №805/3187/18-а скасоване.

Податкове повідомлення рішення від 07.09.2018 №0048234503 в сумі 1020,00 грн. сплачене п/п №7345 від 09.10.2018.

Податкове повідомлення рішення від 09.01.2019 №0001694503 в сумі 391,53 грн. Рішенням Донецького окружного адміністративно суду від 28.05.2019 по справі №200/4111/19-а скасоване.

Судом досліджено хронологію подій, які є підставою для здійснення записів в інтегрованій картці позивача. Встановлено, що між сторонами існує спір щодо достовірності та коректності показників відповідної інформаційної системи, у зв`язку з чим судом було призначено судово-економічну експертизу.

У висновку №3/04-20за результатами проведення судової-економічної експертизи від 18.02.2022, складеного судовим експертом Машиніченко О.А., (далі - висновок експерта) вказано, шо за результатами дослідження, що відображене в Таблиці №1 висновку документально підтверджуються відомості наведені в позові ТОВ «Мегапром» до Головного управління ДФС у Донецькій області щодо документальної необґрунтованості даних ІКП про наявність податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 5314271,64 грн., яка відображена станом на 18.03.2019.

У висновку експерта зазначено, що при проведенні дослідження та зіставлення даних інтегрованої картки платника податків, рішення про результати розгляду скарги від 18.06.2019 №27876/6/99-99-17-05-15 та норм ПК України щодо податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 5314271,64 грн., яка відображена станом на 18.03.2019 в інтегрованій картці платника податків ТОВ «Мегапром», за період з 01.08.2015 по 19.03.2019, документально та нормативно необґрунтовано.

При проведенні розрахунку відображеного в таблиці №6 відповідно до інтегрованої картки ТОВ «Мегапром», з урахуванням рішень судів, сума переплати з податку на додану вартість станом на 31.03.2019 становить 149 771 грн.

Згідно з висновком експерта дослідженням наданих експерту документів встановлено, що з урахуванням наявних в матеріалах справи судових рішень облікові дані з податку на додану вартість, які відображені в інтегрованій картці ТОВ «Мегапром», починаючи з 01.08.2015 по 19.03.2019, документально та нормативно не підтверджуються.

Відомості інтегрованій картки ТОВ «Мегапром», починаючи з 01.08.2015 по 19.03.2019, які враховують наявні в матеріалах справи судові рішення, відображені в таблиці №6 дослідницької частини висновку.

Стосовно позовних вимог про скасування податкової вимоги ГУ ДФС у Донецькій області №38785-45 від 19.03.2019 та рішення про опис майна позивача у податкову заставу від 19.03.2019 №15/16 суд враховує наступне.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У позивача на дату формування оскаржуваної податкової вимоги був відсутній податковий борг з податку на додану вартість, що підтверджується висновком експерта.

На підтвердження обставини відсутності податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб позивачем надане платіжне доручення №7169 від 02.08.2018.

При цьому, відповідачем не надано доказів, які підтверджують підстави для відображення в оперативному обліку позивача пені за платежем адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДФС) на суму 32,60 грн.

З огляду на відсутність податкового боргу у позивача, законних підстав для надсилання оскаржуваної податкової вимоги у податкового органу не було.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Відповідно до першого абзацу п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу (другий абзац п. 89.3 ст. 89 ПК України).

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг (третій абзац п. 89.3 ст. 89 ПК України).

Як вже зазначалося судом, обставина наявності податкового боргу у позивача не підтверджена, а як наслідок законних підстав у податкового органу для здійснення дій щодо його погашення, у тому числі шляхом передачі майна позивача в податкову заставу, його опису на підставі оскаржуваного рішення не було.

Таким чином, позовні вимоги про скасування податкової вимоги ГУ ДФС у Донецькій області №38785-45 від 19.03.2019 та рішення про опис майна позивача у податкову заставу від 19.03.2019 №15/16 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовного позовних вимог про зобов`язання здійснити коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу відповідно до даних та висновків судово - економічної експертизи, викладених у висновку експерта від 18.02.2022 №3/04-20, суд враховує наступне.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 72, ст.ст. 101, 108 КАС України висновок експерта є доказом в адміністративній справі, який не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 90 КАС України.

З огляду на викладене, суд не може зобов`язати відповідача коригувати облікові дані інформаційної системи відповідно до даних та висновків судово - економічної експертизи, викладених у висновку експерта від 18.02.2022 №3/04-20, оскільки цей висновок є одним із доказів в адміністративній справі.

Водночас, в ході судового судового розгляду встановлено, що податковий орган не забезпечив достовірність та коректність показників інтегрованої картки позивача з податку на додану вартість, внаслідок чого за позивачем обліковується неіснуючий податковий борг.

Необгрунтовані показники інформаційної системи про наявність податкового боргу у позивача мають наслідком вчинення певних дій з боку податкового органу, спрямованих на його погашення (надсилання податкової вимоги, прийняття рішення про опис майна в податкову заставу тощо), тобто призводить до порушення прав позивача як платника податків.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

В спірній ситуації з метою захисту прав позивача, виконання завдання адміністративного судочинства суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог.

Суд вважає, що права позивача будуть захищені шляхом зобов`язання відповідача здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці ТОВ «Мегапром» шляхом виключення з інтегрованої картки позивача податковий борг з податку на додану вартість, що виник у результаті несплати грошових зобов`язань, визначених згідно з уточнюючими розрахунками у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.07.2017 №9024616331, №9024613907, податковими повідомленнями-рішеннями від 02.11.2017 № 0003394503, від 25.06.2018 №0027324503, від 07.09.2018 №0048234503 та від 09.01.2019 №0001694503, пеню за заниження податкового зобов`язання визначеного платником самостійно згідно уточнюючим розрахункам від 20.02.2017 №9024613907, від 20.02.2017 N 9024615428, від 20.02.2017 N 09024616331, від 26.01.2017 №9005181922, від 26.01.2017 №9005182881 від 26.01.2017 №9005183429, пеню яка нарахована пп. 129.1.1 п 129.1 ст. 129 ПКУ за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання визначеного платником самостійно згідно уточнюючими розрахункам від 20.02.2017 № 9024613907, від 20.02.2017 N9024615428, від 20.02.2017 N 09024616331, від 26.01.2017 № 9005181922, від 26.01.2017 № 9005182881, від 26.01.2017 № 9005183429.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3842,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ «МЕГАПРОМ» (ЄДРПОУ 31023892, місцезнаходження: 85400, Донецька область, місто Селидове, вул. Щорса, буд. 10, кв. 67) до ГУ ДПС у Донецькій області (адреса 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ 44070187) про скасування податкової вимоги ГУ ДФС у Донецькій області №38785-45 від 19.03.2019 та рішення про опис майна у податкову заставу від 19.03.2019 №15/16 та зобов`язання ГУ ДПС у Донецькій області здійснити коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу щодо ТОВ «МЕГАПРОМ» відповідно до даних та висновків судово-економічної експертизи, викладених у висновку експерта від 18.02.2022 №3/04-20 задовольнити.

Скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у Донецькій області №38785-45 від 19.03.2019 та рішення про опис майна позивача у податкову заставу від 19.03.2019 №15/16.

Зобов`язати відповідача здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці ТОВ «Мегапром» шляхом виключення з інтегрованої картки позивача податковий борг з податку на додану вартість, що виник у результаті несплати грошових зобов`язань, визначених згідно з уточнюючими розрахунками у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.07.2017 №9024616331, №9024613907, податковими повідомленнями-рішеннями від 02.11.2017 № 0003394503, від 25.06.2018 №0027324503, від 07.09.2018 №0048234503 та від 09.01.2019 №0001694503, пеню за заниження податкового зобов`язання визначеного платником самостійно згідно уточнюючим розрахункам від 20.02.2017 №9024613907, від 20.02.2017 N 9024615428, від 20.02.2017 N 09024616331, від 26.01.2017 №9005181922, від 26.01.2017 №9005182881 від 26.01.2017 №9005183429, пеню яка нарахована пп. 129.1.1 п 129.1 ст. 129 ПКУ за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання визначеного платником самостійно згідно уточнюючими розрахункам від 20.02.2017 № 9024613907, від 20.02.2017 N9024615428, від 20.02.2017 N 09024616331, від 26.01.2017 № 9005181922, від 26.01.2017 № 9005182881, від 26.01.2017 № 9005183429.

Стягнути з ГУ ДФС у Донецькій області на користь ТОВ «МЕГАПРОМ» судовий збір у сумі 3 842,00 грн.

Повний текст рішення складений та підписаний 18.11.2022.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Шинкарьова