Ухвала

від 19.10.2022 по справі 216/1764/22

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Єдиний унікальний номер (справа №) 216/1764/22

Номер провадження у суді 2/216/1991/22

РІШЕННЯ

іменем України

19 жовтня 2022 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Цимбалістенко О.В.,

за участю секретарів судового засідання Бакуменко Р.С., Козакової О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Березовської О.А., Гапона С.Г.,

представника третьої особи Лутоніної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі відокремленого структурного підрозділу Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про стягнення невиплаченої допомоги з тимчасової втрати працездатності, -

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2022 року до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення невиплаченої допомоги з тимчасової втрати працездатності, в якому позивач просить суд:

-стягнути зпервинної профспілковоїорганізації Всеукраїнськоїпрофспілки працівниківнауки,виробництва тафінансів ПАТ«АрселорМіттал КривийРіг» накористь ОСОБА_1 суму коштівневиплаченої матеріальноїдопомоги потимчасовій непрацездатностів розмірі11901,22грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 992,40 грн.

18 серпня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог до первісного відповідача з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, в якому позивач просить суд:

- стягнути з первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 суму коштів невиплаченої допомоги по тимчасовій непрацездатності за електронними листками непрацездатності № 3032385-2005707343-1 за період з 31.01.2022 по 04.02.2022 та № 3032385-2006183948-1 за період з 05.02.2022 по 09.02.2022 (всього десять календарних днів) в розмірі 11375,90 грн.

І. Стислий виклад позиції учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог в розмірі вказаному в первісному позові 11901,12 грн., позивач виходила з того, що в періоди з 31.12.2021 по 05.01.2022; з 06.01.2022 по 10.01.2022; з 31.01.2022 по 04.02.2022; з 05.02.2022 по 09.02.2022 вона була непрацездатна.

Загальна тривалість тимчасової непрацездатності становила 21 календарний день, а відповідно до наданої відповідачем довідки про доходи її середньоденний заробіток складає 566,72 грн., відповідно розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності складає 11901,12 грн. (21 х 566,72 = 11901,12).

Відповідно до Постанови Дніпровського апеляційного суду від 14.12.2021 р. по справі № 210/340/20 та Наказу № 1 від 15.12.2021 р., виданого відповідачем - Первинною профспілковою організацією Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», вона була поновлена на роботі на посаді керуючої справами профспілкового комітету з 10.10.2019.

З рішенням апеляційного суду з відповідача на її користь стягнуто середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 406475,70 грн.

На їїдумку,відповідач несплатив їйдопомогу потимчасовій непрацездатностіза 10календарних днівза електроннимилистками непрацездатності№ 3032385-2005707343-1за періодз 31.01.2022р.по 04.02.2022р.та №3032385-2006183948-1за періодз 05.02.2022р.по 09.02.2022р.

В грудні згідно постанови Дніпровського апеляційного суду від 14.12.2021 р. по справі № 210/340/20 їй присуджено середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 406475,70 грн., що в розумінні Постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 р. по справі № 755/12623/19 є заробітною платою. Згідно звітних даних відповідача, в грудні 2021 року її заробітна плата складала 7607,30 грн.

Таким чином, за грудень 2021 року заробітна плата (дохід) позивача для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності за е-лікарняними № 3032385-2005707343-1 за період з 31.01.2022 р. по 04.02.2022 р. та № 3032385-2006183948-1 за період з 05.02.2022 р. по 09.02.2022 р. має становити 414083,00 грн., що визначається з розрахунку: 406475,70 + 7607,30 = 414083,00 грн.

Середньоденна заробітна плата для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності становить 1137,59 грн., яка визначається з розрахунку: 414083,00 : 364 = 1137,59, де 414083,00 - базова заробітна плата (дохід), 364 - кількість днів в 2021 році, за винятком дня 31.01.2021 р., який припадав на день тимчасової непрацездатності (в період з 31.12.2021 р. по 05.01.2022 р.)

Таким чином, розмір середньоденного заробітку, який має враховуватися для визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності за лікарняними № 3032385-2005707343-1 за період з 31.01.2022 р. по 04.02.2022 р. та № 3032385-2006183948-1 за період з 05.02.2022 р. по 09.02.2022 р. (всього 10 календарних днів), становить 1137,59 грн.

З урахуванням викладеного, відповідач не сплатив їй допомогу по тимчасовій непрацездатності сумарно за 10 календарних днів - з 31.01.2022 р. по 09.02.2022 р. в розмірі 11375,90 грн., що визначається з розрахунку: 1137,59 х 10 = 11375,90.

Внаслідок того, що розрахована сума допомоги по тимчасовій непрацездатності є меншою, ніж була заявлена в первісному позові, то позивач зменшила розмір позовних вимог до 11375,90 грн.

В додатково поданих суду 12 жовтня 2022 року письмових поясненнях, позивач вказала, що відповідач не нарахував та не сплатив з суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 406475,70 грн., присудженої за рішенням суду, ЄСВ. Тим самим, з вини відповідача індивідуальні відомості про неї, як застраховану особу не відображали страхового періоду та сплати єдиного соціального внеску за період протягом часу з грудня 2021 року по січень 2022 року, що зумовило недоплату їй допомоги у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності за лікарняними.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник підтримали зменшені позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити, обґрунтовуючи свою позицію, доводами викладеними в позові.

Відповідач у встановлений судом строк, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, 20 липня 2022 року подав до суду відзив на первісну позовну заяву, та 06 вересня 2022 року подав до суду відзив на заяву про зменшення позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень проти зменшених позовних вимог відповідач зазначив, що позивач не тільки зменшила розмір позовних вимог, а й частково змінила підстави позову. З розрахунком запропонованим позивачем, не погоджуються, оскільки стягнутий на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 406475,70 грн. це середній заробіток за період з 10.10.2019 по 14.12.2021, тобто за приблизно 26 місяців (547 робочих днів), а для розрахунку середнього заробітки розрахунку матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю відповідно до п. 3 Порядку №1266 розрахунковим періодом є 12 календарних місяців. Причому як вбачається з вказаного пункту до розрахунку береться заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Однак, позивач, податок на доходи фізичних осіб і єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та військовий збір не сплатила більше ніж за 2 роки. За умови їх сплати, позивач одержала б матеріальне забезпечення у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності у сумі, з розрахунку, що 7 607 грн. - заробітна плата, виплачена ОСОБА_1 за відпрацьовані у грудні 2022 року дні; 743,10 грн. - середній заробіток, який враховувався при нарахуванні середнього заробітку за час вимушеного прогулу та вказаний в постанові Дніпровського апеляційного суду від 14.12.2021. Розрахунок матеріального забезпечення у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю відповідно до Порядку № 1266:

183 940,31 грн. /364 дні = 505,33 грн.

505,33 грн. х 10 днів = 5 053,30 грн.

З цієї суми - 5 днів виплачується за рахунок відповідача - 2526,65 грн., а 5 днів за рахунок Фонду соціального страхування - 2526,65 грн., так як листки непрацездатності № 3032385-2005707343-1 за період з 31.01.2022 по 04.02.2022, №3032385-2006183948-1 за період 05.02.2022 по 09.02.2022, були видані по одному страховому випадку, а відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оплата тільки перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансування матеріального забезпечення з 6 дня здійснюється Фондом соціального страхування.

Отже, відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просили суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на ті підстави, які зазначили у відзиві на позов.

У відповіді на відзив на первісну позовну заяву, поданій суду в межах строку 01 серпня 2022 року, позивач зауважила, що доводи відповідача викладені у відзиві безпідставні, і не знімають з нього обов`язку виплати їй допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у встановлений судом строк, 05 серпня 2022 року подав до суду письмові пояснення на первісну позовну заяву, та 20 вересня 2022 року - на уточнену позовну заяву. В поясненнях представник третьої особи вказав, що з розрахунком позивача для визначення допомоги не згодний, оскільки як базова сума береться сума стягнутого в судовому порядку вимушеного прогулу в розмірі 406475,70 грн., з якої не було сплачено ЄСВ.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Час вимушеного прогулу не відноситься до поважних причин і не підлягає виключенню із розрахункового періоду.

Суми заробітної плати, стягнуті виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно з виконавчим листом, не є базою нарахування ЄСВ.

По лікарняних №3032385-2005707343-1 за період з 31.01.2022 по 04.02.2022, №3032385- 2006183948-1 за період з 05.02.2022 по 09.02.2022, які видано по одному страховому випадку, розрахунковим періодом є січень 2021 року - грудень 2021 року.

Час вимушеного прогулу не відноситься до поважних причин і не підлягає виключенню із розрахункового періоду. Виключенню підлягає лише 1 календарний день тимчасової непрацездатності (31.12.2021).

Звітні дані ППО ВПП НВФ ПАТ «АМКР» по застрахованій особі ОСОБА_1 свідчать про наявність заробітної плати лише у грудні 2021 року в сумі 7607,30 грн. Сума середнього заробітку за інші місяці не може бути врахована, оскільки вони не відображені у звіти і нею не сплачено ЄСВ.

У судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача надала пояснення подібні до викладених у письмовому вигляді, зазначила, що обов`язок сплати ЄСВ покладається на роботодавця у робітника відсутній обов`язок та можливість сплатити ЄСВ за себе, а оскільки за розрахунковий період січень 2021 року - грудень 2021 року з сум виплачених на виконання рішення суду ЄСВ не сплачено відповідно Фондом вказана сума не була врахована при обчисленні середнього заробітку.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 08 червня 2022 року було відкрито провадження в цивільній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 24 серпня 2022 року було прийнято до розгляду заяву позивача ОСОБА_1 про уточнення (зменшення) позовних вимог у справі № 216/1764/22.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті судом були заслухані пояснення учасників справи по суті позовних вимог, досліджені письмові докази, наявні в матеріалах справи, допитаний свідок та 19 жовтня 2022 року у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14 грудня 2021 року, ОСОБА_1 була поновлена на роботі на посаді керуючої справами профспілкового комітету відповідно до постанови Дніпровського апеляційного суду від 14.12.2021 по справі № 210/340/20 (яка набрала законної сили та є чинною на час розгляду справи) та Наказу № 1 від 15.12.2021, виданого Первинною профспілковою організацією Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Наказом № 10 від 09.03.2022 «Про звільнення ОСОБА_1 », виданого відповідачем, ОСОБА_1 , 09.03.2022 було звільнено з роботи у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Вищевказані відомості про роботу внесені до трудової книжки позивача.

Відповідно до постанови Дніпровського апеляційного суду від 14.12.2021 по справі № 210/340/20, ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді керуючого справами профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 10.10.2019 року та стягнуто з Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал КривийРіг» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 406475 гривень 70 копійок, без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

У зв`язку з захворюванням ОСОБА_1 були оформлені електронні листки непрацездатності № 3032385-2005707343-1 за період з 31.01.2022 по 04.02.2022 та № 3032385-2006183948-1 за період з 05.02.2022 по 09.02.2022.

За данними ППО ВПП НВФ ПАТ «АМКР» по застрахованій особі ОСОБА_1 сплачено ЄСВ за грудень 2021 року, за січень2022року погруднь 2022року інформація в звітах відсутня та ЄСВ не сплачено.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона працює головним спеціалістом відділу по роботі зі страхувальниками Криворізького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області та при нарахуванні виплат на лікарняні листки беруться дані про заробітну плату, враховуються дані, які включаються до звіту ЄСВ. Щодо заяви профспілки про нарахування допомоги ОСОБА_1 , яка була подана 07.04.2022 питань не виникло, однак відомості щодо сплати ЄСВ в пенсійному фонді були тільки за грудень 2021 року, а не за весь рік до страхового випадку, у зв`язку з чим були оплачені тільки п`ять днів лікарняного. Між тим, відповідний звіт може подати тільки роботодавець, добровільна сплата ЄСВ робітником на час втрати працездатності не передбачена законом.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно із частиною першоюстатті 16 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Частиною третьою статті12, статтею81 ЦПК Українина кожну сторону покладається обов`язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України; страховик - Фонд соціального страхування України (далі - Фонд); за соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім`ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно пунктів 1, 2 частини 2 статті 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», застраховані особи зобов`язані: надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону та своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 30 цього Закону, матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність. Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Відповідно до ст. 34 вказаного Закону, фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Відповідно до положень статті 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення» обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

У пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з частиною другою статті 7 цього Закону для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Частинами шостою-восьмою статті 9 вказаного Закону визначено, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

В разі стягнення судом середньої заробітної плати за вимушений прогул роботодавець зобов`язаний включити стягнену суму до фонду оплати праці, попередньо нарахувавши та відобразивши її в бухгалтерському обліку підприємства, а також у встановленому законом розмірі сплатити єдиний соціальний внесок на відповідний казначейський рахунок органу доходів і зборів. База нарахування єдиного соціального внеску визначається шляхом ділення встановленої судом середньої заробітної плати на кількість місяців, за які вона стягнена. Обов`язковою передумовою перерахування єдиного соціального внеску до бюджету є нарахування роботодавцем вказаної в судовому рішенні суми як заробітної плати та її відображення в бухгалтерському обліку.

Аналогічна правова позиція була зазначена Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2018 року по справі №211/2214/16-ц.

Суд приходить до висновку, що відповідач первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», в порушення наведених норм матеріального права, не здійснило нарахування стягнутої судом суми за час вимушеного прогулу в сумі 406475,70 грн., не обрахувало і не сплатило єдиний соціальний внесок до бюджету. Тим самим, з вини відповідача індивідуальні відомості про позивача, як застраховану особу не відображали страхового періоду та сплати єдиного соціального внеску за цей період вимушеного прогулу, що зумовило недоплату позивачу допомоги у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності за лікарняними.

При цьому, суд виходить зі змісту абз.3 ч.4 ст. 32 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 року № 77-VIII який визначає, що суми матеріального забезпечення, не одержані з вини органу, що призначає матеріальне забезпечення, які виплачуються застрахованій особі за минулий час, підлягають сплаті за рахунок такого органу, тобто ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Згідно п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Таким чином, матеріальне забезпечення у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке позивач мала одержати, розраховується наступним чином.

Розрахунок заробітної плати:

Місяці 2021Календарні дніЗаробітна плата та її розрахунокСічень3114 118,90 грн (19 р. дн. х 743,10 грн.)Лютий2814 862,00 грн ( 20 р.дн. х 743,10 грн.)Березень3116 348,20 грн. (22 р.дн. х 743,10 грн.)Квітень3016 348,20 грн. (22 р.дн. х 743,10 грн.)Травень3113 375,80 грн. (18 р.дн. х 743,10 грн.)Червень3014 862,00 грн. (20 р.дн. х 743,10 грн.)Липень3116 348,20 грн. (22 р.дн. х 743,10 грн.)Серпень3115 605,10 грн. (21р.дн. х 743,10 грн.)Вересень3016 348,20 грн. (22 р.дн. х 743,10)Жовтень3114 862,00 грн. (20 р.дн х 743,10 грн.)Листопад3016 348,20 грн. (22 р.дн. х 743,10 грн.)Грудень3014 513,51 грн. (7 431,00 грн. х 10 р.дн) + 7 607,30 грн. - 524,79 грн. знімаєтся 1 день - 31 грудня, який був оплачений як відпустка

7 607 грн. - заробітна плата, виплачена ОСОБА_1 за відпрацьовані у грудні 2021 року дні.

743,10 грн.- середній заробіток, який враховувався при нарахуванні середнього заробітку за час вимушеного прогулу та вказаний в постанові Дніпровського апеляційного суду від 14.12.2021.

Розрахунок матеріального забезпечення у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю відповідно до Порядку № 1266:

183 940,31 грн. /364 дні = 505,33 грн.

505,33 грн. х 10 днів = 5 053,30 грн.

Згідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

В письмових поясненнях позивач на обгрунтування своєї позиції, посилалась на норму ч. 2 ст. 7 Закону України «Про облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» якою, зокрема, визначений порядок нарахування єдиного внеску для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Таке нарахування визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Тому суд вважає, що позивач має право на стягнення невиплаченої допомоги по тимчасовій непрацездатності, однак не погоджується із запропонованим способом розрахунку такої допомоги в уточненому позові, з огляду на порядок нарахування передбачений ч. 2 ст. 7 Закону України «Про облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Тому позов ОСОБА_1 до первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення невиплаченої допомоги з тимчасової втрати працездатності підлягає частковому задоволенню.

VI. Судові витрати.

З досліджених матеріал справи вбачається, що в уточненому позові ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача 11375,90 грн. та при зверненні до суду з позовом сплатила судовий збір у сумі 992,40 грн. Судом позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму коштів невиплаченої допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 5053,30 грн. Тобто, судом задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 на 44,42%. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача, у разі задоволення позову, пропорційно до задоволених вимог. Отже, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача, повинна становити 440,82 грн. (992,40 х 44,42%)

Керуючись ч. 6 ст. 259, ст.ст. 11, 81, 141, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 допервинної профспілковоїорганізації Всеукраїнськоїпрофспілки працівниківнауки,виробництва тафінансів ПАТ«АрселорМіттал КривийРіг» простягнення невиплаченоїдопомоги зтимчасової втратипрацездатності задовольнити частково.

Стягнути з Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 суму коштів невиплаченої допомоги по тимчасовій непрацездатності за електронними листками непрацездатності № 3032385-2005707343-1 за період з 31.01.2022 по 04.02.2022 та № 3032385-2006183948-1 за період з 05.02.2022 по 09.02.2022 в розмірі 5053 (п`ять тисяч п`ятдесят три) гривні 30 коп.

Стягнути з Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 440 (чотириста сорок) гривень 82 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складений протягом п`яти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1, ЄДРПОУ 35927661;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровської області в особі відокремленого структурного підрозділу Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровської області, адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр.-т Миру, буд. 30А, ЄДРПОУ 41418493.

Суддя О.В. Цимбалістенко