Постанова

від 02.11.2022 по справі 380/9421/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/9421/21 пров. № А/857/10256/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Пліша М. А.,

з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі №380/9421/21 за адміністративним позовом Виконувача обов`язків керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області до Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Т-77» про визнання протиправним та скасування рішення,-

суддя в 1-й інстанції Кузан Р. І.,

час ухвалення рішення 18.05.2022 року,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 30.05.2022 року,

в с т а н о в и в:

Позивач виконувач обов`язків керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області звернувся в суд з позовом до відповідача Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «77», в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 12 березня 2021 року №167 Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ Офісний центр Т-77 з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Героїв УПА, 73-77 у м. Львові.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що Франківською окружною прокуратурою м. Львова встановлено, що 12 березня 2021 року за наслідками розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Офісний центр Т-77 від 08 липня 2020 року містобудівного розрахунку реконструкції з розширенням за рахунок надбудови приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул.Героїв УПА, 73-77 у м. Львові, прийнято рішення №167 Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ Офісний центр Т-77 з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Героїв УПА, 73-77 у м. Львові, однак вказане рішення №167 виконавчого комітету Львівської міської ради не відповідає містобудівній документації генеральному плану та плану зонування території (зонінгу). Зазначає, що вказаний об`єкт реконструкції розташований в зоні регулювання забудови Г-2 підзона ІА-5 та вказує, що висота забудови регламентується не вище 18 м. При цьому, відхилення можливе за процедурою для допустимих видів забудови, передбаченою п.1.4.2 пояснювальної записки. Вказує, що п.1.4.2 пояснювальної записки визначено, що допустимі види забудови земельних ділянок не відносяться до дозволених і здійснюються на основі і з дотриманням вихідних даних та визначених вимог (п.і.3.4), які видаються спеціальним уповноваженим органом у сфері архітектури та містобудування у термін до 10 робочих днів після отримання позитивних результатів архітектурно-містобудівної ради щодо матеріалів, які подаються замовником: містобудівного розрахунку (ескізу намірів забудови) та історико-містобудівного обґрунтування (в межах історичного ареалу ІА-4 в зоні охорони історичного ландшафту (ІА-6) для випадків відхилення від регламенту зони регулювання забудови (ІА-5). Звертає увагу, що наміри щодо забудови, які не відповідають встановленим містобудівним регламентом видам дозволеного використання земельних ділянок не допускаються. Крім того, зазначає про те, що відповідно до п.3.2.3 пояснювальної записки для забудови у вказаній підзоні в склад містобудівних умов та обмежень забудови ділянки необхідно включати вимоги щодо архітектурних рішень на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», однак замовником будівництва не включено до складу оскаржуваних містобудівних умов та обмежень жодних вимог щодо архітектурних рішень на підставі вищевказаного Закону. Таким чином, вважає, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 12 березня 2021 року №167 Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ Офісний центр Т-77 з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Героїв УПА, 73-77 у м. Львові та наміри забудови не відповідає містобудівній документації - генеральному плану та плану зонування території (зонінгу) та підлягає скасуванню в судовому порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Третя особа подала письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що проектований об`єкт відноситься до допустимих видів забудов у розумінні проектів зонування, гранична висотність забудови відповідає встановленим вимогам, така може бути скорегована та була скорегованою і погоджена за результатами розгляду уповноваженим органом. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник позивача (апелянта) Мельничук Ю. І. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Представник третьої особи Перунов В. В. у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідач у судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача і третьої особи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та пояснення третьої особи на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Офісний центр Т-77 (код ЄДРПОУ 37800901) є власником нерухомого майна на вул. Героїв УПА, буд.73-77 у м. Львові.

На замовлення третьої особи проектною організацією підготовлено містобудівний розрахунок Реконструкція з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Герої УПА, 73-77 у м. Львові. Додатком №1 до містобудівного розрахунку долучено проект містобудівних умов та обмежень.

Згідно з висновком цього містобудівного розрахунку ділянка, що розглядається, знаходиться в зоні Г-2 торгово-ділові зони районного рівня. Зони центрів обслуговування і комерційної діяльності районного і місцевого значення Г-2 виділені для забезпечення правових умов формування місцевих (локальних) центрів з широким спектром комерційних і обслуговуючих функцій, орієнтованих на задоволення повсякденних і періодичних потреб населення. Реконструкція будинку відповідає функціям планувальної зони за рішенням генерального плану.

Для отримання містобудівних умов та обмежень реконструкції існуючої будівлі ТОВ Офісний центр Т-77 звернулося до Львівської міської ради.

Містобудівний розрахунок з реконструкції з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Героїв УПА, 73-77 у м.Львові був предметом обговорення на засіданні архітектурно-містобудівної ради Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради.

При цьому, протоколом засідання №11 архітектурно-містобудівної ради від 21 травня 2020 року затверджено містобудівний розрахунок реконструкції з розширення за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Герої УПА, 73-77 у м. Львові.

Рішенням від 12 березня 2021 року №167 Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ Офісний центр Т-77 з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул.Героїв УПА, 73-77 у м. Львові виконавчий комітет ЛМР, розглянувши звернення ТОВ Офісний центр Т-77 від 08 липня 2020 року (зареєстроване у Львівській міській раді 10 липня 2020 року №2-32766/АП-2401), містобудівний розрахунок реконструкції з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул.Героїв УПА, 73-77 у м. Львові, беручи до уваги інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 17 липня 2019 року №174202682, витяги про Державну реєстрацію прав від 29 грудня 2011 року №32739176 та від 26 вересня 2012 року №35630537, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30 вересня 2009 року №23994073, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 травня 2014 року №22004051, від 13 грудня 2013 року №14561866 і від 25 квітня 2018 року №121310286, з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12 жовтня 2018 року №НВ-4607896192018, керуючись Законом України Про місцеве самоврядування в Україні, вирішив затвердити містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію товариством з обмеженою відповідальністю Офісний центр Т-77 з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Герої УПА, 73-77 у м. Львові (далі містобудівні умови та обмеження).

Затвердженими містобудівними умовами та обмеженнями передбачено гранично допустиму висотність будівлі до 34,50 м, що визначається від найнижчої відмітки поверхні землі до закінчення конструктивної частини будівлі. Споруда, що реконструюється розміщена у межах зони регулювання забудови. Проектування об`єкта реконструкції повинно проводитись відповідно до діючих державних будівельних норм та правил.

Вважаючи рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 12 березня 2021 року №167 Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ Офісний центр Т-77 з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Героїв УПА, 73-77 у м. Львові таким, що не відповідає містобудівній документації на місцевому рівні, прокурор звернувся в суд із цим позовом.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що у ході розгляду справи не встановлено порушення відповідачем норм чинного законодавства щодо прийняття рішення в частині затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ Офісний центр Т-77 з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Героїв УПА, 73-77 у м.Львові, вимоги ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності дотримано.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з п.8 ч.1 ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

За змістом ч.2 ст.26 цього закону суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно до ч.1, 2 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Згідно з ч.3 цієї статті містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

За змістом ч.4 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Відповідно до ч.5 ст.26 вищевказаного Закону (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, згідно з ч.5 ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності отримання замовником або проектувальником вихідних даних є першим етапом проектування та будівництва об`єктів. А за змістом ст.4 Закону України Про архітектурну діяльність підготовка містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є початковим етапом комплексу робіт зі створення об`єкта архітектури.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України Про основи містобудування до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, зокрема, надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Аналогічна норми містить п.9 ч.1 ст. 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, зокрема, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить питання надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Матеріалами справи стверджується, що земельна ділянка на вул. Героїв УПА, буд. 73-77 у м. Львові згідно з зонінгом знаходиться в зоні Г-2 торгово-ділові зони районного рівня відповідно до детального плану території у районі вул. В. Антоновича, вул. Кульпарківська, вул. Героїв УПА.

П.9 ч.1 ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що план зонування території (зонінг) містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Відповідно до ч.1 ст.16 цього Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.3 ст.17 вищезазначеного Закону для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.

За змістом ч.1-3 ст.18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів; 8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, План зонування території м. Львова (Зонінг) встановлює, що зони центрів обслуговування і комерційної діяльності районного і місцевого значення Г-2 (у якій знаходиться земельна ділянка та нерухомість третьої особи) виділена для забезпечення правових умов формування місцевих (локальних) центрів з широким спектром комерційних і обслуговуючих функцій, орієнтованих на задоволення повсякденних і періодичних потреб населення.

Відповідно до Загальної пояснювальної записки Зонінгу зона Г-2 Зони центрів обслуговування і комерційної діяльності районного і місцевого значення, виділені для забезпечення правових умов формування місцевих (локальних) центрів з широким спектром комерційних і обслуговуючих функцій, орієнтованих на задоволення повсякденних і періодичних потреб населення.

Переважні види забудови та іншого використання земельних ділянок: організації і установи органів представницької, виконавчої і судової влади районів міста; магазини, торгові комплекси; виставки товарів; підприємства громадського харчування (їдальні, кафе, бари, ресторани; офіси, контори різних організацій, фірм, компаній; банки, відділення банків; рекламні агенства; зали, клуби, центри спілкування і занять багатоцільового і спеціалізованого призначення; аптеки, пункти надання першої медичної допомоги; приймальні пункти пралень і хімчисток; пошивні ательє, ремонтні майстерні побутової техніки, перукарні і інші об`єкти обслуговування; лазні, сауни; комп`ютерні центри; сквери, бульвари; універсальні спортивні і розважальні комплекси; ринки відкриті і закриті; кіоски, ятки, тимчасові павільйони торгівлі і обслуговування населення.

Супутні види забудови та іншого використання: відділення зв`язку, поштові відділення, телефонні і телеграфні станції; відділення, дільничі пункти міліції; громадські туалети; вбудовані в будівлі гаражі і автостоянки; парковки перед об`єктами ділових, культурних, обслуговуючих і комерційних видів використання; багатоповерхові підземні і наземні гаражі, автостоянки на окремих земельних ділянках; об`єкти пожежної охорони; об`єкти інженерного забезпечення.

Допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок: будівлі змішаного використання з житловими квартирами на верхніх поверхах і розміщенням в нижніх поверхах об`єктів ділового, культурного, обслуговуючого і комерційного призначення при умові поверхового розділення різноманітних видів використання; житлові приміщення на 1 поверсі не допускаються, використання ділянки для потреб мешканців житлової частини будинку не більше 60%; готелі, будинки для гостей, центри обслуговування туристів; музеї, виставкові зали; танцювальні зали, дискотеки; кінотеатри, відеосалони; культові споруди; театри-студії; бібліотеки, архіви, інформаційні центри; суди, нотаріальні контори, інші юридичні установи; спортзали (з басейном або без), басейни, спортклуби; поліклініки; видавництва і редакційні офіси; майданчики: спортивні, господарські, відпочинкові; дворові майданчики: дитячі, спортивні, господарські, відпочинку.

Як вбачається з матеріалів справи, цільове призначення земельної ділянки, яка знаходиться на вул. Героїв УПА, буд. 73-77 у м. Львові торгово-ділові зони районного рівня. Ділянка проектування знаходиться на території колишнього заводу «Кінескоп» та на цій ділянці Товариством планується провести реконструкцію нежитлових приміщень колишнього заводського корпусу №38 з розширенням за рахунок надбудови та з пристосуванням під адміністративного-офісний центр, а тому намір Товариства щодо реконструкції не суперечать вимогам Зонінгу, який дозволяє розміщення офісів, контор різних організацій, фірм, компаній у відповідній функціональній зоні, як допустимих видів забудови.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, п.1.2.2 плану зонування території м. Львова (зонінг) Том 1. Частина 1, Базове зонування. Загальна пояснювальна записка (нова редакція), затвердженого ухвалою ЛМР №2913 від 25 січня 2018 року виділено в кожній зоні види забудови та іншого використання земельних ділянок, які поділяються на преважні, супутні та допустимі.

Згідно з п.3.2.3 пояснювальної записки до Плану зонування території м. Львова (зонінг) нове будівництво регламентується по висоті і довжині будинків, за композиційними прийомами, матеріалами, кольором і стильовими характеристиками. Регулюється також благоустрій, озеленення та інші складові середовища. В межах зони регулювання забудови підзона ІА-5 висота забудови регламентується не вище 18 м.

Відхилення можливе за процедурою допустимих видів забудови, передбаченою п.1.4.2 пояснювальної записки.

За змістом п.1.4.2 допустимі види забудови земельних ділянок здійснюються на основі і з дотриманням вихідних даних, які видаються управлінням архітектури і містобудування в термін до 7 робочих днів від дати отримання позитивного висновку архітектурно- містобудівної ради щодо матеріалів містобудівного розрахунку (ескізу намірів забудови), які подаються замовником.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, допустимі види забудови земельних ділянок не відносяться до дозволених і здійснюються на основі і з дотриманням вихідних даних та визначених вимог (п.1.3.4), які видаються спеціальним уповноваженим органом в сфері архітектури та містобудування в термін до 10 робочих днів після отримання позитивних результатів архітектурно-містобудівної ради щодо матеріалів, які подаються замовником.

Тобто, можливе відхилення від встановленої у підзоні ІА-5 висотності за умови попереднього розгляду архітектурно-містобудівною радою матеріалів. Результатом розгляду є вихідні дані, які встановлюються органом у містобудівних умовах та обмеженнях без їх перегляду та дослідження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що 28 вересня 2018 року рішенням ЛМР №1058 затверджено Детальний план території у районі вул. В. Антоновича, вул. Кульпарківської, вул. Героїв УПА (далі - Детальний план території). Цей Детальний план території є складовою частиною Генерального плану.

Зазначеним Детальним планом території враховані основні рішення генплану м. Львова, розробленого Державним підприємством Державним інститутом проектування міст «Містопроект» (м. Львів) у 2009 році затверджений ухвалою Львівської міської ради від 30 вересня 2010 року та плану зонування території Франківського району міста (ст.2) та зазначено, що територія, на яку розробляється Детальний план території - територія колишнього заводу «Кінескоп», що зараз не функціонує. Зокрема, зазначено, що на території опрацювання ДПТ не виявлено об`єкти культурної спадщини; землі історико-культурної спадщини в межах ДПТ відсутні; ділянка знаходиться поза межами історичного ареалу міста.

При цьому, визначено, що структура проектованої забудови в межах території проектування Детального плану території наступна: багатоквартирна житлова забудова з вбудованими об`єктами обслуговування та комерції поверховістю 9, 15 - поверхів, загальною площею орієнтовно 37,5 тис. м. кв., 4- поверховий громадський торгово-розважальний комплекс загальною площею орієнтовно - 10,1 тис. м кв., 14-поверховий громадський бізнес-центр загальною площею орієнтовно - 14,2 тис. м кв. та зазначено, що гранична висота будинків становить до 50 м. (ст. 9).

Колегія суддів зазначає, що Детальний план території регулює план забудови всього кварталу, а не лише житлової забудови та чинне законодавство не ставить висотність будинку в залежність від його функціонального призначення, а тому доводи апелянта про те, що такий показник встановлений лише для житлових будинків є помилковим.

З матеріалів справи вбачається, що проектні рішення Детального плану території базуються на врахуванні рішень генерального плану населеного пункту, врахуванні рішень Плану зонування території району міста, врахуванні існуючих планувальних обмежень та як зазначено, проектним рішенням Детального плану території не вносяться суттєві зміни до планувальної структури даної території (ст.7, 8). Зазначені вихідні дані щодо висотності встановлені у Детальному плані території, оскільки проектована забудова з даним функціональним призначенням відноситься до допустимих видів використання території для зони Г-2 (ст. 8).

При цьому, проектований об`єкт також відноситься до допустимих видів забудову розумінні проектів зонування, а тому з наведеного вище вбачається, що гранична висотність забудови, яка зазначена у Пояснювальній записці, є остаточною і може бути скорегована та погоджена за результатами розгляду уповноваженим органом, що у даному випадку було дотриманим.

Матеріалами справи стверджується, що 21 травня 2020 року на засіданні архітектурно-містобудівної ради відбувся розгляд містобудівного розрахунку з реконструкції з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Героїв УПА, 73-77 у м. Львові. Згідно з протоколом №11 засідання, зазначений містобудівний розрахунок погоджено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розгляд зазначеного містобудівного розрахунку з реконструкції з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Героїв УПА, 73-77 у м. Львові та його погодження архітектурно-містобудівною радою свідчить про виконання необхідної процедури для допустимих видів забудови у разі відхилення від регламентованих норм. Зазначене рішення архітектурно-містобудівної ради є чинним.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, визначені в Пояснювальній записці вимоги щодо висотності забудови стосуються нового будівництва та у цьому контексті потрібно відзначити, що поняття нове будівництво та реконструкція, які разом входять до ширшого поняття будівництво, необхідно розрізняти. Перше поняття позначає діяльність із створення нового об`єкта нерухомості, натомість друге позначає зміну існуючого об`єкта нерухомості з модифікацією його фізичних параметрів (заміна окремих конструкцій, їх елементів, зміна основних техніко-економічних показників тощо), у тому числі шляхом перебудов, добудов, надбудов і т.п., а тому обмеження в частині нового будівництва не є релевантними до реконструкції.

Щодо доводів апелянта про те, що замовником не дотримано п.1.4.2 Пояснювальної записки, оскільки не надано на розгляд Управління архітектури та містобудування Департаменту містобудування Львівської міської ради історико містобудівного обґрунтування, то колегія суддів зазначає наступне.

Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року «Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць історико-містобудівне обґрунтування» №92 спрощено процедуру розроблення та погодження науково-проектної документації на будівництво в історичних населених місцях та скасовано необхідність розробки історико-містобудівного обґрунтування (ІМО), а з січня 2019 року інститут ІМО ліквідовано. При цьому, уся проектна документація на нове будівництво в історично населених місцях має розроблятися виключно відповідно до історико-архітектурних опорних планів.

З врахуванням наведеного вище вбачається, що такий документ як історико-містобудівне обґрунтування було скасовано на законодавчому рівні на момент звернення замовника до архітектурно-містобудівної ради, а тому підстави для здійснення такого розгляду з метою історико містобудівного обґрунтування відсутні, а тому доводи апелянта є безпідставними.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у ході розгляду справи не встановлено порушення відповідачем норм чинного законодавства щодо прийняття рішення в частині затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ Офісний центр Т-77 з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Героїв УПА, 73-77 у м.Львові, вимоги ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності дотримано.

Крім того, колегія суддів зазначає, що, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі №380/9421/21 не оскаржується в частині наявності/відсутності прав у прокурора на звернення з цим позовом в суд, та в процесі апеляційного провадження не було виявлено порушень, допущених судом першої інстанції, які б призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, тому колегія суддів вважає недоцільним виходити за межі апеляційної скарги та переглядати оскаржуване рішення в цій частині.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі №380/9421/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 21 листопада 2022 року у зв`язку з перебуванням члена колегії судді Пліша М. А. у відпустці у період з 07 листопада по 11 листопада 2022 року та з 14 листопада по 18 листопада 2022 року.